Рішення № 54001750, 26.11.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 14/136/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2015 Справа № 910/24454/15

Суддя господарського суду Запорізької області Сушко Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства «Молокозавод ОЛКОМ» (юридична адреса 03039 м. Київ, пр. Науки, б. 3; поштова адреса 72316 м. Мелітополь Запорізької області, вул. Дзержинського, б. 289-А)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ГАЗКОМІНВЕСТ» (юридична адреса 69120 м. Запоріжжя, вул. Вороніна, б. 31; адреса 04112 м. Київ, вул. Івана Гонти, б. 3-А)

про стягнення заборгованості

За участю уповноважених представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 15.01.2015р.

від відповідача: не зявився

Суть спору:

21 вересня 2015 року Позивач Приватне підприємство «Молокозавод ОЛКОМ» (далі за текстом ПП «Молокозавод ОЛКОМ») звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ГАЗКОМІНВЕСТ» (далі за текстом ТОВ «ГАЗКОМІНВЕСТ») про стягнення заборгованості.

Системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл справи для розгляду між суддями та справу призначено до розгляду головуючому судді Сушко Л.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.09.2015р. порушено провадження у справі №910/24454/15, судове засідання призначено на 08.10.2015р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.10.2015р. розгляд справи відкладено на 05.11.2015р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.11.2015р. продовжено строк вирішення спору у справі № 910/24454/15 на пятнадцять днів, до 08.12.2015р.; розгляд справи відкладено на 19.11.2015р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.11.2015р. розгляд справи відкладено на 26.11.2015р.

В судовому засіданні 26.11.2015р. розгляд справи закінчено, на підставі ст.ст. 82-85 ГПК України, за згодою представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду, повідомлено про дату виготовлення повного тексту рішення.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що на виконання умов укладеного між Сторонами Договору №2904-12/2014 від 29.04.2014р. Позивачем сплачено Відповідачеві 348 919,80 грн. за газ, що буде поставлено в липні 2015 року. В порушення умов Договору Відповідач газ не поставив, сплачені Позивачем кошти не повернув. Таким чином заборгованість становить 348 919,80 грн. Також зазначив, що крім основної заборгованості, відповідно до діючого законодавства України та умов Договору у Позивача виникає право на стягнення з Відповідача штрафу та 3% річних.

З огляду на зазначені обставини, Позивач просить стягнути з ТОВ «ГАЗКОМІНВЕСТ» на користь ПП «Молокозавод ОЛКОМ» 348 919,80 грн. вартості непоставленого газу, 10 467,60 грн. штрафу, 1 347,88 грн. 3% річних та покласти на Відповідача судові витрати.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник Відповідача в судове засідання за викликом суду не зявився, правом надати відзив на позов не скористався.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали господарського суду Запорізької області від 22.09.2015р. про порушення провадження у справі та від 08.10.2015р., 05.11.2015р., 19.11.2015р. про відкладення розгляду справи були направлені ТОВ «ГАЗКОМІНВЕСТ» за адресою місцезнаходження та поштовою адресою, вказаними у позовній заяві та зазначеною у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: юридична адреса 69120 м. Запоріжжя, вул. Вороніна, б. 31; адреса 04112 м. Київ, вул. Івана Гонти, б. 3-А.

Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав ї охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобовязує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Чисельними рішеннями Європейського суду з прав людини у справах проти України визнано порушення пункту 1 статті 6 «Право на справедливий розсуд» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що, зокрема, полягало у тому, що національними судами не забезпечено розгляд справи заявника в «розумний строк» через затримки у провадженні, в основному з вини судів першої інстанції.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представника Позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

29.01.2014р. між ТОВ «ГАЗКОМІНВЕСТ» - Постачальник та ПП «Молокозавод-ОЛКОМ» - Покупець укладено Договір №2904-12/2014 постачання природного газу (далі за текстом Договір).

За умовами п.1.1 Договору Постачальник зобовязується постачати Покупцю природний газ, іменований далі по тексту Газ, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити газ на умовах даного Договору.

22.06.2015р. Сторонами укладено Додаткову угоду №20 до Договору, за умовами якої Постачальник поставляє Покупцю у липні 2015 року природний газ обсягом 70 000 куб/м.

Загальна вартість газу, що підлягає передачі Постачальником Покупцю за цією Додатковою угодою без урахування збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ та ПДВ становить 397 833,10 грн., крім цього цільова надбавка у розмірі 2%, що встановлена Податковим кодексом України 9 240,00 грн., та ПДВ 81 414,62 грн., а всього 488 487,72 грн. (п. 3 Додаткової угоди).

