Рішення № 53997216, 01.10.2015, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/7727/15-ц

ЄУН 686/7727/15-ц

Справа № 2/686/3383/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2015 рік м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Колієва С.А.

при секретарі Конопко А.П.

за участю представника позивача ОСОБА_1

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника відповідачів ОСОБА_5

представника служби у справах дітей

виконавчого комітету Хмельницької міської ради ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Хмельницького справу за позовом квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про виселення,-

в с т а н о в и в :

До Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області звернувся квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницький (далі КЕВ м. Хмельницький) з вказаним позовом в якому зазначено, що у кімнаті №22 гуртожитку, який розташований по вул. Лановій 14а у м. Хмельницькому (який знаходиться на балансі КЕВ м. Хмельницький), проживає ОСОБА_2, його дружина - ОСОБА_4, донька ОСОБА_3О, а також його неповнолітня донька ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_1) разом з малолітньою дитиною ОСОБА_8 (ІНФОРМАЦІЯ_2). Згідно з витягу з послужного списку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, звільнено з військової служби у запас за пунктом 46 підпунктом «є» (за службовою невідповідністю) Тимчасового положення про проходження військової служби, та останній з 20.01.2001 року виключений із списків особового складу 300 зенітного ракетного полку. Таким чином, ОСОБА_2 є колишнім військовослужбовцем, а ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_7 та малолітній ОСОБА_8 членами сімї колишнього військовослужбовця. Відповідно до положень ЖК України та Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі Інструкція), у зазначеному гуртожитку можуть тимчасово проживати лише військовослужбовці (та члені їх сімей), які перебувають на квартирному обліку у Міністерстві оборони України та працівники ЗСУ. Оскільки ОСОБА_2 був звільнений з військової служби за службовою невідповідністю, він, відповідно до положень ч.1 ст.132 ЖК України та ч.2 п.5.10 Інструкції підлягає виселенню з вказаного гуртожитку разом з усіма членами сімї, які з ним проживають. Добровільно відповідачі виселятися з займаної ними кімнати у гуртожитку не бажають. За таких підстав просить виселити відповідачів з займаної ними кімнати № 22 у гуртожитку, що розташований по вул. Лановій, 14а у м. Хмельницькому без надання ним іншого жилого приміщення.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити. Надала суду пояснення, аналогічні викладеним у позові. Також зазначила, що будівля, яка розташована по вул. Лановій 14а у м. Хмельницькому перебуває на балансі КЕВ м. Хмельницький як гуртожиток, та на даний час вказана будівля реєструється у міському виконкомі як гуртожиток. Просила суд врахувати, що оскільки відповідач ОСОБА_2, якому була надана кімната у цьому гуртожитку, як військовослужбовцю, був звільнений з військової служби у звязку з службовою невідповідністю, то згідно положень ст.132 ЖК України та Інструкції, він повинен бути виселений з гуртожитку разом з усіма членами його родини, які разом з ним проживають.

Представник відповідачів ОСОБА_5 позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що вимоги позивача є безпідставними та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства. Просив суд врахувати, що кімната №22 у гуртожитку по вул. лановій 14а у м. Хмельницькому, була надана сімї ОСОБА_2 для проживання, як військовослужбовцю. На момент звільнення з лав Збройних сил України ОСОБА_2 прослужив як військовослужбовець понад 10 років, що дає йому, та членам його сімї, право користуватися наданим житлом і після звільнення. Крім того, у вказаній кімнаті проживає неповнолітня донька ОСОБА_2 ОСОБА_7, разом з своїм малолітнім сином ОСОБА_8 та остання є одинокою матірю, у звязку з чим, відповідно до положень ст.125 ЖК України вона не може бути виселена без надання іншого жилого приміщення. Вищевказані положення ЖК України повністю узгоджуються з положеннями Інструкції, на яку посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог. За таких обставин вважав, що сімя ОСОБА_2 відповідно до приписів ст.125 ЖК України не може бути виселена з спірної кімнати у гуртожитку без надання їм іншого житла.

Відповідач ОСОБА_2 підтримав пояснення свого представника та пояснив суду, що віг з 1985 року проходить службу у лавах Збройних сил України. У 2000 році він отримав ордер на поселення до спірної кімнати у гуртожитку, що розташований по вул. Ланова 14а у м. Хмельницькому. Вказана кімната була надана за дозволом командира військової частини для проживання його та членів його сімї. З часу заселення до спірної кімнати він робив у ній поточні ремонти, підтримував кімнату у належному стані, своєчасно сплачував комунальні платежі. У 2001 році він був звільнений з лав ЗСУ з формулюванням службова невідповідність. Разом з цим просив врахувати, що жодних дисциплінарних проступків він не вичинював, а таке формулювання було зроблено лише у звязку з тим, що на той час інших підстав Тимчасове Положення про проходження військової служби прапорщиків не передбачало. Просив врахувати, що на момент звільнення він прослужив в ЗСУ понад 16 років, іншого житла ані він, ані його члени сімї, які з ним проживають, не мають; з ним проживає неповнолітня донька яка є матірю одиначкою.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_3 надали суду пояснення, аналогічні поясненням ОСОБА_2

Представник служби у справах дітей виконавчого комітету Хмельницької міської ради заперечив проти задоволення позову, посилаючись на його безпідставність. Зазначив, що вказаний будинок по вул. Лановій 14а у м. Хмельницькому не зареєстрований як гуртожиток у виконавчому комітеті Хмельницької міської ради. Крім того, просив врахувати, що у спірному помешканні проживає ОСОБА_7 разом з малолітньою дитиною, та є матірю одиначкою, у звязку з чим не може бути виселена без надання іншого жилого приміщення.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Як встановлено з матеріалів справи у кімнаті №22 будинку №14а по вул. Лановій у м. Хмельницькому проживають та зареєстровані: ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_1) разом з своїм малолітнім сином ОСОБА_8 (ІНФОРМАЦІЯ_2). Вказане підтверджено дослідженими у судовому засіданні картка обліку громадян (форма №16), довідкою Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління будинкоуправління №2 КЕВ м. Хмельницького № 358 від 23.02.2015 року та відомостями з сектору адресно-довідкової роботи УДМС України в Хмельницькій області.

Вказана будівля є гуртожитком, утримується за рахунок фінансування Міністерства оборони України, та перебуває на балансі в КЕВ м. Хмельницького. Вказане підтверджено наданою індивідуальною карткою обліку будівлі (форма 400) та інвентарною карткою № 3021 обліку основних засобів в бюджетних установах (а.с. 18, 19 відповідно).

Також з матеріалів справи встановлено, що до вказаного жилого приміщення ОСОБА_2, разом з членами своєї сімї був поселений на підставі спецордеру №42 від 19 жовтня 2000 року, який був виданий командиром в/ч А0610. Також з часу заселення ОСОБА_2 у вказаний гуртожиток з ним був укладений договір про найм житлового приміщення на проживання у гуртожитку.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЖК Української РСР і п. 2 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою ОСОБА_6 Міністрів УРСР від 03 червня 1986 року № 208 (далі: Положення), для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки.

В силу приписів ч. 2 ст. 128, ст. 129 ЖК Української РСР і п.п. 9, 10 Положення, жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу. На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Відповідно до положень Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, яка затверджена Наказом МОУ 19.06.2014 року №401 (п.п. 5.1, 5.10. та 5.12 Інструкції) гуртожитки призначені для тимчасового проживання курсантів (слухачів) і військовослужбовців рядового, сержантського, старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і перебувають у шлюбі, та офіцерського складу під час навчання у військових навчальних закладах МО України або проходження ними військової служби. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети житлові будинки, казарми та інші будівлі, які мають бути зареєстровані у виконавчому органі сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад або районній державній адміністрації. Особа, яка звільнена з військової служби і має вислугу менше ніж 10 років у календарному обчисленні, підлягає виселенню з гуртожитку з усіма членами сім'ї, які з нею проживають, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

У разі якщо особа, звільнена з військової служби, не перебуває на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов у ЗС України, вона підлягає виселенню з гуртожитку з усіма членами сім'ї, які з нею проживають, крім випадків, передбачених чинним законодавством, незалежно від кількості вислуги років у календарному обчисленні.

Працівник, який звільнений з роботи і має стаж роботи менше ніж 10 років, підлягає виселенню з гуртожитку з усіма членами сім'ї, які з ним проживають, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Підлягають виселенню з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення особи, які самоправно зайняли жилу площу, і колишні члени сім'ї військовослужбовця чи працівника, які проживають у ньому після розірвання шлюбу, у двомісячний строк з дня розірвання шлюбу, а також особи, які підпадають під підстави, передбачені статтею 116 Житлового кодексу Української РСР.

Не можуть бути виселені з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення особи, зазначені у статті 125 Житлового кодексу Української РСР.

Відповідно до ч.1 ст.125 ЖК УРСР без надання іншого жилого приміщення у випадках, зазначених у статті 124 цього Кодексу, не може бути виселено: осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років; одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними.

Як встановлено у спірному жилому приміщенні зареєстрована і проживає ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, разом з своїм малолітнім сином ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2. Згідно представленого свідоцтва про народження дитини в графі батько зазначений «Вітка Сергій Володимирович». Згідно представленого витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження відомості про батька у вказаному свідоцтві були винесені на підставі ч.1 ст.135 СК України (зі слів матері). Таким чином, зважаючи на те, що ОСОБА_7 не перебуває та не перебувала у зареєстрованому шлюбі, має малолітнього сина, та відомості про батька дитини, були внесені відповідно до ч.1 ст.135 СК України, остання є одинокою особою з неповнолітньою дитиною.

Крім того, згідно оглянутого послужного списку ОСОБА_2 встановлено, що останній проходив службу у лавах Збройних сил України з 2 грудня 1985 року та на момент звільнення з ЗСУ (20.01.2001 року) мав стаж військової служби понад 10 років.

Таким чином ОСОБА_2, та члени його сімї, відповідно до положень ст.125 ЖК України не можуть бути виселені з гуртожитку без надання їм іншого жилого приміщення.

Стосовно посилань представника відповідача на положення ч.2 ст.132 ЖК України суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.132 ЖК України інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку в зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину.

Як встановлено з матеріалів справи 20.01.2001 року ОСОБА_2 був звільнений з військової служби у запас за пунктом 46 підпунктом «є» (за службовою невідповідністю) Тимчасового положення про проходження військової служби прапорщиками ЗС України.

Разом з цим згідно оглянутого послужного списку ОСОБА_2 за весь час до дисциплінарної відповідальності не притягувався, стягнень не мав, а згідно листа бесіди з прапорщиком ОСОБА_2 встановлено, що останній виявив бажання звільнитися з військової служби за будь-якою підставою.

Таким чином позивачем не доведений той факт, що позивач був звільнений з військової служби у звязку з порушенням ним трудової дисципліни.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 125, 132 ЖК України, ст.ст. 10, 11,209,212,214-215, 224-226 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: