Ухвала суду № 53971774, 26.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2015 року м. Київ К/800/37816/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кравцова О.В.,

суддів Єрьоміна А.В.,

Цуркана М.І.,

секретар судового засідання: Корінець Ю.О.,

за участю:

представника ОСОБА_2 ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, треті особи: ЗАТ "Бромет-металекс", Броварська міська рада Київської області, ОСОБА_2, Комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області «Броварське бюро технічної інвентаризації», про скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2015 року ОСОБА_4 (надалі також - позивач) звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області (надалі також - відповідач), треті особи: ЗАТ «Бромет-металекс», Броварська міська рада Київської області, ОСОБА_2, Комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області "Броварське бюро технічної інвентаризації", в якому просив визнати нечинним та скасувати пункт 1 рішення виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області від 8 квітня 2008 року № 183 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконкому від 26 липня 2005 року № 316 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна».

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2015 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій ОСОБА_2 звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просила судові рішення попередніх інстанцій скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді, представника третьої особи, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26 липня 2005 року виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області прийнято рішення № 316 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна», яким оформлено право власності на об'єкти нерухомого майна за ЗАТ «Бромет-металекс» на 9/100 частини майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1, куди входять наступні приміщення АБК та складу матеріальних цінностей: прим. 1; 1/2 частина прим. 9; 1/2 частина прим. 11; прим. 12, 13; 1/2 частина прим. 24, прим. 25, 26, 18 загальною площею - 323,5 кв.м., у зв'язку з внесенням цих приміщень до статутного фонду товариства.

8 квітня 2008 року виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області прийнято рішення № 183 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконкому від 26 липня 2005 року № 316 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна», яким внесено зміни у пункт 1.1 до рішення виконкому Броварської міської ради Київської області від 26 липня 2005 року та доповнено його словами - «залізничний тупік довжиною 660 м.». Отже, даними доповненнями оформлено право власності на залізничний тупік довжиною 660 м. за ЗАТ «Бромет-металекс».

3 листопада 2011 року позивач на підставі договорів купівлі-продажу придбав у власність нежитлову будівлю загальною площею 634,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; комплекс загальною площею1298,30 кв.м., розташований за вказаною вище адресою; земельні ділянки площею 0,1890 га, 0,0320 га та 0,1165 га по АДРЕСА_2 з цільовим призначенням: для обслуговування майнового комплексу. Право власності на зазначені об'єкти, а саме на нежитлову будівлю й комплекс зареєстровано за ОСОБА_4 25 січня 2012 року.

В ході оформлення права власності на належні позивачу земельні ділянки та об'єкти нерухомості, що розташовані на них, останнім було встановлено, що через територію цілісного майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_2 проходить залізнична колія, яка перешкоджає позивачу здійснювати господарську діяльність за вищевказаною адресою.

Згідно копії витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 1 квітня 2014 року № 19858466 вбачається, що спірний залізничний тупік 660 м. на підставі договору про поділ нерухомого майна, що є спільною частковою власністю, є власністю ОСОБА_2

Не погоджуючись з рішенням відповідача від 8 квітня 2008 року № 183 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету від 26 липня 2005 року № 316 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна», позивач оскаржив його до суду.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку, що оспорюване позивачем рішення суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки прийняте відповідачем без наявності відповідної технічної документації для здійснення транспортного обслуговування залізничного тупика довжиною 660 м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та залізничної колії, розташованої за адресою: АДРЕСА_2.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України з висновком судів попередніх інстанцій погоджується з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини п'ятої статті 116 Земельного кодексу України, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, в тому числі, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Згідно із абзацом 9 пункту «г» частини другої статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. Загальнодержавне значення мають магістральні залізничні лінії загального користування та розміщені на них технологічні споруди, передавальні пристрої, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень, а саме: залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів, об'єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт.

Отже, суди попередніх інстанцій прийшли до правильного висновку, що спірне майно за своїми технічними та правовими характеристиками є саме під'їзною колією «залізничний тупік довжиною 660 м.», право користування якою було визначено оскаржуваним рішенням.

Відповідно до пункту 1.7 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644 залізниці за погодженням з "Укрзалізницею" можуть на прохання підприємств передавати їм в оренду залізничні колії, які за умовами обслуговування і використання прирівнюються до під'їзних колій, що належать підприємствам. Передача таких колій в оренду здійснюється згідно з нормами Закону України «Про оренду державного та комунального майна» і оформлюється договором між залізницею та орендарем. У договорі встановлюються розміри орендної плати, умови і строки її внесення та інші умови згідно з чинним законодавством. На підставі цього договору і на термін його дії укладається договір про подачу та забирання вагонів.

Поточне утримання цієї колії здійснюється згідно з договором за рахунок орендаря. Сума витрат на поточне утримання колії визначається залізницею за калькуляцією витрат.

Отже, законодавчо визначена необхідність оформлення відносин, що виникають з користування залізничними коліями, які за умовами обслуговування і використання, прирівнюються до під'їзних колій, договорами оренди за погодженням з «Укрзалізницею».

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем на підставі подання директора Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броварське бюро технічної інвентаризації» від 2 квітня 2008 року за № 67.

Відповідно до листа Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броварське бюро технічної інвентаризації» № 80 від 21квітян 2015 року, який надійшов на запит Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 квітня 2015 року, технічна документація щодо залізничного тупика довжиною 660 м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, відсутня.

Статтею 1 Закону України від 4 липня 1996 року № 273/96-ВР «Про залізничний транспорт», під'їзні колії - залізничні колії, які призначені для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств, організацій та установ у взаємодії із залізничним транспортом загального користування.

Згідно зі статтею 71 Статуту залізниць взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором, в якому має бути обумовлений зміст взаємних зобов'язань сторін з урахуванням особливостей експлуатаційної роботи на під'їзній колії.

Так за даними Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця», що містяться в листі головного інженера - першого заступника начальника Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» Осовика В.М. від 23 квітня 2014 року № НГ-МЗ-1-5/392, залізничний тупик 660 м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, а також залізнична колія, розташована за адресою: АДРЕСА_2, не перебувають на балансі Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця».

Згідно з довідкою начальника відокремленого підрозділу Ніжинської дистанційної колії Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» від 23 квітня 2015 року № 729, залізничний тупик 660 м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, а також залізнична колія, розташована за адресою: АДРЕСА_2, на балансі відокремленого підрозділу Ніжинської дистанційної колії не знаходяться.

Отже, суди попередніх інстанцій прийшли до обгрутнованого висновку щодо протиправності рішення виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області від 8 квітня 2008 року № 183 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету від 26 липня 2005 року № 316 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна», оскільки прийняте за відсутності технічної документації для здійснення транспортного обслуговування залізничного тупика довжиною 660 м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та залізничної колії, розташованої за адресою: АДРЕСА_2.

Таким чином, колегія суддів, керуючись частиною першою статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, приходить до висновку, що рішення судів попередніх інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Кравцов О.В.

Єрьомін А.В.

Цуркан М.І.