Ухвала суду № 53998954, 02.12.2015, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/2022/15-к

Провадження № 1-кп/483/203/2015

У Х В А Л А

02 грудня 2015 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Шевиріної Т.Д.

за участю секретаря Басової Н.Г.,

прокурора Митрофанова М.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглядаючи в підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015150100000392 від 19 квітня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015150100001101 від 05 жовтня 2015 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України -

В С Т А Н О В И В :

На розгляді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області перебуває обєднане судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 3 ст. 185 КК України.

26 листопада 2015 року прокурором заявлено клопотання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке обґрунтовано наступним.

Під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015150100001101 від 05 жовтня 2015 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, останньому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає 09 грудня 2015 року. Посилаючись на те, що під час підготовчого судового засідання суд може обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід стосовно обвинуваченого, а також на ту обставину, що ризики, враховані слідчим суддею при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не відпали, прокурор просив про задоволення клопотання.

Обвинувачений та захисник проти задоволення клопотання заперечували.

При цьому, обвинувачений пояснив, що свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, він визнає та сам зявився із заявою про вчинення злочину до правоохоронних органів. Крім того, він усвідомлював, що вчинив злочин під час умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, однак у вчиненому розкаявся. Обвинувачений також пояснив, що вчинив крадіжку, маючи статус підозрюваного в іншому кримінальному провадженні, під час розслідування якого до нього був застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання.

Захисник пояснила, що ОСОБА_1 має міцні соціальні звязки, оскільки проживає з матірю, а тому домашній арешт є достатнім запобіжним заходом для забезпечення його належної процесуальної поведінки.

Сам обвинувачений під час розгляду клопотання повідомив, що він не одружений, постійного місця роботи не має, перебував у розшуку, про що йому не було відомо, оскільки звязків із матірю він не підтримував.

Заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши відомості, що містяться у клопотанні прокурора, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

За змістом ч.1 ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, серед яких: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоровя обвинуваченого; міцність соціальних звязків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу (ч.1 ст.183 КПК України).

За змістом ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Зі слів самого обвинуваченого він дійсно вчинив тяжкий злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, не одружений, не працює, що дає підстави для висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні злочину, а також про те, що міцні соціальні звязки у ОСОБА_1 відсутні.

Обвинувачений також підтвердив ту обставину, що він перебував у розшуку, про що йому не було відомо, оскільки з матірю він не спілкувався. Зі слів самого ж обвинуваченого він перебував в Херсонській області, де працював неофіційно.

Враховуючи викладене, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, а саме реальне позбавлення волі, суд дійшов висновку, що існують ризики переховування ОСОБА_1 від суду.

З огляду на вище викладене, вік та стан здоровя обвинуваченого, а також той факт, що ОСОБА_1 також обвинувачується у вчиненні злочину, поєднаного із застосуванням насильства за ч. 2 ст. 125 КК України, суд, керуючись ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначає розмір застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 194, 314, 315, 369, 371, 372 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів до 31 січня 2016 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення за кримінальним провадженням.

Головуючий: