Вирок № 53996328, 03.12.2015, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа №628/2182/15-к

Провадження №1-кп/628/301/15р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2015 року Купянський міськрайонний суд Харківської області у складі колегії суддів : головуючого судді Цендри Н.В.

Суддів Шиховцової А.О., Сєлютіної Н.М.

при секретарі Кравцовій В.М.

за участю прокурора Чекирда О.С., захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Купянську, Харківської області кримінальне провадження відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, 8 класів, не одруженого, не працюючого, військовослужбовця військової частини А0501, стрільця-санітара 3 механізованого відділення 2 механізованого батальйону, солдата, фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 407, ч. 1 ст. 263, ч.2 ст. 15, п.п.1,5 ч. 2 ст. 115 КК України, судова колегія

В С Т А Н О В И Л А :

01 серпня 2014 року солдат ОСОБА_2 Куп'янсько - Дворічанським об'єднаним районним військовим комісаріатом Харківської області, на підставі Указу Президента України № 607/2014 року від 21 липня 2014 року, призваний у Збройні Сили України та направлений для подальшого проходження військової служби до військової частини А0501.

Згідно наказу командира військової частини А0501 № 155 від 01 серпня 2014 року, солдат ОСОБА_2 був зарахований до списків особового складу військової частини А0501, поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду стрільцем - санітаром 3 механізованого взводу 5 механізованої роги 2 механізованого батальйону військової частини А0501.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 6 грудня 1991 року та ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 2003 року - особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) та охоплює час мобілізації.

Указом Президента України «Про часткову мобілізацію» № 15/2015 від 14 січня 2015 року, який затверджено Законом України № 113- VIII від 15 січня 2015 року, оголошено проведення протягом 2015 року часткову мобілізацію у три черги протягом 210 діб.

Відповідно до вимог ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 127, 128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, солдат ОСОБА_2 під час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обовязки та бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України. Крім цього, згідно вищевказаних положень, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обовязком громадян України.

Однак, солдат ОСОБА_2, в порушення вищевказаних норм чинного законодавства України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, став на шлях злочинної діяльності та самовільно залишив військову частину, носив, зберігав та придбав бойові припаси без передбаченого законом дозволу, а також виконав усі необхідні дії, які вважав необхідними для умисного заподіяння смерті трьом особам способом небезпечним для життя багатьох осіб, що не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, за наступних обставин.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, солдат ОСОБА_2 діючи умисно, з метою тимчасово ухилитись від виконання обов'язків з військової служби в умовах особливого періоду, близько 15 години 10 березня 2015 року, в порушення ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 127, 128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, без поважних на те причин та без наказу або дозволу своїх командирів і начальників, самовільно залишив військову частину А0501, яка дислокується за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Горішного, 142, та до 7 години 30 хвилин 24 травня 2015 р. до місця служби не повертався, а отриманий у зв'язку із цим вільний час використовував на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків з військової служби.

О 7 годині 30 хвилин 24 травня 2015 року солдат ОСОБА_3 за місцем свого мешкання був затриманий працівником правоохоронного органу за адресою: АДРЕСА_2.

Окрім того, 06 вересня 2014 року відповідно до наказу командира військової частини А0501 № 193 від 06.09.2014 р. солдат ОСОБА_3 вибув в зону проведення Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з метою виконання службових (бойових завдань).

Приблизно 7 листопада 2014 року близько 5 години ранку, більш точний час, як в ході досудового, так і судового слідства встановлений не був, перебуваючи на блокпосту «Фасад» у м. Щастя Луганської області, що розташоване в 1 кілометрі в сторону с. Весела Тора Славяносербського району Луганської області, незаконно, без передбаченого Положенням про дозвільну систему, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12 жовтня 1992 року (зі змінами), та Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджений гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом МВС України №622 від 21 серпня 1998 року (зі змінами), дозволу, шляхом привласнення знайденого, вчинив придбання бойових припасів - гранат РГД-5 із маркуванням «165-86Т» та «54-82Т» у кількості 2 одиниць із запалами УЗРГМ із маркуванням «82 - 78 УЗРГМ - 2583» та «2-82 УЗРГМ - 2 583» у кількості 2 одиниць та, продовжуючи реалізовувати свої злочинні наміри, направленні на незаконне поводження з бойовими припасами, переніс їх до автостанції, що розташована за адресою: Луганська область, м. Щастя, вул. Республіканська, 6, після чого, цього ж дня, о 7 годині 30 хвилин продовжуючи реалізовувати свою злочинну діяльність, таємно, незаконно транспортував на пасажирському автобусі до нежилої будівлі поблизу йога мешкання у підвальне приміщення, розташоване у Харківській області, м. Куп'янськ, вул. Тітова, 52, де без відповідного дозволу залишив їх на зберіганні до 21 травня 2015 року. В подальшому, солдат ОСОБА_3 продовжуючи реалізовувати свої злочинні наміри 21 травня 2015 року близько 14 години 00 хвилин прибув у вищевказане приміщення де раніше ним були сховані вказані 2 гранати РГД-5 із 2 запалами УЗРГМ, переклав їх до свого пакету та не законно, таємно переніс до свого постійного місця мешкання за адресою: АДРЕСА_3 та у подальшому у вказаному місці без відповідного дозволу зберігав гранату РГД-5 із маркуванням «165-86Т» та запалом до неї із маркуванням «82 - 78 УЗРГМ - 2 583» до 23 години 00 хвилин 23 травня 2015 року, а гранату РГД-5 із маркуванням «54-82Т» та запалом до неї із маркуванням «2-82 УЗРГМ - 2 583» до 7 години 30 хвилин 24 травня 2015 року.

Так, 24 травня 2015 року о 1 годині 25 хвилин співробітниками Куп'янського MB ГУМВС України в Харківській області гранату РГД-5 із маркуванням «54-82Т» та запалом до неї із маркуванням «2-82 УЗРГМ - 2 583» було вилучено під час огляду місця події за адресою: Харківська область, м. Купянськ, вул. Комуністична, 6, на землі біля під'їзду №4 та цього ж дня, о 7 годині 30 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 гранату РГД-5 із маркуванням «165-86Т» та запалом до неї із маркуванням «82 - 78 УЗРГМ - 2 583».

Окрім цього, солдат ОСОБА_2 23 травня 2015 року з 17 години 00 хвилин проводив свій час у свого товариша ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_4, вживаючи з останнім спиртні напої.

Цього ж дня, закінчивши вживати спиртні напої, солдат ОСОБА_3 близько 23 години вийшов з вказаного будинку та побачив, як біля сусіднього підїзду № 4 за вказаною адресою підїхав автомобіль марки «Skoda Superb», державний номерний знак НОМЕР_1 в якому перебували громадяни ОСОБА_5. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Побачивши останніх, солдату ОСОБА_3 здалося, що громадяни ОСОБА_8 та ОСОБА_7 були свідками того, як його били невідомі особи, проте ОСОБА_5 га ОСОБА_7 не припинили у 2012 році незаконні дії вказаних невідомих осіб. У зв'язку із чим, солдат ОСОБА_3 вирішив їм помститися та вбити.

Реалізуючи свій злочинний намір направлений на протиправне заподіяння смерті трьох осіб, 23 травня 2015 року близько 23 години 30 хвилин, солдат ОСОБА_3 діючи умисно, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, повернувся до місця свого мешкання за адресою: АДРЕСА_3, взявши одну із схованих ним раніше гранату РГД-5 № 54-82Т та окремо запал до неї № «2-82 УЗРГМ - 2 583» вийшов з вказаного будинку та перебуваючи біля під'їзду № 3 за адресою: Харківська область, м. Куп'янськ, вул. Комуністична, буд. 6, дістав корпус гранати, поклав її в одну із рук та вкрутив в неї запал, тим самим привівши її у бойовий стан. Надалі, утримуючи пальцями спусковий ричаг до стінки корпусу, підійшов до автомобіля «Skoda Superb», дорожний номерний знак НОМЕР_2, який стояв біля підїзду № 4 за вищевказаною адресою та в якому перебували громадяни ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

У цей час, солдат ОСОБА_3 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечний наслідок та бажаючи заподіяння смерті з мотивів помсти громадянам ОСОБА_5 та ОСОБА_7 та свідомо припускаючи, що внаслідок його дій настане смерть ОСОБА_6, висмикуючи кільце з гранати з метою зняття запобіжної чеки запалу, тим самим вважаючи, що вчинив всі необхідні дії для її подальшого застосування за призначенням та вкинув її у відкрите переднє водійське скло салону автомобіля «Skoda Superb», державний номерний знак НОМЕР_2, але не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як внаслідок розриву кільця гранати спусковий ричаг залишився у запобіжному стані та ударний механізм запалу не спрацював, у зв'язку із чим дана граната не вибухнула. Одразу після вчиненого, з метою уникнути викриття його у протиправних діях, ОСОБА_2 залишив місце події.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину свою у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав частково, а саме по ч. 1 ст. 263 КК України визнав частково, повідомивши, що привласнив одну гранату, іншу йому підкинули під час проведення обшуку, по ч. 4 ст. 407 КК України не визнав, по ч.2 ст. 15, п.п.1,5 ч. 2 ст. 115 КК України також не визнав, зазначивши, що він не бажав настання смерті потерпілим. При цьому пояснив, що пройшовши медичну комісію, з 01.08.2014 р. став добровольцем. У березні 2015 р. перебував у госпіталі в Полтаві, після реабілітації повернувся у військову частину, здав документи, став на постачання. У звязку з тим, що матір хворіє, домовився із замом ОСОБА_9, за 300 грн., що він поїде у м. Купянськ, де буде доглядати за матірю, і в телефонному режимі спілкуватися з ОСОБА_9. Через 10 днів приїхав до військової частини, отримав зарплатню, яку видавали в 20-х числах кожного місяця, зайшов до ОСОБА_9 повідомив, що поїде до дому і буде піддержувати звязок у телефонному режимі. При цьому повідомив, що знав порядок надання відпустки, після чого визнав частково вину в тому, що порушив цей порядок і самовільно покинув військову частину. Відносно ч. 1 ст. 263 КК України повідомив, що 07.11.2014 р. отримав відпустку на 7 суток. Гранату РГД -5, одну штуку, знайшов біля бліндажа на блокпосту в Луганській області в зоні АТО. Відкрутив запал, поклав у речовий мішок та привіз у м. Купянськ, де спочатку сховав у занедбаному будинку по вул. Тітова, а у березні 2015 р. переніс у квартиру за місцем мешкання і зберігав її в кріслі в спальні. Відносно іншої гранати вказав, що йому її підкинули, коли проводили обшук в квартирі. При цьому ОСОБА_2 повідомив, що підривав гранату 2 чи 3 рази, раніше граната завжди вибухала, при зриванні чеки граната вибухає через 4-5 сек., зона ураження 30-50 м. Стосовно ч.2 ст. 15, п.п.1,5 ч. 2 ст. 115 КК України ОСОБА_2 повідомив, що знаходився біля 3 підїзду свого будинку, в стані алкогольного спяніння, перед цим випив приблизно 0,5 літра горілки, підїхала машина і йому здалося, що в машині знаходяться люди, які 2 роки тому його скривдили. Після цього він пішов додому, взяв гранату, виходячи з підїзду вкрутив в гранату запал, потім сів на лавочку. Через деякий час пішов до машини, в той час ним керував алкоголь, однак не дійшовши до машини, повернувся і сів на лавочку. Потім пішов у другий раз, підійшов до машини, побачив, що це не ті люди, які його скривдили, кинув гранату через водійське скло, коли кидав гранату, розігнув кільце, поранивши свій палець, однак чека залишилася в запалі, оскільки коли перевозив гранату, він розвів «уси» в різні боки, щоб при транспортуванні вона не вибухнула. Після цього він пішов додому де його і затримали. Також пояснив, що гранату кидав під дією алкоголю, щоб налякати людей, при цьому він не бажав, щоб граната вибухнула та загинули люди.

Однак,незважаючи на часткове визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_2, його винність у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень підтверджується наступними доказами:

- поясненнями у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_8, який пояснив, що 23.05.2015 р. приблизно о 23.00 год. він разом з дружиною, другом ОСОБА_7 та дружиною друга, підїхали до 3 підїзду буд. 6 по вул. Комуністичній. Дружина друга пішла додому, вони залишилися в трьох разом, сиділи балакали. В машині було ввімкнене світло, через деякий час по виразу обличчя дружини він зрозумів, що хтось підійшов. Коли він обернувся, то побачив чоловіка (ОСОБА_2Є.) у якого в руках був якийсь предмет. ОСОБА_10 (ОСОБА_8) не зрозумів, що відбувається, а чоловік кинув гранату в машину, виразився нецензурно, сказав «Не вибухнула» і втік. Дружина різко викинула гранату з автомобіля. ОСОБА_10 з ОСОБА_7 хотіли догнати ОСОБА_2 однак поки вийшли з машини (пройшло декілька секунд), його вже не було, двері в його підїзд були закриті, оскільки на них стоїть кодовий замок, а крім того побоялися за ним (ОСОБА_2) йти, бо подумали, що в нього може бути ще яка-небудь зброя. Потім викликали міліцію.

- поясненнями у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_6, яка пояснила, що 23.05.2015 р. приблизно о 23.00 год. з чоловіком, ОСОБА_7 та його дружиною підїхали до підїзду ОСОБА_7 по вул. Комуністичній, 6. ОСОБА_7 з дружиною вийшов, потім повернувся, вони сиділи розмовляли. В машині горіло світло, у неї та чоловіка, який сидів на водійському місці були відкриті вікна, а у ОСОБА_7, який сидів позаду, були відкриті двері. Через деякий час, приблизно о 23.30 год. підійшов ОСОБА_2 почав щось смикати, потім кинув гранату в машину, виразився нецензурно з жалем з приводу того, що граната не вибухнула і втік. Вона побачила гранату дістала її та викинула з машини.

- поясненнями у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_7, який пояснив, що знає ОСОБА_2, як сусіда, в минулому році він (ОСОБА_2) декілька разів приходив за ключами від підвалу. 23.05.2015 р. приблизно о 23.00 год. він разом зі своєю дружиною, другом ОСОБА_8 та його дружиною, підїхали до його підїзду буд. 6 по вул. Комуністичній. Його дружина пішла додому, він також виходив з машини, потім сиділи в трьох розмовляли в машині, він знаходився на задньому сидінні посередині. Потім він побачив ОСОБА_2, який щось смикав, він крикнув йому «Що ти робиш?», після чого він (ОСОБА_2) кинув гранату в машину. Поки кинулись його наздогнати, його вже не було. В підїзд йти за ним побоялися бо подумали, що в нього може бути ще яка-небудь зброя.

- поясненнями у судовому засіданні свідка ОСОБА_11, який повідомив, що очевидцем події він не був, знає тільки те, що обвинувачений ОСОБА_2 начебто комусь кинув гранату в автомобіль, а саме вранці він проснувся, живе він (ОСОБА_11) на першому поверсі, вікно на кухні було відчинене і з розмов на вулиці зрозумів, що хтось кинув гранату. Також повідомив, що знає ОСОБА_2 тільки як сусіда, з ним ніколи в житті не спілкувався. Декілька разів бачив ОСОБА_2 підвипивши. Щоб ОСОБА_2 порушував громадський порядок він (ОСОБА_11) також жодного разу не бачив.

- поясненнями у судовому засіданні свідка ОСОБА_12, яка повідомила, що вона є матірю обвинуваченого, 24.05.2015 р. приблизно о 9.00 год. ранку до неї додому зайшла міліція і затримала сина, через деякий час прийшов слідчий, зайшли разом з собакою, обійшли всю квартиру нічого ніде не знайшли. Вона в цей час шукала одяг сину, в прихожій в шафі взяла йому брюки. В той час міліціонер попросив її принести йому стілець, а сам відкрив дверцята шафи у прихожій і дістав камуфляж, а потім сказав ось дивіться граната, однак вважає, що дану гранату сину підкинули. Також повідомила, що її син доброволець, 01.08.2014 р. був призваний до військових сил, 1 місяць знаходився на навчаннях, 06.09.2014 поїхав в зону АТО, перебував там до 31.12.2014 р., 02.01.2015 р. був відправлений в м. Сватово на реабілітацію. 07.11.2014 р. ОСОБА_13 приїжджав в м. Купянськ, привіз з собою гранату, яка знаходилася в його особистих речах, коли він (ОСОБА_13) показав гранату, то вона просила, щоб він її викинув, син казав, що викине і ввечері її виніс, однак мабуть, на її думку, тільки переховав її. Потім 10.03.2015 р. син також приїхав додому, в той час він перебував у резерві, і тоді казав, що він не може там знаходитися, бо там для нього не сприятлива обстановка, виходить, що він самовільно залишив військову частину. Також повідомила, що зі слів сина їй відомо, що він кинув гранату в машину, а потерпіла викинула її з машини. Крім того охарактеризувала сина, як запального.

- поясненнями у судовому засіданні свідка ОСОБА_9, який пояснив, що він виконував обовязки командира 2-го механізованого батальйону з 17 грудня 2014 року по 30 березня 2015 року. Військовослужбовець ОСОБА_13 проводив завдання в зоні АТО на території Луганської області сектору ОСОБА_10 (ОСОБА_13) був направлений до шпиталю, якого саме він(ОСОБА_9) не памятає. Потім військовослужбовець ОСОБА_2, десь 10 березня 2015 року вважався, як такий, що самовільно залишив військову частину. Потім йому стало відомо від військової прокуратури, що ОСОБА_2Є, скоїв правопорушення, а саме закинув гранату в машину. Але в військову частину ніяких офіційних даних з приводу цього не надходило. У військовій частині ОСОБА_2 до цього часу рахується, як самовільно залишивший військову частину, про що була здійснена доповідь відповідним порядком через військову службу правопорядку та військову прокуратуру. Також він (ОСОБА_9) повідомив, що ніяких грошей, нічого, він від ОСОБА_2 не отримував, та розяснив порядок залишення військової частини, а саме в рішенні ВЛК вказується безпосередньо про необхідність відпустки чи звільнення від виконання службових обовязків. Якщо військовослужбовець виписується з медичного закладу, він прибуває до військової частини з епікризом/рішенням ВЛК яке надходить до штабу військової частини медичної роти, якщо вказано реабілітаційна відпустка, то за рішенням штабу йому виписується відпускний квиток за станом здоровя, тобто командир не впливає на це рішення. Військовослужбовець прибуває до військового комісаріату та відмічається, що він прибув, після цього за день, до відбуття, він реєструється про вибуття. Здає квиток з лікарняним та продовжує службу. Якщо в рішенні ВЛК вказано, що військовослужбовець просто звільнений від виконання службових обовязків, то за рішенням медичної роти, військовослужбовець або знаходиться в медичній роті при військовій частині, або знаходиться в підрозділі і звільняється від виконання деяких обовязків.і в повноваження свідка ці питання не входять, та згідно статуту ЗСУ, командир батальйону, яким він (ОСОБА_9) являвся, не відповідає за наявність та облік особового складу. З ним (ОСОБА_9) подібні питання не вирішуються і він не давав згоди на відсутність ОСОБА_2Є у військовій частині. Також зазначив, що військовослужбовцям, які виконують завдання в зоні АТО, видавалися гранати, а тому теоретично ОСОБА_2 міг вивезти гранати з зони АТО.

- поясненнями у судовому засіданні свідка ОСОБА_14, яка повідомила, що вона була понятою при проведенні обшуку, у квартирі за місцем мешкання обвинуваченого. Де у шафі в прихожій, знайшли одну гранату, вона знаходилася в куртці у внутрішньому кармані, куртка була похожа на військову. При проведенні обшуку були присутні обвинувачений, він сидів в кімнаті, його мати, і ще один понятий. Також повідомила, що під час обшуку складали процесуальні документи, і в них було відображено все, що відбувалося. При цьому ніякого тиску не було. При цьому ОСОБА_2 казав, що це не його, і йому гранату підкинули та в кармані у нього не було ніякої гранати. Однак вона (ОСОБА_14В.) зазначила, що гранату знайшли у присутності її та іншого понятого.

