Рішення № 53997769, 01.12.2015, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/1625/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

( Заочне )

01 грудня 2015 року Тульчинський районний суд Вінницької області

В складі головуючого судді Ковганича С.В.

при секретарі Мрочко Т.О.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Тульчина цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс», м. Ірпінь, вул. Соборна, 105-Б до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 13 квітня 2012 року між ПАТ «Платинум банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 155/5338BCLC на суму 10912 грн., строком до 13 квітня 2014 року.

ТОВ "Кредекс фінанс" набуло право вимоги за кредитним договором № 155/5338BCLC від 13 квітня 2012 року на підставі договору факторингу №1/15-ФКю від 8 травня 2015 року, що був укладений з ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів», а ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів», набуло право вимоги за кредитним договором № 155/5338BCLC від 13 квітня 2012 року на підставі договору факторингу №3 від 15 жовтня 2012 року, що був укладений з ТОВ «ФК» «Бізнесфінанс»», ТОВ «ФК» «Бізнесфінанс»» набуло право вимоги за кредитним договором № 155/5338BCLC від 13 квітня 2012 року на підставі договору факторингу №20120926-Г від 26 вересня 2012 року, що був укладений з ПАТ «Платинум банк».

Таким чином, ТОВ "Кредекс фінанс", являється новим кредитором у зобовязаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору № 155/5338BCLC від 13 квітня 2012 року.

Відповідно до умов договору відповідач зобов'язаний погашати заборгованість за кредитним договором, відсотками за його використання, а також оплачувати комісії на умовах передбачених договором.

Однак відповідач своєчасно не надавав банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов кредитного договору. На даний час зобов'язання є невиконаними, станом на 29.06.2015 року у відповідача наявна заборгованість у розмірі 13977,40 грн., а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує і на його задоволенні наполягає, проти винесення заочного рішення не заперечує. При проведенні судового засідання в режимі відеоконференції, представник позивача, який діє за довіреністю, ОСОБА_1, позовні вимоги змінив, вказавши, що позивач просить стягнути з відповідача кошти в сумі 12213,80 грн., з яких 10157,80 грн. сума основного боргу та 2056 грн. заборгованість за відсотками. Дані позовні вимоги підтримує в повному обсязі, з обставин, викладених в позовній заяві. Крім того, надав суду заперечення щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, оскільки позовна давність в даному випадку має обчислюватись окремо за кожним простроченим платежем.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позов не визнає. В письмовому запереченні направленому на адресу суду, просить відмовити в задоволенні позовних вимог, в зв'язку з тим, що позивачем не виконанні вимоги ст. 1082 ЦК України, а саме не повідомлено відповідача про відступлення права вимоги. Крім того, відповідач направила до суду письмову заяву про застосування строків позовної давності, так як договір було укладено 13.04.2012 року строком до 13.04.2014 року, а останній платіж було здійснено 1.04.2012 року. Вказані обставини, і є підставою для відмови в позові в зв'язку із спливом строку позовної давності.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

13 квітня 2012 року між ПАТ «Платинум банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 155/5338BCLC на суму 10912 грн., строком до 13 квітня 2014 року (а.с. 6,7).

Позивач, ТОВ "Кредекс фінанс" набуло право вимоги за кредитним договором № 155/5338BCLC від 13 квітня 2012 року на підставі договору факторингу №1/15-ФКю від 8 травня 2015 року, що був укладений з ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів».

ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів», набуло право вимоги за кредитним договором № 155/5338BCLC від 13 квітня 2012 року на підставі договору факторингу №3 від 15 жовтня 2012 року, що був укладений з ТОВ «ФК» «Бізнесфінанс»».

ТОВ «ФК» «Бізнесфінанс»», в свою чергу, набуло право вимоги за кредитним договором № 155/5338BCLC від 13 квітня 2012 року на підставі договору факторингу №20120926-Г від 26 вересня 2012 року, що був укладений з ПАТ «Платинум банк».

Таким чином, ТОВ "Кредекс фінанс", являється новим кредитором у зобовязаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору № 155/5338BCLC від 13 квітня 2012 року.

Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов'язаний погашати заборгованість за кредитним договором, відсотками за його використання, а також оплачувати комісії на умовах передбачених договором.

Відповідач порушив свої зобовязання за кредитним договором, в звязку з чим, виникла заборгованість, яка станом на 29.06.2015 року становить 13977,40 грн., що також в свою чергу підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 3, 36).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах , встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

На підставі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.ст. 1077, 1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ст. ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Оцінюючи доводи сторін, щодо застосування ст. 1082 ЦК України, судом враховано правову позицію судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, викладену в постанові від 23.09.2015 року № 6-979 цс15.

Відповідно до вказаної правової позиції, статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобовязанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обовязку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обовязку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобовязанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обовязку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Із досліджених в судовому засіданні матеріалів справи вбачається, що боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, унаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, тому стягненню підлягає заборгованість на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обовязку погашення кредиту взагалі.

Крім того, відповідно до умов кредитного договору (а.с. 6), п.6.2 передбачено, що банк має право відступати, передавати, секюритизувати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково). Із вказаними умовами договору відповідач була обізнана.

Надаючи оцінку доводам відповідача щодо застосування строку позовної давності, судом враховані вимоги ст. 261 ч.5 ЦК України, якою визначено, що за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до умов кредитного договору (а.с. 6), останній був укладений на строк до 13.04.2014 року, а додатком № 1 до договору (а.с. 7), також підписаним відповідачем, встановлено графік платежів.

В своїй правовій позиції, викладеній в Постанові від 19.03.2014 року № 6-20 цс 14, Верховний Суд України зазначив, що у разі неналежного виконання позичальником зобовязань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду із позовною заявою, направленою рекомендованим листом 17.07.2015 року (а.с. 17), а вказаним графіком платежів (а.с. 36) передбачено черговий платіж 13.07.2012 року.

Таким чином, строк позовної давності необхідно обчислювати саме з липня 2012 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява відповідача про відмову в задоволенні позовних вимог зі спливу строку позовної давності задоволенню не підлягає.

Крім того, відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідач в поданих до суду запереченнях та заяві не довів своєї позиції, які б давали суду підстави застосувати строк позовної давності, натомість відповідач не заперечує факту наявності заборгованості за кредитним договором.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що зміненні позовні вимоги позивача є обґрунтованими, обставини викладені в позовній заяві знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а тому позов про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України на користь позивача, з відповідача необхідно стягнути понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 243,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 516, 517, 526, 1048, 1049, 1054,1077, 1082 ЦК України, ст. ст. 4, 8, 10, 15, 18, 60-64, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс», м. Ірпінь, вул. Соборна, 105-Б до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити.

Стягнути з з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки м. Тульчина, вул.. Тімірязєва, 31, Вінницької області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, на користь ТОВ "Кредекс фінанс", м. Ірпінь, Київська область, вул. Соборна, 105-Б, п/р 26504302163303, ЄДРПОУ 36799749 в ПАТ «Платинум Банк» МФО 380388 суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 12213,80 грн. (дванадцять тисяч двісті тринадцять гривень 80 копійок), яка складається з:

- 10157,80 грн. (десять тисяч сто пятдесят сім гривень 80 копійок) - заборгованість за основною сумою боргу;

- 2056 грн. (дві тисячі пятдесят шість гривень) - заборгованість за відсотками;

а також судовий збір в сумі 243,60 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано до Тульчинського районного суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Повний текст судового рішення складено 3.12.2015 року.

Суддя: