Справа № 466/8895/15-а
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 листопада 2015 року Шевченківський районний суд м. Львова у складі:
головуючої - судді Глинської Д.Б.
при секретарі Чичерській М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за адміністративний позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобовязання до вчинення дій, -
в с т а н о в и в:
24 жовтня 2015 року адвокат ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної адміністрації Львівської міської ради, які в процесі розгляду справи були уточнені в частині мотивів та остаточно просить постановити рішення, яким визнати протиправною бездіяльність відповідача ОСОБА_2 районної адміністрації Львівської міської ради щодо не розгляду скарги від 02 жовтня 2015 року за вих. № 706 про вжиття термінових заходів до мешканців квартир № 1 - № 6, № 8 - № 10, зобовязання відновити доступ до коридорів, балконів загального користування, щоб забезпечити право ОСОБА_1 вільного користування обєктами загального користування, зобовязати відповідача розглянути дану скаргу.
В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що ОСОБА_2 районна адміністрація Львівської міської ради, будучи субєктом владних повноважень, у встановленні законом строки не розглянула скаргу ОСОБА_1 від 02 жовтня 2015 року за № 706 в якій він просив вжити термінових заходів до мешканців квартир № 1 - № 6, № 8 - № 10, зобовязання відновити доступ до коридорів, балконів загального користування, щоб забезпечити право ОСОБА_1 вільного користування обєктами загального користування
Як вбачається з квитанції про скерування скарги, така скерована 06 жовтня 2015 року, отримана, згідно повідомлення про вручення 07 жовтня 2015 року. За таких обставин, позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не розгляду скарги ОСОБА_1 протиправною.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав, зіславшись на обставини, вказані у поданому до суду позові.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, мотивуючи це тим, що відповідь на вказану скаргу була направлена позивачу 23.10.2015 р., тобто у строк, передбачений законодавством.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані по справі докази, зясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких підстав.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судовому засіданні встановлено, що позивачем ОСОБА_1 06.10.2015р. скеровано на адресу ОСОБА_2 районної адміністрації Львівської міської ради скаргу №706 від 02.10.2015р. Ця скарга отримана адресатом, згідно повідомлення про вручення, 07.10.2015р.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про звернення громадян» звернення громадян розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше пятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Згідно ч.1 ст. 103 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Як вбачається з витягу з електронного реєстру вихідної кореспонденції ОСОБА_2 районної адміністрації Львівської міської ради, відповідь на скаргу від 07.10.2015р. була скерована скаржнику ОСОБА_1 23.10.2015р. Копія цієї відповіді міститься в матеріалах справи.
Суд не приймає до уваги пояснення представника позивача ОСОБА_3 про те, що посадові особи відповідача ОСОБА_2 районна адміністрація Львівської міської ради повинні вчиняти конкретні дії, після подання скарги в кожному випадку звернення зі скаргою, оскільки чітко визначеної процедури реагування чи/або виконання скарги чинним законодавством не передбачено.
На думку суду відповідач ОСОБА_2 районна адміністрація Львівської міської ради в даному випадку діяла в межах своїх повноважень, наданих їй чинним законодавством України.
Представником відповідача доведено, що відповідь на скаргу позивачу була скерована у строк, визначений ст.20 Закону України «Про звернення громадян».
За таких обставин, всебічно, повно та обєктивно дослідивши та перевіривши подані докази, враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 слід відмовити.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 11, 17, 18, 160, 161, 163, 267 КАС України, суд,-
постановив:
в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобовязання до вчинення дій відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського адміністративного апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя ОСОБА_4
Судове рішення № 53988874, Шевченківський районний суд м. Львова було прийнято 30.11.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 466/8895/15-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: