Ухвала суду № 53984420, 02.12.2015, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/45467/15-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2015 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Тарасюк К.Е., при секретарі Рибальченко О.Д., за участю сторін кримінального провадження - прокурора Семеренко Ю.Л., підозрюваної ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві кримінальне провадження за клопотанням слідчого СВ Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області Таранова М.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Харкова, громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судима, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 підозрюється в тому, що діючи за попередньою змовою групою осіб, вчинила переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю особливо небезпечну психотропну речовину «PVP» (2(-1-піролідиніл) валерофенон), обіг якої заборонено, в особливо великих розмірах.

Слідчий СВ Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області Таранов М.В. звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим із прокурором, про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що вона підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено основне покарання у виді позбавляння волі на строк понад 10 років, а аналіз матеріалів кримінального провадження та фактичних обставин справи свідчить про те, що вона може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення істини у справі, незаконно впливати на свідків в кримінальному провадженні або переховуватися від правосуддя, а відтак застосування до неї більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недоцільним.

Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, пояснення підозрюваної ОСОБА_1 та її захисника, які просили відмовити в задоволенні клопотання, або застосувати до підозрюваної запобіжний захід, не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, зокрема у виді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на необґрунтованість висунутої ОСОБА_1 підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, позитивні дані про її особу, а також відсутність в кримінальному провадженні ризиків, з якими закон пов'язує необхідність застосування до особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Слідчим відділом Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове слідство у кримінальному провадженню, внесеному 6 жовтня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22015101110000181, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 305 та ч. 3 ст. 305 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України та ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.

01.12.2015 грудня о 08 год. 57 хв. ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 305 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, приходжу до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину за викладених в клопотанні обставин. Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини ( зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті. Отже, посилання захисника на необґрунтованість висунутої ОСОБА_1 підозри слідчим суддею до уваги не приймається.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, який є особливо тяжким і за який передбачено покарання понад 10 років позбавлення волі.

Як особа ОСОБА_1 характеризується позитивно, є студенткою 4 курсу вечірнього відділення НЮА ім. Я. Мудрого, має постійне місце проживання, вперше притягується до кримінальності відповідальності.

Незважаючи на позитивні дані про особу підозрюваної, а також на показання допитаної в судовому засіданні за клопотанням захисту як свідка матері підозрюваної - ОСОБА_6, яка вказувала на сприяння у відбутті ОСОБА_7 домашнього арешту за місцем реєстрації і прибутті на кожну слідчу дію, слідчий суддя на виконання вищезазначених вимог закону враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, конкретні обставини вчинення злочину, а саме вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, та особливо великий розмір психотропної речовини, яка була в незаконному обороті, наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження і вважає доцільним з метою запобігання визначеним ст.177 КПК України ризикам застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Позитивні характеристики підозрюваної, на які при розгляді клопотання посилався захисник, не можуть бути безумовними підставами для застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту, оскільки не спростовують існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених п.п. 1-4 ст. 177 КПК України та на думку суду не зможуть їм запобігти.

Водночас, у відповідності до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, суд обирає ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у виді застави з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 та позитивні дані про її особу, слідчий суддя вважає доцільним застосувати до ОСОБА_1 заставу в розмірі 200 мінімальних заробітних плат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 206, 208, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ :

Клопотання слідчого СВ Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області Таранова В.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі в межах двохмісячного строку досудового розслідування, а саме по 08 год. 57 хв. 29 січня 2016 року.

Визначити підозрюваній ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави в розмірі 200 мінімальних заробітних плат, що становить 243 600 грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

За умови внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, зі встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, свій паспорт для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

- утриматися від спілкування зі свідками в кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя К.Е. Тарасюк