Рішення № 53983954, 23.10.2015, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11314/15-ц

провадження № 2/753/5751/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"23" жовтня 2015 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Даниленка В.В.

при секретарі - Пасько І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до ОСОБА_2 про відшкодування відшкодування збитків в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2015 року ПАТ «СК «Провідна» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку регресу. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на те, що 02.12.2013 року з вини відповідача сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль «Toyota Venza» д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3, яка звернулась до ПАТ «СК «Провідна» з заявою про виплату страхового відшкодування, в якому було застраховано цивільно-правову відповідальність власника автомобіля «Toyota Carina» д.н.з. НОМЕР_4 ОСОБА_4 Відповідно до платіжного доручення №0017457 від 29.04.2015 року ПАТ «СК «Провідна» виплатило ТОВ "Інтерциклон", яке здійснювало ремонт пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу «Toyota Venza» д.н.з. НОМЕР_3, страхове відшкодування у сумі 11 203 грн. 77 коп.

З огляду на викладене, ПАТ «СК «Провідна» просить суд стягнути з ОСОБА_2 вказану шкоду у порядку регресу, оскільки останній у порушення вимог закону не повідомив позивача завчасно про настання страхового випадку.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та ухвалити заочне рішення відповідно до ст.ст.169 ч.4, 224-226 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.12.2013 року о 19.00 год., водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Toyota Carina» д.н.з. НОМЕР_4, по вул. Здолбунівській, 9-Б в м.Києві, допустив відчинення двері транспортного засобу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Toyota Venza» д.н.з. НОМЕР_3, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.15.13 ПДР України, тобто скоїв правопорушення передбачене ст.124 КУпАП.

Постановою Дарницького районного суду м.Києва від 26.12.2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляду штрафу (а.с.16).

Згідно ч.4 ст.61 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідальність водія автомобіля «Toyota Carina» д.н.з. НОМЕР_4 було застраховано у ПАТ «СК «Провідна» відповідно до полісу №АВ/4795845 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 04.12.2012 року, який укладено із власником транспортного засобу ОСОБА_4 (а.с.14)

Згідно страхового акту 1 №2300030690 від 28.04.2014 року пошкодження транспортного засобу «Toyota Venza» д.н.з. НОМЕР_3 визнано страховим випадком та призначено до виплати у якості страхового відшкодування 11 203 грн. 77 коп. (а.с.30).

Відповідно до платіжного доручення №0017457 від 29.04.2015 року ПАТ «СК «Провідна» виплатило ТОВ "Інтерциклон", яке здійснювало ремонт пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу «Toyota Venza» д.н.з. НОМЕР_3, страхове відшкодування у сумі 11 203 грн. 77 коп. (а.с.31).

Частиною 1 ст.1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.ін.).

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом, що передбачено ч.1 ст.1191 ЦК України.

Згідно зі ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п.п.33.1.4 п.33.1 ст.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Згідно з п.п.38.1.1.«ґ» п.38.01. ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань.

Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити.

Відповідно до ст. 88 ч. 1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 131, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (код ЄДРПОУ 23510137, розташоване за адресою: м.Київ, б-р Шевченка, 37/122) суму страхового відшкодування в розмірі 11 203 грн. 77 коп. та судовий збір у сумі 243 грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту проголошення рішення.

Головуючий: