Вирок № 53969142, 11.11.2015, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/11441/14-к

пр. № 1-кп/759/32/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Новик В.П.

при секретарі: Мельник Ю.О., Захарченко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12013110080014113 за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого приватним підприємцем, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 26.06.2003 Святошинським районним судом м. Києва за ст. ст. 309 ч. 1, 185 ч. 2, 70 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 18.04.2005 Святошинським районним судом м. Києва за ст. 185 ч. 2 КК України до 1 року позбавлення волі;

- 08.06.2006 Святошинським районним судом м. Києва за ст. 186 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком 3 роки;

- 12.09.2006 Святошинським районним судом м. Києва за ст. ст. 309 ч. 2, 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, звільненого 04.08.2011 з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, перекваліфікованого стороною обвинувачення під час судового розгляду на ч. 2 ст. 296 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Лукянівка Баришівського району Київської області, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого в автошколі «Серна» на посаді інструктора, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, перекваліфікованого стороною обвинувачення під час судового розгляду на ч. 2 ст. 296 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурори - Сторожук В.П., Парова Л.В., Сігалов О.А., Паламарчук Я.А., Кравчук С.В., Апреленко О.І., захисники: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, потерпілий: ОСОБА_9, представник потерпілого: ОСОБА_10, обвинувачені: ОСОБА_1, ОСОБА_3,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту, затвердженого прокурором прокуратури Святошинського району м. Києва 03.07.2014 р. ОСОБА_11, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 17.12.2013 приблизно о 23 год. 45 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою зі ОСОБА_3, знаходячись у приміщенні кафе «Чарочна», розташованого по вул. Симиренка,12 в м. Києві, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я, скоїв напад на гр-на ОСОБА_9 з метою заволодіння чужим майном, яке знаходилось у володінні останнього, і заволодів ним.

Так, ОСОБА_1 17.12.2013 приблизно о 23 год. 45 хв. після вживання спиртних напоїв, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, разом зі своїм знайомим ОСОБА_3, знаходячись у приміщенні кафе «Чарочна», розташованого по вул. Симиренка, 12 в м. Києві, звернули увагу на раніше їм незнайомого ОСОБА_9, який також знаходився у приміщенні вказаного кафе та зробив зауваження щодо їх поведінки відносно бармена кафе ОСОБА_12, роботі якої вони заважали. В результаті словесної перепалки з гр. ОСОБА_9, у ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 виник умисел, направлений на відкрите заволодіння майном останнього. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння майном гр-на ОСОБА_9, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3, діючи узгоджено та цілеспрямовано, взявши в руку по скляній пляшці пива, застосовуючи насильство небезпечне для життя та здоров'я, раптово напали на гр-на ОСОБА_9, нанісши останньому скляними пляшками удари по голові. Після чого, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3, продовжуючи свої злочинні дії направлені на подолання опору гр-на ОСОБА_9, діючи умисно, стали наносити множинні удари кулаками та ногами в різні частини його тіла, а ОСОБА_1, взявши в руку стілець, яким умисно наніс удари гр-ну ОСОБА_9 в область грудної клітини та голови, в результаті чого гр-нин ОСОБА_9 впав на підлогу і втратив свідомість.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 79/е від 11.02.2014 на тілі ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження у вигляді різаної рани в лобній ділянці зліва на 2 см. вище рівня верхнього краю хвоста лівої брови; забійної рани в тім'яній ділянці по центру, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6, але менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

Синців в тім'яно-потиличній ділянці по центру, на підборідді по центру та зліва з переходом в підщелепну ділянку, в проекції скронево-нижньощелепного суглобу зліва; садна на тильній поверхні правої кисті в проекції 5 п'ясно-фалангового суглобу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Подолавши таким чином у гр-на ОСОБА_9 можливість чинити опір і продовжуючи далі свої злочинні дії, ОСОБА_1 з метою обернення на свою користь та особистого збагачення відкрито викрав у гр-на ОСОБА_9 грошові кошти в розмірі 1200 гривень, діставши їх з кишені куртки, а ОСОБА_3, погоджено з ОСОБА_1, дістав з кишені куртки гр-на ОСОБА_9 мобільний телефон «Нокіа-6300», вартістю 200 гривень, в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходились грошові кошти в розмірі 400 гривень. В результаті скоєного нападу на гр-на ОСОБА_9 ОСОБА_1 разом зі ОСОБА_3 заволоділи чужим майном, що належить гр-ну ОСОБА_9 на загальну суму 1825 гривень.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 та ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 187 КК України як вчинення нападу на гр-на ОСОБА_9 з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, не визнав у повному обсязі та показав, що 17.12.2013 приблизно о 23 год. 30 хв. він зустрів свого знайомого ОСОБА_3 на зупинці та разом направлялися в сторону будинку, де він проживає. В цей час йому на мобільний телефон зателефонувала дружина та попросила купити додому пляшку води. По дорозі вони зайшли до кафе «Чарочна». Зайшовши до магазину, він побачив, що води там немає та збирався виходити. На виході в дверях він зустрівся з потерпілим та у них виник словесний конфлікт, під час якого потерпілий нецензурно виражався та погрожував та який переріс у бійку, під час якої потерпілий забіг за барну стійку, схопив дві пляшки, ємкістю 0,5 л, одну з яких розбив та кинув у нього (обвинуваченого). Йому вдалося ухилитися, але горлишком пляшка зачепила йому перенісся. Він (обвинувачений) вирішив підійти до потерпілого, щоб останнього заспокоїти, однак потерпілий схопив його за куртку. Він вирвався, в цей час потерпілий вибіг із-за барної стійки та знову схопив його за куртку. Обвинувачений, намагаючись вирватись, наніс два чи три ляпаси тильною стороною своєї долоні по щоці потерпілого. Потерпілий схопив сильніше його (обвинуваченого), в цей час потерпілий посковзнувся на рідині, яка витекла з розбитої пляшки та впав. В цей момент підбіг ОСОБА_3 та намагався підняти його (обвинуваченого ОСОБА_1). Однак потерпілий схопив пляшку та вдарив по голові ОСОБА_3 В цей час до кафе забіг ще один знайомий, який вивів ОСОБА_3 на вулицю. ОСОБА_1 намагався встати, але потерпілий був над ним. Коли йому (обвинуваченому) вдалося піднятися, то він опинився між потерпілим та поличкою. Він схватив потерпілого за дублянку і швирнув на поліетиленові упаковки, потерпілий не впав, а ніби присів. Потерпілий намагався вдарити його (обвинуваченого) стільцем, але він вирвав стілець з рук потерпілого та викинув за барну стійку. Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, визнав у повному обсязі.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, не визнав у повному обсязі та показав, що 17.12.2013 приблизно о 23 год. 30 хв. він знаходився біля кафе «Чарочна», оскільки його знайомий ОСОБА_1, з яким вони зустрілися 5 хвилин тому на зупинці, зайшов до приміщення кафе, щоб щось купити. Через декілька секунд до приміщення зайшов потерпілий, якого він до вказаної події наглядно бачив у даному кафе. Так як в кафе прозорі двері та вікна він (обвинувачений) помітив, що між потерпілим та ОСОБА_1 почався словесний конфлікт при вході в дане кафе. Вони голосно розмовляли. Потерпілий зайшов за барну стійку, взяв пляшку, розбив її та почав кидатися в ОСОБА_1, який почав закриватися. Потерпілий штовхнув ОСОБА_1 і той упав між барною стійкою і проходом. Він (обвинувачений ОСОБА_3.) в цей час забіг до приміщення кафе, щоб забрати ОСОБА_1 Однак у нього почалася словесна перепалка з потерпілим, який погрожував, нецензурно виражався в його сторону та який ударив його по голові пляшкою, наповненою горілкою, ємкістю 0,5 л. Від чого він отримав лише «шишку» на голові. Знайомий обвинуваченого ОСОБА_3, який стояв на вулиці, побачивши таке, забіг у кафе та забрав його (ОСОБА_3.). Через три хвилини приїхали працівники служби охорони та швидка медична допомога, яка госпіталізувала потерпілого до лікарні, а працівники служби охорони на місці події провели поверхневий огляд його (обвинуваченого ОСОБА_3.) та ОСОБА_1, під час якого нічого не виявили, та забрали їх до райвідділу міліції для надання показів. Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, визнав у повному обсязі.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 суду показав, що в кінці грудня 2013 р. майже перед самим новим роком він зайшов в кафе «Чарочна», десь о 1 год. ночі. Зайшовши, побачив двох обвинувачених, які «розляглися» на барній стійці та нецензурно виражалися на адресу бармена. Він не є власником даного кафе, однак, побачивши таку ситуацію, він почав робити обом обвинуваченим зауваження. Між ними почалася словесна перепалка, яка переросла у бійку. Обидва обвинувачені наносили йому удари у різні частини тіла спочатку руками, потім стільцями, а вже в кінці, що попадало під руки, зокрема пляшки.

