Постанова № 53968221, 23.11.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 8616/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2010 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,

за участі представників: позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Первомайського державного підприємства "Хімпром" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Первомайське державне підприємство «Хімпром»(далі за текстом - позивач, Первомайське ДП «Хімпром») звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Лозівської обєднаної державної податкової інспекції в Харківській області від 12.05.2010р. № 0000201700/0 по податку з доходів фізичних осіб на суму 12094,89 грн., з яких 4031,63 грн. основний платіж та 8063,26 грн. штрафні санкції, в частині неутримання та неперерахування податку з виплаченого доходу ОСОБА_3 в сумі 3505,17грн. та нарахованих штрафних санкцій в сумі 7010,34грн., від 12.05.2010р. № 0000052328/0 по податку на прибуток підприємств в частині основного платежу в розмірі 864048,00 грн. та нарахованих на цю суму штрафних санкцій в розмірі 348905,70 грн..

В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначив, що здійснюючи на користь фізичної особи ОСОБА_3 виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди за рішенням суду Первомайське ДП «Хімпром»не було податковим агентом, а тому, виходячи з приписів Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», не зобовязане нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету від імені та за рахунок вказаної фізичної особи податок з доходів. Вважає, що оскільки виплата здійснювалась за рішенням суду, то утримання з неї сум податку з доходів призвело б до фактичного зменшення розміру суми, яка мала бути стягнута на користь фізичної особи. Посилаючись на обовязковість рішень суду за приписами ст. 124 Конституції України та кримінальну відповідальність за невиконання судових рішень згідно зі ст. 328 Кримінального кодексу України, стверджує, що податок з доходів має сплачувати особа, на користь якої ухвалено рішення суду про виплату коштів. Наполягає на тому, що на Первомайське ДП «Хімпром»поширюються спеціальні норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які мають пріоритет по відношенню до загальних норм законодавства та забороняють нарахування будь-яких відсотків до припинення дії мораторію, введеного при порушенні провадження в справі про банкрутство. З цих підстав висновки Лозівської обєднаної державної податкової інспекції в Харківській області про заниження Первомайське ДП «Хімпром»податку на прибуток підприємств у звязку з заниженням валового доходу, що зумовлено невключенням до його складу сум умовно нарахованих відсотків на суму поворотної фінансової допомоги, вважає безпідставними.

В судовому засіданні представник позивача доводи адміністративного позову підтримав, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, Лозівська обєднана державна податкова інспекції в Харківській області (далі за текстом відповідач, Лозівська ОДПІ в Харківській області) у наданих до суду письмових запереченнях та її представник у судовому засіданні з позовними вимогами не погодились.

В обґрунтування заперечень та власної правової позиції представник відповідача послався на висновки акту Лозівської ОДПІ в Харківській області № 319/23-304/00203341 від 26.04.2010р. за результатами виїзної планової перевірки позивача, яким встановлено факти порушень вимог податкового законодавства. Звернув увагу, що умовно нараховані проценти на суму поворотної фінансової допомоги не є неустойкою (штрафом, пенею) або іншою санкцією за невиконання або неналежне виконання грошових зобовязань перед кредитором, а є безповоротною фінансовою допомогою в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Наполягає на тому, що Первомайське ДП «Хімпром»здійснило виплату фізичній особі, яка перебувала з позивачем в трудових відносинах, сама виплата зумовлена порушеннями позивачем умов цього трудового договору, а тому Первомайське ДП «Хімпром»мало обовязок щодо нарахування, утримання та перерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб. Просив суд в задоволенні вимог адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, дослідивши наявні по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав та належних доказів для задоволення позовних вимог.

Суд відмічає, що підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) визначені в ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». За змістом вказаної законодавчої норми плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків, яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення. В ході розгляду справи судом зясовано, що проведення виїзної планової перевірки Первомайське ДП «Хімпром»було передбачено планом-графіком проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання Лозівської ОДПІ в Харківській області, про що на адресу позивача направлено письмове повідомлення № 1018/10/23-206 від 15.02.2010р., яке отримано 22.02.2010р. (а.с.73-а.с.74). Направлення на проведення виїзної планової перевірки № 157 від 05.03.2010р. (а.с.72) отримане позивачем 09.03.2010р.. Як встановлено судом, наказом Лозівської ОДПІ в Харківській області від 01.04.2010р. № 237 (а.с.70) терміни проведення перевірки були подовжені, в звязку з чим видано направлення № 231 від 01.04.2010р. (а.с71), яке отримане позивачем 02.04.2010р.. Суд відзначає, що вказані дії відповідача узгоджуються з положеннями ст. 11-1 та ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, якими визначено підстави, порядок проведення та умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових виїзних перевірок платників податків.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що при проведенні перевірки Первомайське ДП «Хімпром»відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні, тобто дотримався вимог ч.2 ст. 19 Конституції України.

Результати виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.12.2009р. оформлені актом Лозівської ОДПІ в Харківській області від 26.04.2010р. № 319/23-304/00203341 (а.с.75- а.с.214).

В акті перевірки від 26.04.2010р. № 319/23-304/00203341 відповідачем, Лозівською ОДПІ в Харківській області зроблено висновок про порушення Первомайським ДП «Хімпром»положень п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, п. 4.1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 898683,00 грн., в тому числі за 2008р. в сумі 652695,00 грн., за 2009р. в сумі 245988,00 грн., а також положень п.п. 6.3.2, п.п. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»в частині неправомірного застосування податкової соціальної пільги у місяці звільнення працівника, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб в розмірі 526,45 грн., а також положень п.п. 4.2.1 п. 4.2, п.п. 4.3.5 п. 4.3 ст. 4, п.п. 8.1.1. п.8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»в частині невиконання функцій податкового агента при виплаті доходу фізичній особі ОСОБА_3, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб в розмірі 3505,17 грн.. На підставі висновків акту перевірки від 26.04.2010р. № 319/23-304/00203341 та відповідно до п.п. п.п. 4.2.2 (б) п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачем 12.05.2010р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000201700/0 (а.с.9) про визначення податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 12094,89 грн., з яких 4031,63 грн. основний платіж, 8063,26 грн. штрафна (фінансова) санкція, та податкове повідомлення-рішення № 0000052328/0 (а.с.10) про визначення податкового зобовязання по податку на прибуток підприємств в сумі 1277136,00 грн., з яких 898683,00 грн. основний платіж, 378453,00 грн. штрафна (фінансова) санкція.

Судом зясовано, що податкові повідомлення-рішення від 12.05.2010р. № 0000201700/0 та № 0000052328/0 в порядку, визначеному п.п. 5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»для оскарження рішень контролюючих органів, Первомайським ДП «Хімпром»не оскаржувались.

Як встановлено в ході розгляду справи, причиною виникнення спору стали висновки акту перевірки Лозівської ОДПІ в Харківській області № 319/23-304/00203341 від 26.04.2010р. про заниження сум податкових зобовязань по податку з доходів фізичних осіб, зумовлені невиконанням позивачем функцій податкового агента при виплаті доходів фізичній особі ОСОБА_4, та по податку на прибуток підприємств, зумовлені заниженням складу валових доходів у звязку з отриманням поворотної фінансової допомоги. В іншій частині висновки акту перевірки Лозівської ОДПІ в Харківській області № 319/23-304/00203341 від 26.04.2010р. про порушення вимог податкового законодавства позивачем не оскаржуються. За таких обставин суд розглядає справу в межах позовних вимог та зазначає, що в спірних правовідносинах слід керуватись нормами спеціальних законів, якими є Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб», враховуючи також положення інших законодавчих актів з питань оподаткування, які визначають правила ведення податкового обліку, і не суперечать положенням спеціальних законів.

Щодо висновків акту перевірки від 26.04.2010р. № 319/23-304/00203341 про заниження позивачем суми податку з доходів фізичних осіб суд вважає за необхідне зазначити наступне. Матеріалами судової справи підтверджено, що судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області 10.02.2009р. по справі № 22-ц-432/2009р. (а.с.51-а.с.52) ухвалила рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_3, про поновлення його на роботі в Первомайському ДП «Хімпром»на посаді головного інженера, стягнення з Первомайського ДП «Хімпром»середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 19367,85 грн. та моральної шкоди в сумі 2000,00 грн.. Як свідчать матеріали справи, рішення судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області 10.02.2009р. по справі № 22-ц-432/2009р. наказом Первомайського ДП «Хімпром»№ 26-к від 18.02.2009р. прийнято до виконання. Цим же наказом позивача № 26-к від 18.02.2009р. ОСОБА_3 звільнений з займаної посади за згодою сторін згідно з п.1 ст. 36 Кодексу законів про працю України. Актом перевірки від 26.04.2010р. № 319/23-304/00203341 встановлено та підтверджено представниками сторін в ході судового розгляду, що позивач здійснив на користь ОСОБА_3 виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 19367,85 грн. та моральної шкоди в сумі 2000,00 грн. в лютому 2009р. та моральної шкоди за неправомірне звільнення в сумі 2000,00 грн. в травні 2008р., однак податок з доходів фізичних осіб при здійсненні виплат не нараховувався, не утримувався та до бюджету не сплачувався.

Суд зазначає, що порядок поновлення на роботі передбачено ст. 235 Кодексу законів про працю України. У разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. Відповідно до ст. 367 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника. Згідно із постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.12.99 р. N 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" (п. 6) у випадках, коли заробітна плата або інші доходи стягуються з підприємств, установ і організацій на користь громадян за рішенням судових органів, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян (податку з доходів фізичних осіб) є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Разом з цим суд зазначає, що відповідно до положень п. 1.15 ст. 1, п.п. 8.1 ст. 8, п.п. "а" п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням ст. 4 Закону України «Про податок доходів з фізичних осіб», відповідно до якої до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, суд вважає обґрунтованим висновок Лозівської ОДПІ в Харківській області про те, що виплати за рішенням суду оподатковуються за ставкою 15 %. Порядок нарахування, утримання та сплати податку здійснюється податковим агентом яким в даному випадку є позивач. Суд звертає увагу, що згідно з п.п. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок доходів з фізичних осіб»у разі, коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Актом перевірки від 26.04.2010р. № 319/23-304/00203341 встановлено, що позивачем з ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»укладено договори безвідсоткової строкової позики, за якими Первомайське ДП «Хімпром»по договору № 18/04-493 від 29.04.2004р. отримало 5000000,00 грн., по договору № 18/04-723 від 30.07.2004р. - 3000000,00 грн., по договору № 18/04-759 від 06.08.2004р. 3500000,00 грн. та по договору № 18/04-804 від 18.08.2004р. 8996400,00 грн.. Грошові кошти були перераховані на розрахунковий рахунок позивача за договорами № 18/04-493 від 29.04.2004р., № 18/04-723 від 30.07.2004р., № 18/04-804 від 18.08.2004р. до 25.10.2004р. та за договором № 18/04-759 від 06.08.2004р. - до 30.08.2004р.. Повернення сум позики умовами договорів № 18/04-493 від 29.04.2004р., № 18/04-723 від 30.07.2004р., № 18/04-759 від 06.08.2004р. передбачено протягом шести місяців, а за умовами договору № 18/04-804 від 18.08.2004р. протягом 12 місяців з моменту їх отримання. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.05.2005р. (а.с.11) за заявою ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»порушено провадження в справі № Б-39/57-05 про банкрутство Первомайського ДП «Хімпром», відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Реєстр вимог конкурсних кредиторів в справі про банкрутство позивача № Б-39/57-05, в тому числі і вимог ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»за договорами № 18/04-493 від 29.04.2004р., № 18/04-723 від 30.07.2004р., № 18/04-759 від 06.08.2004р. та № 18/04-804 від 18.08.2004р., що підтверджується заявою останнього від 29.07.2005р. № 31/10-6914 (а.с.18-а.с.40), затверджено ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.11.2005р. (а.с.12). Крім того, актом перевірки від 26.04.2010р. № 319/23-304/00203341 встановлено, що позивач отримав кошти за договорами безвідсоткової строкової позики № 17/05-1934 від 21.12.2005р. з ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»в розмірі 7974000,00 грн. та № 01/08 від 08.08.2006р. з ТОВ «Торговий дім «Хімпром»»в розмірі 999000,00 грн.. Таким чином, позивач станом на 01.01.2007р. за договорами безвідсоткової строкової позики отримав грошових коштів у загальному розмірі 29469400,00 грн.. Перелічені обставини визнані сторонами, підтверджені матеріалами справи, у суду не має сумнівів в їх достовірності та добровільності визнання, а тому ці обставини додаткового доведення перед судом не потребують.

Суд зазначає, що за приписами п.п. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами, є поворотною фінансовою допомогою. Сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги, приписами п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначена як безповоротна фінансова допомога. Аналіз змісту вказаної законодавчої норми дає суду підстави стверджувати, що умовно нараховані на суму поворотної фінансової допомоги проценти, за своєю правовою суттю не є тим самим, що і санкції за неналежне виконання зобовязань боржника перед кредитором, а є безповоротною фінансовою допомогою за визначенням. Сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги як сума безповоротної фінансової допомоги відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є доходами з інших джерел, які включаються до складу валового доходу згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». З цих підстав суд визнає правомірними висновки акту перевірки від 26.04.2010р. № 319/23-304/00203341 про порушення Первомайським ДП «Хімпром»вимог п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»внаслідок невключення до складу валового доходу суми безповоротної фінансової допомоги, що призвело до заниження валового доходу в сумі 3456189,00 грн. та до заниження податку на прибуток підприємств в сумі 864047,25 грн..

Що стосується посилання позивача на положення ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", то воно є необґрунтованим. Згідно із цією нормою протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, а також не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання, зокрема грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Суд зазначає, що застосування положень зазначеної норми можливе з урахуванням змісту поняття мораторію на задоволення вимог кредиторів, який у статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено як зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення. Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Відтак нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення коштів на підставі виконавчих документів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій ґрунтується на законі. З врахуванням вищевикладеного суд відзначає, що на нарахування, здійснені Лозівською ОДПІ в Харківській області, встановлені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обмеження не поширюються. З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у зв'язку з чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах. Таким чином, правомірним є висновок про те, що введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не забороняє контролюючим органам нараховувати як поточні податкові зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції за ними, так і податкові зобов'язання, які виникли до, а виявлені після порушення провадження у справі про банкрутство платника податку, а також штрафи за їх невиконання.

Такий висновок суду підтверджується і приписами ч. 1 ст. 23 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до яких нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій щодо всіх видів заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється з лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Матеріали ж справи свідчать, що Господарський суд Харківської області по справі про банкрутство Первомайського ДП «Хімпром»№ Б-39/57-05 ухвалою від 10.09.2007р. ввів процедуру санації, ухвалою від 02.04.2008р. (а.с.15) затвердив план санації. Процедура санації позивача ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.10.2010р. по справі № Б-39/57-05 продовжена до 10.09.2011р..

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем в ході судового розгляду доведено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість висновків, які містяться в акті перевірки Первомайського державного підприємства «Хімпром»від 26.04.2010р. № 319/23-304/00203341. Відповідно до положень ст. 94 КАС України у разі відмови у задоволенні позову понесені позивачем судові витрати з відповідача не присуджуються.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Первомайського державного підприємства "Хімпром" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 29 листопада 2010 року.

Суддя Шевченко О.В.