Відповідно до п. 4 Додаткової угоди Покупець здійснює оплату загальної вартості газу, вказаної в п. 3 Додаткової угоди, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в Договорі, відповідно до наступного графіка:

4.1. в строк до 27-го числа місяця, що передує звітному періоду (місяцю) постачання (споживання) газу, Покупець сплачує на рахунок Постачальника 20% від загальної вартості газу, зазначеної в п. 3 цієї Додаткової угоди, що становить 79 566,62 грн., крім того збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ 2% - 1 848,00 грн. та ПДВ 16 282,92 грн., разом 97 697,54 грн.

4.2. в строк до 10-го числа місяця звітного періоду (місяця) постачання (споживання) газу, Покупець сплачує на рахунок Постачальника 30% від загальної вартості газу, зазначеної в п. 3 цієї Додаткової угоди, що становить 119 349,93 грн., крім того збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ 2% - 2 772,00 грн. та ПДВ 24 424,39 грн., разом 146 546,32 грн.

4.3. в строк до 18-го числа місяця звітного періоду (місяця) постачання (споживання) газу, Покупець сплачує на рахунок Постачальника 50% від загальної вартості газу, зазначеної в п. 3 цієї Додаткової угоди, що становить 198 916,55 грн., крім того збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ 2% - 4 620,00 грн. та ПДВ 40 707,31 грн., разом 244 243,86 грн.

За умовами п. 3.7. Договору приймання-передача газу, поставленого Постачальником Покупцеві у відповідному місяці, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому визначаються фактичні обсяги спожитого газу за результатами обліку контрольно-вимірювальних приладів. Акт складається у двох примірниках та підписується Постачальником та Покупцем не пізніше 2 робочого числа місяця, наступного за звітним періодом. Обсяг фактично спожитого Газу в кожному звітному періоді повинен бути підтверджений місцевим газорозподільним підприємством та відображений в реєстрі газорозподільного підприємства за відповідний звітний період. Покупець забезпечує упорядкування і підписання акта Газотранспортним підприємством (Газозбутовою організацією) і дає акт у зазначений термін Постачальнику для остаточного оформлення. Акт є підставою для ведення взаєморозрахунків між Сторонами.

Згідно п. 3.9. Договору щомісяця, не пізніше 5 числа місяця, що іде за звітним, Постачальник і Покупець роблять звіряння взаєморозрахунків по цьому Договору та оформлюють акт звіряння взаєморозрахунків.

Відповідно до п. 7.1. Договору, цей договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2014 року, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобовязань.

Якщо жодна зі сторін за тридцять календарн6их днів до дати спливу строку дії цього Договору письмово не повідомить іншу Сторону про своє небажання продовжувати дію Договору, Договір вважається автоматично продовженим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах.

Так, на виконання умов Договору з урахуванням Додаткової угоди до цього Договору, в період часу з 01.01.2015р. по 31.10.2015р., на підставі виставлених Постачальником рахунків-фактур, ПП «Молокозавод-ОЛКОМ» перерахував на поточний рахунок ТОВ «ГАЗКОМІНВЕСТ» в якості оплати за природний газ 3 101 621,30 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та банківськими виписками, які надані Позивачем в судовому засіданні та долучені до матеріалів справи.

Натомість, в порушення умов Договору свої зобовязання щодо поставки природного газу ТОВ «ГАЗКОМІНВЕСТ» виконав не в повному обсязі, лише на суму 2 826 353,89 грн., не поставивши ПП «Молокозавод-ОЛКОМ» природний газ в липні 2015 року, що підтверджено відповідними ОСОБА_2 прийому-передачі природного газу, які підписані уповноваженими представниками Сторін та скріплені печатками Підприємств.

Таким чином, відповідно до умов Договору, ПП «Молокозавод-ОЛКОМ» перераховано на поточний рахунок ТОВ «ГАЗКОМІНВЕСТ» в якості оплати за природний газ 3 101 621,30 грн., при цьому ТОВ «ГАЗКОМІНВЕСТ» поставлено ПП «Молокозавод-ОЛКОМ» природний газ на загальну суму 2 826 353,89 грн., тобто в порушення умов Договору ТОВ «ГАЗКОМІНВЕСТ» недопоставив ПП «Молокозавод-ОЛКОМ» природний газ на суму 348 919,80 грн.

