Рішення № 54000796, 01.12.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.11.15р. Справа № 904/815/14

За позовом Дочірньої компанії "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ТЬЮБ", м.Нікополь, Дніпропетровська область

За участю прокуратури Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ

про стягнення 7 759 613,31 грн.

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 представник за довіреністю № 101/16 від 15.10.2015р.

Від відповідача: ОСОБА_3 представник за довіреністю № 259 від 25.12.2014р.

Від прокурора: Дидюк Н.О. посвідчення № 001432 від 27.08.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія „Газ України Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_1 Тьюб про стягнення грошових коштів у розмірі 7 759 613,31 грн., що складається з: пені 6 059 384,98 грн., інфляційних 124 323,25 грн., 3% річних 1 575 905,08 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2014р. (суддя Манько Г.В.) порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 27.02.2014 р.

27.02.2014 р. відповідач надав клопотання про зупинення провадження у справі до завершення процедури реорганізації позивача та переходу прав та обовязків до правонаступника, тобто до 31.12.2014р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2014 р. зупинено провадження у справі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 р. апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Газ України Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2014 р. залишено без задоволення, ухвалу - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.06.2014 р. касаційну скаргу Дочірньої компанії „Газ України Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України задоволено, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2014 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 р. по справі № 904/815/14 скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2014 р. поновлено провадження у справі з 01.07.2014 р. та призначено до розгляду на 01.07.2014 р.

01.07.2014 р. відповідач заявив клопотання про призначення по справі судової економічної експертизи, проведення якої доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_4 Міністерства юстиції України, а також просив зупинити провадження у справі.

Позивач заперечив проти призначення по справі судової економічної експертизи та зупинення провадження у справі.

01.07.2014 р. в засіданні оголошувалась перерва до 03.07.2014 р.

Ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2014 р. призначено судову експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_4 Міністерства юстиції України, та зупинено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2015 р., у звязку із поверненням справи з експертної установи, поновлено провадження у справі з 10.03.2015 р., розгляд справи призначено на 10.03.2015 р.

10.03.2015 р. відповідач надав пояснення по справі, в яких проти позовних вимог заперечив у повному обсязі, оскільки відшкодування штрафних санкцій, пені та 3% річних не підлягає задоволенню з причин відсутності даних бухгалтерського обліку позивача відносно відображення операцій за договором поставки № 1265-06/10-1900, які є основою для встановлення сальдо розрахунків на певні дати.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2015 р. призначено додаткову судову експертизу, оскільки на 5 питань судової експертизи судовий експерт не зміг відповісти по суті в зв'язку з ненаданням позивачем витребуваних документів, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_4 Міністерства юстиції України, та зупинено провадження у справі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.05.2015 р. апеляційну скаргу позивача на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2015 р. про призначення експертизи залишено без задоволення, ухвалу - без змін.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2015 р. поновлено провадження у справі з 02.09.2015 р., розгляд справи призначено на 02.09.2015 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2015 р. продовжено строк розгляду спору по справі на 15 днів, розгляд справи відкладено на 15.09.2015 р.

Ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 р. відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про призначення судової експертизи, відмовлено в задоволенні заяви про відвід судді, заявлено самовідвід.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області № 946 від 22.09.2015 р. призначено повторний автоматизований розподіл справи № 904/815/14.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2015 р., справу № 904/815/14 передано для розгляду судді Бєлік В.Г.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2015 р. суддею Бєлік В.Г. прийнято справу № 904/815/14 до провадження та призначено до розгляду на 20.10.2015 р.

19.10.2015 р. до канцелярії суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та призначення додаткової судово-економічної експертизи.

20.10.2015 р. розгляд справи відкладено на 10.11.2015 р.

10.11.2015 р. прокуратура Дніпропетровської області надала заяву про вступ у справу з метою захисту прав та законних інтересів Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

10.11.2015 р. розгляд справи відкладено до 30.11.2015 р.

30.11.2015 р. відповідач надав клопотання про продовження строку розгляду спору по справі на 15 днів.

Суд відхилив клопотання відповідача.

Крім того, відповідач заявив клопотання про зменшення розміру пені, що підлягає стягненню до 1,00 грн. у звязку з відсутністю у відповідача можливості сплатити штрафні санкції через скрутне фінансове становище підприємства та складну ситуацію в країні.

Також відповідач заперечив проти участі прокурора у розгляді справи, оскільки в заяві заступника прокурора Дніпропетровської області не вказано в якості якої сторони по справі, з посиланням на статтю Господарського процесуального кодексу України, вступає прокуратура у справу.

