Рішення № 54000592, 01.12.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/9727/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Плавич Н. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Плавич Н.Д.

суддів: Ващенко Л.Г., Колеснікова Г.Я.

при секретарі Орловій С.І.

у відкритому судовому засіданні у присутності представника позивача ОСОБА_2, по довіреності, відповідача ОСОБА_3,

розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Київського районного суду м. Одеси від 22.09.2015р.

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3

про зміну порядку користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2015р. позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 (а.с.2-6), та, уточнивши вимоги, просив суд змінити порядок користування квартирою №62, будинку №5, пр. Маршала Жукова в м. Одесі, яка складається з трьох кімнат і раніше належала на праві спільної часткової власності в рівних частках, по 1/5 кожному: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6Є.(а.с.22)

Після смерті ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 вказане нерухоме майно належить на праві спільної часткової власності сторонам по справі: позивачу ОСОБА_2 ? частка, відповідачу ОСОБА_3 1/5 частка, оскільки решту своїх спадкових прав він не оформив.

На підставі заочного рішення Київського районного суду м. Одеса від 28.11.2012р. між сторонами - співвласниками був встановлений порядок користування квартирою:

виділено в користування ОСОБА_2 жилу кімнату площею 17,3кв.м під літ»3»;

виділено в користування ОСОБА_3 жилу кімнату площею 17,3кв.м під літ «4», балкон ( лоджія) площею 0,9кв.м, що примикає до цієї кімнати, та житлова кімната площею 10,4кв.м під літ «2».

В спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд залишив кухню площею 5,9кв.м, коридор площею 6,5кв.м, ванну кімнату площею 2,0кв.м, туалет площею 1,1кв.м, вбудовану шафу площею 0,6кв.м.

Позивач посилався на те, що після ухвалення зазначеного рішення виникли нові суттєві обставини, які дають підставу для зміни порядку користування квартирою, а саме: родина ОСОБА_2 збільшилася на одну особу внаслідок народження дитини. В квартирі є прибудова веранда площею 13,6кв.м. В порядку численних судових спорів вказану прибудову вирішено зберегти з правом користування. Позивач вказав що його доля в квартирі є більшою, складає ? частку.

Посилаючись на ці обставини, він просив змінити порядок користування спірною квартирою, який був встановлений заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 28.11.2012р.:

виділити в користування ОСОБА_2 жилу кімнату площею 17,3кв.м, під літ «3» та прибудовану веранду площею 13,6кв.м, що примикає до цієї кімнати, під літ. «9»;

виділити в користування ОСОБА_3 жилу кімнату площею 17,3кв.м під літ «4», балкон ( лоджію) площею 0,9кв.м, який примикає до цієї кімнати;

в спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити жилу кімнату площею 10,4кв.м, під літ «2», кухню площею 5,9кв.м, коридор 6,5кв.м, ванну кімнату площею 2,0кв.м, туалет площею 1,1кв.м, вбудовану шафу площею 0,6кв.м(а.с.22).

Рішенням Київського районного суду м. Одеса від 22.09.2015р. уточнені позовні вимоги позивача задоволені в повному обсязі(а.с.68-70).

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення, постановити нове рішення про відмову позивачу в позові, посилаючись на те, що суд першої інстанції всупереч принципу правової певності, переглянув вже раніше вирішений спір про встановлення порядку користування житлом, що є порушенням права на справедливий суд, яке гарантовано ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

В апеляційному суді відповідач доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представник позивача надала свої заперечення, вважаючи рішення законним і обґрунтованим.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, доводи скарги, заперечення на неї, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Змінивши порядок користування спірною квартирою, який був визначений заочним рішенням суду від 28.11.2012р., суд першої інстанції врахував, що позивач ОСОБА_2 є власником ? частки спірної квартири, склад його сімї збільшився з часу ухвалення цього рішення, тому задовольнив позов в повному обсязі.

Судом звернута увага, на те, що на час вирішення між сторонами спору щодо встановлення порядку користування спірною квартирою на підставі рішення від 28.11.2012р. судом не була врахована прибудова веранда площею 13,6кв.м. На теперішній час правовий статус вказаного приміщення визначений, до самочинного будівництва воно не належить, тому має бути враховано при визначенні порядку користування квартирою. В обґрунтування свого висновку суд послався на вимоги ст. ст. 319 ЦК України, яка регулює питання щодо здійснення права власності, ст.358 ЦК України про здійснення права спільної часткової власності

Колегія з таким висновком суду не погоджується.

Судом встановлено, що спірна квартира належить сторонам на праві спільної часткової власності, де доля позивача ОСОБА_2 складає ? частку, доля відповідача ОСОБА_3 1/5 частку.

На підставі заочного рішення Київського районного суду м. Одеса від 28.11.2012р. між сторонами встановлений порядок користування квартирою:

виділено в користування ОСОБА_2 жила кімнату площею 17,3кв.м під літ»3»;

виділено в користування ОСОБА_3 жила кімнату площею 17,3кв.м під літ «4», балкон( лоджія) площею 0,9кв.м, що примикає до цієї кімнати, та жилу кімната площею 10,4кв.м під літ «2».

В спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишено: кухню, коридор, ванну кімнату, туалет, вбудовану шафу.

Вказане рішення набрало законної сили і виконано (а.с.13-14).

Виділивши в користування позивачу ОСОБА_2 одну жилу кімнату площею 17,3кв., в користування відповідачу ОСОБА_3 жилу кімнату 17,3кв.м, лоджію, що примикає до цієї кімнати, житлову кімнату площею 10,4кв.м, суд виходив з того, що відповідач ОСОБА_3 проживає і зареєстрований в спірній квартирі зі своєю донькою.

На час розгляду спору між сторонами суд не розглядав питання щодо встановлення порядку користування прибудовою верандою площею 13,6кв.м під літ «9».

Із матеріалів справи вбачається, що спір щодо вказаної прибудови веранди розглядався протягом тривалого часу і органами владних повноважень і судами різних інстанцій та різних юрисдикцій.

В матеріалах справи є копії:

розпорядження Київської районної адміністрації ОМР №462 від 24.09.2013р. про демонтаж ( знесення) самочинної прибудови(а.с.36);

розпорядження Київської районної адміністрації ОМР №405 від 21.07.2014р. « Про скасування розпорядження №462 від 24.09.2013р.» ( 37);

рішення Київського районного суду м. Одеси від 18.06.2014р. за позовом ОМР до ОСОБА_2 про приведення обєкту в попередній стан (а.с.38-40):

постанови Київського районного суду м.Одеси від 22.04.2014р. за адміністративним позовом ОСОБА_2 на дії начальника ІДАБК в Одеській області про визнання дій протиправними, скасування припису, актів перевірки, протоколу та постанов по справі про адміністративне правопорушення (а.с.46-48);

постанови Київського районного суду м. Одеси від 21.07.2014р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ІДАБК в Одеській області про скасування акту перевірки, протоколу та постанов (а.с.49-51), які стосуються прибудови веранди.

Скориставшись висновком судів про те, що прибудова - веранда не віднесена до самочинних прибудов, суд першої інстанції 22.09.2015р. задовольнив позовні вимоги позивача ОСОБА_2, змінивши порядок користування спірною квартирою між співвласниками, що був встановлений заочним рішенням від 28.11.2012р.

Рішенням суду від 22.09.2015р. виділено в користування ОСОБА_2 жилу кімнату площею 17,3кв.м, під літ «3» та прибудовану веранду площею 13,6кв.м, що примикає до цієї кімнати під літ «9»;

виділено в користування ОСОБА_3 жилу кімнату площею 17,3кв.м під літ «4», балкон ( лоджія) площею 0,9кв.м, що примикає до цієї кімнати

Жилу кімнату площею 10,4кв.м під літ «2», яка за заочним рішенням суду від 28.11.2012р. була виділена в користування відповідачу ОСОБА_3, суд першої залишив в загальному користуванні сторін.

Одним із основних аспектів верховенства права, що гарантоване ст. 6 ч.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є принцип юридичної певності, який вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.

Правова певність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обовязкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення повинні використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень (див. справа «Рябих проти Росії», заява №52854/99, рішення від 24.07.2003р.- пункти 51-52; справа « Науменко проти України», заява №41984/98, рішення від 09.11.2004р. пункт 91).

Змінивши через три роки порядок користування жилими приміщеннями, що встановлений заочним рішенням суду від 28.11.2012р., яке набрало чинності і виконане, шляхом заміни зазначеного рішення, що є по суті прихованою апеляцією, суд першої інстанції порушив принцип правової певності (визначеності) судового рішення - res judicata, згідно якому жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обовязкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Сама по собі можливість двох поглядів на один предмет не є підставою для повторного розгляду справи. Більш того, національний закон не допускає залишення в загальному користуванні осіб жилих приміщень, що здійснив місцевий суд.

Тому рішення суду першої інстанції від 22.09.2015р. підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в позові.

Доводи представника позивача про необхідність врахування приміщення веранди при вирішенні питання про встановлення порядку користування житлом, а також щодо збільшення кількості членів сімї позивача, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки знаходяться за межами дії принципу юридичної певності - res judicata.

Керуючись ст. ст. 303,307ч1п2,309ч1п.п.3,4,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити, рішення Київського районного суду м. Одеси від 22.09.2015р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну порядку користування квартирою скасувати.

В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну порядку користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 відмовити.

Рішення набирає чинності негайно після його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області: Н.Д. Плавич

ОСОБА_7

ОСОБА_8