Потім приїхала швидка медична допомога і госпіталізувала його до лікарні, а обвинувачених зразу затримали та відвезли в міліцію. Коли він з лікарні поїхав у райвідділ міліції, то йому сказали, що обвинувачених вже відпустили, винним у цій ситуації хотіли зробити його (потерпілого). Про те, що у нього зникли грошові кошти та телефони він повідомив не одразу, а слідчому під час допиту через 2-3 дні після події.

Свідка ОСОБА_12 на час вказаних подій потерпілий бачив можливо вдруге, оскільки він моніторить і цікавиться асортиментом алкогольної продукції та цінами на неї саме у тому мікрорайоні, де знаходиться кафе, тому і знає багатьох власників магазинів і кіосків.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду показала, що 17.12.2013 приблизно після 23 год. 00 хв. вона прибігла до кафе "Чарочна" за викликом бармена ОСОБА_12, яка повідомила, що в кафе бійка. Зайшовши до кафе вона побачила: поломаний стілець, побиті пляшки, потерпілий лежав на підлозі та був в крові, він був без свідомості, кілька разів приходив до свідомості - піднімав голову і знову втрачав свідомість. Над потерпілим стояли обидва обвинувачені, ОСОБА_1 тряс потерпілого і тримав в руках купюри червоного кольору та мобільний телефон і передавав ОСОБА_3 Куди ці гроші та мобільний телефон ділись у подальшому вона не знає. Через декілька хвилин приїхала служба охорони за викликом бармена ОСОБА_12, а також оперативно-слідча група, працівники якої спілкувалися з обвинуваченим, які поводили себе спокійно, а також проводили огляд місця події та все фотографували.

Після подій в кафе вона кілька разів бачила потерпілого, оскільки той говорив їй, що потрібно буде з'явитись в суд і якщо і спілкувалася з ним, то тільки стосовно суду. Вона користується номером телефону, останні цифри якого НОМЕР_1, бармен ОСОБА_12 користується номером телефону, останні цифри якого НОМЕР_2.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду показала, що взимку 2013 р. в кафе «Чарочна» зайшли ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які були агресивними та почали їй погрожувати, кричати, що у них пропали гроші, просили викликати власника кафе та виражались на її адресу нецензурною лайкою. В цей час до кафе зайшов наглядно знайомий їй потерпілий та почав її захищати. Між потерпілим та обома обвинуваченими виник словесний конфлікт з нецензурними висловлюваннями, який переріс у бійку. Хтось з обвинувачених, хто саме вона не пам'ятає, ударив потерпілого по голові пляшкою з-під пива, яку взяли на барній стійці. Потерпілий забіг за барну стійку, в цей час його вдарили стільцем, він упав та знепритомнів. Свідок зателефонувала ОСОБА_13, яка проходила стажування на товаровіда, та повідомила, що в кафе бійка та попросила, щоб вона негайно прийшла до кафе та одночасно з телефонним дзвінком натиснула тривожну кнопку. Обвинувачені ще кілька разів вдарили потерпілого і він залишився лежати за барною стійкою. Коли обвинувачені відходили від потерпілого, то вона бачила в обвинуваченого ОСОБА_3 в руках телефон чорного кольору, а у - ОСОБА_1 грошові кошти. Вона не бачила в який саме момент обвинувачені витягували в потерпілого грошові кошти і телефон.

З метою дотримання принципу змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості за клопотанням захисників у судовому засіданні допитано наступних свідків.

В судовому засіданні заявлений стороною захисту свідок ОСОБА_14 суду показав, що в холодну пору року близько року назад він перебував в кафе «Чарочна», пив пиво за столиком. В цей час до кафе зайшов обвинувачений ОСОБА_1, підійшов до барної стійки поговорив з барменшою і уже зібрався виходити. В цей час до кафе зайшов його власник, а саме потерпілий ОСОБА_9, який кожного дня туди приїжджав, все контролював, завозив продукти для торгівлі. В дверях на виході між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим почався словесний конфлікт, який перейшов у штовханину, вони почали боротися. Після чого потерпілий штовхнув ОСОБА_1 і той упав біля барної стійки, а потерпілий забіг за барну стійку, почав кричати і бити пляшки об барну стійку. Потім в кафе зайшов обвинувачений ОСОБА_3 і намагався розборонити потерпілого та обвинуваченого ОСОБА_1, однак потерпілий ударив ОСОБА_3 по голові пляшкою. Потім зайшов ще один чоловік, який забрав ОСОБА_3 Свідок не бачив, щоб обвинувачені щось забирали в потерпілого, а останній нічого про таке не повідомляв.