- поясненнями у судовому засіданні експерта ОСОБА_15, який повідомив, що для того щоб граната вибухнула необхідно було витягнути чеку. У випадку з ОСОБА_2, він спробував витягнути чеку не розгинаючи вільні кінці чеки, тобто ОСОБА_2 потягнув зі всієї сили за кільце, розігнув кільце «у форму коромисло», але по незалежним від нього причинам граната не вибухнула, так як спочатку необхідно було вільні кінці чеки звести докупи. Зазначив що ОСОБА_2 не зігнув «уси» оскільки, на його думку, під час події обвинувачений був у сильному алкогольному спянінні. Крім того, вказав, що кільце зроблено зі сталі, промисловим способом, і щоб його розігнути необхідно було застосувати потужну силу, що призвело до поранення фаланги пальця у обвинуваченого. Вибух настає після того, як витягнути чеку через 3,2 4,2 секунди.

Винуватість обвинуваченого доводиться також письмовими доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження.

Карткою первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону, запис № 3575 від 23.05.2015 р., згідно якої біля будинку № 6 співробітник СБУ виявив предмет, схожий на гранату РГД-5. Виїздом СОГ з місця події вилучено бойову гранату РГД-5. (т.1 а.кр.пр. 133)

Протоколом огляду місця події від 24.05.2015 року, та ілюстрованим матеріалом до нього, згідно якого була оглянута ділянка місцевості в районі 4-го підїзду будинку № 6 по вул.Комуністичній, м. Купянськ, Харківської області. На відстані 5м. від вхідних дверей в підїзд, знаходиться автомобіль НОМЕР_3. Як пояснила присутня в ході огляду ОСОБА_6, 23.05.2015 р., коли вона знаходилася в даному автомобілі, то до автомобіля підійшов раніше невідомий чоловік та кинув в салон автомобіля гранату. Після цього ОСОБА_6 викинула гранату з салону автомобіля. На відстані 11 м від даного автомобіля у напрямку до буд. 37 по вул. Леніна, м. Купянськ, на асфальтованому майданчику, розміром 5м х 5 м, на відстані 3 м від краю проїзної частини, з права на майданчику знаходиться предмет, зовнішні схожий на гранату РГД-5 с запалом УЗРГМ. Граната зеленого кольору, кільце з чекою має пошкодження, знаходиться в розігнутому стані. (т.1 а.кр.пр. 134-138).

Протоколом обшуку від 24.05.2015 р., ілюстрованим матеріалом до нього, та зображенням на ДВД диску, проведення обшуку, яке було відтворене у судовому засіданні, згідно якого місцем проведення обшуку є квартира № 75, розташована в багатоквартирному будинку № 6, по вул. Комуністична, м. Купянськ, обшук був розпочатий з коридору, зліва знаходиться відділення для одягу, при відкритті дверей, в верхній частині знаходиться формений одяг. При обшуку в кітелі в лівому накладному кармані був виявлений предмет. Як пояснив спеціаліст, даний предмет являється гранатою РГД-5, с запалом УЗРГМ. Корпус гранати зеленого кольору, без видимих пошкоджень з маркуванням 165-8 «Т». (т.1 а.кр.пр. 139-146)

Протоколом огляду місця події від 24.05.2015 року, та ілюстрованим матеріалом до нього, згідно якого була оглянутий занедбаний, частково порушений, не жилий будинок, без номеру, який знаходиться на відстані близько 50 метрів від багатоповерхового будинку № 54, розташований по вул. Леніна. В ході проведення огляду ОСОБА_2 пояснив, що в одній з кімнат даного будинку він ховав гранату с запалом РГД-5, дану гранату він привіз з м. Щастьє. При вході до будинку, прямо знаходиться кімната 3,5х5 метрів, в ході огляду ОСОБА_2 вказав на місце в лівому дальньому куті, де зберігав гранату, яку потім переніс за місцем свого мешкання. (т.1 а.кр.пр. 148-151).

Висновком експерта № 177 від 25.05.2015 р., з висновків якого вбачається, що вилучений під час проведення обшуку 24.05.2015 р., за місцем мешкання ОСОБА_2ІНФОРМАЦІЯ_4, бойовий припас граната РГД-5 з підшивачем в повній комплектності є корпусом наступальної осколкової ручної гранати РГД-5 (обєкт № 1),та запалом УЗРГМ (уніфікований запал ручної гранати модернізований) (обєкт № 2). Надані на дослідження два предмети: при споряджені між собою є наступальною осколковою ручною гранатою РГД-5, є боєприпасом. Граната РГД-5 придатна для проведення вибуху. (т. 1 а.кр.пр. 169-173)

Актом № 1 знищення обєкту експертного дослідження від 25.05.2015 р., згідно якого обєкт експертного дослідження по кримінальному провадженню від 24.05.2015 р. № 12015220370001233 граната РГД -5, знищена в карєрі поблизу м. Купянська під час проведення експертного експерименту вибухотехнічної експертизи від 25.05.2015 р. № 177 ( т. 1 а.кр.пр. 178).

Висновком експерта № 178 від 26.05.2015 р., з висновків якого вбачається, що вилучена під час огляду місця події 24.05.2015 р. за адресою Харківська область, м. Купянськ, вул. Комуністична, біля 4-го підїзду будинку № 6, граната РГД-5, є корпусом наступальної осколкової ручної гранати РГД-5 (обєкт № 1),та запалом УЗРГМ (уніфікований запал ручної гранати модернізований) (обєкт № 2). Надані на дослідження два предмети: при споряджені між собою є наступальною осколковою ручною гранатою РГД-5, є боєприпасом. Граната РГД-5 придатна для проведення вибуху. (т.1 а.кр.пр. 179-183)

Актом № 2 знищення обєкту експертного дослідження від 26.05.2015 р., згідно якого обєкт експертного дослідження по кримінальному провадженню від 24.05.2015 р. № 12015220370001233 граната РГД -5, знищена в карєрі поблизу м. Купянська під час проведення експертного експерименту вибухотехнічної експертизи від 26.05.2015 р. № 178 (т. 1 а.кр.пр. 178).

Протоколом огляду предметів від 26.05.2015 р., проведеним оглядом встановлено: 1) експертний пакунок № 1, без пошкоджень, на пакунку мається надпис № 177, серійний номер пакунку № 0233786. В пакунку знаходяться речові докази, після проведення судово - вибухотехнічної експертизи, № 177 від 25.05.2015 року; 2) експертний пакунок № 2, без пошкоджень, на пакунку мається надпис № 178, серійний номер пакунку № 0234538. В пакунку знаходяться речові докази, після проведення судово - вибухотехнічної експертизи, № 178 від 26.05.2015 року. (т.1 а.кр.пр. 184)

Постановою про визнання і приєднання до справи речових доказів від 26.05.2015 р., згідно якої оглянуті 26.05.2015 року, два експертні пакунки після проведення судово - вибухотехнічної експертизи, № 177, № 178 були визнані речовим доказом (т.1 а.кр.пр. 185-186,187)

Висновком експерта № 207-КП/15 від 02.06.2015 року, відповідно до якого у ОСОБА_2 були виявлені наступні тілесні ушкодження, які за характером і локалізацією можна розділити на дві групи:

1. - синець по окологрудинній лінії в 7-му міжребер'ї справа.

