Ухвала суду № 53975697, 02.12.2015, Суворовський районний суд м.Херсона

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №668/13815/15-ц

Пров. №2/668/3685/15

02.12.2015

Суддя Суворовського районного суду м.Херсона Ус О.В., розглянувши матеріали позовної заяви Військової частини А1604 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В :

18 листопада 2015 року до суду надійшла позовна заява Військової частини А 1604 (далі за текстом ВЧ А1604), яка просить визнати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такими, що втратили право користування квартирою № 79 у будинку 156 корпус 8 по вулиці Сенявіна у м.Херсоні та виселити їх з вказаного житла.

У позовній заяві ВЧ А1604 ставиться питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру з забороною вчиняти відносно спірного житлового приміщення будь-яких дій, повязаних з реєстрацією місця проживання.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Херсона від 02 грудня 2015 року відкрито провадження за вказаним вище позовом.

Суд розглянувши заяву про забезпечення позову, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст.152 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднитичи зробитинеможливим виконання рішення суду.

Заява про забезпечення позову мотивована можливими діями щодо зміни форми власності житла, кількості зареєстрованих осіб тощо.

Відповідно до вимог ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заявлений вид забезпечення позову арешт житлового приміщення не є співмірним з вимогами позову, оскільки арешт це накладання заборони на право розпорядженнямайномз метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна, а позовні вимоги повязані з правом користування житловим приміщенням, що не є тотожнім.

Суд вважає, що заява в частині заборони вчиняти дії щодо реєстрації осіб у спірному житловому приміщенні також не є співмірною з заявленими позовними вимогами, оскільки неприйняття заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії, в даному випадку не може ускладнити виконання рішення суду (щодо можливого визнання осіб втративши ми право користування житлового приміщення та їх виселення) або зробити неможливим його виконання.

Крім того, до заяви про забезпечення позову, як і до позову взагалі не додані документи, що підтверджують на момент звернення до суду правовий статус позивача по відношенню до спірного житла (чи є він власником даного житла, або балансоутримувачем, чи віднесена квартира до службового або відомчого житла, чи є власністю територіальної громади та належить до державного житлового фонду тощо)

За вказаних підстав вимоги заявника є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 151 - 153 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Військової частини А1604 про забезпечення її позову до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщеннямвідмовити.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяОСОБА_3