Рішення № 53994623, 17.11.2015, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1398/15-ц

Провадження №: 2/0343/662/15

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2015 року

м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого: судді Пулика В.В.,

з участю: секретаря судових засідань ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Івано-Франківської області справу за позовною заявою Малотурянської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області до ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Відділ Держгеокадастру у Долинському районі Івано-Франківської області про визнання недійсними та скасування реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку і договору купівлі-продажу та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до Малотурянської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області про визнання дійсними державних актів на право власності на земельну ділянку і договору купівлі-продажу,

В С Т А Н О В И В:

Малотурянська сільська рада Долинського району Івано-Франківської області в особі сільського голови ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_3, в якому просить поновити строк на звернення до суду з даним позовом та визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії ІФ б/н, зареєстрований 08.11.2002 року на імя ОСОБА_6, та скасувати його реєстрацію в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю; визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серія ЯЛ № 014419, зареєстрований за № 262200001000313 від 26.04.2011 року на імя ОСОБА_6, та скасувати його реєстрацію; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 19.05.2012 року, зареєстрований в реєстрі за № 911 та посвідчений приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу ОСОБА_8; стягнути з відповідачів судові витрати по справі.

Свої вимоги мотивувала тим, що 13.07.2012 року рішенням № 278-11/12 сесії Малотурянської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області надано дозвіл на розробку проекту детального планування масиву індивідуальної забудови в урочищі «Біля Телевишки» в с.Мала Туря Долинського району Івано-Франківської області. В процесі виконання робіт Малотурянській сільській раді стало відомо про існування земельної ділянки, що належала ОСОБА_6, яка продала цю ділянку відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_7 Для вияснення ситуації що склалася, проведення звірки та внесення змін в погосподарські книги і облікову документацію Малотурянська сільська рада звернулася із запитом-зверненням до Відділу Держземагенства у Долинському районі Івано-Франківської області про надання копій зареєстрованих державних актів на земельні ділянки на імя ОСОБА_6.

Відділ Держземагенства у Долинському районі Івано-Франківської області повідомив, що відповідно до електронної бази даних держаних актів у власності ОСОБА_6 знаходиться земельна ділянка площею 0,6000 га для ведення особистого селянського господарства в с.Мала Туря Долинського району Івано-Франківської області, зареєстрована на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЛ № 014419, зареєстрованого за № 262200001010313 від 26.04.2011 року.

З копії оспорюваного державного акту встановлено, що він виданий, начебто, на підставі рішення Малотурянської сільської ради від 19.04.1994 року. Однак, рішення про передачу ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,60 га для ведення особистого підсобного господарства не приймалось, що підтверджується копією протоколу двадцять пятої сесії Малотурянської сільської ОСОБА_8 народних депутатів ХХІ скликання.

Згодом стало відомо, що ОСОБА_6 належну їй земельну ділянку площею 0,60 га, кадастровий номер 2622083000:01:001:0971 відчужила громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_7 в рівних частках. Договір купівлі-продажу земельної ділянки посвідчений приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за № 911.

Таким чином, державний акт на право приватної власності на землю серї ІФ-б/н від 08.11.2002 року та переоформлений державний акт серї ЯЛ № 014419 від 26.04.2011 року за № 262200001000313 на імя ОСОБА_6 видані без законодавчо передбачених підстав, відповідно договір купівлі-продажу земельної ділянки від 19.05.2012 року, зареєстрований за № 911 є недійсним, що є порушенням законних прав та інтересів громади села Мала Туря Долинського району Івано-Франківської області, від імені та в інтересах якої діє Малотурянська сільська рада, оскільки громадяни в законний спосіб не можуть оформити право власності на земельні ділянки, що стало причиною звернення до суду з даним позовом.

ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічною позовною заявою, в якій просить визнати дійсним державний акт на право приватної власності на землю серії ІФ б/н, зареєстрований 08.11.2002 року на імя ОСОБА_6, та його реєстрацію в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю; визнати дійсним державний акт на право приватної власності на землю серія ЯЛ № 014419, зареєстрований за № 262200001000313 від 26.04.2011 року на імя ОСОБА_6, та його реєстрацію; визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 19.05.2012 року, зареєстрований в реєстрі за № 911 та посвідчений приватним нотаріусом Долинського нотаріального округу ОСОБА_8.

