Ухвала суду № 53971166, 17.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2015 року м. Київ К/800/33887/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Заїки М.М., Пасічник С.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2015 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року

у справі № 826/2559/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вік Буд Трейд»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про скасування повідомлення-рішення податку на додану вартість, -

встановив:

ТОВ «Вік Буд Трейд» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06 лютого 2015 року № 0000292207, № 0000282207.

Постановою Окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року, позов ТОВ «Вік Буд Трейд» задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києві від 06 лютого 2015 року №0000292207, №0000282207.

У касаційній скарзі ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києві посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено перевірку ТОВ «Вік Буд Трейд», за результатами якої 20 січня 2015 року складено акт № 46/26-58-22-07-18/38316536, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 06 лютого 2015 року:

- № 0000292207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 395 786 грн., у тому числі основний платіж - 316 628 грн. та штрафні санкції - 79 158 грн.;

- № 0000282207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 383 054 грн., в тому числі основний платіж - 306 443 грн. та штрафні санкції - 76 611 грн.

Так, в перевіряємому періоді ТОВ «Вік Буд Трейд» придбано у постачальників ДП «Фірма Леда» та ТОВ «Вік Буд ЛТД» полівінілхлорид в асортименті.

На виконання умов договорів ДП «Фірма Леда» та ТОВ «Вік Буд ЛТД» виписані відповідні податкові накладні, на підставі яких позивачем задекларовано податковий кредит з ПДВ у сумі 56 467грн. в листопаді 2012 року, 38 868грн. в грудні 2012 року, 16 698грн. в березні 2013 року, 155 706 грн. в жовтні 2013 року, 35 599 грн. в листопаді 2013 року, 13 290 грн. в грудні 2013 року.

Судами попередніх інстанцій досліджено, що для виробництва пінополістирольних плит позивач придбавав у цілого ряду постачальників сировину «полістирол, що вспінюється», яку накладними на переміщення передало на виробництво та в актах списання відображало кількість переданої сировини в переробку та вихід готової продукції. Крім сировини «полістирол, що вспінюється» на виробництво пінополістирольних плит позивачем в деяких періодах було списано сировину ПВХ, що підтверджується копіями відповідних накладних на переміщення.

Також, позивачем на підтвердження реальності господарських операцій, надано технологічну карту, акт витрат сировини, плівки п/е, мішків п/е на виробництво пінополістирольних плит, залишки сировини та продукції, сертифікати відповідності № UА1.044.0023755-13, протокол сертифікаційних випробувань № 21с ТОВ «Будіндустрія Лтд» (атестат акредитації випробувальної лабораторії № 2Н790, зареєстрований в реєстрі НААУ 30 вересня 2012 року). Обладнання для виробництва пінопласту, в тому числі комплекс попереднього вспінювання «SЕ-20У8», система пневмотранспорту вспінених гранул пінополістиролу обліковується на балансі підприємства.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанції зазначено, що 01 січня 2013 року між ТОВ «Вік Буд Трейд» та ПП «Євробуд» укладено договір комерційної концесії, згідно якого останнє надає право використання у підприємницькій діяльності ТУ В.2.7-25.2-33071398-001:201. «Плити пінополістирольні «Євробуд». Технічні умови».

Відповідно до пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема з прямих матеріальних витрат.

Підпунктом 138.8.1 пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку про правомірність віднесення ТОВ «Вік Буд Трейд» до складу витрат, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування операції із списання на виробництво вартості сировини.

Згідно з положенням підпункту 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Вимогами пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товару (послуги) та зменшення суми оподаткованого доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Зауваження щодо форми і змісту податкових накладних та інших первинних документів, в акті перевірки відсутні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі виписаних ДП «Фірма Леда» та ТОВ «Вік Буд ЛТД» податкових накладних.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді М.М. Заїка

С.С. Пасічник