Постанова № 53976198, 01.12.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 грудня 2015 р. № 820/11251/15

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Харківської обласної державної адміністрації, Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, третя особа: Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації про визнання неправомірним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись до належного суду з адміністративним позовом, в якому просять визнати неправомірним та скасувати рішення Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Депратаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації № 46 від 16.01.2014 року про визнання безпідставною видачу їм посвідчень потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи третьої категорії та їх вилучення.

Позивачі обґрунтовують свої вимоги наступним чином.

Так, вони посилається на те, що оскаржуване рішення є незаконним та таким, що порушує їх права, свободи та законні інтереси і потребує судового захисту.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідачів за довіреністю ОСОБА_4 проти позову заперечувала, посилаючись на те, що в даному випадку відповідна сторона діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржуване рішення є законним, в зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

ОСОБА_2 та третя особа - Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації в судове засідання не прибули, надавши заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності вказаних осіб на підстави наявних у ній доказів, відповідно до вимог ст. 128 КАСУ.

Заслухавши осіб, що беруть участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що відповідно до посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серія Б № 612448 , виданого Харківським облвиконкомом 20 лютого 1995 року, ОСОБА_1, є особою, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи / категорія 3/.

Також, відповідно до посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серія Б № 612449, виданого Харківським облвиконкомом 20 лютого 1995 року, ОСОБА_2, є особою, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи / категорія 3/.

Так, зазначені посвідчення позивачам видані відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1992 року № 501, яка була чинною на момент видачі посвідчень, та згідно до частини 1 ст.14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції від 19 грудня 1991 року із змінами і доповненнями від 01 липня 1992 року, є безстроковими, діють на всій території України та відповідно до зазначених посвідчень позивачі користувалися пільгами та компенсаціями.

Судом встановлено, що починаючи з моменту отримання посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з 1995 року позивачам надавалися пільги, визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З доказів справи вбачається, що в грудні 2013 року ОСОБА_2 було загублене посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серія Б № 612448, видане Харківським облвиконкомом 20 лютого 1995 року, у зв'язку з чим останній звернувся до Департаменту соціального захисту населення Харківської ОДА з заявою про видачу дубліката посвідчення.

Так, в подальшому вказане посвідчення знайшлося, а відповіді щодо розгляду заяви ОСОБА_2 не отримав.

При вирішенні даного спору, суд враховує наступні нормативні положення.

Відповідно до п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України № 51 від 20.01.1997 року "Про порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у разі втрати або псування посвідчення замість нього видається дублікат на підставі раніше поданих документів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, а також особистої заяви (з поясненням обставин втрати або псування посвідчення із зазначенням його номера і дати видачі) та публікації в пресі повідомлення про визнання втраченого посвідчення недійсним. Дублікат видається органом, який видав посвідчення, або органом, який видає такі посвідчення за новим місцем проживання громадянина, на підставі завірених в установленому порядку копій документів, зазначених у пункті 10 цього Порядку.

При судовому розгляді встановлено, що в червні 2015 року позивачам стало відомо про зняття пільг щодо безплатного придбання ліків за рецептами лікарів відповідно до ст. 22 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи", у зв'язку з чим вони звернулися до Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації.

На вказані звернення позивачі отримали відповіді Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації від 18.06.2015 року, з яких дізналися про те, що обласною комісією з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, прийнято рішення ( протокол № 46 від 16.01.2014 року) "визнати видачу посвідчень потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи третьої категорії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 безпідставною та вилучити їх".

Так, на звернення до Департаменту соціального захисту населення Харківської ОДА за супровідним листом № Щ-1306/01-44/21 від 21.08.2015 року ОСОБА_1 був направлений витяг з протоколу засідання обласної Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 16 січня 2014 року № 46 , в якому зазначене наступне: ОСОБА_1 та її син ОСОБА_2 мають статус потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії на підставі посвідчення про відселення виконкому Гомельської облради від 14.09.1990 року №031482. У зв'язку зі зверненням ОСОБА_2 за дублікатом посвідчення, для уточнення періоду проживання на забрудненій території та рівня забруднення грунту, було направлено запит до Управління з проблем ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС Гомельського облвиконкому. У отриманій відповіді від 28.10.2008 року № 03/522-чс міститься інформація , що населений пункт Ведрич Речицького району Гомельської області (місце проживання сім'ї) відносився до зони періодичного радіаційного контролю з рівнем забруднення цезієм-137 від 1 до 5 ОСОБА_4/км кв., що згідно зі ст. 2 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідає зоні посиленого радіологічного контролю (4 зона). Посвідчення 4 категорії видаються тільки на території зони посиленого радіологічного контролю та надають право на користування пільгами тільки на час постійного проживання, постійного навчання, чи постійної роботи на даній території. Вирішили: визнати видачу посвідчень потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи третьої категорії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 безпідставною. Видані посвідчення підлягають вилученню з повідомленням органів місцевої влади, соціального забезпечення та медичних закладів.