Дане тілесне ушкодження утворилося від дії тупих твердих предметів не менше ніж за 5-6 діб до часу проведення судово-медичної експертизи гр-на ОСОБА_2

За ступенем тяжкості це легке тілесне ушкодження (згідно п.2.3.5 Наказу № 6 від 17 січня 1995 року «Про розвиток та удосконалення судово-медичної служби України»),

2. - рубець в області середньої фаланги 2-го пальця лівої кисті з долонної поверхні.

Враховуючи лінійну форму рубця, відносно рівні края, загострені кінці, можна сказати, що він являється результатом загоєння поверхневої різаної рани, яка утворилася від дії подовженого предмета, що має загострений край, можливо в строк і за обставин, зазначених у постанові, тобто могло бути заподіяно предметом, схожим на кільце гранати.

За ступенем тяжкості це легке тілесне ушкодження (згідно п.2.3.5 Наказу № 6 від 17 січня 1995 року «Про розвиток та удосконалення судово-медичної служби України»). (т.1 а.кр.пр. 193-194).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 11.06.2015 р. та ілюстрованим матеріалом до нього, за участю підозрюваного ОСОБА_2, у присутності понятих, з якого вбачається, що в ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_2 добровільно пояснив, що 01.08.2014 року він, був мобілізований добровольцем, у Збройні сили України. З самого початку , проходив військову службу у м. Башкирівка, ВЧ А0501, в 95 бригаді аеромбільних військ. 02.01.2015 р., прибув до м. Сватове, на лікування, з діагнозом - хронічний скалеоз. Після цього був спрямований на подальше лікуванні в м. Харків, де проходив лікування протягом 17 днів у військовому госпіталі. Після закінчення лікування, прибув у військову частину і надав всі документи, після цього відбув на реабілітацію додому, на 15 діб. По закінченні реабілітації прибув у свою частину, де був направлений в м. Полтава для подальшого лікування, проходив лікування близько 1,5 місяців. По закінченню лікування, знову проходив реабілітацію протягом 10 діб, за місцем свого проживання. 10 березня 2015 близько 09 години 00 хвилин прибув у військову частину А0501 за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Горишного, 142 для подальшого проходження служби, але побувши на службі пів дня вирішив самовільно залишити військову частину і виїхати додому за адресою: Харківська область, м Куп'янськ, АДРЕСА_5, де і знаходився до 24 травня 2015 року. Поїхав так як у нього, (ОСОБА_2Є.) пристаріла мати, яка потребувала стороннього догляду. Самовільно залишив військову частину приблизно о 15 годині 10 березня 2015р., при цьому командиру не доповідав.

Крім цього, в листопаді 2014 року, більш точної дати ОСОБА_2 вказати не зміг, йому дали 7 діб короткострокової відпустки за сімейними обставинами. При цьому він вирішив привезти з собою додому дві гранати. Дані гранати взяв біля блокпоста «Фасад», в бліндажі, біля бійниць, це було у м. Щастя. Дані гранати знаходилися на блокпосту і заступаючи на чергування всі військовослужбовці, в тому числі і він, ОСОБА_2, мали до них доступ, якийсь суворий облік боєприпасів не вівся. Боєприпаси були різні, при цьому він, вирішив взяти з собою дві гранати РГД-5, в повній комплектності, для того щоб повезти їх додому. Якоїсь конкретної мети у нього, не було, просто вирішив узяти гранати та привезти їх до себе додому, за місцем свого фактичного проживання. Коли він брав гранати, то цього ніхто не бачив, гранати в кількості 2 штук, поклав у свій речовий мішок. Гранати перевозив у речовому мішку, на блокпостах речовий мішок не оглядали, тільки перевіряли документи. Коли приїхав додому, то своїй матері він, показував дані гранати, вона їх бачила при цьому вона сказала йому щоб він, їх викинув і не зберігав їх вдома. Після, чого на початку листопада 2014 року дані дві гранати відніс в занедбаний будинок, попередньо від'єднав запали, і сховав їх у даній будівлі в кутку, в пакеті. Коли прийшов додому то матері сказав, що боєприпаси він викинув і вдома нічого немає. Дана будівля знаходиться по вул. Леніна, поблизу будинку № 54. Крім матері більше гранати нікому не показував і не говорив, що вони у нього є. Так 20-21.05.2015 року, більш точної дати ОСОБА_2 вказати не зміг, він один, в денний час пішов у занедбаний будинок, для того щоб перевірити чи на місці заховані ним гранати. Коли прийшов то зайшов до будинку, його ніхто не бачив, на тому ж місці, знайшов заховані гранати. Після чого вирішив їх взяти і перенести додому, так як мати вже про них забула і на той момент він, вирішив зберігати дані гранати у будинку. Коли він, прийшов додому, то сховав гранати в квартирі, в спальні і в прихожій. Гранати були в його квартирі. Крім того 23.05.2015 року, у вечірній час, близько 17:00 годин, вживав спиртне в квартирі свого товариша, ОСОБА_4, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_5. З ним він,( ОСОБА_2Є.) вжив удвох 1,0 літр горілки. Цього ж дня, після вживання алкоголю, близько 23:00 годин, він,( ОСОБА_2Є.) вирішив йти додому. Один вийшов на вулицю і сів на лавочці, біля свого під'їзду, №3 за вищевказаною адресою. На той момент на вулиці вже стемніло. У цей час проїхала іномарка, сріблястого кольору, і зупинилася біля 4 під'їзду. На той момент в авто було 3 людей, з них два чоловіки і одна жінка. Чоловік сидів за кермом, поруч з ним жінка, а позаду сидів ще один чоловік. ОСОБА_10 (ОСОБА_2Є.) зрозумів що в автомобілі знаходиться саме три людини, так як періодично з автомобіля хтось виходив, і сідав назад.