Свої зустрічні позовні вимоги обгрунтовує тим, що ще до передачі земель урочища "Біля телевишки" у комунальну власність Малотурянській сільській ОСОБА_8 ОСОБА_6 було виділено земельну ділянку площею 0.60 га в цьому урочищі на підставі рішення цієї сільРади від 19.04.1994 року, після чого земельно-господарським бюро при районному відділі земельних ресурсів була розроблена проектна документація і виданий державний акт, зареєстрований в книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю 08 листопада 2002 року.

У 1993 році ОСОБА_6 зверталася до Малотурянської сільської ОСОБА_8 з заявою про виділення цієї земельної ділянки.

В 2010 році ОСОБА_6 звернулася в ПП «Золото Карпат» для виготовлення технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Проектна організація обстежила і встановила в натурі межі по фактичному розташуванню земельної ділянки на місцевості, які були узгоджені з представниками суміжних землекористувачів.

Управління Держкомзему у Долинському районі видало ОСОБА_6 довідку на присвоєнння індексно-кадастрового номера земельної ділянки 2622083000:01:001:0971. Графічні матеріали було погоджено спеціалістом по землевпорядкуванню Малотурянської сільської ради, представником Управління Держкомзему у Долинському районі та суміжними землевласниками, землекористувачами.

Актом відновлення меж земельної ділянки в натурі у 2010 році комісійно в присутності ОСОБА_6 та суміжних землекористувачів, виконавця робіт, спеціаліста по землевпорядкуванню Малотурянської сільської ради, представником Управління Держкомзему у Долинському районі було відновлено на місцевості та погоджено межі земельної ділянки, здійснено опис положення її на місцевості, про що засвідчено підписами всіх сторін.

Проектною організацією на основі даних матеріалів було сформовано всю технічну документацію та обмінний файл іп-4, який було передано на перевірку в ДЦ «Центр державного земельного кадастру» Івано-Франківської регіональної філії актом прийому-передачі, який після проходження перевірки було зареєстровано і прийнято. Управлінням Держкомзему у Долинському районі видано Державний акт серії ЯЛ 014419, зареєстрований 26.04.2011 р. за № 262200001000313.

ОСОБА_6 отримала усі погодження, в тому числі і від Малотурянської сільської ради, виготовила у встановленому законом порядку технічну документацію, а тому немає жодних сумнівів в законності отримання ОСОБА_6 даної земельної ділянки.

В судовому засіданні представник позивача, вона ж представник відповідача за зустрічним позовом, сільський голова ОСОБА_2 підтримала заявлені сільською ОСОБА_8 позовні вимоги, не визнала зустрічних позовних вимог, зіславшись на вищевикладені обставини, та доповнила суду, що на сесії сільської ОСОБА_8 від 19 квітня 1994 року не розглядалися заяви про надання земельних ділянок громадянам, в тому числі ОСОБА_6, вирішувалося тільки питання про приватизацію земель садово-огороднього господарства.

Земельні ділянки поза межами населеного пункту с.Мала Тур"я в урочищі "Біля телевишки" надавалися сесією Малотур"янської сільської ОСОБА_8 жителям с.Мала Тур"я за їх заявами у 1993 році, з того часу вони користуються цими землями, а восени 2012 року, після введення земель цього урочища у межі села, в процесі розробки проекту детального планування масиву індивідуальної забудови в урочищі "Біля телевишки" сільській ОСОБА_8 стало відомо про існування належної ОСОБА_6, яка не є жителькою села і не проживала в ньому, земельної ділянки площею 0.60 га. До цього ніхто не знав про існування рішення сільРади про виділення ОСОБА_6 земельної діляники площею 0.60 га та іншим громадянам в цьому урочищі; ОСОБА_6 не зверталася до сільРади з заявою про надання їй земельної ділянки площею 0.60 га в урочищі "Біля телевишки", не була платником податку за користування цією землею.

Окремі громадяни, яким згідно рішення сесії сільРади від 19.04.1994 року були надані в урочищі "Біля телевишки" земельні ділянки, відмовилися від цих земель на користь сільРади, оскільки навіть не знали про те, що є власниками цих земельних ділянок, що свідчить про фальсифікацію всіх документів щодо надання земельних ділянок в урочищі "Біля телевишки" ОСОБА_6 та іншим громадянам на підставі цього рішення.

У зв"язку з встановленням фактів існування державних актів на право власності на земельні ділянки в урочищі "Біля телевишки", виданих на підставі рішення сільРади від 19.04.1994 року, вона звернулася у правоохоронні органи, якими порушені кримінальні провадження, з 2012 року проводиться досудове розслідування, яке затягнулося, тому сільРада звернулася до суду за захистом прав громади в порядку цивільного судочинства.

