Ухвала суду № 53981994, 02.12.2015, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 02.12.2015 Справа № 554/14251/15-к

Справа № 554/14251/15-к

Провадження № 1-кс/554/7454/2015

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Шевська О.І., при секретарі Коробковій О.О., за участю прокурора Звягольського О.О., підозрюваного ОСОБА_1 розглянувши клопотання прокурора прокуратури Ленінського району м. Полтави юриста 2 класу ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючий, не одружений, зареєстрований та проживаючий: ІНФОРМАЦІЯ_4 а, маючий на утриманні одну неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого:

- від 29.03.1993 р. Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ст. 42 КК України покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки; конфіскація ? майна;

- від 26.01.1996 р. Київським районним судом м. Полтави за ч. 1 ст. 101 КК України покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки;

- від 30.08.2000 р. Київським районним судом м. Полтави за ч. 3 ст. 81, ст. 44 КК України покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років; конфіскація майна;

- від 30.07.2001 р. Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 215-3, ст. 44 КК України позбавлення волі строком на 3 роки; конфіскація майна;

- від 14.05.2004 р. Київським районним судом м. Полтави за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України, покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років;

- від 04.06.2009 р. Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185 КК України, покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки;

- від 21.07.2009 р. Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК України, покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки;

- від 25.09.2012 р. Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України, покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки;

- від 19.12.2012 р. Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України, покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки;

- від 22.02.2013 р. Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185 КК України, покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки,-,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, по матеріалам досудового розслідування № 12015170030001186, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.10.2015 року,-

В С Т А Н О В И В:

02 грудня 2015 року прокурор прокуратури Ленінського району м. Полтави звернувся до суду з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. В клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 26.10.2015 року о 08 год. ОСОБА_1, перебуваючи за адресою: м. Полтава вул. Літературна буд. 5, з автомобіля НОМЕР_1, який знаходився біля подвіря вказаного будинку, шляхом пошкодження замку водійських дверей та капоту вказаного автомобіля, діючи з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, маючи не зняту та не погашену судимість за вчинення корисливого злочину, тобто діючи повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно викрав акумулятор марки АКБ ac/dc обєм а/ч 60 № АКБ MG60G9L3B2491241265 вартістю 600 грн., магнітолу марки «JVC KD-X150» serial 108 X 3217 WMA MP 3 WAV вартістю 845 грн. 28 коп., та USB флеш-накопичувач «Goodram 8 GB Gooddrive» вартістю 63 грн. 27 коп., що належали ОСОБА_4, спричинивши останньому майнової шкоди на загальну суму 1508 грн. 55 коп. З викраденим майном ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд.

Своїми умисними діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Повторно, в період часу з 22 год. 31.10.2015 року по 05 год. 01.11.2015 року ОСОБА_1, перебуваючи у дворі будинку, який знаходиться за адресою: м. Полтава пров. Цитовський 21 в м. Полтава, діючи з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, маючи не зняту та не погашену судимість за вчинення корисливого злочину, тобто діючи повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу із автомобіля НОМЕР_2, таємно викрав грошові кошти у сумі 40000 грн., які належали ОСОБА_5, спричинивши останньому майнової шкоди на суму 40000 грн. З викраденим майном ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд.

Своїми умисними діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Повторно, в період часу з 18 год. 12.11.2015 року по 16 год. 13.11.2015 року ОСОБА_1, перебуваючи за адресою: м. Полтава вул. Пейзажна 18, з автомобіля НОМЕР_3, який знаходився біля подвіря вказаного будинку, шляхом вільного доступу, діючи з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, маючи не зняту та не погашену судимість за вчинення корисливого злочину, тобто діючи повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно викрав акумулятор марки «Ваток» вартістю 1300 грн., та магнітолу марки «Insider MP 3 USB SD Player» вартістю 336 грн. 78 коп., що належали ОСОБА_6, спричинивши останньому майнової шкоди на загальну суму 1636 грн. 78 коп. З викраденим майном ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд.

Своїми умисними діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

За даним фактом відомості були внесені до ЄРДР № 12015170030001186 від 29.10.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

30.11.2015 року ОСОБА_7 було оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України.

Прокурор Звягольський О.О., клопотання підтримав, прохав його задовольнити з підстав, що у ньому наведені, наголосивши на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зазначив, що підозрюваний може переховуватись від слідства та впливати на свідків у кримінальному провадженні. Просив застосувати заставу в розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

Підозрюваний ОСОБА_1 проти задоволення клопотання не заперечив.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „ Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В судовому засіданні сторонами кримінального провадження надані докази, які на думку слідчого судді свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. Так, вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме:

-заявою потерпілого ОСОБА_4 від 29.10.2015 року про вчинення кримінального правопорушення;

-протоколом огляду місця події від 29.10.2015 року;

-протоколом огляду місця події від 05.11.2015 року;

-висновком експерта № 1211/3;

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4;

-заявою потерпілого ОСОБА_6 від 13.11.2015 року про вчинене кримінальне правопорушення ;

-протоколом огляду місця події від 13.11.2015 року;

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_8;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_9;

-протоколом огляд місця події від 15.11.2015 року;

-висновком експерта № 3011/2;

-протоколом потерпілого ОСОБА_5 від 12.11.2015 року про вчинене кримінальне правопорушення;

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5;

-протоколом огляду місця події від 14.11.2015 року;

-показаннями підозрюваного ОСОБА_1;

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоровя, міцність соціальних звязків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує не доведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважаю за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах від одного двадцяти мінімальних заробітних плат.

Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді десяти розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 182-183, 193-194,196-197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, запобіжний захід у вигляді тримання під варто ю в Полтавській установі виконання покарань № 23 УДПТС України в Полтавській області у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, який обчислювати у відповідності до приписів ст. 209 КПК України з 18 год. 00 хв. 02.12.2015 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 31.01.2016 року, до 18 год. 00 хв.

Розмір застави визначити у межах 10 (десяти) мінімальних заробітних плат в сумі 13780 (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: 37313004000622 в ГУ ДКСУ в Полтавській області, код ЗКПО - 26304855, МФО - 831019, отримувач - ТУ ДСА в Полтавській області, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по - батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом пяти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя О.І. Шевська