Рішення № 53976623, 04.11.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2015 р.Справа № 922/5356/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Черновій В.О.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (м. Харків) до Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №115 Харківської міської ради Харківської області (м. Харків) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління освіти адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради (м. Харків) про стягнення 61057,66 грн., за участю представників:

позивача - юрисконсульта ОСОБА_1 (довіреність №38-1871 від 28.05.2010 р.),

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність №516 від 30.09.2015 р.),

третьої особи - ОСОБА_2 (довіреність №3075 від 12.10.2015 р.),

ВСТАНОВИВ:

Позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, яка прийнята судом як уточнення позовних вимог щодо договору та періоду нарахування суми заборгованості, просить стягнути з відповідача заборгованість за невиконання договірних зобов'язань у сумі 61057,66 грн. за період з жовтня 2010 р. по січень 2011 р. за договором №147 від 01.01.2002 р. Свої позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем своїх зобовязань по оплаті спожитої теплової енергії за період з жовтня 2010 р. по січень 2011 р. за договором №147 про постачання теплової енергії від 01.01.2002 р.

Відповідач, у відзиві на позовну заяву, вказує, що строк позовної давності закінчився 26.04.2014 р., а позивач не надав жодних доказів поважності пропущення строку позовної давності, тому відповідач просить застосувати строк позовної давності до вимог Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" по справі №922/5356/15.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.10.2015 р. розгляд справи був відкладений на 04.11.2015 р. о 15:00 год.

Третя особа надала заяву, в якій заперечує проти позову, підтримує позицію відповідача та просить застосувати строк позовної давності.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд встановив наступне.

01.01.2002 р. між сторонами був укладений договір №147 про постачання теплової енергії (надалі - договір), за яким енергопостачальна організація (позивач) зобовязалася постачати споживачеві (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобовязався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Пунктом 6.2 договору сторони визначили, що розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 3-х примірниках) на відпуск - получення теплової енергії.

Відповідно до п. 6.3 вказаного договору споживач за 10 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації попередню оплату вартості, необхідного обсягу теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно з п. 6.4 договору, якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлену та сплачену до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця;

- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Додатками до договору були визначені: обсяги постачання теплової енергії споживачу, в тому числі максимальне теплове навантаження; умови припинення подачі теплової енергії, а також перелік об'єктів теплоспоживання.

Також, між сторонами були укладені три додаткові угоди від 01.10.2006 р. та додаткова угода від 23.07.2007 р. до договору №147 про постачання теплової енергії від 01.01.2002 р., якими продовжено строк дії договору до 31.12.2007 р.

На підставі вищезазначеного договору позивач у період опалювального сезону здійснив відпуск теплової енергії відповідачу до будівлі за адресою: м. Харків, вул. Луначарського, 53.

Факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується актом №176/6190 підключення споживача до джерела теплової енергії від 01.10.2010 р. на включення опалення будівлі по вул. Луначарського, 53, до джерела теплової енергії, який підписаний представниками Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" та Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №115 Харківської міської ради Харківської області без будь-яких заперечень або зауважень та скріплений печатками.

Позивач на підставі вищезазначеного договору в період з жовтня 2010 р. по січень 2011 р. здійснив відпуск теплової енергії відповідачу, що підтверджується копіями рахунків на оплату спожитої теплової енергії за вищевказаний період та копіями актів виконаних робіт по відпуску теплової енергії.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті отриманої теплової енергії у строк, встановлений у договорі №147 про постачання теплової енергії від 01.01.2002 р.

У відзиві на позов відповідач просить застосувати строк позовної давності до вимог Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" по справі №922/5356/15.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 2 ст. 9 ЦК України та ч. 1 ст. 223 ГК України позовна давність застосовується до вимог, що випливають з майново-господарських зобовязань, визначених ст. 175 ГК України.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Посилання позивача на важке фінансове становище підприємства як на причину пропуску строку позовної давності, суд вважає безпідставною, оскільки вказані позивачем обставини не заважали йому протягом всього строку позовної давності звернутися до відповідача з позовом.

Строк позовної давності сплив у січні 2014 р.

Оскільки позивач звернувся в господарський суд Харківської області з позовною заявою 16.09.2015 р., тобто після спливу строку позовної давності, не навів об'єктивних поважних причин пропуску строку позовної давності, не надав доказів їх наявності, суд вважає за необхідне застосувати позовну давність до позовних вимог позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити в позові у звязку зі спливом строку позовної давності.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір належить покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 175, 193, 223 ГК України, ст.ст. 9, 256, 257, 261, 267, 525, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 49, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 09.11.2015 р.

Суддя ОСОБА_3