Рішення № 54001647, 26.11.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.11.2015р. Справа № 905/2576/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання Паюновій Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова група «Донпроменерго», м. Маріуполь, Донецька область

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Краматорськ, Донецька область

про стягнення 2 247 373 грн. 70 коп.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю від 02.10.2015р.

від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю №121114-12/63 від 12.11.2014р.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 811 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 26.11.2015р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 312) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова група «Донпроменерго», м. Маріуполь, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Краматорськ, Донецька область, про стягнення заборгованості за договором №230813-5Д1.1/10И від 23.08.2013 року у сумі 1 544 807 грн. 47 коп., пеню у сумі 179 597 грн. 60 коп., 3% річних у сумі 28 808 грн. 89 коп., інфляційних втрат у сумі 494 159 грн. 74 коп., а всього 2 247 373 грн. 70 коп.

Ухвалою суду від 09.10.2015р. господарським судом Донецької області було прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 22.10.2015р. Ухвалою суду від 22.10.2015р. розгляд справи відкладено на 05.11.2015р.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 05.11.2015р. по 26.11.2015р.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за вказаним договором щодо оплати вартості виконаних робіт. Нормативно позивні вимоги обґрунтовані ст.ст. 509, 526, 530, 612, 625, 837, 853, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 231 Господарського кодексу України.

Представник позивача у судових засіданнях 22.10.2015р., 05.11.2015р. та 26.11.2015р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, в обґрунтування своїх вимог посилався на укладання договору №230813-5Д1.1/10И від 23.08.2013р. із відповідачем, невиконання останнім за ним своїх зобов'язань з оплати вартості підрядних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування пені, 3% річних, інфляційних витрат.

Представник відповідача у судових засіданнях 22.10.2015р., 05.11.2015р. та 26.11.2015р. заперечував проти задоволення позовних вимог, в усній формі повідомив, що договір №230813-5Д1.1/10И від 23.08.2013р., акти за цим договором та інші документи знищені під час проведення антитерористичної операції, жодних доказів на підтвердження цього суду не надав, 26.11.2015р. через канцелярію господарського суду Донецької області надав заперечення по справі, у яких зазначив, що позивачем не надано доказів належного виконання своїх обовязків за договором. Через канцелярію господарського суду Донецької області представником відповідача надані заперечення по справі та клопотання про продовження розгляду справи на 15 днів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго», м. Краматорськ, Донецька область (далі покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова група «Донпроменерго», м. Маріуполь, Донецька область (далі постачальник) був укладений Договір №230813-5Д1.1/10И від 23.08.2013р. (далі за текстом Договір), за умовами якого постачальник зобовязується у серпні 2013 року грудні 2014 року поставити покупцю товари зазначені в Специфікації №2 (додаток №2 до Договору), а покупець прийняти і оплатити вказані у додатку №2 товари (надалі «Товар»).

Відповідно до п. 3.1 Договору, ціна договору становить 22 137 028 грн. 63 коп., у т.ч. ПДВ 3 689 504 грн. 77 коп.

Відповідно до п. 3.1.1 Договору, ціна монтажно-налагоджувальних робіт згідно специфікації №3 у додатку 3 до договору згідно кошторису додаток 4 становить 4 045 664 грн. 23 коп., у т.ч. ПДВ 20% - 674 277 грн. 37 коп.

Відповідно до п. 3.1.2 Договору, ціна за обладнання згідно специфікації №1 (додаток №1 до договору) становить 18 091 364 грн. 40 коп., у т.ч. ПДВ 20% - 3 015 227 грн. 40 коп.

Як визначено п. 4.1 договору, розрахунки проводяться шляхом оплати за обладнання на протязі 180 календарних днів з дати поставки та підписання товаросупровідних документів на обладнання; оплати за монтажно-налагоджувальні роботи на протязі 180 календарних днів з дати підписання сторонами актів приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в.

Строк дії договору, згідно п. 10.1, з моменту узгодження ОСОБА_3 ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» і до 31.12.2014р.

Факт виконання позивачем прийнятих на себе зобовязань за Договором №230813-5Д1.1/10И від 23.08.2013р. на загальну суму 1 544 807 грн. 47 коп., підтверджується наступними актами форми КБ-2В:

-акт № 1н приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014р. від 24.06.2014р. на суму 129 218 грн. 77 коп., у т.ч. ПДВ 21 536 грн. 46 коп.;

-акт № 2н приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014р. від 24.06.2014р. на суму 110 581 грн. 32 коп., у т.ч. ПДВ 18 430 грн. 22 коп.;

-акт № 1м приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014р. від 24.06.2014р. на суму 27 286 грн. 87 коп., у т.ч. ПДВ 4 547 грн. 81 коп.;