В 1993 та 1994 роках не виділялися земельні ділянки особам, які не проживали в с.Мала-Тур"я, як і не виділялися земельні ділянки такою площею будь-кому.

У сільРаді, відділі держземагенства та державному земельному кадастрі відсутня проектна документація на земельну ділянку ОСОБА_6, на підставі якої видавався первинний Державний акт на право приватної власності на землю від 08 листопада 2002 року, хоча на підставі рішення сільРади про виділення земельної ділянки за зверненням особи до проектної організації представник останньої разом з землевпорядником виходять на місце, встановлюють межі земельної ділянки, суміжних землекористувачів, складають висновок, який в подальшому погоджується архектурою та земельним відділом, після чого видається державний акт, землекористувач вноситься сільською ОСОБА_8 у списки платників податку.

Один примірник технічної документації на земельну ділянку ОСОБА_6 має бути у останньої, а інший у сільРаді чи державному земельному кадастрі, однак такої документації не- має; ОСОБА_6 не вносилася у списки платників податку на дану земельну ділянку, не сплачувала такого податку.

Новий Земельний кодекс України діє з січня 2002 року, тому вся документація для виготовлення Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку мала виготовлятись на замовлення ОСОБА_6, а не сільРади, як зазначає представник відповідача адвокат ОСОБА_4; такої документації не представили відповідачі, оскільки її не виготовляли, державний акт від 2002 року виданий незаконно на підставі сфальсифікованих документів.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для ведення особистого підсобного господарства ОСОБА_6 за межами населеного пункту с.Мала Тур"я урочище "Біля телевишки" виготовлена на початку 2011 року ПП "Золото Карпат", директором якого була відповідачка ОСОБА_3; переоформлення державних актів відбувалося з метою скриття слідів фальсифікації документів, на підставі яких видавалися акти.

У державному акті на ім"я ОСОБА_6 зазначені суміжні землекористувачі ОСОБА_9 та ОСОБА_10, державні акти по яких вже скасовані судом, однак земельні ділянки цих осіб знаходяться у різних зонах, що також свідчить про зловживання невстановленими органом досудового розслідування та сільРадою особами при виготовленні державних актів на право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0.60 га в урочищі "Біля телевишки" і відповідно вчиненні ОСОБА_6 договору купівлі-продажу цієї ділянки землі ОСОБА_3 та ОСОБА_7, так як вчинення цієї нотаріальної дії мало проводитися при наявності довідки сільРади про відсутність заборгованості ОСОБА_6 по сплаті податку за землю та обмежень на неї.

Сільська рада не визнає жодного державного акта на право власності на земельні ділянки в урочищі "Біля телевишки", надані рішенням сесії Малотур"янської сільської ОСОБА_8 від 19 квітня 1994 року, оскільки такі питання цією сесією не вирішувалися.

У 2010 році вона, як голова сільРади, могла підписати державні акти на право власності на земельні ділянки в цьому урочищі, видані на підставі сфальсифікованого рішення сесії від 19.04.1994 року, оскільки на той час ще не знала про те, що такі земельні питання цією сесією не розглядалися.

Відповідачка ОСОБА_6 в судове засідання на неодноразові виклики не зявилася, про причину своєї неявки суд не повідомила, незважаючи на те, що була повідомлена у встановленому порядку про час, місце розгляду справи, про що свідчать матеріали справи.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 позов Малотурянської сільської ради не визнали, підтримали вимоги зустрічної позовної заяви з мотивів, викладених в позовній заяві, доповнивши, що у 2002-2003 роках, ще до того часу, коли земля в урочищі «Біля телевишки» була передана у комунальну власність Малотурянській сільській раді і була землею сільськогосподарського призначення поза межами населеного пункту, окремим громадянам, в тому числі і ОСОБА_6 вже було виділено земельну ділянку, сільРада мала всі можливості з"ясувати наявність Державних актів на право приватної власності у ОСОБА_6 та інших осіб, тому вважають неправдивими твердження сільського голови ОСОБА_2 про те, що про наявність державних актів на право власності на земельну ділянку стало відомо сільській ОСОБА_8 у 2012 році.

Не було б рішення сільської ОСОБА_8 про надання земельної ділянки ОСОБА_6, не видали б два державні акти на право власності на дану земельну ділянку, оскільки цьому передує погодження та підписання посадовими особами сільРади та архітектури і держземагенства відповідної документації.

