Постанова № 53966422, 06.12.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 7861/10/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2010 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,

за участі представників: позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства "Науково-виробнича електротехнічна компанія "Елетекс-С" до Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ЗАТ «Науково-виробнича електротехнічна компанія «Елетекс-С», звернувся до суду з позовом, в якому просить суд скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова від 31.03.2010 року за №0000161504/0, відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 7040,25 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд скасувати оскаржуване рішення, зазначив, що при складанні декларації з ПДВ за лютий 2009р. до складу податкового кредиту віднесено податкові накладні за періодом виписки іншим, ніж звітний, по даті фактичного отримання податкових накладених від контрагентів: ТОВ «Санлайт Україна С.Р.Л.», ФО-П ОСОБА_3 зазначені податкові накладні містять всі передбачені чинним законодавством реквізити, що свідчить про те, що право на податковий кредит у платника податку підтверджене належним чином оформленими податковими накладними, які були отримані від постачальника. Чинне законодавство не передбачає обовязку або права одного платника податку контролювати чи перевіряти законність здійснення діяльності іншого платника податку.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити, пославшись на обставини, викладені в запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено наступне.

За результатами проведеної фахівцем ДПІ у Московському районі м. Харкова документальної невиїзної перевірки податкової декларації з ПДВ ЗАТ «Науково-виробнича електротехнічна компанія «Елетекс-С»складено акт від 12.03.2010р. за №1318/15-407/32952040, відповідно до якого встановлені порушення п.п. 7.5.1 п.7.5, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168 від 03.04.1997р. в результаті чого позивачем завищено суму податкового кредиту за лютий 2009р. на суму 4693,50 грн.

На підставі акту перевірки від 12.03.2010р. за №1318/15-407/32952040 начальником ДПІ у Московському районі м.Харкова винесено податкове повідомлення-рішення №0000161504/0 від 31.03.2010р., відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобовязання з ПДВ: в загальному розмірі 7040,25 грн. (основний платіж 4693,50грн., штрафні (фінансові) санкції 2346, 75грн.).

В ході проведення перевірки позивача встановлено, що в рядку 9 додатку 5 в податковій декларації ЗАТ «Науково-виробнича електротехнічна компанія «Елетекс-С»за лютий 2009р. в розділі 2 «податковий кредит»відображено податковий кредит сформований за рахунок придбання товарів у ТОВ «Санлайт Україна С.Р.Л.»(і.п.н. 318682426541) на суму 19617,48 грн., ПДВ 3923,50 грн.

Судом встановлено, що ТОВ «Санлайт Україна С.Р.Л.»(і.п.н. 318682426541) є постачальником позивача.

17.12.2007 року ТОВ «Санлайт Україна С.Р.Л.»виписало податкову накладну №СВ-006746 на суму ПДВ 3923,50 грн., в якій зазначений номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ 100094346.

Відповідно до листа ДПІ у Оболонському районі м. Києва №1945/7/23-709-7 від 23.02.2010р., станом на 17.12.2007р. (дата виписки податкової накладеної) ТОВ «Санлайт Україна С.Р.Л.»було зареєстроване як платник ПДВ згідно свідоцтва №36782069, дата видачі якого 14.02.2006р., дата анулювання 30.01.2008р. Свідоцтво платника ПДВ отримане ТОВ «Санлайт Україна С.Р.Л.»30.01.2008р.

Відповідно до положень п.9.2. ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»№168 від 03.04.1997р. будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою) свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи протягом десяти днів від дня отримання реєстраційної заяви (п.9.5 ст.9 вказаного Закону). 1.

Згідно п.1 розділу 3 Наказу ДПА України від 01.03.2000р. №79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000р. за №208/4429 «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», реєстрація осіб платниками ПДВ, перереєстрація та заміна свідоцтв про таку реєстрацію проводяться шляхом внесення записів до Реєстру із формуванням за кожним таким записом окремого номера свідоцтва і визначення дати початку його дії та дати анулювання. Особа є зареєстрованою платником ПДВ з відповідної дати реєстрації, внесеної до Реєстру. Реєстрація платника ПДВ є анульованою з дати анулювання свідоцтва про таку реєстрацію та виключення цього платника ПДВ з Реєстру згідно з розділом V цього Положення.