Співробітники міліції, приїхавши на місце події, допитували обвинувачених, провели поверхневий їх огляд, в обвинувачених нічого не вилучали, а також проводили огляд кафе, в якому було розкидане скло від пляшок, із застосування фотографування, складали відповідні документи, в яких він, як понятий, розписався. Коли приїхали працівники міліції, в кафе були: бармен і адміністратор Юля, яка перебуває в близьких відносинах з потерпілим, він їх бачив разом близько останніх трьох років, вони завжди разом приїжджали до кафе.

В судовому засіданні заявлений стороною захисту свідок ОСОБА_15 показав наступне, що 17 числа десь перед новим роком 2013 року він поставив свій автомобіль на паркову і йшов до будинку своєї дівчини. Проходячи повз дане кафе, почув крики, биття скла, це було чітко чути, оскільки навколо тиша, а це приблизно біля 12 години ночі. Зважаючи на те, що в кафе були відкриті двері, він побачив як в кафе обвинувачений ОСОБА_3 відтягував ОСОБА_1, а потерпілий вдарив ОСОБА_3 в праву частину голови скляною пляшкою, яка була наповнена спиртним і ця пляшка розбилася в нього на голові, а рідина лилася по обвинуваченому, але крові в обвинуваченого ОСОБА_3 він не бачив. При цьому, потерпілий викрикував нецензурні слова. Свідок зайшов в кафе, щоб поцікавитись чи потрібна комусь медична допомога, у зв'язку з чим він залишив номер свого мобільного телефону. За подіями він почав спостерігати з того моменту, як у ОСОБА_1 полетіли осколки скла. Він не бачив, щоб обвинувачені обшукували кишені потерпілого.

В судовому засіданні заявлений стороною захисту cвідок ОСОБА_16 суду показав, що 17.12.2013 приблизно о 23 год. 00 хв. він проходив біля кафе «Чарочна», де побачив ОСОБА_3 та зупинився, щоб взяти у нього запальничку та прикурити сигарету. В цей час в приміщенні кафе було чути крики і ОСОБА_3 забіг до кафе. Він (свідок) продовжував стояти на вулиці та через скляні металопластикові двері побачив як ОСОБА_3 забирав ОСОБА_1 В цей момент потерпілий вдарив ОСОБА_3 пляшкою по голові. Свідок забіг в приміщення та забрав ОСОБА_3 на вулицю та через хвилину приїхала охорона.

В судовому засіданні заявлений стороною захисту свідок ОСОБА_17 суду показав, що приблизно два роки назад по кнопці виклику він отримав виклик, що на вул. Симиренка в кафе бійка. Свідок у складі групи трьох чоловік вночі о котрій точно годині він не пам'ятає приїхали за даною адресою. Зайшовши в кафе, до нього звернувся потерпілий, який сказав, що в нього виник конфлікт із двома особами, який переріс у бійку. Коли вони приїхали бійки вже не було, а лише словесна перепалка. Він залишився з потерпілим, який був в приміщенні кафе, та викликав йому швидку медичну допомогу. Потерпілий не повідомляв, що в нього щось викрали. Крім обвинувачених та потерпілого була ще бармен, яка розповіла, що зайшли обвинувачені і в них виник конфлікт, причину якого не пам'ятає. Він не проводив поверхневий огляд обвинувачених, оскільки майже весь час знаходився із потерпілим. По процедурі для безпечного перевезення обвинувачених та спілкування з ними вони проводять поверхневий огляд. Чи проводився такий поверхневий огляд у обвинувачених він не знає, оскільки був з потерпілим. Після приїзду в райвідділ міліції старший групи пише рапорт, що певних осіб доставлено. Якщо знаходять заборонені речі чи речі, на які вказує потерпілий, то викликається оперативно-слідча група яка їх вилучає. Якщо вони знаходять якісь речі, то вказують про це в рапорті. Якщо в рапорті нічого не зазначено, значить нічого не вилучалось.

В судовому засіданні допитано заявленого стороною захисту свідка ОСОБА_18, який показав, що працює молодшим інспектором в Святошинському РВ УДСО. За № 102 вони отримали виклик, що в кафе по вул. Симиренка бійка. По приїзду в кафе побачили: столи стояли не на своїх місцях, побите скло і кров. Всі учасники конфлікту були в кафе. Щоб не провокувати продовження бійки попросили обвинувачених вийти на вулицю. Потерпілий розповів, що його побили обвинувачені, його голова була розбита. Вони викликали на місце події слідчо-оперативну групу та передали черговому по рації, що потрібна швидка медична допомога для потерпілого, працівники якої пізніше госпіталізували потерпілого до лікарні, а обвинувачені були доставлені до ТВМ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, на що останні погодились і вели себе спокійно.