Окрім того, відповідно до діючого на момент виготовлення первинної документації Земельного кодексуУкраїни, на підставі якої ОСОБА_6 виданий у 2002 році Державний акт на право приватної власності на спірну земельну ділянку, ця документація мала виготовлятися землевпорядною організацією на замовлення сільРади, а не ОСОБА_6.

Печатку у сільРаді не викрадали, всі документи підписані і скріплені посадовими особами сільРади та інших державних установ, тому відсутні підстави для визнання незаконними Державних актів на спірну земельну ділянку.

У 2012 році побачила оголошення у газеті про продаж цієї земельної ділянки ОСОБА_6, позвонила останній, з якою зустрілася у нотаріуса, який оглянув документи і посвідчив угоду.

Не може пояснити, чому договір купівлі-продажу укладений на неї і на ОСОБА_7, який не є їй родичем, якого побачила вже після купівлі спірної земельної ділянки.

Земельну ділянку купила для ведення особистого підсобного господарства, а пізніше мала намір змінити цільове призначення землі.

ОСОБА_6 показала їй, де знаходиться спірна земельна ділянка, геодезисти забили кілки, однак вона не користувалася цією землею, не платила податок за неї.

СільРада визнає рішення від 19.04.1994 року щодо надання земельної ділянки окремим громадянам, а саме ОСОБА_10, підписавши останній погоджувальні документи, а щодо надання земельної ділянки ОСОБА_6 заперечує.

Вона законно купила спірну земельну ділянку у ОСОБА_6, тому не визнає позовних вимог сільської ОСОБА_8.

Вона працювала директором ПП "Золото Карпат", яке виготовило проектну документацію, на підставі якої видані Державні акти на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_6 та інших осіб, які сільРада не визнає.

В судове засідання відповідач ОСОБА_7 не зявився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги Малотурянської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області про визнання недійсними та скасування реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та договору купівлі-продажу визнає в повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відділу Держгеокадастру у Долинському районі Івано-Франківської області ОСОБА_5 в судовому засіданні вказала, що Малотурянська сільська рада Долинського району Івано-Франківської області звернулася з запитом від 01.04.2013 року № 80, в якому просила надати зареєстровані державні акти на земельні ділянки в період з 1995 року по 2003 рік на вказаних у запиті громадян, у звязку з проведенням звірки та внесенням змін в погосподарські книги та облікову документацію. Відділ Держземагенства у Долинському районі відповіддю від 15.04.2013 року № 392/05-13 повідомив про те, що відповідно до електронної бази даних державних актів у власності громадянки ОСОБА_6 знаходиться земельна ділянка площею 0,6000 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Біля телевишки» в с.Мала Туря Долинського району Івано-Франківської області згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 014419, зареєстрованого 26.04.2011 року за № 262200001000313, який переоформлено з державного акту серії ІФ б/н від 08.11.2002 року. Даний державний акт на право власності на земельну ділянку видано на підставі рішення Малотурянської сільської ради від 19.04.1994 року.

Для отримання державного акту на земельну ділянку необхідно виготовити проектну документацію, яка зберігається у користувача та державному кадастрі, отримати погодження архітектури та держкомзему.

У них не має первинної технічної документації за 2002 рік на земельну ділянку ОСОБА_6; суду надана технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж спірної земельної ділянки в натурі, яку ОСОБА_6 виготовила для переоформлення державного акта у зв"язку з необхідністю присвоєння кадастрового номера земельній ділянці. Державний акт був переоформлений у 2011 році, тоді ж був присвоєний кадастровий номер земельній ділянці ОСОБА_6.

Кадастровий номер присвоювали в Івано-Франківському обласному ДЗК, які накладали на електронну карту земельну ділянку і несуть відповідальність за її місце розташування.

Вважає, що якщо сільською ОСОБА_5 не приймалося рішення про надання земельної ділянки ОСОБА_6, то державні акти на право власності та договір купівлі продажу цієї землі є незаконними.

Суд, вислухавши сторін, дослідивши та перевіривши в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги Малотурянської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області до ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Відділ Держгеокадастру у Долинському районі Івано-Франківської області про визнання недійсними та скасування реєстрації державних актів про право власності на земельну ділянку і договору купівлі-продажу слід задовольнити, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до Малотурянської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області про визнання дійсними державних актів на право власності на земельну ділянку і договору купівлі-продажу цієї ділянки землі слід відхилити, як безпідставні, виходячи з наступного.