Суд відхили заперечення відповідача.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, подані документи, заслухавши повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Дочірньою компанією „Газ України Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України та Товариства з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_1 Тьюб був укладений договір поставки природного газу № 1265-06/10-1900 від 20.12.2010 р. (далі-Договір), відповідно до умов п.1.1. якого позивач зобов'язується поставити відповідачу імпортований природний газ, а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2. цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується відповідачем виключно для власних потреб. Використання газу відповідачем для інших потреб не є предметом цього договору.

Як зазначено у п. 1.2. Договору, позивач передає відповідачу в період з 01 січня 2011р. по 31.12.2011р. природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 54600 тис.куб.м., в тому числі по місяцях: січень - 3 700 тис.куб.м., лютий - 4 500 тис.куб.м., березень - 4 400 тис.куб.м., квітень - 4 600 тис.куб.м., травень - 4 600 тис.куб.м., червень - 4600 тис.куб.м., липень - 4 500 тис.куб.м., серпень 4 500 тис.куб.м., вересень - 4 600 тис.куб.м., жовтень - 4 800 тис.куб.м., листопад - 4 800 тис.куб.м., грудень 5000 тис.куб.м.

В п. 3.1. Договору зазначено про те, що ціна за 1000 кубічних метрів газу, яка становить 2 187,20 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердження тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

-збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

-податок на додану вартість за ставкою 20% .

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 194,90 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб.м природного газу - 2 425,84 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2 911,01 грн.

Пунктом 3.1.1. Договору передбачено, що загальна вартість цього Договору складається із сум вартості місячних поставок газу.

Як зазначено у п. 3.2. Договору, сторони домовились, що ціна за 1000 кубічних метрів газу встановлюється на рівні граничної ціни на газ та/або тарифів, затверджених уповноваженим державним органом. У разі зміни уповноваженим державним органом граничної ціни на газ та/або тарифів, сторонами в обов'язковому порядку застосовується нова ціна на газ та/або тарифи.

Згідно з п. 4.1. Договору, оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування територією України проводиться відповідачем виключно грошовими коштами в такому порядку:

-оплата в розмірі по 34 % від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу;

-оплати в розмірі по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15 числа поточного місяця поставки.

Остаточний розрахунок за спожитий газ з урахуванням вартості транспортування територією України здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

В п. 4.2. Договору зазначено про те, що при невиконанні відповідачем вимог, передбачених у п. 4.1. цього договору, позивач має право обмежити або припинити постачання газу відповідачеві.

Пункт 4.3. Договору передбачає, що у платіжних дорученнях відповідач повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості за цим договором позивач зараховує кошти, що надійшли від відповідача, як погашення заборгованості за спожитий природний газ, поставлений у минулі періоди за цим договором, незалежно від зазначеного у платіжному дорученні призначення платежу.

Згідно п. 4.5. Договору, звіряння розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу відповідачем та акта приймання-передачі газу протягом 10 днів з моменту вимоги однієї із сторін. Зазначене оформлюється актом звіряння, з урахуванням вартості робіт з відключення та відповідних оплат, у разі виконання таких робіт.

Як зазначено у п. 6.1. Договору відповідач зобов'язаний:

6.1.1. Своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ.

6.1.2. Підписувати акт приймання-передачі газу, поставленого позивачем відповідачеві у відповідному місяці поставки.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором (п. 7.1. Договору).

Відповідно до п.9.2. Договору, у разі недосягнення сторонами згоди спори (розбіжності) вирішуються в судовому порядку.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, поширює дію на відносини, що склались між сторонами з 01 січня 2011 року і діє у частині поставки газу до 31 грудня 2011 року включно, а у частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Додатком № 1 від 20.12.2010р. до Договору поставки природного газу №1265-06/10-1900 від 20.12.2010р. в п. 2 визначено порядок приймання - передачі газу. Приймання - передача газу, поставленого позивачем відповідачу у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання - передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та відповідачем, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого позивачем.

Як зазначено у п. 3 Додатку № 1 від 20.12.2010р. до Договору поставки природного газу №1265-06/10-1900 від 20.12.2010р., цей додаток діє протягом дії Договору.

Додатковою угодою № 1 від 30.12.2010р. сторони змінили умови Договору в частині збільшення вартості газу, виклавши п.3.1. Договору в наступній редакції:

3.1. Ціна з 1 січня 2011 року за 1000 кубічних метрів газу, становить 2 282 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердження тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

-збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ -2 %;

-податок на додану вартість за ставкою 20 %.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 194,90 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб.м природного газу - 2 522,54 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 3027,05 грн..

