Ухвала суду № 53971984, 25.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2015 року м. Київ К/9991/51958/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Ємельянова В.І., Рецебуринський Ю.Й.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04.04.2012р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2012р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Житомирської області, Державної податкової інспекції у м.Житомирі, Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

У березні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання дій Апеляційного суду Житомирської області щодо утримання податку з вихідної допомоги та Державної податкової інспекції у м. Житомирі щодо відмови у складанні та поданні до відповідного органу Державної казначейської служби висновку про повернення неправомірно утриманої суми податку протиправними, стягнення з Апеляційного суду Житомирської області недоотриманої вихідної допомоги в розмірі 19522,22 грн. та зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області повернути Апеляційному суду Житомирської області вказану суму на відповідний рахунок.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.04.2012р., яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2012р., позов задоволено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилося Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, подало касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення та прийняти нове рішення.

Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про статус суддів», чинного на час виникнення спірних правовідносин, судді, який пішов у відставку, виплачується вихідна допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за ко жен повний рік роботи на посаді судді, але не менше шестимісячного заро бітку.

Підпунктом 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено, що до складу загального місячного або річного оподаткованого доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації): сума державної матеріальної та соціальної допомоги у вигляді адресованих виплат коштів та надання соціальних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи допомогу по вагітності та пологах), винагород та страхових виплат, які отримуються платниками податку відповідно з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно закону.

В ході розгляду справи судами встановлено, що постановою Верховної Ради України «Про звільнення суддів» від 02.12.2010р. позивача звільнено у відставку з посади судді Апеляційного суду Житомирської області.

Наказом голови Апеляційного суду Житомирської області від 28.12.2010р. позивача звільнено з посади судді відповідного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку та відраховано зі штату Апеляційного суду Житомирської області з виплатою вихідної допомоги.

Згідно довідки Апеляційного суду Житомирської області від 27.01.2012р. №3-43 в грудні 2011 році позивачу виплачена вихідна допомога в розмірі 130148,10 грн., з якої утримано податок з доходів фізичних осіб в розмірі 19522,22 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскільки вихідна допомога судді у зв'язку із відставкою, виплата якої передбачена частиною 3 статті 43 «Про статус суддів», носить разовий характер та є видом соціальної допомоги в розумінні Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», утримання з позивача податку з доходів фізичних осіб є неправомірним та суперечить положенням закону.

З такими висновками судів колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки за правилами частини 3 статті 43 Закону України «Про статус суддів» вихідна допомога судді виплачується без сплати податку, така редакція зазначеної статті була чинною на час виникнення спірних правовідносин, а тому суди обгрунтовано прийняли рішення про задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04.04.2012р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2012р. у даній справі - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та строки, передбачені главою 3 розділу IV КАС України.

Головуючий: О.П. Стародуб

Судді: В.І. Ємельянова

Ю.Й. Рецебуринський