Ухвала суду № 53972156, 24.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2015 року м. Київ К/800/20517/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б.М.-Україна» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 100270000/2013/300258/2 від 28.08.2013 року, картки відмови в прийнятті митної декларації № 100270000/2013/01640 від 28.08.2013 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2013 року ТОВ «Т.Б.М.-Україна» звернулося до окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 100270000/2013/300258/2 від 28.08.2013 року, картки відмови в прийнятті митної декларації № 100270000/2013/01640 від 28.08.2013 року.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2014 року адміністративний позов ТОВ «Т.Б.М.-Україна» було задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської міжрегіональної митниці про коригування митної вартості товарів від 28.08.2013 року №100270000/2013/300258/2. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міжрегіональної митниці від 28.08.2013 року №100270000/2013/01640.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014 року апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів було залишено без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2014 року - без змін.

У касаційній скарзі Київська міжрегіональна митниця Міндоходів, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Київської міжрегіональної митниці Міндоходів задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами встановлено, що між ТОВ «Т.Б.М.-Україна» (покупець) та фірмою «VHS PENCERE AKSESUARLARI SAN VE DIS TIC. LTD. STL» (Туреччина) (продавець) було укладено зовнішньоекономічний договір №15/2013 від 18.06.2013 року, згідно із яким продавець продавав, а покупець купував поворотно-відкидну фурнітуру для пластикових вікон та дверей, двірні замки, пневмоножиці, лінійки для пневмоножиць, шаблони, зразки; рекламний матеріал на безоплатні основі.

Відповідно до пункту 3.1 контракту, продавець зобов'язаний поставити товар у відповідності з рахунками та специфікаціями, ціна за одиницю товару вказана у специфікаціях до даного контракту в євро.

Пунктом 3.2 контракту погоджено, що сторони при визначенні умов поставки використовують прийняті умови ІНКОТЕРМС2010 Міжнародної торгової палати, а поставка здійснюється на підставі EXW- Стамбул.

Згідно із пунктом 4.2. Контракту, умови оплати за контрактом здійснюються шляхом 100% передплати від вартості партії товару протягом 7 діб з моменту надання копії коносамента/CMR.

До Київської регіональної митниці декларантом було подано митну декларацію від 27.08.2013 року №100270000/2013/175460 та документи з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару «поворотно-відкидна фурнітура для пластикових вікон в асортименті».

У митній декларації була заявлена митна вартість товару за основним методом - ціною договору.

Для підтвердження заявленої митної вартості товарів останнім було надано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 18.06.2013 №15/2013; додаток №3 до контракту; - довідка про транспортні витрати №149 від 23.08.2013; договір на транспортно-експедиційне обслуговування №19/08 від 19.08.2013; документ про страхування 817/1128; висновок ДП «Держзовнішінформ» від 22.08.2013; прайс-лист виробника; калькуляція виробника; накладна CMR0608605; книжка МДП (Carnet TIR) SX73477327; рахунок-фактура (інвойс) 193064-193065; довідку про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами; інформація про позитивні результати СЕС контролю товару; пакувальний лист; інформація про позитивні результати здійснення екологічного контролю органів Державної екологічної інспекції України «Екологічний контроль ввіз/вивіз дозволено»; сертифікат походження товару рішення Укрметрстандарту від 27.08.2013 року; копія митної декларації країни відправлення; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №100270000.2013.175460.

Вказана партія надійшла безпосередньо від виробника фірми «VHS PENCERE AKSESUARLARI SAN VE DIS TIC. LTD. STL» (Туреччина).

Рішенням Київської міжрегіональної митниці Міндоходів від 28.08.2013 року митну вартість імпортованих товарів скориговано за резервним шостим методом визначення митної вартості наступним чином, а саме: товар №1 - 4,95євро/кг.; товар №2 - 4,86євро/кг.; товар №3 - 4,62євро/кг.

28.08.2013 року Київська міжрегіональна митниця Міндоходів видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270000/2013/01640.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 цієї статті перелічені документи, які підтверджують митну вартість товарів:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 вказаного Кодексу, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч. 1 ст. 55 МК України).

За правилами статті 264 Митного кодексу України, якщо митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу, чи з порушенням інших вимог Митного кодексу України, митний орган відмовляє у прийнятті такої митної декларації (ч. 11 ст. 264).

У статті 57 вказаного Кодексу закріплені правила застосування методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Згідно з ч. 1 цієї статті, митна вартість визначається за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Приписами 2 - 5 частин статті 57 МК України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства, для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суди дійшли правильного висновку щодо визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 28.08.2013 року №100270000/2013/300258/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.08.2013 року №100270000/2013/01640.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів - залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б.М.-Україна» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 100270000/2013/300258/2 від 28.08.2013 року, картки відмови в прийнятті митної декларації № 100270000/2013/01640 від 28.08.2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 235-244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

А.О. Логвиненко

В.Ф. Мороз