Рішення № 54001794, 26.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2015Справа №910/27957/15Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен» до За участю про Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виселення з орендованого майна та стягнення заборгованості в розмірі 6 391 грн. 92 коп. Представники:

від Позивача: Гайдай Т.В. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

від Третьої особи: Костюк О.М. (представник за Довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Комунальне підприємство «Київський метрополітен» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі також - «Відповідач») про виселення з орендованого майна та стягнення заборгованості в розмірі 6 391 грн. 92 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 18.09.2012 року між Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації (Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Орендар), а також Комунальним підприємством «Київський метрополітен» (Підприємство) було укладено Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду НОМЕР_2, відповідно до умов якого Орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 01.08.2012 р. №124 передав, а Орендар прийняв в оренду нерухоме майно (частину вестибюлю), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП «ПІ Укрметротунельпроект», тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) Орендаря, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, для торгівлі непродовольчими товарами (фото послуги та торгівля супутніми товарами). Як зазначає Позивач, листом від 11.06.2015 р. він повідомив Відповідача про закінчення терміну дії договору та відмову від продовження Договору оренди з вимогою протягом 30 календарних днів передати нерухоме майно по акту приймання - передачі майна, проте до теперішнього часу об'єкт оренди не повернуто. Також, заборгованість Відповідача по здійсненню орендних платежів за період з 20.06.2015 р. по 20.10.2015 р. становить 5 792 грн. 50 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 пеню у розмірі 567 грн. 49 коп., 3% річних у розмірі 31 грн. 93 коп., а також виселити Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 з нерухомого майна (частини переходу), згідно з викопіюванням з Схеми тимчасового розташування МАФ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 3,45 кв.м., зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 демонтувати тимчасові огороджувальні конструкції (кіоски), що знаходяться у частині вестибюлю за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 3,45 кв.м. згідно з викопіюванням з Схеми тимчасового розташування МАФ.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.10.2015 р. порушено провадження у справі № 910/27957/15, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача - Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), судове засідання призначено на 12.11.2015 р.

12.11.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 30.10.2015 року.

12.11.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Третьої особи надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 30.10.2015 року.

12.11.2015 року в судове засідання з'явився представники позивача та третьої особи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 30.10.2015 року не виконав.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.11.2015 року відкладено розгляд справи на 26.11.2015 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду.

В судовому засіданні 26 листопада 2015 року представники Позивача та Третьої особи надали усні пояснення по суті спору, якими підтримали позовні вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 12.11.2015 року у справі № 910/27957/15, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 є АДРЕСА_1.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/27957/15 направлялись на адресу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 26 листопада 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

18.09.2012 року між Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації (Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Орендар), а також Комунальним підприємством «Київський метрополітен» (Підприємство) було укладено Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду НОМЕР_2, відповідно до умов якого Орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 01.08.2012 р. №124 передав, а Орендар прийняв в оренду нерухоме майно (частину вестибюлю), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП «ПІ Укрметротунельпроект», тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) Орендаря, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, для торгівлі непродовольчими товарами (фото послуги та торгівля супутніми товарами).

Відповідно до п.2.1 Договору об'єктом оренди є частина вестибюлю, визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП «ПІ Укрметротунельпроект», тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) Орендаря, загальною площею 3,45 кв.м. та зазначена в викопіюванні з Схем тимчасового розташування МАФ, що складає невід'ємну частину цього Договору.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що опис технічного стану об'єкта оренди та дата його передачі орендарю, його склад зазначаються в акті приймання-передачі об'єкта оренди, що є невід'ємною частиною договору (Додаток №1 до Договору).

Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства "Київський метрополітен". (п.2.4 Договору)

Згідно з п.3.1 Договору за користування об»єктом оренди Орендар сплачує Підприємству орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі п.22 Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 року №34/6250, та на дату підписання Договору становить без ПДВ: 299 грн. 62 коп. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає 1033 грн. 70 коп.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці. (п.3.2 Договору)

Згідно з п.3.6 Договору орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Пунктом 4.15 Договору визначено, що Орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі Підприємству. Акт приймання - передачі об'єкта оренди підписується відповідним Орендодавцем, Орендарем та Підприємством. У разі невиконання цього пункту Орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.

Згідно з п. 5.4 Договору орендар після закінчення строку дії цього Договору має переважне право, за інших рівних умов, на продовження дії Договору за умови належного виконання своїх обов'язків за цим Договором.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів Орендар сплачує на користь підприємства пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Пунктом 7.6 Договору зазначено, що у разі закінчення строку дії Договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди Підприємству у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди. В аті приймання-передачі зазначається технічний стан об'єкта оренди на дату повернення.

Згідно п. 8.5.6 Договору, у разі припинення дії Договору орендар звільняє орендовану частину приміщення вестибюлю АДРЕСА_2 в термін, визначений п. 4.15 цього договору від своїх тимчасових огороджуючих конструкцій. При невиконанні орендарем зазначених в цьому пункті договору умов, Підприємство, самостійно на свій розсуд розпоряджається огороджуючими конструкціями (кіосками).

У п.9.1 Договору встановлено, що цей Договір є укладеним з моменту підписання його Сторонами і діє з 01.06.2012 р. до 30.05.2015 р.

Згідно з п. 9.4 Договору, цей Договір припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду НОМЕР_2 від 18.09.2012 року Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв в орендне користування частину приміщення вестибюлю АДРЕСА_2, що підтверджується Актом приймання - передачі нерухомого майна від 18.09.2012 року.

11.06.2015 року Позивачем за вих. №460-2ДД на адресу Відповідача був направлений лист про закінчення терміну дії договору з вимогою протягом 30 календарних днів передати нерухоме майно по акту приймання - передачі за Договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду НОМЕР_2 від 18.09.2012 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 16.06.2015 р. та фіскальним чеком від 16.06.2015 р.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що до теперішнього часу об'єкт оренди не повернуто. Також, заборгованість Відповідача по здійсненню орендних платежів за період з 20.06.2015 р. по 20.10.2015 р. становить 5 792 грн. 50 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 пеню у розмірі 567 грн. 49 коп., 3% річних у розмірі 31 грн. 93 коп., а також виселити Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 з нерухомого майна (частини переходу), згідно з викопіюванням з Схеми тимчасового розташування МАФ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 3,45 кв.м., зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 демонтувати тимчасові огороджувальні конструкції (кіоски), що знаходяться у частині вестибюлю за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 3,45 кв.м. згідно з викопіюванням з Схеми тимчасового розташування МАФ.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства «Київський метрополітен» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду НОМЕР_2 від 18.09.2012 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду НОМЕР_2 від 18.09.2012 року Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв в орендне користування частину приміщення вестибюлю АДРЕСА_2, що підтверджується Актом приймання - передачі нерухомого майна від 18.09.2012 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

У п.9.1 Договору встановлено, що цей Договір є укладеним з моменту підписання його Сторонами і діє з 01.06.2012 р. до 30.05.2015 р.

Згідно з п. 9.4 Договору, цей Договір припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини четвертої статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з приписами частини другої статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною четвертою статті 284 Господарського кодексу України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди також передбачені статтею 764 Цивільного кодексу України та опосередковано нормою частини четвертої статті 291 Господарського кодексу України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.

Статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

11.06.2015 року Позивачем за вих. №460-2ДД на адресу Відповідача був направлений лист про закінчення терміну дії договору з вимогою протягом 30 календарних днів передати нерухоме майно по акту приймання - передачі за Договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду НОМЕР_2 від 18.09.2012 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 16.06.2015 р. та фіскальним чеком від 16.06.2015 р.

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що можливість продовження дії договору оренди на той же термін і на тих же умовах законодавець поставив у залежність, зокрема, від відсутності волевиявлення однієї із сторін про припинення цього договору у зв'язку із закінченням терміну його дії, та зазначив про те, що таке волевиявлення має відбуватись у відповідні строки. Тому, будь-яке документальне підтвердження факту здійснення такої заяви припиняє договір оренди, без урахування того, чи отримано іншою стороною цю заяву, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено обов'язку орендодавців доводити факт отримання орендарями заяв (повідомлень, листів тощо) про припинення дії договорів оренди або ж пересвідчуватися в тому, чи отримував орендар заяву (повідомлення, лист тощо) про припинення дії договору, які надсилаються, зокрема, в порядку ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а передбачений лише обов'язок довести факт належного направлення такої заяви (повідомлення, листа тощо) орендарю, яка буде свідчити про відсутність волевиявлення на продовження орендних правовідносин.

В даному випадку, Комунальне підприємство «Київський метрополітен» висловило свої заперечення щодо продовження терміну дії Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду НОМЕР_2 від 18.09.2012 року шляхом направлення відповідного листа вих. №460-2ДД від 11.06.2015 року на адресу Відповідача, а тому спірний Договір припинив свою дію.

Відповідно до частини першої статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 7.6 Договору зазначено, що у разі закінчення строку дії Договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди Підприємству у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди. В аті приймання-передачі зазначається технічний стан об'єкта оренди на дату повернення.

Згідно п. 8.5.6 Договору, у разі припинення дії Договору орендар звільняє орендовану частину приміщення вестибюлю АДРЕСА_2 в термін, визначений п. 4.15 цього договору від своїх тимчасових огороджуючих конструкцій. При невиконанні орендарем зазначених в цьому пункті договору умов, Підприємство, самостійно на свій розсуд розпоряджається огороджуючими конструкціями (кіосками).

Статтею 795 Цивільного кодексу України визначено, що повернення наймачем предмета договору найму, якщо ним є будівля або інша капітальна споруда (їх окрема частина), оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Таким чином, у разі дострокового припинення цього Договору, у Відповідача виникає обов'язок повернути Позивачу протягом 30 календарних днів майно з оренди, оскільки Договір припинив свою дію, внаслідок чого Орендар втратив право на користування об'єктом оренди.

Однак, Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення Відповідачем за актом прийому - передачі частини приміщення вестибюлю АДРЕСА_2, переданої на підставі Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду НОМЕР_2 від 18.09.2012 року.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив повернення об'єкту оренди, переданого на підставі Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду НОМЕР_2 від 18.09.2012 року, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Комунального підприємства «Київський метрополітен» в частині виселення Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з нерухомого майна (частини переходу), згідно з викопіюванням з Схеми тимчасового розташування МАФ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 3,45 кв.м., та зобов'язання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 демонтувати тимчасові огороджувальні конструкції (кіоски), що знаходяться у частині вестибюлю за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 3,45 кв.м. згідно з викопіюванням з Схеми тимчасового розташування МАФ, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, Позивач просив Суд стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість за Договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду НОМЕР_2 від 18.09.2012 року за період з 20.06.2015 р. по 20.10.2015 р. у розмірі 5 792 грн. 50 коп.

Згідно з п.3.1 Договору за користування об»єктом оренди Орендар сплачує Підприємству орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі п.22 Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 року №34/6250, та на дату підписання Договору становить без ПДВ: 299 грн. 62 коп. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає 1033 грн. 70 коп.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці. (п.3.2 Договору)

Згідно з п.3.6 Договору орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Як встановлено Судом вище у судовому рішенні, після закінчення терміну дії Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду НОМЕР_2 від 18.09.2012 року Відповідачем не було повернуто за Актом приймання - передачі майно з оренди, а тому у останнього виник обов'язок по оплаті орендних платежів за час фактичного користування частини приміщення вестибюлю АДРЕСА_2, за період з 20.06.2015 року по 20.10.2015 року.

Суд зазначає, що факт наявності заборгованості Відповідача на суму 5 792 грн. 50 коп. підтверджується матеріалами справи, а саме: детальним розрахунком заборгованості за Договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду НОМЕР_2 від 18.09.2012 року станом на 20.10.2015 року.

Однак, Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів на підтвердження сплати Відповідачем заборгованості перед Комунальним підприємством «Київський метрополітен» на суму 5 792 грн. 50 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату по орендній платі в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 5 792 грн. 50 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача 3% річних за загальний період прострочки з 21.06.2015 р. по 20.10.2015 р. у розмірі 31 грн. 93 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем оплати по орендній платі за загальний період прострочки з 21.06.2015 р. по 20.10.2015 р. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі та до стягнення з Відповідача підлягає 3% річних у розмірі 31 грн. 93 коп., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання Відповідачем його грошового зобов'язання за загальний період з 21.06.2015 р. по 20.10.2015 р.

Також Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 21.06.2015 р. по 20.10.2015 р. у розмірі 567 грн. 49 коп.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов»язань» №14 від 17.12.2013 року)

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів Орендар сплачує на користь підприємства пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Суд, перевіривши розрахунок пені за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 21.06.2015 року по 20.10.2015 року у розмірі 567 грн. 49 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 5 792 грн. 50 коп., 3% річних в розмірі 31 грн. 93 коп. та пеня в розмірі 567 грн. 49 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Комунального підприємства «Київський метрополітен» - задовольнити повністю.

2. Виселити Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Ідентифікаційний код НОМЕР_1) з нерухомого майна (частини переходу), згідно з викопіюванням з Схеми тимчасового розташування МАФ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 3,45 кв.м.

3. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Ідентифікаційний код НОМЕР_1) демонтувати тимчасові огороджувальні конструкції (кіоски), що знаходяться у частині вестибюлю за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 3,45 кв.м. згідно з викопіюванням з Схеми тимчасового розташування МАФ.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» (03056, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 35, Ідентифікаційний код юридичної особи 03328913) заборгованість у розмірі 5 792 (п'ять тисяч сімсот дев'яносто дві) грн. 50 (п'ятдесят) коп., пеню у розмірі 567 (п'ятсот шістдесят сім) грн. 49 (сорок дев'ять) коп., 3% річних у розмірі 31 (тридцять одна) грн. 93 (дев'яносто три) коп. та судовий збір у розмірі 3 654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 30 листопада 2015 року.

Суддя О.В. Чинчин