На той момент йому, (ОСОБА_2Є.), здалося, що чоловіки йому знайомі, а саме по старим образам. Також доповнив, що в 2012 році його побили, як йому здалося дані чоловіки, які були в авто і на той момент були присутні (тобто при його побитті), але вони категорично відмовилися викрити злочинця. Дані громадяни були як йому, (ОСОБА_2Є.) на той момент здалося знайомі. При цьому вони були в авто сиділи і розмовляли. Після чого, він, (ОСОБА_2Є.), вирішив їм помститися шляхом підриву їх своєю гранатою яка зберігалася у нього вдома, тобто тим трьом людям, які сиділи у вищевказаному автомобілі. Далі, ОСОБА_2, присів на лавочку і стежив за ними 20-30 хвилин, після того як він, (ОСОБА_2Є.), переконався, що громадяни виїжджати не збираються, то він, пішов додому, для того щоб принести гранату. Коли повернувся в квартиру, то мати спала, він, взяв одну гранату, і поклав її в кишеню, вийшов з будинку і присів на лавочку. Після цього він,( ОСОБА_2Є.), пішов до авто, але не дійшов і повернувся на лавочку, у нього, були сумніви, підривати 3 людини чи ні. Через кілька хвилин, він все таки вирішив повернутися і покарати кривдників. При цьому вирішив підірвати авто в якому знаходилося 3 людей, при цьому він, (ОСОБА_2Є.) розумів, що якщо вибухне граната 3 людина загинуть. Далі, він, 23 травня 2015 приблизно в 23 годині 30 хвилин: підійшов до авто і достав з правої кишені гранату і другою рукою взявся за кільце. Не доходячи до авто, 1-2 метри, з боку водія, він, смикнув рукою за кільце, і автоматично кинув гранату в переднє водійське вікно, яке було на той момент відкрито. Після того, як граната залетіла у вікно, то в цей момент він,( ОСОБА_2Є.), побачив обличчя людей і зрозумів, що вони йому не знайомі але було вже пізно. Коли він, (ОСОБА_2Є.), підходив до авто, то граната у нього була в правій руці, за кільце він, смикнув вказівним пальцем лівої руки. Через кілька секунд він (ОСОБА_2Є.), зрозумів, що граната не спрацювала, оскільки не послідувало характерного звуку, він сказав «Не спрацювало», після цього пішов за вищевказаною адресою. Також повідомив, що коли вийшов з квартири з гранатою, він знову близько 5 хвилин поспостерігав за вищевказаним автомобілем, а саме у відкриті вікна він побачив 3 людини, які між собою розмовляли. ( т. 1 а.кр.пр. 195-207)

Протоколом проведення слідчого експерименту від 12.06.2015 р. та ілюстрованим матеріалом до нього, за участю потерпілого ОСОБА_8, у присутності понятих, з якого вбачається, що в ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_8 добровільно пояснив та показав, як 23.05.2015 р. близько 23.00 год. він на своєму авто «Шкода Супер Б» державний знак НОМЕР_4, приїхав до будинку 6 вул. Комуністична, м. Купянськ, та припаркував авто біля 4-го підїзду на відстані близько 5 метрів від підїзду, передньою частиною авто до будинку. На той час він сидів за кермом авто, з права від нього, на передньому пасажирському сидінні сиділа дружина ОСОБА_6, позаду на задньому сидінні, за дружиною, ближче до середини сидів ОСОБА_7 Коли вони підїхали, то обидва передні скла, на передніх дверцятах були відчинені. ОСОБА_7 відчинив праві задні дверцята. Вони сиділи спілкувались, при цьому, він та ОСОБА_7 декілька разів (2-3 з проміжком часу) виходили з авто на вулицю. На той час авто, передня частина освітлювалась ліхтарем підїздного освітлення, в салоні авто був ввімкнений ліхтар, підсвітлення, включені габарити. На лавці біля підїзду нікого не було. ОСОБА_10 сидів в півоберта спиною до дверей, обличчям до ОСОБА_7, через 20-30 хвилин він звернув увагу, що до авто з боку передньої двері підійшов невідомий. При цьому невідомий підійшов з боку пішохідної доріжки, зупинився він (невідомий) біля його (ОСОБА_8С.) дверей на відстані не більше 50 см. Після чого невідомий, щось тримав у правій руці, а лівою смикав. Потім він даний предмет кинув правою рукою, через його (ОСОБА_8С.) відчинене скло в салон. ОСОБА_8 рукою показав, де в салоні впав даний предмет. Коли невідомий кидав предмет , то ОСОБА_8 звернув увагу, що предмет схожий на гранату. Коли граната впала в салон, то через декілька секунд він (невідомий) сказав «Не взорвалась!» з нецензурною лайкою, та почав бігти в бік 3-го підїзду. Після чого ОСОБА_16 та ОСОБА_7 вибігли з салону авто та побігли за невідомим. ОСОБА_8 рукою указав на місце поблизу 3-го підїзду, де він та ОСОБА_7 зупинилися, побоюючись переслідувати невідомого. Потім коли вони повернулися, то ОСОБА_6 була поблизу авто та повідомила, що гранату вона викинула з салону авто. (т.1 а.кр.пр. 211-216)

Протоколом проведення слідчого експерименту від 12.06.2015 р. та ілюстрованим матеріалом до нього, за участю потерпілої ОСОБА_6, у присутності понятих, з якого вбачається, що в ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_6 дала аналогічні свідчення, що і ОСОБА_17 при проведенні слідчого експерименту, із зазначенням, що коли невідомий кинув предмет у салон автомобіля, то він упав чоловіку під ноги, коли вона звернула увагу на даний предмет, то він був схожий на військову гранату, мав зелений колір. З переляку даний предмет, вона через відчинене скло передніх правих дверей, викинула на вулицю, на відстань близько 4 метрів від авто. Після чого були викликані співробітники міліції (а.кр.пр. 217-221)

Протоколом проведення слідчого експерименту від 12.06.2015 р. та ілюстрованим матеріалом до нього, за участю потерпілого ОСОБА_7, у присутності понятих, з якого вбачається, що в ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_7 дав аналогічні свідчення, що і ОСОБА_17 при проведенні слідчого експерименту, із зазначенням, що він впізнав чоловіка, який підійшов до автомобіля, він мешкає в його (ОСОБА_7) будинку в 3-му підїзді, він (ОСОБА_7) крикнув йому «Что ты делаешь брат?» Після його слів даний чоловік, через відкрите переднє скло водійських дверцят правою рукою кинув предмет. (т.1 а.кр.пр. 222-226)

Довідкою командира в/ч А 0501 № 4/596 від 16.08.2014 р., згідно якої рядовий ОСОБА_2 перебуває на військовій службі в військовій частині А0501, призваний під час мобілізації на особовий період 2 серпня 2014р. (т.1 а.кр.пр. 227)

Протоколом предявлення особи для впізнання від 13.06.2015 р., з фото таблицею до нього, з якого вбачається, що потерпілому ОСОБА_7 для впізнання були предявленні чотири особи. Серед чотирьох осіб ОСОБА_7 вказав на особу під № 3, яка 23.05.2015 р. близько 23.30 год. за адресою: Харківська область, м. Купянськ, вул. Комуністична 6, кинув гранату в салон автомобіля «Skoda Super B». Під № 3 знаходився ОСОБА_2 (т.1 а.кр.пр. 228-233)

Протоколом предявлення особи для впізнання від 13.06.2015 р., з фото таблицею до нього, з якого вбачається, що потерпілій ОСОБА_6 для впізнання були предявленні чотири особи. Серед чотирьох осіб ОСОБА_6 вказала на особу під № 2, яка 23.05.2015 р. близько 23.30 год. за адресою: Харківська область, м. Купянськ, вул. Комуністична 6, кинула гранату в салон автомобіля «Skoda Super B». Під № 2 знаходився ОСОБА_2 (т.1 а.кр.пр. 234-238)

Протоколом предявлення особи для впізнання від 13.06.2015 р., з якого вбачається, що потерпілому ОСОБА_8 для впізнання були предявленні чотири особи. Серед чотирьох осіб ОСОБА_8 вказав на особу під № 1, яка 23.05.2015 р. близько 23.30 год. за адресою: Харківська область, м. Купянськ, вул. Комуністична 6, кинула гранату в салон автомобіля «Skoda Super B». Під № 1 знаходився ОСОБА_2 (т.1 а.кр.пр. 239-243)

Витягом з Наказу № 155 від 01.08.2014 р., згідно якого солдата ОСОБА_2 слід вважати призначеним стрільцем санітаром 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону. Вважати таким, що з 01.08.2014 р. справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обовязків. (т.1 а.кр.пр. 245)

Довідкою військово-лікарської комісії № 50 від 20.01.2015 р., згідно якої сержант ОСОБА_2, потребує звільнення від виконання службових обовязків на 15 календарних днів. (т.1 а.кр.пр. 249)

Виписним епікризом, згідно якого солдат (по мобілізації) ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні з 09.02.2015 р. по 20.02.2015 р., потребує звільнення від виконання службових обовязків на 10 календарних днів. (т.1 а.кр.пр. 250)

Довідкою військово-лікарської комісії № 313 від 20.02.2015 р., згідно якої солдат ОСОБА_2, потребує звільнення від виконання службових обовязків на 10 календарних днів. (т.2 а.кр.пр. 1)

Службовою карткою військовослужбовця військової частини польова пошта В6250 призваного під час мобілізації, рядового ОСОБА_2, згідно якої посада яку займає ОСОБА_2 стрілець-санітар, перебуває на службі з 2014 р. (т. 2 а.кр.пр. 3-5)

Іменним списком 5 механізованої роти, 2 механізованого батальйону, військової частини пп В6250, для вечірньої перевірки, з якого вбачається, що ОСОБА_2 з 10.03.2015 р. не повернувся зі звільнення (н/з) у військову частину (т.2 а.кр.пр. 6-7)

Рапортом ТВО командира 2МБ ОСОБА_9, згідно якого ОСОБА_9 доповів командиру в/ч п/п В 6250, про те, що рядовий 2 механізованого батальйону ОСОБА_2 10.03.2015 р. не повернувся із звільнення, та просив по даному факту провести службове розслідування. (т.2 а.кр.пр. 10)

Витягом з наказу командира військової частини № 881 від 04.05.2015 р. про призначення службового розслідування, згідно якого командиру взводу матеріального забезпечення 2 механізованого батальйону ОСОБА_18 було наказано, провести службове розслідування по факту неповернення зі звільнення 10 березня 2015 р. рядового 2 механізованого батальйону ОСОБА_2 (т. 2 а.кр.пр. 9)

Пояснювальними записками від 30.04.2015 р. солдат ОСОБА_19 та ОСОБА_20, в яких солдати пояснили, що рядовий ОСОБА_2 не повернувся зі звільнення 10.03.2015 р. (т. 2 а.кр.пр. 11-12).

Актом службового розслідування, згідно якого в ході проведення службового розслідування встановлено, що 10 березня 2015 р. на ранковому шикуванні ТВО командиром 2 механізованого батальйону старшим лейтенантом ОСОБА_9, було виявлено відсутність рядового ОСОБА_2, який не повернувся із звільнення. Вжиті заходи, щодо встановлення місцезнаходження військовослужбовця позитивного результату не дали. (т.2 а.кр.пр. 15-16)

Висновком судово-психіатричного експерта № 512 від 11.06.2015 р. встановлено, що ОСОБА_2 в даний час ознак психозу, недоумства і інших психічних розладів не виявляє. За своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період часу, до якого відноситься злочин, у якому він підозрюється, ОСОБА_2 знаходився поза будь-якого тимчасового хворобливого розладу, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_2 за своїм психічним станом в даний час в застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує (т.1 а.кр.пр. 130-132)

Наказом командира військової частини А0501 № 1351 від 21.11.2014р. Про перехід на умовне найменування воєнного часу, яким було наказано з 22.11.2014 р. ввести в дію умовне найменування воєного часу «Військова частина польова пошта В6250», а також печатки та штампи виготовлені з цим найменуванням, за винятком мастичної печатки «Військова частина А0501», яку дозволено використовувати для ведення фінансового господарства у частині. (т. 2 а.кр.пр. 77-78)

Судовою колегією встановлено, що відсутні будь-які законні підстави не довіряти показанням потерпілих та вказаних свідків, оскільки вони логічні, послідовні та повністю відповідають іншим матеріалам кримінального провадження.

Доводи обвинуваченого, стосовного того, що в нього не було умислу на позбавлення життя потерпілих, а він просто хотів налякати їх, судова колегія вважає безпідставними, та розцінює їх, як спосіб захисту, оскільки вони спростовуються поясненнями у судовому засіданні самого ОСОБА_2, в яких він показав, « що коли він взяв з дому гранату, виходячи з підїзду вкрутив в гранату запал, потім сів на лавочку», тобто вкручуючи запал в гранату, він привів гранату в повну бойову готовність, і це ОСОБА_2 повністю розумів, так як пояснював, що не одноразово на заняттях підривав гранату, та знав послідовність дій, які необхідно робити, щоб граната вибухнула. Крім того те, що ОСОБА_2 мав намір навмисно позбавити життя потерпілих, підтверджується висновком експерта № 207-КП/15 від 02.06.2015 року, відповідно до якого у ОСОБА_2 зокрема був виявлений рубець в області середньої фаланги 2-го пальця лівої кисті з долонної поверхні, дане ушкодження могло бути заподіяно предметом, схожим на кільце гранати. Тобто на підставі викладеного, судова колегія прийшла до висновку, що ОСОБА_2 намагаючись висмикнути чеку, щоб граната вибухнула, приклав немалі зусилля, в результаті яких пошкодив собі палець, що також узгоджується з поясненням ОСОБА_2 у судовому засіданні в яких він пояснив, що «коли кидав гранату, розігнув кільце», це також підтверджується поясненнями експерта ОСОБА_15, який повідомив, що кільце зроблене зі сталі, і для того, щоб його розігнути «у форму коромисла» треба було докласти потужної сили, тобто на думку судової колегії ОСОБА_2 вчинив усі дії щоб довести свій намір до кінця. Однак по незалежним від нього причинам не довів свій намір до кінця, так як був у сильному алкогольному спянінні, подія відбувалася у темний час, і кидаючи гранату в машину потерпілих, він не звернув увагу, що вільні кінці чеки були розігнуті, що підтвердив сам обвинувачений ОСОБА_2 повідомивши, що «чека залишилася в запалі, оскільки коли перевозив гранату, він розвів «уси» у різні боки, щоб при транспортуванні вона не вибухнула». У звязку з викладеним судова колегія вважає, що ОСОБА_2 вчинив саме закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинений у відношенні двох або більше осіб, способом, небезпечним для життя багатьох осіб. Крім того те що ОСОБА_2 мав умисел на позбавлення життя людей, які знаходилися в автомобілі підтверджується також поясненнями у судовому засіданні потерпілих, які повідомили, що після того, як ОСОБА_2 кинув у машину гранату, він виразився нецензурно, сказав «Не вибухнула» і втік, тобто таким чином ОСОБА_2 виразив розчарування відносно того, що граната не вибухнула.