Згідно ч.1ст 3 ЦПК України,кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно дост.256 ЦК України,позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК Українипередбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до вимог ч.1, 5ст 261 ЦК України,перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Про рішення Малотур"янської сільської ОСОБА_5 від 19 квітня 1994 року щодо надання ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0.60 га та про існування виданих на його підставі спірних державних актів Малотур"янській сільській ОСОБА_5, позивачу по справі, стало відомо після прийняття рішення №278-11/12 сесії Малотур'янської сільської ради від 13.07.2012 року про надання дозволу на розробку детального плану масиву індивідуальної забудови в урочищі "Біля телевишки" в с.Мала Тур'я Долинського району Івано-Франківської області, тому суд вважає за необхідним поновити Малотур"янській сільській ОСОБА_5 строк на звернення до суду з даним позовом, як пропущений з поважних причин.

Частина 2 ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, зазначено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань з врегулювання земельних відносин. Такі повноваження сільської ради не можуть бути делеговані.

Частиною першою та другою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок встановлено ст.118 Земельного кодексу України, згідно положень якої рішення про передачу земельної ділянки у власність приймає сільська рада , а не виконавчий орган місцевого самоврядування.

У відповідності до правової позиції Верховного Суду України (справа 6-57цс13 від 19.06.2013 року) державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності і видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних з правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Згідно ч.3 ст.152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Визнання недійсними державних актів на право власності є законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку .

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЛ № 014419 від 26.04.2011 року відповідачка ОСОБА_6 була власником земельної ділянки площею 0.60 га в урочищі "Біля телевишки", яку відповідно до договору купівлі-продажу від 19.05.2012 року передала у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_7 в рівних частинах кожному.

З пояснень сторін та матеріалів справи встановлено, що державні акти на право приватної власності на землю серії ІФ б/н від 08.11.2002 року та серії ЯЛ № 014419 від 26.04.2011 року, видані ОСОБА_6І на підставі рішення сесії Малотур"янської сільської ОСОБА_5 від 19 квітня 1994 року.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 не зверталася до Малотур"янської сільРади з заявою про надання їй земельної ділянки в урочищі "Біля телевишки", питання про передачу ОСОБА_6І у власність земельної ділянки в урочищі "Біля телевишки" площею 0.60 га не розглядалося на сесії Малотурянської сільської ОСОБА_5 народних депутатів 19.04.1994 року і сільською ОСОБА_5 відповідних рішень з приводу цього не приймалося.

Про це ствердили в судовому засіданні представник сільРади ОСОБА_2, свідок ОСОБА_11М, який у 1993 та 1994 роках працював секретарем Малотур"янської сільРади, свідок ОСОБА_12, яка у 1993 та 1994 роках працювала землевпорядником цієї ж сільської ОСОБА_5, свідок ОСОБА_13, яка з 2008 року працює землевпорядником Малотур"янської сільРади, свідчить наявний в матеріалах справи протокол 25 сесії Малотур"янської сільської ОСОБА_5 21 скликання від 19 квітня 1994 року.

З показань вищезазначених свідків, свідка ОСОБА_14 встановлено, що земельні ділянки надавалися у 1993 році та інших роках сесією Малотур"янської сільської ОСОБА_5 тільки жителям с.Мала Тур"я площею не більше 0.12 га, з відведенням меж в натурі та подальшим виготовленням проектної документації і внесенням цієї особи у список платників податку за землю, тому надання у 1994 році ОСОБА_6, яка не проживала і не є жителькою цього села, земельної ділянки площею 0.60 га, за відсутності у сільській ОСОБА_5 та інших державних органах відповідної проектної документації на дану земельну ділянку, на підставі якої ОСОБА_6 виданий Державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку серії ІФ б/н, зареєстрований 08.11.2002 року, без внесення ОСОБА_6 у списки платників податку, невикористання ОСОБА_6 цієї земельної ділянки за призначенням, також дають підстави суду вважати, що Малотур"янською сільською ОСОБА_5 19 квітня 1994 року не приймалося рішення про передачу спірної земельної ділянки ОСОБА_6.

З цих мотивів суд критично оцінює пояснення відповідачки ОСОБА_3 та її представника з приводу того, що без прийняття такого рішення сільРадою відповідальні особи держустанов не виготовили б Державні акти на спірну земельну ділянку.

Вищевикладене свідчить, що відповідачка ОСОБА_6 набула права власності на спірну земельну ділянку за відсутності рішення органу місцевого самоврядування незаконно, тому суд вважає недійсними державні акти на право власності ОСОБА_6 на цю земельну ділянку.