Відповідно до вказаного Положення, номер свідоцтва платника ПДВ є ідентифікаційною ознакою для платника податку.

В податковій накладній №СВ-006746 від 17.12.2007р., виписаної ТОВ «Санлайт Україна С.Р.Л.»продавець зазначив номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ - 100094346. Проте, як вбачається з копії свідоцтва №100094346 про реєстрацію платника ПДВ, зазначене свідоцтво видане ТОВ «Санлайт Україна С.Р.Л.»30.01.2008р., тобто через півтора місяця після 17.12.2007р. дати виписки податкової накладеної.

Відповідно до п. «в»п.п. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість

Таким чином суд дійшов висновку, що податкова накладна №СВ-006746 від 17.12.2007р. виписана платником податку за неіснуючим свідоцтвом, що робить таку накладену недійсною.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

За таких обставин, суд погоджується з висновками податкового органу щодо неправомірного формування позивачем податкового кредиту на підставі податкової накладної №СВ-006746 від 17.12.2007р., отриманої від ТОВ «Санлайт Україна С.Р.Л.».

Також в ході проведення перевірки встановлено, що в рядку 4.6 додатку 5 в податковій декларації ЗАТ «Науково-виробнича електротехнічна компанія «Елетекс-С»за лютий 2009р. в розділі 2 «податковий кредит»відображено податковий кредит сформований за рахунок придбання товарів у ФО-П ОСОБА_3 (і.п.н. НОМЕР_1) на суму 3850,00 грн., ПДВ 770,00 грн.

Судом встановлено, що ФО-П ОСОБА_3 (і.п.н. НОМЕР_1) є постачальником позивача.

02.07.2007р., 15.08.2007р. ФО-П ОСОБА_3 виписав позивачу податкові накладні №104 на суму ПДВ 373,00 грн., № 128 на суму ПДВ397,00 грн. відповідно, які були включені підприємством позивачем до складу податкового кредиту в декларацію за лютий 2009 року.

В поясненнях, наданих на імя начальника ДПІ у Московському районі м. Харкова ОСОБА_3 зазначив, що податкові накладні №104 від 02.07.2007р., № 128 від 15.08.2007р. видавав ЗАТ «Науково-виробнича електротехнічна компанія «Елетекс-С»в 2007 році по факту видачі товару.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що податкові накладні від ФО-П ОСОБА_3 отримані підприємством у 2009 році, проте жодного доказу вказаних обставин до суду не надав.

Факт отримання позивачем накладних від ФО-П ОСОБА_3 у 2007 році підтверджується наданими ОСОБА_3 поясненнями.

В силу приписів п. 1.5 ст. 1, п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету, є календарний місяць, а у особливо визначених випадках - квартал. Податкове зобов'язання (п. 1.6 ст. 1 Закону), податковий кредит (п. 1.7 ст. 1 Закону), суми податку, що підлягають сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню (п. 7.7. ст. 7 Закону), є категоріями, які визначаються виключно за звітний податковий період, без перенесення результатів на наступні такі періоди.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997 року 168/97-ВР визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник додатку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, що визначена згідно з цим Законом. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 зазначеного Закону. Згідно з цими правилами формування податкового кредиту залежить від наступних факторів:

-документальне підтвердження нарахування (сплати) податку;

-напрямок використання придбаних товарів (послуг).

В результаті застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити (а органи податкової служби перевірити) дату виникнення права на включення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, та відповідно суму податку, яку він має право включити, до складу податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарною чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків: або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал якої надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Законом не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. Тобто, якщо на дату виникнення права на податковий кредит (в тому числі і в частині окремих сум податку), платник таким правом не скористався, вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову закритого акціонерного товариства "Науково-виробнича електротехнічна компанія "Елетекс-С" до Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 13 грудня 2010 року.

Суддя Шевченко О.В.