Згідно п. 9 Постанови ВСУ «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» N 2 від 07.02.2003 р. як учинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб (п. 5 ч. 2 ст. 115 КК), умисне вбивство кваліфікується за умови, що винний, здійснюючи умисел на позбавлення життя певної особи, усвідомлював, що застосовує такий спосіб убивства, який є небезпечним для життя не тільки цієї особи, а й інших людей. При цьому небезпека для життя інших людей має бути реальною. Враховуючи те, що ОСОБА_2 кинув гранату в автомобіль, який знаходився біля житлового масиву, в пізню годину доби, коли більшість людей вже відпочивали, судова колегія дійшла висновку, що ОСОБА_2 використовуючи для знаряддя вбивства вибуховий пристрій, створив небезпеку, яка загрожувала життю і інших осіб, а не тільки потерпілих, в разі вибуху гранати, а отже даний злочин був вчинений способом, небезпечним для життя багатьох осіб, і це, як вбачається з вищевикладеного, повністю усвідомлював ОСОБА_2

Доводи обвинуваченого про те, що йому підкинули другу гранату, неспроможні, спростовуються наведеними у вироку доказами в їх сукупності, які судова колегія визнає достовірними, оскільки вони об'єктивно узгоджуються з обставинами кримінального провадження, не суперечать і доповнюють один одного, зокрема протоколом проведення слідчого експерименту від 11.06.2015 р., з якого вбачається, що під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_2 добровільно розповів, як вирішив взяти з собою дві гранати РГД-5,і привезти їх додому. Протоколом обшуку від 24.05.2015 р. ілюстрованим матеріалом до нього, та зображенням на ДВД диску, проведення обшуку, яке було відтворене у судовому засіданні, за участю ОСОБА_2, підтверджується, що при обшуку в кітелі в лівому накладному кармані був виявлений предмет. Як пояснив спеціаліст, даний предмет являється гранатою РГД-5, с запалом УЗРТМ. Поясненнями понятої ОСОБА_14, яка повідомила, що гранату знайшли при ній, і дана граната знаходилася в куртці у внутрішньому кармані, куртка була схожа на військову.

Стосовно доводів обвинуваченого про те, що він не залишав самовільно військову частину, а йому дозволив покинути військову частину його командир ОСОБА_9, то судова колегія вважає їх безпідставними, та розцінює їх, як спосіб захисту, оскільки вони спростовуються поясненнями у судовому засіданні свідка ОСОБА_9, про те, що для надання дозволу на залишення військової частини існує відповідний порядок, і до його повноважень це питання не входить. Також ці доводи обвинуваченого спростовуються пояснювальними записками від 30.04.2015 р. солдат ОСОБА_19 та ОСОБА_20, в яких солдати пояснили, що рядовий ОСОБА_2 не повернувся зі звільнення 10.03.2015 р. (т. 2 а.кр.пр. 11-12), та актом службового розслідування.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, судова колегія вважає, що вина ОСОБА_2 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях доведена повністю, а тому не вбачає підстав для виправдання ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 5, ч. 2 ст. 115 КК України.

ДіїОСОБА_2 судова колегія кваліфікує зач. 4 ст. 407 КК України самовільне залишення військової частини без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Крім того, діїОСОБА_2 судова колегія кваліфікує зач. 1 ст. 263 КК України носіння, зберігання, придбання, бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.

Також діїОСОБА_2 судова колегія кваліфікує зач. 2 ст. 15, п.п. 1, 5, ч. 2 ст. 115 КК України, як закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинений у відношенні двох або більше осіб, способом, небезпечним для життя багатьох осіб.

При вивченні особи обвинуваченого встановлено, що він є громадянином України, українець, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працює, за місцем мешкання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, раніше не судився.

При призначенні та визначенні виду покарання для обвинуваченного ОСОБА_2, судова колегія враховує те, що він покушався на вчинення особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 12 КК України, а також вчинив тяжкі злочини, передбачені ч. 4 ст. 12 КК України.

Згідно ст. 66 КК України, обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_2, судовою колегією вважає часткове визнання вини.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 судова колегія вважає вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

З урахуванням викладеного, тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2, можливо тільки в реальній ізоляції його від суспільства, з урахуванням обставин, які помякшують покарання, із застосуванням до нього покарання у вигляді позбавлення волі.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 ст.ст. 69, 75, 76 КК України судова колегія не вбачає.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України, при сукупності злочинів суд, призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 залишити раніше обраний - у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Строк покаранняобвинуваченому необхідно відраховувати з дняйого фактичного затримання, а саме з 24.05.2015 р. згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення. (т.1 а.кр.пр. 156-158).

Відповідно до вимог ст.124 КПК України із обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно стягнути процесуальні витрати, які пов'язані з проведенням у кримінальному провадженні експертиз в сумі 1477,28 грн.

Долю речових доказів вирішити відповідно дост. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст.370,371,374,376 КПК України,судова колегія

У Х В А Л И Л А :

ОСОБА_2 визнати винниму скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 407, ч. 1 ст. 263, ч.2 ст. 15, п.п.1,5 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначитипокарання:

по ч. 4 ст. 407 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі;

по ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі;

по ч. 2 ст. 15, п.п.1,5 ч. 2 ст. 115 КК України у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю скоєних кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити до відбуття ОСОБА_2 у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 залишити раніше обраний - у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили.

Строк покаранняобвинуваченому необхідно відраховувати з дняйого фактичного затримання - з 24.05.2015 р.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта по кримінальному провадженню № 1205220370001233 за проведення судової вибухотехнічної експертизи №177 від 25.05.2015р., в сумі 738 гривень 64 копійок, та за проведення судової вибухотехнічної експертизи №178 від 26.05.2015р., в сумі 738 гривні 64 копійок, а всього 1477,28 грн.

Речові докази по кримінальному провадженню № 1205220370001233: два експертні пакунки після проведення судово-вибухотехнічної експертизи № 177, № 178, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Купянського МВ ГУМВСУ в Харківській області знищити;

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської областічерез Купянськийміськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня йогопроголошення.

Головуючий Н.В. Цендра

Судді: А.О.Шиховцова

ОСОБА_21