Рішення № 54001841, 26.11.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 8/189/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2015 Справа № 908/5424/15

за позовом Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Ленінського району (69065, м.Запоріжжя, вул. Щаслива, 2а)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Базис лімітед» (69032, м.Запоріжжя, проїзд Дружний, 11)

про стягнення 16202 грн. 50 коп. основного боргу, 2681 грн. 47 коп. пені, 493 грн. 26 коп. річних процентів, 6535 грн. 19 коп. втрат від інфляції грошових коштів

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача ОСОБА_2, дов. № 30/2019 від 05.01.2015 р.

Відповідача не з'явився

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 16202 грн. 50 коп. основного боргу, 2681 грн. 47 коп. пені, 493 грн. 26 коп. річних процентів, 6535 грн. 19 коп. втрат від інфляції грошових коштів.

Розгляд справи, призначений на 05.11.2015 р., відкладався до 26.11.2015 р. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 26.11.2015 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, відповідно до ст. ст. 11, 15, 16, 258, 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 193, 232, 276 ГК України. В обґрунтування вимог вказує, що відповідно до умов договору № 238 про постачання теплової енергії в гарячій воді, укладеного з відповідачем 01.03.2004 р., позивач відпускав теплову енергію в нежитлове приміщення за адресою м.Запоріжжя, пр. Дружний, 11, прим. 2. Вказаний обєкт нерухомого майна належить відповідачу на праві власності. Позивач в період з жовтня 2013 р. по квітень 2014 р. та з жовтня 2014 р. по квітень 2015 р. відпустив відповідачу теплову енергію на суму 16202 грн. 50 коп. В порушення положень договору відповідач не здійснив оплату спожитої теплової енергії в спірному періоді. Таким чином, заборгованість відповідача в спірний період складає 16202 грн. 50 коп. Відповідач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання-передачі теплової енергії на адресу Концерну «МТМ» не надав, належним чином оформлені акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період не повернув. Позивач просить стягнути з відповідача 16202 грн. 50 коп. заборгованості за вказаний період. За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у відповідності до п. 7.2.3 договору відповідачу нараховано пеню в розмірі 2681 грн. 47 коп. за період з 20.11.2014 р. по 05.10.2015 р. У відповідності до ст.. 625 ЦК України до стягнення заявлено 493 грн. 26 коп. річних процентів, нарахованих за період з 20.11.2013 р. по 05.10.2015 р., та 6535 грн. 19 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з грудня 2013 р. по серпень 2015 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом двічі не зявився, правом надати відзив на позов не скористався. Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Згідно ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ТОВ Базис Лімітед зареєстровано за адресою: 69032, м.Запоріжжя, проїзд Дружний, 11. Ухвала суду від 22.10.2015 р. про порушення провадження по справі № 908/5424/15, яка направлялася на адресу відповідача, повернута органом зв'язку з посиланням організація вибула, тому з урахуванням обставин справи вважається належним виконанням господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу щодо вчинення судом певних процесуальних дій. Крім того, судом в порядку ст. 30 ГПК України ухвала від 05.11.2015 р. про відкладення розгляду по даній справі направлялася засновнику (учаснику) ТОВ Базис лімітед ОСОБА_4 (69093, АДРЕСА_1), як заінтересованій особі, та пропонувалося надати пояснення щодо даного спору.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 26.11.2015 року за відсутності представника відповідача.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Базис лімітед» (споживач, відповідач по справі) та Концерном «Міські теплові мережі» (енергопостачальна організація, позивач по справі) 01.03.2004 р. укладено договір № 238 про постачання теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого енергопостачальна організація зобов'язалася постачати теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач оплатити одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває не балансі споживача за встановленими її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. До договору вносилися зміни, про що сторонами підписано додаткові угоди № 1 від 01.10.2004 р., № 2 від 01.08.2008 р.

Порядок розрахунків узгоджено сторонами пунктами 6.1-6.8 вказаного договору, якими передбачено, що розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться в грошовій формі згідно з тарифами, встановленими у порядку, передбаченому діючим законодавством. Підставою для розрахунків споживача з енергопостачальною організацією є акт надання послуг, підписаний обома сторонами та акті (п. 6.4). Пунктом 6.3. договору встановлено, що Енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає Споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобовязаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його Енергопостачальній організації. Пунктом 6.6. договору передбачено, що Споживач зобовязаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок Енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію і передоплати.

Пунктом 10.1 договору визначено, що цей договір набуває чинності після підписання його обома сторонами та діє з 01 березня 2004 р. по 28 лютого 2005 р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання. Усі зміни та доповнення по договору повинні бути оформлені письмово, узгоджені та підписані обома сторонами. Як слідує з пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні, договір № 238 від 01.03.2004 р., укладений сторонами у справі, діє до теперішнього часу.

Як свідчать вивчені матеріали, товариство «Базис лімітед» володіє нежитловим приміщенням № 2 (літ. А-5), яке знаходить за адресою: Дружний проїзд в м.Запоріжжя на підставі договору купівлі-продажу № 301 від 05.02.2004 р.

На сплату наданих відповідачу послуг з постачання теплової енергії за період жовтень 2013 квітень 2014 р. та жовтень 2014 р. квітень 2015 р. позивачем направлялися рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії, про що свідчать реєстри відправлення рахунків та актів виконаних робіт. Відповідач акти приймання передачі теплової енергії за вказаний період не підписав та не повернув теплопостачальній організації, зауважень щодо якості послуг не висловив.

Як вказує позивач, відповідач в порушення умов договору в узгоджені строки та в узгоджених розмірах не розрахувався за спожиту теплову енергію, внаслідок чого за ним склалася заборгованість за період жовтень 2013 квітень 2014 р. та жовтень 2014 р. квітень 2015 р. в сумі 16202 грн. 50 коп.

Положеннями ст.ст. 11, 629 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами. Приписами статті 526 ЦК України та частини 1 ст. 193 ГК України унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ч.1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Статтею 275 ГК України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Оскільки відповідач не надав суду доказів оплати боргу позивачу, суму заборгованості не спростував, суд вважає, що вимоги про стягнення 16202 грн. 50 коп. основного боргу за період жовтень 2013 квітень 2014р. та жовтень 2014р. квітень 2015р. за договором №238 від 01.03.2004р. обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті наданої йому теплової енергії, розрахунок заявлених до стягнення річних процентів та втрат від інфляції грошових коштів перевірено, вимоги про стягнення річних процентів в сумі 493 грн. 26 коп., нарахованих за період з 20.11.2013 р. по 05.10.2015 р., та втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 6535 грн. 19 коп., нарахованих за період з грудня 2013 р. по серпень 2015 р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення пені в розмірі 2681 грн. 47 коп., нарахованої за період з 20.11.2014 р. по 05.10.2015 р., позивач обґрунтовує п. 7.2.3 договору № 238 від 01.03.2004 р., яким передбачено, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді пені в розмірі 0,5% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше суми подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

За приписами частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Частиною шостою статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З огляду на наведене, судом встановлено підстави щодо стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання. Суд знаходить представлений розрахунок неустойки обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст. 193 ГК України та ст.. 526 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Базис лімітед» (69032, м.Запоріжжя, проїзд Дружний, 11, ЄДРПОУ 32297686) на користь Концерну Міські теплові мережі (69091, м.Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, ЄДРПОУ 32121458): 16202 (шістнадцять тисяч двісті дві) грн. 94 коп. основного боргу з зарахуванням на наступні реквізити: п/р 26039302042813 в Філії Запорізького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957; 2681 (дві тисячі шістсот вісімдесят одна) грн. 47 коп. пені, 493 (чотириста девяносто три) грн. 26 коп. річних процентів, 6535 (шість тисяч пятсот тридцять пять) грн. 19 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн.. судового збору з зарахуванням на наступні реквізити: п/р 26007301001951 в Філії Запорізького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957. Видати наказ.

Повне рішення складено 30 листопада 2015 року.

Суддя І.А. Попова