З даним рішенням суд не погоджується, з огляду на таке.

Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХП від 28.02.1991 р. передбачені гарантії соціального захисту потерпілих від аварії на ЧАЕС. Відповідно ст. 9 Закону, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є:1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС -громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно ст.11 Закону до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать: 1) евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовною (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення;

Відповідно ст.14 Закону, для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: які постійно проживали на територіях зон безумовного /обов'язкового/ та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 01. січня 1993 року прожили у зоні безумовного/обов'язкового відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій , чи таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного / обов'язкового/ та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного /обов'язкового відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - категорія 3.

Згідно частини 1 статті 23 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація реалізує державну політику в галузі соціального забезпечення та соціального захисту соціально незахищених громадян - пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб із їх числа, одиноких матерів, багатодітних сімей, інших громадян, які внаслідок недостатньої матеріальної забезпеченості потребують допомоги та соціальної підтримки з боку держави.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року N 51 "Про затвердження порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до пункту 1 вищевказаного Порядку, він регулює правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи. Посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Пунктом 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначено, що видача посвідчень провадиться: іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС обласними державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 17.05.2006 р. N 187 затверджено положення про Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (далі за текстом - Положення).

Згідно п.п.1.1 Положення комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (далі - Комісія) - це постійно діючий колегіальний орган, що створюється при Міністерстві праці та соціальної політики України для розгляду спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Отже, приймаючи на засіданні комісії спірне рішення, оформлене протоколом № 46 від 16 січня 2014 року, вирішено питання щодо визнання видачі посвідчення постраждалої особи від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3, позивачам, безпідставною, тобто, вирішено спірне питання щодо визначення статусу позивачів, як осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки прийняття рішення про вилучення посвідчень фактично позбавляє їх певного статусу.

Суд зазначає, що вказане питання згідно п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.97 р. №51 "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" віднесене до компетенції Комісії при Мінпраці та до компетенції комісії Харківської ОДА не відноситься.

Положенням про обласну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації від 26.01.2006 р. № 29 встановлено, що обласна комісія з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Комісія) с допоміжним органом, який утворюється з метою організації роботи щодо визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та катастроф, випробувань і військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

Так, основними завданнями Комісії є: визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та катастроф, випробувань і військових навчань із застосуванням ядерної зброї. Комісія має право: - розглядати справи та приймати рішення щодо визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та катастроф, випробувань і військових навчань із застосуванням ядерної зброї; - готувати матеріали для розгляду спірних питань визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно з чинним законодавством відповідними спірними комісіями при Міністерстві праці та законодавством відповідними спірними комісіями при Міністерстві праці та соціальної політики України, Київської та Житомирської облдержадміністрацій; - перевіряти правильність видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до чинного законодавства; звертатися до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, підприємств та організацій з питань, віднесених до завдань Комісії, одержувати від них у встановленому порядку необхідні матеріали; - запрошувати на свої засідання посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, представників громадських організацій, наукових установ і громадян, справи яких розглядаються.

Отже, враховуючи, що посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства, відповідачі по справі визнали видачу посвідчень потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи третьої категорії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 безпідставною без вирішення питання скасування статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допустили порушення Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно ст. 15 Закону підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. З чітким дотриманням вищезазначених вимог законодавства нами були надані всі необхідні документи та в установленому законом порядку був визначений статус осіб, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи (категорія 3).

Згідно посвідчення № 031482 виконавчого комітету Гомельської обласної ради народних депутатів Білоруської РСР, виданого на ОСОБА_1 (главу сім'ї) проживаючий в населеному пункті д. Ведрич Речицького району Гомельської області, що входила в зону постійного контролю, обмеженого вживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистих підсобних господарств, в тому що вона з сім'єю відселена по гарантованому добровільному відселенню в смт. Нова Водолага Харківської області відповідно до Постанови ЦК КПРС і РМ СРСР №886 від 20.10.89 р., тобто була відселена з членами сім'ї в гарантованому добровільному порядку з зони постійного контролю.

Відповідно до ст. 11 Закону УРСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-ХП (далі - Закон №796-ХІІ), до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать:

1) евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення; 2) особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій; 3) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років; 4) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

А від так, суд не може погодитися, що оскаржуване рішення є законним та обгрунтованим.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржуване рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають поверненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 128, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Депратаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації № 46 від 16.01.2014 року про визнання безпідставною видачу посвідчень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи третьої категорії з їх вилученням.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь ОСОБА_1 (63230, Харківська область, Нововодолазький район, с Просяне, вул. 40 років Перемоги, 15, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 02.12.2015 року.

Суддя Самойлова В.В.