Тілесних ушкоджень на обвинувачених він не бачив, а в потерпілого була кров на одязі. Вони написали рапорти і поїхали далі виконувати свої службові обов'язки. На виході із ТВМ він побачив потерпілого, який приїхав туди на таксі та в якого була перебинтована голова. В рапорті він вказав причину виїзду на місце події, а саме: що прийшла інформація по 102, що бійка в кафе. Він не пам'ятає чи вказували йому про зниклі грошові кошти та телефон. Все, що відбувалося, він вказав у рапорті.

У судовому засіданні заявлений стороною захисту свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні суду показав, що він чергував в складі оперативно-слідчої групи. Приїхавши на місце події в кафе він побачив: розбите скло і пляшки. На місці події потерпілого не було, його забрала швидка медична допомога, яка приїхала раніше за оперативно-слідчу групу. Чи приймав заяву від потерпілого він не пам'ятає, але пояснює, що якщо і приймав, то це було ближче до ранку. Все було написано зі слів потерпілого в ТВМ. На місце події вони виїжджають в складі слідчо-оперативної групи: експерт, оперуповноважений і слідчий, тому в той час коли він опитував бармена слідчий робив огляд місця події.

У судовому засіданні заявлений стороною захисту свідок ОСОБА_20 суду показав, що на період вчинення інкримінованого обвинуваченим злочину працював ст. слідчим Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві. Виїжджав в якості слідчого на місце події в кафе «Чарочна» в складі слідчо-оперативної групи. На місці події був безлад, на підлозі було розкидано розбите скло та були плями крові. На місці події здійснювалось фотографування. Під час проведення огляду місця події були присутні поняті, яких знайшли на місці. Поняті були присутні з початку проведення слідчої дії. При приїзді слідчо-оперативної групи обвинувачених на місці події не було, вони вже були доставлені у відділення міліції службою охорони. В подальшому він з обвинуваченими слідчі дії не проводив. Потерпілий безпосередньо до нього з будь-якого приводу не звертався. При огляді місця події були присутні два працівники кафе «Чарочна» жіночої статі.

Судом досліджено безпосередньо в судовому засіданні письмові докази, надані стороною обвинувачення, відповідно до ст.23 КПК України, а саме:

- протокол огляду місця події від 18.12.2013, відповідно до якого встановлено місце вчинення злочину відносно потерпілого ОСОБА_9 - приміщення кафе «Чарочна» по вул. Симиренка, 12 в м. Києві (а.к.п. 153-162, т. 2);

- протокол проведення слідчого експерименту від 12.02.2014 за участю потерпілого ОСОБА_9, де потерпілий вказує про обставини вчинення 18.12.2013 відносно нього злочину (а.к.п. 175-181, т. 2);

- протокол проведення слідчого експерименту від 24.01.2014 за участю свідка ОСОБА_13, відповідно до якого свідок вказує про обставини вчинення 18.12.2013 р. відносно потерпілого ОСОБА_9 злочину (а.к.п. 163-168, т. 2);

- протокол проведення слідчого експерименту від 21.01.2014 за участю свідка ОСОБА_12, відповідно до якого свідок вказує про обставини вчинення 18.12.2013 відносно потерпілого ОСОБА_9 злочину (а.к.п. 169-174, т. 2);

- висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 18.12.2013 № 2312/Ж, відповідно до якого при судово-медичному обстеженні ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5. та вивченні медичної документації на його ім'я виявлені ушкодження: різана рана в лобній ділянці зліва, забійна рана в тім'яній ділянці по центру, синці в тім'яно-потиличній ділянці по центру, на підборідді по центру та зліва з переходом в підщелепну ділянку, в проекції скронево-нижньо-щелепного суглобу зліва на фоні набряку м'яких тканин, садно на тильній поверхні правої кисті в проекції 5-го п'ясно-фалангового суглобу. Описані ушкодження у вигляді різаної рани утворились від дії гострого предмету, забійна рана, синці, садно утворились від дії тупого (тупих) предмета (предметів), за давністю утворення можуть відповідати вказаному терміну, тобто, 18.12.2013 та відносяться: рани до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (за критерієм тривалості розладу здоров'я); синці, садно до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров'я) (а.к.п. 186-188, т. 2);

- висновок експерта № 79 від 11.02.2014, відповідно до якого у ОСОБА_9 мали місце тілесні ушкодження: а) різана рана в лобній ділянці зліва на 2 см вище рівня верхнього краю хвоста лівої брови; б) забійна рана в тім'яній ділянці по центру; в) синці в тім'яно-потиличній ділянці по центру, на підборідді по центру та зліва з переходом в підщелепну ділянку, в проекції скронево-нижньощелепного суглобу зліва; г) садно на тильній поверхні правої кисті в проекції 5 п'ясно-фалангового суглобу.