-акт № 2м приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014р. від 24.06.2014р. на суму 30 541 грн. 67 коп., у т.ч. ПДВ 5 090 грн. 28 коп.;

-акт № 2м приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014р. від 24.06.2014р. на суму 41 053 грн. 72 коп., у т.ч. ПДВ 6 842 грн. 29 коп.;

-акт № 2н приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014р. від 24.06.2014р. на суму 146 726 грн. 86 коп., у т.ч. ПДВ 24 454 грн. 48 коп.;

-акт № 2м приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014р. від 25.06.2014р. на суму 2 911 грн. 04 коп., у т.ч. ПДВ 485 грн. 17 коп.;

-акт № 1н приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014р. від 25.06.2014р. на суму 180 086 грн. 40 коп., у т.ч. ПДВ 30 014 грн. 40 коп.;

-акт № 1м приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014р. від 25.06.2014р. на суму 68 740 грн. 68 коп., у т.ч. ПДВ 11 456 грн. 78 коп.;

-акт № 2н приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014р. від 25.06.2014р. на суму 180 191 грн. 04 коп., у т.ч. ПДВ 30 031 грн. 84 коп.;

-акт № 1м приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014р. від 25.06.2014р. на суму 73 825 грн. 39 коп., у т.ч. ПДВ 12 304 грн. 23 коп.;

-акт № 1м приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014р. від 25.06.2014р. на суму 34 058 грн. 71 коп., у т.ч. ПДВ 5 676 грн. 45 коп.;

-акт № 1н приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014р. від 25.06.2014р. на суму 110 372 грн. 40 коп., у т.ч. ПДВ 18 395 грн. 40 коп.;

-акт № 2н приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2014р. від 20.08.2014р. на суму 130 923 грн. 96 коп., у т.ч. ПДВ 21 820 грн. 66 коп.;

-акт № 2м приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2014р. від 20.08.2014р. на суму 38 160 грн. 42 коп., у т.ч. ПДВ 6 360 грн. 07 коп.;

-акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014р. від 24.12.2014р. на суму 50 169 грн. 18 коп., у т.ч. ПДВ 8 361 грн. 53 коп.;

-акт № 2н приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014р. від 24.12.2014р. на суму 189 959 грн. 04 коп., у т.ч. ПДВ 31 659 грн. 84 коп.

Вказані акти підписані повноважними представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.

На виконання умов договору за наслідками господарських операцій позивачем складені податкові накладні, які містяться у матеріалах справи.

Відповідач в порушення умов Договору роботи не оплатив.

Таким чином, судом встановлено, що зобовязання з оплати вартості виконаних робіт за договором відповідачем не виконані, вартість робіт у розмірі 1 544 807 грн. 47 коп. станом на час розгляду справи не сплачена.

Згідно із ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обовязку за договором стосовно оплати робіт, як це визначено п. 4.1 договору: оплата за обладнання на протязі 180 календарних днів з дати поставки та підписання товаросупровідних документів на обладнання; оплата за монтажно-налагоджувальні роботи на протязі 180 календарних днів з дати підписання сторонами актів приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в.

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається здійснення відповідачем розрахунку з позивачем впродовж вказаного строку, що призвело до порушення відповідачем зобовязання з оплати робіт як боржником, який прострочив виконання, у розумінні ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором №230813-5Д1.1/10И від 23.08.2013р. на поставку товару та проведення монтажно налагоджувальних робіт у сумі 1 544 807 грн. 47 коп. обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню.

Крім стягнення основної заборгованості позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 28 808 грн. 89 коп., оцінюючи правомірність нарахування яких суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі вказаної норми закону нараховані та заявлені до стягнення 3% річних:

за актами підписаними 24.06.2014р. за період з 22.12.2014р. по 09.09.2015р. у сумі 10 452 грн. 92 коп.;

за актами підписаними 25.06.2014р. за період з 23.12.2014р. по 09.09.2015р. у сумі 13 947 грн. 82 коп.,

за актами підписаними 20.08.2014р. за період з 17.02.2015р. по 09.09.2015р. у сумі 2 848 грн. 96 коп.;

за актами підписаними 24.12.2014р. за період з 23.06.2015р. по 09.09.2015р. у сумі 1 559 грн. 19 коп.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, фактично розмір 3% річних складає 28 808 грн. 89 коп., у звязку з чим, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України нараховані інфляційні втрати за прострочення оплати вартості робіт:

за актами підписаними 24.06.2014р. за період з січня 2015р. по липень2015р. у сумі 190 766 грн. 34 коп.;

за актами підписаними 25.06.2014р. за період з січня 2015р. по липень2015р. у сумі 255 523 грн. 66 коп.,

за актами підписаними 20.08.2014р. за період з лютого 2015р. по липень2015р. у сумі 47 869 грн. 74 коп.