У звязку з тим, що ПП «Молокозавод-ОЛКОМ» не оформило використані в липні 2015 року обсяги природного газу НАК «Нафтогаз України» зобовязало ПАТ «Мелітопольгаз» припинити транспортування природного газу для ПП «Молокозавод-ОЛКОМ» до моменту документального оформлення використаного у липні 2015 року природного газу (лист б/н та б/д, а.с. 18).

У звязку з вищезазначеними обставинами Позивач звернувся до Відповідача з Претензією №896 від 26.08.2015р. щодо повернення вартості непоставленого газу на суму 348 919,80 грн.

При цьому, відповіді на претензію Позивача ТОВ «ГАЗКОМІНВЕСТ» не надано, кошти за непоставлений ПП «Молокозавод-ОЛКОМ» газ не повернуто, що стало підставою для звернення Позивача до суду з вимогою про стягнення з ТОВ «ГАЗКОМІНВЕСТ» вартості непоставленого в липні 2015 року газу на суму 348 919,80 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Відповідно п. п. 1, 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших субєктів, зобовязані поновити їх, не чекаючи предявлення їм претензії чи звернення до суду.

З урахуванням вищевикладених обставин та зазначених норм права суд дійшов висновку про наявність порушень умов Договору з боку Відповідача, а тому позовні вимоги ПП «Молокозавод-ОЛКОМ» щодо стягнення з ТОВ «ГАЗКОМІНВЕСТ» на свою користь основної заборгованості в розмірі 348 9149,80 грн. є обґрунтовані, а відтак підлягають задоволенню.

Крім того, Позивач, посилаючись на невиконання Відповідачем зобовязання за Договором, просить стягнути з останнього на свою користь 10 467,60 грн. штрафу, а також 1 347,88 грн. 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 5.5 Договору, у разі, якщо внаслідок не передачі Постачальником в Об'єднане диспетчерське управління ПАТ «Укртрансгаз» документів щодо обсягів Газу, розподілених на Покупця, щодо коригування обсягів Газу на підставі належним чином оформлених і своєчасно наданих на адресу Постачальника документів, Покупцеві було припинено (обмежено) газопостачання територіальним органом Державної інспекції з енергозбереження- та/або іншим органом, до компетенції якого входять питання-припинення (обмеження) газопостачання споживачів, в результаті чого Покупцю не поставлено (не допоставлено) у звітному періоді (місяці) погоджені Сторонами обсяги Газу, Постачальник сплачує на користь Покупця штраф у розмірі 3% (три відсотки) від вартості непоставленого (недопоставленого) погодженого Сторонами та оплаченого Покупцем обсягу Газу.

Оскільки Відповідач допустив порушення (невиконання) зобовязань по Договору, вимога Позивача про стягнення штрафу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» правильність нарахування 3% річних, судом встановлено, що розрахунок виконано вірно та стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає 1 347,88 грн. 3% річних.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак, Позивачем надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог.

При цьому, Відповідач правом участі в судовому засіданні та правом надання відзиву на позов не надав.

За викладених обставин, позовні вимоги ПП «Молокозавод-ОЛКОМ» про стягнення з ТОВ «ГАЗКОМІНВЕСТ» на свою користь 348 919,80 грн. основної заборгованості, 10 467,60 грн. штрафу та 1 347,88 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України господарський суд Запорізької області, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства «Молокозавод ОЛКОМ» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ГАЗКОМІНВЕСТ» про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ГАЗКОМІНВЕСТ» (юридична адреса 69120 м. Запоріжжя, вул. Вороніна, б. 31; адреса 04112 м. Київ. ОСОБА_3 Гонти, б. 3-А, код ЄДРПОУ 38932831) на користь Приватного підприємства «Молокозавод ОЛКОМ» (юридична адреса 03039 м. Київ, пр. Науки, б. 3; поштова адреса 72316 м. Мелітополь Запорізької області, вул. Дзержинського, б. 289-А, код ЄДРПОУ 31176910) 348 919 (триста сорок вісім тисяч девятсот девятнадцять) грн. 80 коп. основної заборгованості, 10 467 (десять тисяч чотириста шістдесят сім) грн. 60 коп. штрафу, 1 347 (одну тисячу триста сорок сім) грн. 88 коп. 3% річних, 5 411 (пять тисяч чотириста одинадцять) грн. 03 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Сушко

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 01.12.2015р.