Вказані тілесні ушкодження, зазначені у п. п. а), б) даних Підсумків, за ступенем тяжкості, відносяться до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6 але менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я). Тілесні ушкодження, вказані у п. в), г) даних Підсумків, відносяться до легкого тілесного ушкодження. Вищезазначені ушкодження не мають ознак небезпеки для життя. Характер та морфологія виявленого ушкодження у п. а) даних Підсумків, свідчить про те, що воно утворилось від дії гострого предмету; характер та морфологія виявлених ушкоджень у п. п. б), в), г) даних Підсумків, свідчить про те, що вони утворились від дії тупих предметів; характерні властивості яких в ушкодженнях не відобразились, за давністю можуть відповідати вказаному терміну, тобто 18.12.2013.

Перевірка спроможності утворення зазначених ушкоджень внаслідок «самоспричинення» не потребує спеціальних знань у галузі судової медицини. Виявлені тілесні ушкодження знаходяться в анатомічних ділянках, доступних для власноручного спричинення.

Враховуючи локалізацію та характер всіх виявлених ушкоджень у ОСОБА_9, можливість їх утворення при падінні потерпілого з вертикального чи близького до вертикального положення тіла на поверхню, виключається (а.к.п. 190-194, т. 2);

- висновок експерта № 71 від 21.02.2014, відповідно до якого кров потерпілого ОСОБА_9 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В. На наданій на дослідження косметичній паличці зі змивом (об.№1), вилученим при огляді місця події по вул. Симиренка, 12 в м.Києві, виявлена кров людини. При визначенні групової належності виявлений антиген Н, що не виключає можливості походження цієї крові від потерпілого ОСОБА_9 (а.к.п. 201-205, т. 2).

Судом на виконання ст. 358 КПК України досліджено безпосередньо в судовому засіданні письмові докази, надані стороною захисту у відповідності із ст. ст. 20, 23 КПК України, а саме:

- копії протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 18.12.2013 та змісту заяви, відповідно до яких прийнято заяву від ОСОБА_9 про те, що 18.12.2013 о 00 год. 20 хв. за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 12 в кафе «Чарочна» невідомі особи, які затримані, з хуліганських побуджень нанесли йому тілесні ушкодження скляною пляшкою; матеріальної шкоди йому не завдано (а.к.п. 29-30, т.3);

- копію рапорту мол.інспектора Святошинського ВДСО УДСО при ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_18 від 18.12.2013, відповідно до якого 18.12.2013 о 00 год. 16хв. було здійснено виїзд за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 12, кафе «Чарочна», до них звернувся ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5., тел.моб., ост. цифри…4441 про бійку в даному кафе невідомими особами та про нанесення йому тілесних ушкоджень; невідомих осіб встановлено: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яких було доставлено до ТВМ-2 (м. Київ, бул. Кольцова, 22-а) для подальшого розбирання (а.к.п. 28, т.3);

- інформацію стосовно телефонного номеру, останні цифри якого …. НОМЕР_3 (місця перебування терміналу із прив'язкою до місцевості у період часу з 22 год.00 хв. 17.12.2013 по 08 год. 00 хв. 30.12.2013, дати та часу вихідних дзвінків із зазначенням номеру абонента, з яким відбувалося з'єднання), надану стороні захисту ПрАТ «Київстар» відповідно до ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 01.04.2015, відповідно до якої з номеру телефону, останні цифри якого… НОМЕР_3 впродовж періоду з 22 год.00 хв. 17.12.2013 по 08 год. 00 хв. 30.12.2013 відбувалися контактні зв'язки із номером телефону - останні цифри НОМЕР_1, який згідно показань, наданих у суді, належить свідку ОСОБА_13 (а.к.п. 237-254, т.2).

Відповідно до Реєстру матеріалів досудового розслідування (т.1, а.п. 7-12) органом досудового розслідування постанов про визнання речових доказів та прилучення їх до матеріалів кримінального провадження не складалося.