Всього позивачем заявлено до стягнення інфляційних втрат за прострочення оплати вартості робіт у сумі 494 159 грн. 74 коп.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за вказаний період, суд дійшов висновку, що він є методологічно та арифметично невірним, оскільки в розрахунках позивача період нарахування не відповідає вимогам п.3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань», відповідно до якого розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Крім того, індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та ст.ст. 17, 18 Закону України «Про інформацію» використовується те є офіційним індекс, розрахований Державною службою статистики України, який наводиться з одним десятковим знаком після коми.

На підставі цього суд зробивши розрахунок інфляційних втрат дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних, обчислених:

за актами підписаними 24.06.2014р. за період з січня 2015р. по липень2015р. у сумі 190 766 грн. 35 коп.;

за актами підписаними 25.06.2014р. за період з січня 2015р. по липень2015р. у сумі 255 523 грн. 66 коп.,

за актами підписаними 20.08.2014р. за період з лютого 2015р. по липень2015р. у сумі 47 869 грн. 75 коп.

Фактично розмір інфляційних втрат дорівнює 494 159 грн. 76 коп. на підставі чого позовні вимоги у сумі 494 159 грн. 74 коп. підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню виходячи з облікової ставки Національного банку України на загальну суму 179 597 грн. 60 коп., а саме:

за актами підписаними 24.06.2014р. за період з 22.12.2014р. по 22.06.2015р. у сумі 59 592 грн. 29 коп.;

за актами підписаними 25.06.2014р. за період з 23.12.2014р. по 23.06.2015р. у сумі 80 106 грн. 44 коп.,

за актами підписаними 20.08.2014р. за період з 17.02.2015р. по 17.08.2015р. у сумі 24 563 грн. 56 коп.;

за актами підписаними 24.12.2014р. за період з 23.06.2015р. по 09.09.2015р. у сумі 15 335 грн. 31 коп.

Приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Аналогічні норми містяться в ст. 549 Цивільного кодексу України, згідно з якими штрафом/пенею визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема, в разі прострочення виконання.

Пунктом 7.5 договору №230813-5Д1.1/10И від 23.08.2013р. передбачено, що у разі порушення покупцем строку оплати товару, передбаченого в пункті 4.1 розділу 4 договору покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, яка діє на період за який нараховується пеня за кожний день такого прострочення.

Разом з тим, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі цього суд зробивши розрахунок пені дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог про стягнення пені, обчислених:

за актами підписаними 24.06.2014р. за період з 22.12.2014р. по 22.06.2015р. у сумі 59 592 грн. 29 коп.;

за актами підписаними 25.06.2014р. за період з 23.12.2014р. по 23.06.2015р. у сумі 80 106 грн. 47 коп.,

за актами підписаними 20.08.2014р. за період з 17.02.2015р. по 17.08.2015р. у сумі 24 563 грн. 57 коп.;

за актами підписаними 24.12.2014р. за період з 23.06.2015р. по 09.09.2015р. у сумі 15 335 грн. 32 коп.

Фактично розмір пені дорівнює 179 597 грн. 65 коп. на підставі чого позовні вимоги у сумі 179 597 грн. 60 коп. підлягають задоволенню.

Розрахунок 3% та інфляційних втрат було здійснено за допомогою програмного забезпечення «Ліга Закон».

Крім того, відповідачем через канцелярію суду надано клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів. Згідно з п.3.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року, чи є той чи інший випадок винятковим, вирішує суд з урахуванням конкретних обставин даної справи, в тому числі її складності, кількості учасників судового процесу, значного обсягу доказів, які підлягають збиранню та оцінці, тощо. Судом у задоволенні клопотання відповідача відмовлено, оскільки обставини викладені у клопотанні не є винятковими, розгляд справи неодноразово відкладався, відповідачу неодноразово надавалась можливість ознайомитись з матеріалами справи, у зв'язку з чим вбачається достатня кількість часу для підготовки заперечень.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що витрати зі сплати судового збору за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом України Про індексацію грошових доходів населення, ст.ст. 17, 18 Закону України Про інформацію ст.ст. 525, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 549, 610, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України; ч. 1, 7 ст. 193, ч.1 ст.230, ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 42-47, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Островського, буд. 8, ідентифікаційний код 00131268) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова група «Донпроменерго» (87518, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи, буд. 72, ідентифікаційний код 37604038)заборгованість за договором підряду №230813-5Д1.1/10И від 23.08.2013р. у сумі 1 544 807 грн. 47 коп., 3% річних у сумі 28 808 грн. 89 коп., інфляційні втрати у сумі 494 159 грн. 74 коп., пені у сумі 179 597 грн. 60 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 33 710 грн. 61 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 26.11.2015р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 01.12.2015р.

Суддя Ю.С. Мельниченко