Додатковою угодою № 2 від 04.04.2011р. сторони змінили умови Договору в частині збільшення вартості газу, виклавши п.3.1. Договору в наступній редакції:

Ціна з 1 квітня 2011 року за 1000 кубічних метрів газу, становить 2 553,20 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердження тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

-збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ -2 %;

-податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 219,50 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб.м природного газу - 2 823,76 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ- 3 388,51 грн..

Додатковою угодою № 3 від 11.07.2011р. сторони змінили умови Договору в частині збільшення вартості газу, виклавши п.3.1. Договору в наступній редакції:

Ціна з 1 липня 2011 року за 1000 кубічних метрів газу, становить 3 023,5 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердження тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

-збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ -2 %;

-податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 244,80 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3 328,77 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 3 994,52 грн..

На виконання вимог Договору та Додаткових угод до нього позивачем було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 104 050 124,39 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 31.01.2011р., 28.02.2011 р., 31.03.2011р., 30.04.2011р., 31.05.2011р., 30.06.2011р., 31.07.2011р., 31.08.2011 р., які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств (а.с.32-39).

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач сплатив суму заборгованості за договором з порушенням строків виконання даного зобов'язання.

Як встановлено ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантiєю, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За приписами ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.7.3.1. договору у разі порушення покупцем умов п. 4.1. цього договору, покупець зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 9.3. договору передбачено, що строк позовної давності за цим Договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 роки. Неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

За невиконання договірних зобов'язань позивачем за загальний період з 06.04.2011р. по 17.02.2012р. нарахована пеня у розмірі 6 059 384,98 грн.

При перевірці розрахунків, суд встановив, що загальна сума пені більша, ніж розраховано позивачем, але, враховуючи, що суд не може виходити за межі позовних вимог, задоволенню підлягає пеня у розмірі, визначеному позивачем.

Відповідач просить врахувати ту обставину, що господарська діяльність відповідача є збитковою, відповідач позбавлений можливості своєчасного виконання грошового зобовязання, у зв'язку з чим просить суд зменшити розмір штрафних санкцій.

Розглядаючи клопотання відповідача про зменшення нарахованих йому до стягнення пені та штрафу, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 Господарського кодексу України також передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені та штрафу є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 19 січня 2011р. № 10/224-10 та № 12/63 і постанови ВГСУ від 29.11.2012р. у справах № 18/5005/4976/2012 та 37/5005/5346/2012

Відповідно до підпункту 3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. (із змін. і доп.) Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Викладені відповідачем обставини визнані судом виключними, відповідно заявлене відповідачем клопотання про зменшення суми пені є обґрунтованим. Крім того, суд приймає до уваги, що на час звернення позивача до суду минуло два роки з моменту повної оплати отриманого в спірний період природного газу. Враховуючи всі обставини справи та майновий стан обох сторін, суд вважає за можливе задовольнити клопотання про зменшення суми пені частково до 50%, внаслідок чого задоволенню підлягають вимоги про стягнення пені у сумі 3 029 692,49 грн.

Статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивач просить на підставі ст. 625 ЦК України за загальний період з 06.04.2011р. по 06.03.2012р. стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 575 905,08 грн. та інфляційних втрат у розмірі 124 323,25 грн.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних позивача за період з 06.04.2011р. по 06.03.2012р. суд вважає за можливе задовольнити ці вимоги позивача у розмірах, визначених позивачем.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів виконання договірних зобов'язань в частині оплати поставленого позивачем природного газу в період з моменту отримання газу до дати слухання справи, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, заперечення відповідача не приймаються судом до уваги, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у наступних сумах: 3 029 692,49 грн. пеня, 1 575 905,08 грн. 3% річних, 124 323,25 грн. інфляційні, а всього 4 729 920,82 грн.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Тьюб", м.Нікополь (53201, м. Нікополь, пр. Трубників, буд. 56, код ЄДРПОУ 35537363) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ (04116, м. Київ, вул. Шолуденко, буд. 1, код ЄДРПОУ 31301827) 3 029 692,49 грн. (три мільйони двадцять девять тисяч шістсот девяносто дві грн. 49 коп.) пені, 1 575 905,08 грн. (один мільйон пятсот сімдесят пять тисяч девятсот п'ять грн. 08 коп. ) 3% річних, 124 323,25 грн. (сто двадцять чотири тисячі триста двадцять три грн. 25 коп.) інфляційних, 73 080,00 (сімдесят три тисячі вісімдесят грн. 00 коп.) - судового збору.

Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено

03.12.2015р.

Суддя ОСОБА_5