У зв'язку з чим суд у відповідності до ст. ст. 22, 23, 26, 94 КПК України досліджує, аналізує та надає оцінку лише тим доказам, які надані сторонами безпосередньо у судовому засіданні.

У судовому засіданні 08.10.2015 р. прокурором, який брав участь у розгляді даного кримінального провадження, на підставі ст. 338 КПК України з урахуванням ч. 1 ст. 341 КПК України складено, погоджено з керівником органу прокуратури обвинувальний акт, в якому сформульоване змінене обвинувачення, копії якого надано учасникам судового розгляду та долучено до матеріалів кримінального провадження, у зв'язку з тим, що в ході судового розгляду встановлено, що при складанні даного обвинувального акту слідчим при формулюванні обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не в повному обсязі відповідно до вимог КПК України сформульовано обвинувачення, а також в ході судового слідства встановлені обставини, які впливають на кваліфікацію вчиненого обвинуваченими кримінального правопорушення, тому на підставі ст.338 КПК України, обвинувачення викладено в такій редакції:

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 обвинувачуються у тому, що вони 17.12.2013 приблизно о 23 год. 45 хв., знаходячись у приміщенні кафе «Чарочна», розташованого по вул. Симиренка,12 в м. Києві, групою осіб, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, скоїли хуліганство відносно громадянина ОСОБА_9, яке виразилось в заподіянні останньому тілесних ушкоджень.

Так, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 17.12.2013 приблизно о 23 год. 45 хв. знаходились у приміщенні кафе «Чарочна», розташованого по вул. Симиренка, 12 в м. Києві. При цьому звернули увагу на раніше їм незнайомого ОСОБА_9, який також знаходився у приміщенні вказаного кафе та зробив зауваження щодо їх поведінки. При цьому ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спровокували словесних конфлікт з ОСОБА_9, під час якого стали висловлюватись в бік останнього нецензурною лайкою та образливими словами. В ході даного конфлікту ОСОБА_1 групою осіб разом з ОСОБА_3 із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, взявши в руку по скляній пляшці пива, раптово напали на гр-на ОСОБА_9, нанісши останньому скляними пляшками удари по голові. Після чого, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3, продовжуючи свої хуліганські дії щодо гр-на ОСОБА_9, стали умисно наносити множинні удари кулаками та ногами в різні частини його тіла.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 79/е від 11.02.2014 на тілі ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження у вигляді різаної рани в лобній ділянці зліва на 2 см. вище рівня верхнього краю хвоста лівої брови; забійної рани в тім'яній ділянці по центру, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6, але менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

Синці в тім'яно-потиличній ділянці по центру, на підборідді по центру та зліва з переходом в підщелепну ділянку, в проекції скронево-нижньощелепного суглобу зліва; садна на тильній поверхні правої кисті в проекції 5 п'ясно-фалангового суглобу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Після цього ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 було затримано працівниками міліції на місці скоєння злочину, а ОСОБА_9 лікарями швидкої медичної допомоги було госпіталізовано.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.

Потерпілому ОСОБА_9 та його представнику у відповідності до ч. 3 ст. 338 КПК України роз'яснено їх право підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі. Представник потерпілого та потерпілий, ознайомившись з обвинувальним актом, в якому викладено змінене обвинувачення, не заперечують щодо зміненого обвинувачення, підтримують його та відмовляються від заявленого раніше цивільного позову.

Враховуючи покази обвинувачених, підтверджені потерпілим, свідками ОСОБА_14, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 про те, що обвинувачені вчинили щодо потерпілого ОСОБА_9 хуліганські дії, а також вимоги кримінального закону та з урахуванням наявних у справі та досліджених під час судового розгляду доказів, суд приходить до переконання, що стороною обвинувачення вірно перекваліфіковано дії обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з ч.2 ст. 187 КК України на ч.2 ст. 296 КК України, виходячи з наступного.

Так, для розбійного нападу необхідно, щоб насильство було причиною переходу майна від потерпілого до винного, тут же насильство пов'язане з хуліганством, тобто воно не знаходилося в прямому причинному зв'язку із заволодінням грошових коштів та телефонів. Дану обставину підтвердили, як обвинувачені, так і потерпілий і свідки ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_18 та ОСОБА_15, які у своїх показах вказували, що між обвинуваченими та потерпілим відбулася бійка, що призвела до нанесення останньому легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Із пояснень самого потерпілого видно, що зникнення грошових коштів, мобільних телефонів він виявив тільки після даної бійки через два-три дні.Про зникнення грошових коштів та мобільних телефонів потерпілий нічого не повідомляв і під час поданнязаяви про вчинене відносно нього кримінальне правопорушення. Так, із змісту поданої потерпілим заяви вбачається, що 18.12.2013 о 00 год. 20 хв. за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 12 в кафе «Чарочна» невідомі особи, які затримані, з хуліганських побуджень нанесли йому тілесні ушкодження скляною пляшкою; матеріальної шкоди йому не завдано.