Згідно ч.3 ст 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушені вчиненням правочину.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Оспорюваним договором купівлі - продажу земельної ділянки, укладеним 19 травня 2012 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 і ОСОБА_7, порушено права та законні інтереси Малотур"янської сільської ОСОБА_5, зміст правочину суперечить чинному законодавству, оскільки земельна ділянка відчужена особою, яка не мала на це права, тому даний договір купівлі -продажу слід визнати незаконним та скасувати.

Суд критично оцінює і не бере до уваги посилання відповідача ОСОБА_3 та її представника на те, що у 2010 році актом відновлення меж земельної ділянки в натурі комісійно, в присутності ОСОБА_6 та суміжних землекористувачів, виконавця робіт по виготовленню технічної документації із землеустрою, спеціаліста по землевпорядкуванню Малотур"янської сільРади та представника управління Держкомзему у Долинському районі було відновлено на місцевості та погоджено межі земельної ділянки, здійснено опис положення її на місцевості, про що засвідчено підписами сторін, виходячи з наступного.

В судовому засіданні з пояснень представника Малотур"янської сільРади, її голови ОСОБА_2, пояснень представника третьої особи ОСОБА_5, показань свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, матеріалів справи, представлених сторонами, встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_6 площею 0.60 га не межує, як це зазначено в державному акті на право власності, з земельними ділянками ОСОБА_10 та ОСОБА_9, які знаходяться у різних зонах; у сільській ОСОБА_5 та інших державних органах відсутня проектна документація на спірну земельну ділянку, на підставі якої ОСОБА_6 виданий Державний акт на право приватної власності серії ІФ б/н, зареєстрований 08.11.2002 року, ОСОБА_6 не вносилася у списки платників податку за користування спірною ділянкою землі.

Окрім цього, свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні ствердила, що працює спеціалістом по землевпорядкуванню Малотур"янської сільРади з 2008 року. За цей період з її участю, чи з участю іншої особи сільРади не відновлювались на місцевості та не погоджувались межі земельної ділянки ОСОБА_6, не здійснювався опис положення її на місцевості, акт відновлення меж земельної ділянки не підписувався нею чи іншою посадовою особою сільРади, про що вона також ствердила в ході допиту її працівниками правоохоронних органів, які проводять досудове розслідування по факту зловживання службовим становищем та службового підроблення рішення сесії Малотур"янської сільської ОСОБА_5 від 19.04.1994 року і видачі ОСОБА_6 та іншим особам на підставі цього рішення державних актів на спірні земельні ділянки.

З вищевикладених мотивів суд вважає безпідставними зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3. Питання судових витрат суд вирішує у відповідності з вимогами ст.88 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, ч.2 ст.19 Конституції України, ст.ст.5, 203 ч.1, 215 ч.3, 256, 257, 261 ч.1 Цивільного кодексу України, ст.ст.116 ч.1, 2, 118, 152 ч.3 Земельного кодексу України, ч.1 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України, п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", правових позицій Верховного Суду України (справа 6-57цс13 від 19.06.2013 року), керуючись ст.ст.88, 213-215 Цивільного процесуального кодексу України,

Р І Ш И В:

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити Малотурянській сільській раді Долинського району Івано-Франківської області строк звернення до суду за захистом своїх порушених прав.

Позов Малотурянської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області до ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Відділ Держгеокадастру у Долинському районі Івано-Франківської області про визнання недійсними та скасування реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку і договору купівлі-продажу задовольнити.

Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії ІФ б/н від 08.11.2002 року, який виданий на імя ОСОБА_6 та скасувати його реєстрацію в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю.

Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серія ЯЛ № 014419 від 26.04.2011 року, який виданий на імя ОСОБА_6 та скасувати його реєстрацію в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 262200001000313.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_7 від 19 травня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу ОСОБА_8, що зареєстрований в реєстрі за № 911.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Малотурянської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області про визнання дійсними: державного акта на право приватної власності на землю серії ІФ б/н від 08.11.2002 року, виданий на імя ОСОБА_6, та його реєстрацію; державного акта на право приватної власності на землю серія ЯЛ № 014419 від 26.04.2011 року, виданий на імя ОСОБА_6, та його реєстрацію; договору купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_7 від 19 травня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу ОСОБА_8, що зареєстрований в реєстрі за № 911 - відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на користь Малотурянської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області 243 (двісті сорок три гривні) 60 копійок сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд.

Суддя: