Рішення № 53976448, 30.11.2015, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.11.2015 Справа № 920/1701/15

за позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, с. Клепачі, Лубенський район, Полтавська область

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Лебідь», с. Будилка, Лебединський район, Сумська область

про стягнення 150 894 грн. 47 коп.

СУДДЯ ЛИХОВИД Б.І.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 20.11.2015р.

від відповідача: не прибув

у судовому засіданні брала участь секретар судового засідання Н.М. Мітіна

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 150 894 грн. 47 коп. за неналежне виконання договірних зобов`язань по виконанню умов укладеного між сторонами договору підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт № 111/07-13 від 11.07.2013, з яких: 82 639 грн. 00 коп. основний борг, 6 129 грн. 07 коп. 3% річних, 62 126 грн. 40 коп. інфляційні збитки, а також просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 263 грн. 43 коп.

Представник позивача у даному судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі. Представником позивача у судове засідання були надані оригінали документів, доданих до позовної заяви, які були оглянуті судом.

Представник відповідача у дане судове засідання не прибув, письмового відзиву на позовну заяву з правовим обґрунтуванням своєї позиції у справі не подав, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи наявність в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору між сторонами по суті та повідомлення відповідача про місце та час розгляду справи належним чином, суд вважає можливим здійснювати розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представника відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

11.07.2013 між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (позивач, підрядник) та Публічним акціонерним товариством «Лебідь» (відповідач, замовник) було укладено договір підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт № 111/07-13, відповідно до п. 1.1 якого відповідач доручає, а позивач зобов`язується виконати, у відповідності до умов цього договору, сільськогосподарські роботи по обмолоту ранніх зернових комбайном моделі: КЕЙС (техніка), а відповідач зобов`язується прийняти ці роботи та оплатити їх на умовах цього договору.

Пунктом 2.2 сторони визначили попередньо узгоджений обсяг робіт до 450 га.

Термін початку виконання робіт за цим договором з 11 липня 2013р. (п. 2.3 договору).

У п. 3.1.1 відповідач зобов`язався своєчасно і в повному обсязі виконувати всі свої зобов`язання, передбачені цим договором.

Згідно п. 5.1 сторони домовились, що ціна за виконання позивачем робіт за цим договором становить 300 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ за один гектар.

Розрахунок за виконані позивачем роботи проводяться відповідачем на протязі 15-ти банківських днів після виконання робіт, підписання сторонами акту виконаних робіт згідно п. 9.1 цього договору, наданих позивачем рахунку фактури (п. 6.1). Строк виконання позивачем сільськогосподарських робіт по обмолоту ранніх зернових за цим договором становить з 12 липня 2013 року по 07 серпня 2013 року (п. 7.1)

Позивач виконав свої зобовязання із проведення робіт за договором № 111/07-13 від 11.07.2013, що підтверджується наявними в матеріалах справи Актом прийому передачі виконаних робіт від 12.08.2013р., підписаного позивачем та директором відповідача, скріпленого печатками сторін, Актом виконаних робіт № 148 від 07.08.2013р., підписаного заступником директора відповідача, скріпленого печаткою відповідача, рахунком фактурою № 16 від 12.08.2013р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково розрахувався з позивачем за виконані роботи, а саме 18.03.2014р. сплатив 30 000 грн. 00 коп. та 26.03.2014р. сплатив 20 000 грн. 00 коп., що підтверджується банківським витягом щодо операцій по рахунку позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не повністю оплатив вартість виконаних робіт у звязку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 82 639 грн. 00 коп., яка підтверджена відповідачем в Акті звірки взаємних розрахунків між сторонами від 01.12.2014р.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобовязання не допускається; договір є обовязковим для виконання сторонами.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 610 Цивільного кодексу України, встановлено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до частиною першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Частиною 1 статті 530 цього ж Кодексу, визначено, якщо в зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору, а саме допустив прострочення виконання грошового зобовязання.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору, а тому на підставі вищевикладеного позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 82 639 грн. 00 коп. боргу визнаються судом правомірними, обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, за прострочення виконання грошових зобовязань по договору № 111/07-13 від 11.07.2013р., позивач просить стягнути з відповідача 6 129 грн. 07 коп. 3% річних та 62 126 грн. 40 коп. інфляційних збитків.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи викладене, позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних збитків визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, а саме, не своєчасної оплати виконаних робіт, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 2 263 грн. 43 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Лебідь» (42238, Сумська область, Лебединський район, с. Будилка, вул. Леніна, 58, код 14021460) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (37526, Полтавська область, Лубенський район, с. Клепачі, 1-й провулок Леніна, 5, ід. номер НОМЕР_1) 82 639 грн. 00 коп. основного боргу, 6 129 грн. 07 коп. 3% річних, 62 126 грн. 40 коп. інфляційних збитків, 2 263 грн. 43 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 01.12.2015

СУДДЯ Б.І. ЛИХОВИД