Ухвала суду № 53986366, 03.12.2015, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/7208/15-к

Провадження № 1-кп/265/418/15

У Х В А Л А

03 грудня 2015 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Ковтуненко О.В.,

за участю секретаря Бабенко А.Г.,

прокурора Кулік А.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_2,

законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3,

представника служби у справах дітей ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5,

у ході підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2015 року до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшло кримінальне провадженняза обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

Під час підготовчого судового засідання встановлено, що підстави для закриття провадження відсутні; обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України; дане кримінальне провадження підсудне Орджонікідзевському районному суду міста Маріуполя Донецької області.

У підготовчому судовому засіданні сторони вважали, що справа може бути призначена до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом неповнолітнього обвинуваченого, його законного представника та потерпілого.

В ході підготовчого судового засідання прокурором заявлено клопотання про обрання щодо неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово покидати своє житло у АДРЕСА_1, та зобовязанням прибувати до прокурора та суду за першою вимогою і повідомляти про зміну свого місця мешкання.

В обґрунтування клопотання прокурор Кулік А.В. зазначила, що ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, не навчається, постійного місця роботи не має, в місті Маріуполі не зареєстрований, не одружений, на утриманні непрацездатних родичів не має, за місцем мешкання характеризується посередньо. Саме ці обставини свідчать відсутність стійких соціальних звязків та про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ст. 177 КПК України. На думку прокурора, єдиним достатнім запобіжним заходом може бути тільки домашній арешт з обовязками, запропонованими у клопотанні.

Потерпілий ОСОБА_1 проти клопотання заперечував, так як не вважає необхідним застосовувати до обвинуваченого запобіжний захід.

Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_2 зазначив, що на теперішній час неофіційно працює вантажником на товарній базі, так як необхідні гроші на життя його сімї матері та ще двох малолітніх братів. Ні наміру ухилятися від суду, ні наміру вчиняти злочини він не має. На усі виклики слідчого та суду він зявлявся.

Законний представник ОСОБА_3 висловити свою думку з приводу клопотання не змогла, але пояснила, що її син ОСОБА_2 працює, допомагає їй, дивиться за молодшими братами.

Представник служби у справах дітей ОСОБА_4 проти клопотання заперечувала. Зазначила, що відсутні підстави для цілодобового домашнього арешту неповнолітнього ОСОБА_2

Захисник ОСОБА_5 також заперечував проти клопотання. Зазначив, що прокурором не доведений жоден ризик. Навпаки, обвинувачений являвся на виклики слідчого та суду, у вчинені будь-яких протиправних дій помічений не був. Він проживає разом з матірю та двома братами, намагається своїм трудом допомогти матері.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, прийшов до висновку, що прокурором доведена наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Однак, прокурором не надано доказів, які свідчили б про наявність хоча б одного із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Так, у клопотанні перелічені дані про особу ОСОБА_2, але не має жодного посилання на вікові та психологічні особливості неповнолітнього, як того вимагає ст. 492 КПК України.

Суд приймає до уваги, що ОСОБА_2 є неповнолітнім, проживає з матірю та двома молодшими братами, неофіційно працюючи намагається забезпечити себе та допомогти матері. За час досудового розслідування та знаходження справи у суді факти ухилення від слідства та суду відсутні.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 314-317 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Призначити відкрите судове засідання по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України на 29 грудня 2015 року о 09-00 годин в приміщенні Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області (87 545, місто Маріуполь, проспект Перемоги, 6).

В судове засідання викликати неповнолітнього обвинуваченого, законного представника, представника служби у справах дітей, захисника, потерпілого, прокурора.

У задоволенні клопотання прокурора про обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово покидати своє житло у АДРЕСА_1, та зобовязанням прибувати до прокурора та суду за першою вимогою і повідомляти про зміну свого місця мешкання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя