Постанова № 53968195, 23.09.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 8484/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2010 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,

за участі представників: позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа підприємець ОСОБА_4 звернувся до Харківського окружного суду з адміністративним позовом, у якому просив скасувати податкові повідомлення рішення від 26.05.2010 р. №0043341701/0 та від 25 червня 2010 р. №0043341701/1 у повному обсязі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на незаконність спірних рішень, невідповідність висновків, які викладені в акті перевірки, фактичним обставинам у справі та нормам чинного законодавства України. В перевіряємому періоді позивач здійснював види діяльності такі як: вантажні перевезення до 10 т., послуги екскаватора, бульдозера, автокрану, компресора, погрузчика. До складу податкового кредиту відносив суми ПДВ по придбаному вантажному автотранспорту, по придбаних запасних частинах для вантажних автомобілів та по придбаному дизельному паливу на підставі отриманих податкових накладних. Для перевірки надавались акти здавання та приймання виконаних робіт, які підтверджують використання придбаного транспорту в господарській діяльності позивача. З огляду на зазначене, висновки перевірки про те, що для перевірки не надано документів, що підтверджують фактичне використання придбаного автотранспорту при визначенні оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податків, не відповідають дійсності та суперечать фактичним обставинам справи, тому спростовуються наданими позивачем до матеріалів справи доказами.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення як незаконні та необґрунтовані та задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач, державна податкова інспекція у Зміївському районі Харківської області, позов не визнав, посилаючись у запереченні та в акті перевірки на те, що підприємцем в порушення п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість витрати на придбання товарів, що не приймають участь при визначенні оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку на додану вартість, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 313 975 грн.

Відповідач зазначає, що у разі придбання вантажних автомобілів, запасних частин, дизельного палива, спрямованих на виконання та забезпечення послуг машин та механізмів, витрати, понесені в зв'язку з таким придбанням, повинні включатися до складу вартості послуг при подальшому їх наданні замовникам. Якщо ж такі товари, а саме: вантажні автомобілі, запасні частини, дизельне паливо, до складу вартості наданих послуг не включаються, то відповідно, і не можна вважати їх такими, що приймають участь в оподатковуваних операціях, а тому суми податку на додану вартість, нараховані (сплачені) в складі вартості таких товарів, до складу податкового кредиту включатися не повинні. Відповідач стверджує, що позивачем до перевірки не надано документів, що підтверджують фактичне використання придбаного автотранспорту при визначенні оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку, а саме : актів виконаних робіт із зазначенням марки та реєстраційного номеру автотранспорту, яким виконувались роботи. За таких підстав вважає висновки акту перевірки обґрунтованими та правомірними.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував і просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні по справі докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступних мотивів.

Державною податковою інспекцією у Зміївському районі з 12.04.2010 р. по 23.04.2010 р. проводилася виїзна планова перевірка фізичної особи підприємця ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2010 р. Матеріали перевірки викладені в акті перевірки від 07.05.2010 р. №461/17-0-25/НОМЕР_1.

На підставі вказаного акту перевірки ФО-П ОСОБА_4 винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 26.05.2010 р. №0043341701/0 та від 25 червня 2010 р. №0043341701/1.

Податковими повідомленнями-рішеннями від 26.05.2010 р. №0043341701/0 та від 25 червня 2010 р. №0043341701/1 згідно з підпунктом «б»п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та згідно з п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону, п.п.6.1.1 п. 6.1 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість всього на загальну суму 188974,5 грн., у тому числі за основним платежем 125983,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 62991,5 грн.

У оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях ДПІ зазначено, що на підставі акту перевірки встановлено порушення п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР.

Позивач є платником єдиного податку згідно із ст. 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»№727/98 від 03.07.98 р. та на нього поширюється дія Закону «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.97 р. згідно до п.4 Постанови КМУ від 16.03.2000 р. №507.

ФО-П ОСОБА_4 є платником податку на додану вартість та має Свідоцтво платника ПДВ від 19.07.2006 р. №80849466. Індивідуальний податковий номер платника ПДВ НОМЕР_1.

За період з 01.04.2008 р. по 31.03.2010 р. позивачем задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 313975 грн., який повністю не визнано відповідачем.

Зокрема, в акті перевірки (аркуш 22 акту) зазначено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.2008 р. по 31. 03.2010 р. встановлено його завищення на загальну суму 313975 грн., у тому числі за квітень-жовтень 2008 р. на суму 55535 грн., за квітень, липень, серпень та листопад 2009 р. на суму 258440 грн.

В перевіряємому періоді позивач здійснював види діяльності такі як: вантажні перевезення до 10 т., послуги екскаватора, бульдозера, автокрану, компресора, погрузчика. До складу податкового кредиту позивач відносив суми ПДВ по придбаному вантажному автотранспорту, по придбаних запасних частинах для вантажних автомобілів та по придбаному дизельному паливу на підставі отриманих податкових накладних.

В акті перевірки (аркуш 24 акту) зазначено, що підприємцем в порушення п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість витрати на придбання товарів, що не приймають участь при визначенні оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку на додану вартість, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 313 975 грн.

Також в акті перевірки зазначено, що у разі придбання вантажних автомобілів, запасних частин, дизельного палива, спрямованих на виконання та забезпечення послуг машин та механізмів, витрати, понесені в звязку з таким придбанням, повинні включатися до складу вартості послуг при подальшому їх наданні замовникам. Якщо ж такі товари, а саме: вантажні автомобілі, запасні частини, дизельне паливо, до складу вартості наданих послуг не включаються, то відповідно, і не можна вважати їх такими, що приймають участь в оподатковуваних операціях, а тому суми податку на додану вартість, нараховані (сплачені) в складі вартості таких товарів, до складу податкового кредиту включатися не повинні.

ФО-П ОСОБА_4 включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по придбаному автокрану КС-55727-1 на суму 46020 грн., автокрану КрАЗ 65053 на суму 143166,67 грн. та по придбаних 2 автомобілях КрАЗ -65055-0000054-02 на суму 110333,33 грн. на підставі отриманих податкових накладних.

Вказані транспорті засоби придбано у ТОВ «Техноторг-Дон»(Код ЄДРПОУ 31764816) відповідно укладених договорів купівлі-продажу.

Відповідно до п. п.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), і складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст.6 та статтею 8/1 цього Закону, протягом звітного періоду у звязку з :

-придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням основних фондів з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до вказаного підпункту Закону підприємець мав право на нарахування податкового кредиту по придбаних транспортних засобах для ведення господарської діяльності .

Право на отримання податкового кредиту у підприємця виникло на підставі отриманих податкових накладних, що засвідчують факт придбання транспортних засобів.

На аркуші 29 акту перевірки зазначено, що ФО-П ОСОБА_4 до перевірки не надано документів, що підтверджують фактичне використання придбаного автотранспорту при визначенні оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку, а саме: актів виконаних робіт із зазначенням марки та реєстраційного номеру автотранспорту, яким виконувались роботи.

Вказані висновки не відповідають дійсності, оскільки надані для перевірки акти здавання та приймання виконаних робіт та залучені позивачем до матеріалів справи містять марки транспорту, яким надавались послуги, що підтверджує використання придбаного транспорту в господарській діяльності підприємця та скасовує висновки акту перевірки. В п.1.12 акту зазначений перелік використаних при перевірки документів, серед іншого зазначені і акти виконаних робіт, договори.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог до матеріалів справи надано договори про надання транспортних послуг, укладені із контрагентами. Виконання зобовязань за укладеними договорами підтверджується актами здавання та приймання виконаних робіт та податковими накладними.

Крім цього, позивачем придбаний автокран КТА-28 (силач) на шасі КРАЗ-65053 було передано в оренду з 01.04.08 р. по 31.12.08 р., про що було укладено Договір оренди автокрану №01/04-2008 від 01.04.2008 р.

Надання послуг з оренди за укладеним договором підтверджується актами здавання та приймання виконаних робіт та податковими накладними. Обсяги продажу з наданих транспортних послуг та послуг оренди включені позивачем до реєстрів виданих податкових накладних, а суми податкових зобовязань з податку на додану вартість включені позивачем до податкових декларацій з ПДВ.

Вищевикладене підтверджує використання власного транспорту та придбаного транспорту в господарській діяльності підприємця - позивача.

Визначальним фактором для формування податкового кредиту фізичними особами - субєктами господарювання, зареєстрованими платниками податку на додану вартість, при придбанні транспортних засобів, інших основних фондів та товарів є, як і для платників податку на додану вартість юридичних осіб, подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно зменшено податковий кредит позивачу по придбаному автокрану КС-55727-1 на суму 46020 грн., автокрану КрАЗ 65053 на суму 143166,67 грн. та по придбаних 2 автомобілях КрАЗ -65055-0000054-02 на суму 110333,33 грн., всього на загальну суму 299520 грн.

В акті перевірки (аркуші 29-30 акту) зазначено, що ФО-П ОСОБА_4 включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по придбаних запасних частинах згідно отриманих податкових накладних від ТОВ Компанія «НОВА ЕРА»- сума ПДВ 925,29 грн. та від ТОВ «Технооптторг-трейд»- сума ПДВ 1605,0 грн.

Вказані запасні частини придбано для ремонту автотранспорту. Згідно до актів на списання від 29.06.2008 р., складеного комісією та затвердженого ФО-П ОСОБА_4 запчастини були списані та встановлені на транспортні засоби КАМАЗ 5511 АХ 24-18 АА та на Т 74 06218 ТН.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що запчастини придбані позивачем для ведення господарської діяльності.

В акті перевірки (аркуші 30-31) зазначено, що ФО-П ОСОБА_4 включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по придбаному дизельному паливу згідно до отриманих податкових накладних від ТОВ «Абрис-К»- сума ПДВ 5124,0 грн., від ТОВ «УТН-Восток»- сума ПДВ 5790,02 грн., від ВАТ «Укрнафта»- сума ПДВ 405,42 грн., від ПП «Спіка»- сума ПДВ 543,24 грн., від ППФ «ЛІЛІЯ»- сума ПДВ 61,99 грн. Всього на загальну суму ПДВ 11924,67 грн.

Доказами підтвердження використання дизельного палива надано до матеріалів справи подорожні листи вантажних автомобілів та дорожні листи трактора, які складалися в перевіряємому періоді та були надані для перевірки. Вказані документи містять докази витрачання дизельного палива та відмітки замовників транспортних послуг. Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що дизельне паливо придбане позивачем для ведення господарської діяльності.

відповідно до положень ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів в підтвердження правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем до суду не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 26.05.2010 р. №0043341701/0 та від 25 червня 2010 р. №0043341701/1 не відповідають вимогам чинного законодавства та повинні бути скасовані в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.05.2010 року №004334170/0, від 25.06.2010 року №004334170/1, винесені ДПІ у Зміївському районі Харківської області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 03,40 грн. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 28 вересня 2010 року.

Суддя Шевченко О.В.