Вирок № 53995651, 03.12.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/6560/15-к

н.п. 1-кп/415/512/15

ВИРОК

Іменем України

03.12.15року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Старікової М.М.

за участю:

секретаря Зайченка І.

прокурора Кожушка Д.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015130240002137 від 24 вересня 2015 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, інваліда ІІ групи, судимого 13 жовтня 2015 року Лисичанським міським судом за ст. 309 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням на 1 рік, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 А кв.59, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

24 вересня 2015 року, приблизно о 17 годині, ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, - для особистого вживання, знаходячись в районі гаражного кооперативу, розташованого біля магазину «Зоомир», по вулиці Свердлова м. Лисичанська, зірвав частини рослин дикоростучої коноплі, з яких повторно, незаконно виготовив наркотичний засіб-канабіс масою в перерахунку на суху речовину 5,7 грама, який повторно незаконно зберігав при собі без мети збуту до моменту вилучення.

Того ж дня в період часу з 20 години до 20 години 30 хвилин в ході огляду місця події, проведеного біля будинку №102 по вул. Першотравневій м. Лисичанська, працівниками міліції у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено речовину рослинного походження, яка згідно висновку експерта № 1749/876 від 01.10.2015 року, є наркотичним засобом-канабісом, масою в перерахунку на суху речовину 5,7 грама, який він незаконно виготовив та зберігав при вищевказаних обставинах.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень суду відповідно до ст. 63 Конституції України відмовився, однак відповідаючи на питання зазначив що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує, наркотичний засіб виготовив та зберігав без мети збуту для власного вживання. Цього ж дня працівники міліції в присутності двох понятих вилучили у нього канабіс. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, просив пробачити його та суворо не наказувати.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винність ОСОБА_1 у незаконному виготовленні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, вчиненому повторно повністю доведена, а його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 309 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості;

- особу винного, який не працює, має постійне місце проживання, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря нарколога не перебуває (а.с. 30), знаходиться під диспансерним спостереженням у лікаря психіатра з приводу психічного захворювання (а.с.31), відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи від 27.08.2015 року № 160 на момент вчинення злочину та на даний час психічним захворюванням не страждав і не страждає, за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними, в застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с.34-37), являється інвалідом ІІ групи, у побуті за місцем мешкання характеризується позитивно (а.с.29), та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно дост. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, визнання вини, сприяння розкриттю злочину та наявність у останнього тяжкого захворювання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно дост. 67 КК України, суд не вбачає.

Приймаючи до уваги вищевикладене з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації судвважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ст. 309 ч.2 КК України, оскільки останній вчинив умисний злочин, повязаний з незаконним обігом наркотичних засобів, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості, суспільна небезпечність якого визначається тим, що такі дії призводять до неконтрольованого обігу наркотичних засобів, що спричиняє шкоду здоровю населення.

При цьому з урахуванням особи обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання, а також враховуючи стан здоровя ОСОБА_1, який являється інвалідом ІІ групи з дитинства, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, суд вважає можливим призначити обвинуваченому мінімальну міру покарання передбачену санкцією статті 309 ч.2 КК України.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відсутність обставин, що його обтяжують, визнання вини та щире каяття винного, сприяння розкриттю злочину, усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, позитивну характеристику за місцем проживання, враховуючи стан здоровя обвинуваченого ОСОБА_1М, суд вважає, що його виправлення можливе без відбування покарання із застосуванням вимогст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням зі встановленням мінімального іспитового строку, передбаченого ч. 4 ст. 75 КК України та з покладенням ряду обов'язків, передбаченихст.76 ч.1 п.п. 2,3,4 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1

Враховуючи, що обвинувачений вчинив даний злочин до постановлення вироку Лисичанського міського суду від 13 жовтня 2015 року, відповідно до якого він визнаний винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України по епізоду незаконного придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів від 30 липня 2015 року і йому призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України, з іспитовим строком на 1 рік, при призначенні покарання за справжнім вироком слід застосувати правила ст.70 ч.4 КК України за принципом поглинання менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю злочинів.

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 суд не вбачає, клопотання про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення на розгляд суду не надходили.

Відповідно до ст.122, ч. 2 ст. 124 КПК України у зв'язку з проведенням під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин,їх аналогів та прекурсорів № 1749/876 від 01.10.2015 року (а.с.14 16) витрати на залучення експертів в сумі 245 гривень 52 копійки (а.с.13) - підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:

наркотичний засіб - канабіс в перерахунку на суху речовину 5,7 грама, що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганської області (а.с.с17-18) підлягає знищенню.

Керуючись ч. 3 ст.349,ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Лисичанського міського суду від 13 жовтня 2015 року більш суворим за даним вироком, призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставіст.75 КК Українизвільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно дост. 76 КК Українипокласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

-періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів у сумі 245 гривень 52 копійки (двісті сорок пять гривень)(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази: наркотичний засіб - канабіс масою в перерахунку на суху речовину 5,7 грама, що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганської області -знищити.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2ст.394 КПК Україницей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Суддя: М.М. Старікова