Рішення № 53969007, 26.11.2015, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/3962/14-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

26 листопада 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Зарицької Ю. Л. ,

при секретарі - Демченко Л. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з зазначеним вище позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що між позивачем та ОСОБА_2 була укладена рамкова угода № 9 від 12.10.2007, відповідно до якої позивач зобов'язувався здійснювати кредитування ОСОБА_2 у межах наступних лімітів кредитування: ліміт суми еквівалент 500 000 дол. США, ліміт строку 192 календарних місяці. Позивач зазначив, що видача кредитів на підставі рамкової угоди та визначення їх умов здійснюється шляхом укладення договорів про надання траншу, які є невід'ємною частиною рамкової угоди та не мають самостійного значення. Позивач вказав, що міє позивачем та ОСОБА_2 договір про надання траншу № 20.1215/9 від 12.10.2007, до якого договором № 1 від 21.12.2009 та Договором № 2 від 28.05.2010 вносились зміни, відповідно до якого ОСОБА_2 було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту 400 000 дол. США, процентна ставка 12,00 %, строком 180 місяців. Також позивач зазначив, що у ОСОБА_2 виникло прострочення з погашення кредиту та до даного моменту кредит залишається не погашеним. Крім того, позивач зазначив, що станом на 17.08.2011 борг перед банком становить 4 357 236, 71 грн. Також позивач зазначив, що 10.05.2011 ОСОБА_2 рекомендованим листом було направлено вимоги про повне дострокове погашення кредиту, однак погашення не відбулось. Позивач вказав, що в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за рамковою угодою та договором траншу АТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_1, а також з ОСОБА_3 уклали договір поруки від 12.10.2007. Також позивач зазначив, що 10.05.2011 поручителям рекомендованим листом було направлено вимогу про виконання зобов'язань, однак вимога не була виконана. У зв'язку з зазначеним, позивач звернувся до суду та просив стягнути з боржника - ОСОБА_2 заборгованість по відсотках за фактичне неправомірне користування кредитними коштами 1 140 347, 37 грн., що є еквівалентом 116 887, 19 дол. США, пеня 1 140 347, 37 грн., а разом 2 280 694, 74 грн., стягнути з ОСОБА_1 - 1 140 347, 37 грн., що є еквівалентом 116 887, 19 дол. США, пеня 1 140 347, 37 грн., а разом 2 280 694, 74 грн., стягнути з ОСОБА_3 - 1 140 347, 37 грн., що є еквівалентом 116 887, 19 дол. США, пеня 1 140 347, 37 грн., а разом 2 280 694, 74 грн. Також позивач просив стягнути з відповідачів судовий збір в сумі 3 654 грн.

Позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, а тому просив стягнути з боржника - ОСОБА_2 заборгованість по відсотках за фактичне неправомірне користування кредитними коштами 3 846 714, 10 грн., що є еквівалентом 174 595, 89 дол. США, пеня 3 846 714, 10 грн., а разом 7 693 428, 20 грн., стягнути з ОСОБА_1 - 3 846 714, 10 грн., що є еквівалентом 174 595, 89 дол. США, пеня 3 846 714, 10 грн., а разом 7 693 428, 20 грн., стягнути з ОСОБА_3 - 3 846 714, 10 грн., що є еквівалентом 174 595, 89 дол. США, пеня 3 846 714, 10 грн., а разом 7 693 428, 20 грн.

До початку судового засідання від представника позивача надійшла заява, в якій він просив розглянути справу в його відсутності, проти постановлення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причин неявки суду не повідомили.

У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України).

З урахуванням зазначеного вище, суд приходить до висновку про можливість розгляду позову у відсутності сторін та постановлення заочного рішення по справі.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

12.10.2007 між позивачем та ОСОБА_2 була укладена рамкова угода № 9, відповідно до якої кредитор на положення та умовах цієї угоди та договорів про надання траншу відкриває позичальнику кредитну лінію терміном на 192 місяці (а.с. 12).

Умовами рамкової угоди визначено, що умови та порядок надання кредиту, порядок та строки повернення кредиту, дострокове повернення кредиту, штрафні санкції, права та обов'язки сторін, вирішення спорів та інші умови встановлюються договором про надання траншу.

12.10.2007 між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір про надання траншу № 20.1215/9, відповідно до умов якого кредитор на підставі рамкової угоди № 9 від 12.10.2007 і цього договору зобов'язується надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується належно виконати всі умови, необхідні для отримання кредиту, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов'язань, а також належно виконувати усі інші зобов'язання, що передбачено договором (а.с.а.с.13-17).

Умовами договору передбачено, що розмір кредиту становить 400 000 грн., строком користування на 180 календарних місяців, процент за користування кредитом 12% річних.

Відповідно до п. 2.4. договору про надання траншу, у випадку прострочення позичальником встановлених цим договором строків погашення грошових зобов'язань позичальник сплачує кредитору штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі 0,5 % від суми непогашеної заборгованості, але не менше ніж 15 гривень за кожний календарний день прострочення.

21.12.2009 між ОСОБА_2 та ПАТ «ПроКредит Банк» укладено договір № 1 про внесення змін до договору траншу, відповідно до умов якого за користування кредитом встановлюється диференційована процентна ставка, яка залежить від періоду користування кредитом, а саме: з 21.12.2009 по 24.05.2010 - 3 % річних, весь інший період користування кредитом - 12 % річних (а.с.18).

28.05.2010 між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір № 2 про внесення змін до договору траншу, відповідно до якого позичальник зобов'язаний сплатити кредитору одноразову комісію за управління кредитом та змінено процентну ставку, а саме: з 28.05.2010 по 23.06.2010 - 0,5 % річних, весь інший період користування кредитом - 12 % річних (а.с.21).

Станом на 17.08.2011 заборгованість ОСОБА_2 становить 1 224 202, 71 грн. (а.с.а.с. 27-32).

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_2, заборгованість станом на 18.03.2014 складає 15 641 401, 12 грн. (а.с.а.с.25-26).

12.10.2008 між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 9-ДП1, відповідно до умов якого поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед кредитором відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_2.

Відповідно до п. 2.1. договору поруки, сторони договору визначають, що у випадку невиконання позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором на рівні з позичальником за повернення суми кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій.

12.10.2007 між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 9-ДП2 (а.с.48).

ПАТ «ПроКредит Банк» було направлено вимогу про повне дострокове погашення кредиту від 05.05.2011 на адресу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, в якій зазначено, що заборгованість складає 190 591, 77 грн. та 380 092, 70 дол. США, що підтверджується квитанціями про направлення та зворотними поштовими повідомленнями (а.с.а.с. 49-56).

Позивачем було виконано зобов'язання за вказаним кредитним договором.

Позичальником умови договору не виконуються, кредит та проценти за його користування не повертаються.

Наявність заборгованості підтверджується даними розрахунку заборгованості (а.с.а.с. 205-212).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, а відтак, відповідачі несуть солідарну відповідальність за кредитним договором.

Ч. 4 ст. 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними. Виконання солідарного обов'язку в повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором. Доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК Украйни, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Розрахунки банку спростовані не були.

В порядку статей 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідачами не було надано доказів на спростування позовних вимог.

З урахуванням зазначеного вище, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову у зв'язку з тим, що відповідачі є солідарними боржниками і сума заборгованості підлягає солідарному стягненню з відповідачів, а саме з відповідачів підлягає стягненню заборгованість в сумі 7 693 428, 20 грн., з яких: 3 846 714, 10 грн. - борг по відсотках за фактичне неправомірне користування кредитними коштами, 3 846 714, 10 грн. - пеня.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача судовий збір в сумі 3654 грн.

На підставі ст. ст. 509, 525, 526, 530, 543, 554, 559, 625, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) та ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»:

- 7 693 428 (сім мільйонів шістсот дев'яносто три тисячі чотириста двадцять вісім) гривень 20 (двадцять) копійок, з яких: 3 846 714 (три мільйони вісімсот сорок шість тисяч сімсот чотирнадцять) гривень 10 (десять) копійок - борг по відсотках за фактичне неправомірне користування кредитними коштами, 3 846 714 (три мільйони вісімсот сорок шість тисяч сімсот чотирнадцять) гривень 10 (десять) копійок - пеня;

- 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривні - витрати по сплаті судового збору;

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Ю. Л. Зарицька