У судовому засіданні потерпілий також не підтвердив той факт, що обвинувачені мали намір викрасти у нього грошові кошти та телефони та через перешкоду цьому застосували фізичну силу.

Крім того, у судовому засіданні безспірно встановлено, що обвинувачені були затримані на місці події, з місця події не відлучались, відносно їх було проведено поверхневий огляд, під час якого в них нічого не вилучалось.

Таким чином, аналізуючи дослідженні у судовому засіданні докази в їх сукупності, котрі співпадають між собою та об'єктивно доповнюють одні одних, суд вважає, що вина обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їм злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, доведена повністю.

А тому суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 296 КК України, а саме як: хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинені групою осіб, кваліфіковано вірно.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 296 КК України, а саме як: хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинені групою осіб, кваліфіковані вірно.

Вирішуючи питання про міру та вид покарання обвинуваченомуОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченого: одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, працевлаштований, стан його здоров'я, має позитивні характеристики з місця постійного проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий, а також враховує конкретні обставини, спосіб, обстановку вчиненого ним злочину, його відношення до скоєного. Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про міру та вид покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченого: одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, працевлаштований, стан його здоров'я, має позитивні характеристики з місця постійного проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, а також враховує конкретні обставини, спосіб, обстановку вчиненого ним злочину, його відношення до скоєного. Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3, суд визнає щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, судом не встановлено.

Одночасно суд враховує і те, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 примирилися з потерпілим ОСОБА_9, потерпілий претензій матеріального і морального характеру до обвинувачених не має, потерпілий та його представник просять не позбавляти волі обвинувачених.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд вважає, що виправлення обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 можливе в умовах ізоляції від суспільства і міра покарання повинна бути пов'язана з позбавленням волі та визначена у межах санкції ч. 2 ст. 296 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченими, так і іншими особами.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявив клопотання, яке підтримане обвинуваченим ОСОБА_3, про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання на підставі п.«в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Прокурор та представник потерпілого в судовому засіданні підтримали клопотання захисника про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання на підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Як встановлено ст.85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст.86 КК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що, установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

19.04.2014 р. набрав чинності Закон України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 р. №1185-VII. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно (ст.12 названого Закону).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Відповідно до п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, підлягають особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності законом України «Про амністію у 2014 році» мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

З матеріалів кримінального провадження: свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_4, виданого ВРАЦС Святошинського районного управління юстиції м. Києва, вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 на момент вчинення злочину мав на утриманні малолітню дитину, відносно якої не позбавлений батьківських прав (Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 29.09.2015 р.), вчинив кримінальне правопорушення, яке не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст.12 КК України. Вказане кримінальне правопорушення він вчинив 17.12.2013 р., тобто до дня набрання чинності (19 квітня 2014 р.) Закону України «Про амністію у 2014 році». Свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обвинувачений визнав повністю, щиро кається у вчиненому та просить застосувати амністію.

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 амністії, передбачених ст. 4 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" та ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році», судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась.

За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_3 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2014 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання. Обвинуваченому ОСОБА_3 роз`яснені судом правові наслідки застосування амністії.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 6245 гривень залишити без розгляду у зв'язку з відмовою потерпілого від заявлених позовних вимог.

Речових доказів та процесуальних витрат за даним кримінальним провадженням немає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 368, 373-376 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 73 КК України строком на 1 (один) рік 4 (чотири) місяці 3 (три) дні.

На підставі ст. ст. 72, 73 КК України зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі час перебування його під вартою та затримання, а саме період з 29.05.2014 по 02.10.2015 року включно, з розрахунку: одному дню позбавлення волі відповідає один день попереднього ув'язнення, а відтак вважати ОСОБА_1 таким, що повністю відбув призначене судом покарання за даним вироком.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді особистого зобов'язання скасувати.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2014 році» звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді особистого зобов'язання скасувати.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 6245 гривень залишити без розгляду у зв'язку з відмовою потерпілого від заявлених позовних вимог.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Новик В.П.