Постанова № 53965542, 23.11.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2015 року № 813/3766/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кедик М.В.

за участю секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства "Самбірське лісове господарство" до Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

державне підприємство "Самбірське лісове господарство" (далі позивач, ДП "Самбірське лісове господарство") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі відповідач, Самбірська ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.07.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки викладені в акті перевірки від 22.06.2015 № 318/22-00/00992510 про те, що компанія-нерезидент "Zortex Businesss LLP" не може виступати належним одержувачем товарів від позивача, оскільки з 15.07.2014 виключена з реєстру компаній є безпідставними. Зазначає, що базовим законодавством у сфері корпоративного права Великої Британії є акт про компанії 2006 року. Даний акт передбачає процедуру ліквідації компанії, у результаті якої робиться помітка про те, що компанія ліквідована/закрита (closed), а також процедуру виключення із реєстру інформації про компанію ("dissolved"). Виключення компанії з реєстру можливе як за ініціативою реєстратора (коли компанія не надає підтвердження про свою діяльність), та і за заявою самої компанії (ст. 1003 акта). При зміні юридичної адреси (зареєстрованого офісу) компанії з Англії на Шотландію, така компанія виключається з реєстру компанії, що знаходиться в Англії та включається до реєстру компаній, що введеться у Шотландії. У такому випадку не здійснюється ліквідація компанії. Вважає, що податковий орган довільно розтлумачив норми права Сполученого Королівства та прирівняв поняття "dissolved" до "closed", на підставі чого зробив висновок про те, що компанія "Zortex Businesss LLP", United Kingdom є ліквідованою. Також зазначає, що помилковість висновку податкового органу додатково підтверджується листом компанії "Zortex Businesss LLP", United Kingdom від 27.04.2015. Вважає, що податкові повідомлення-рішення відповідачем прийняті безпідставно, тому просить суд їх скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, подав додаткові докази в обґрунтування позовних вимог, просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечила з підстав викладених у запереченні. Зазначила, що ДФС України отримано лист від Міністерства закордонних справ України про те, що фірму контрагента позивача ліквідовано 15.07.2014 року державним реєстратором Великобританії, оскільки компанія була недіючою. Оскільки фірму "Zortex Businesss LLP" виключено з реєстру компаній шляхом розпуску 15.07.2014 року, митні декларації про поставку їй товарно-матеріальних цінностей після вказаної дати містять недостовірні відомості, а отримані кошти від іншої компанії в цей період вважаються безповоротною фінансовою допомогою, відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено правомірно і підстав для їх скасування немає, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, якими такі обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини справи.

ДП "Самбірське лісове господарство" зареєстроване як юридична особа за кодом ЄДРПОУ 00992510.

В період з 25.05.2015 по 15.06.2015 Самбірською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП "Самбірське лісове господарство" (ЄДРПОУ 00992510) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2015, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2015, про що 01.01.2014 складено акт № 318/22-00/00992510 (далі акт перевірки).

Як вбачається з висновків вищенаведеного акта перевірки, відповідачем встановлено порушення зі сторони позивача вимог:

- пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п. 135.1 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 Податкового кодексу України, що спричинило заниження податку на прибуток за 2014 рік в сумі 129384 грн;

- Наказу Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 (зі змінами та доповненнями) Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку "Загальні вимоги до фінансової звітності" зареєстровано в Мінюсті України 28.02.2013 № 336/22868 та Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 року № 138 "Про затвердження Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх обєднаннями" зі змінами та доповненнями, що спричинило заниження частини чистого прибутку, що відраховується до державного бюджету за 2014 року в сумі 88412 грн;

- п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю";

- ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 № 959-ХІІ, п. 3 ст. 31 Закону України "Про міжнародне приватне право" від 23.06.2005 № 2709-IV (із змінами та доповненнями), ст. 207 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-VI (із змінами та доповненнями) по проведених взаєморозрахунках між ДП "Самбірське лісове господарство" та фірмою - нерезидентом "Zortex Businesss LLP", United Kingdom за період з 15.07.2014 по 31.03.2015 по контракту від 03.02.2014 № SAM-18/14;

- ст. 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" із змінами внесеними по проведених взаєморозрахунках між ДП "Самбірське лісове господарство" та фірмою - нерезидентом "Zortex Businesss LLP", United Kingdom за період з 15.07.2014 по 31.03.2015 по контракту від 03.02.2014 № SAM-18/14.

За результатами перевірки та на підставі вказаного акту перевірки 06.07.2015 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобовязань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 286073,77 грн;

- № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобовязань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 170 грн;

- № НОМЕР_3, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на суму 194076,00 грн (129384 грн - основний платіж та 64692 грн - штрафні (фінансові) санкції (штрафи));

- № НОМЕР_4, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем частина прибутку (доходу) господарських організацій (державних, унітарних підприємств) на суму 120515,00 грн (88412 грн - основний платіж та 22103 грн - штрафні (фінансові) санкції (штрафи)).

Не погодившись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керувався наступними нормами законодавства.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами і доповненнями (далі ПК України), Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Законом України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Щодо правомірності проведення перевірки контролюючим органом суд зазначає наступне.

Відповідно до положень п. 8 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII, встановлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Дана норма дозволяє проводити контролюючим органам перевірки протягом січня - червня 2015 року не інакше як з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, Державною фіскальною службою України та Державною фінансовою інспекцією України без зазначених обмежень.

Як вбачається зі змісту акта перевірки, така проводилась в період з 25.05.2015 до 15.06.2015 державною податковою інспекцією, а не центральним органом виконавчої влади, згідно з підпунктами 78.1.1 пункту 78.1 ст.78 ПК України, яка не стосується дозволу Кабінету Міністрів України чи заявки суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Наявність такого дозволу чи заявки матеріалами справи не підтверджується.

Наведені обставини дозволяють суду прийти до висновку, що перевірка проведена під час існуючої заборони на її проведення, а тому не може вважатись законною.

Стосовно висновків про порушення податкового законодавства позивачем, викладених в акті перевірки, суд зазначає таке.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарською діяльністю в розумінні п. 14.1.36 ст. 14 ПК України є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 15.1 ст. 15 ПК України № 2755-VI від 02.12.2010 року платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з п. 137.10 ст. 137 цього ж Кодексу, суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України, фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Між ДП "Самбірське лісове господарство" (продавець) та фірмою "Zortex Businesss LLP" (покупець) укладено контракт від 03.02.2014 № SAM-18/14.

Згідно з умовами контракту продавець продає, а покупець купує (відповідно до Правил ІНКОТЕРМС в ред. 2010 року) пиловник буковий (товар) в кількості 500 м куб.

Платіж за поставлену партію товару (100% передоплата) здійснюється в доларах США шляхом банківського перерахунку на валютний рахунок продавця. Всі витрати і збори щодо здійснення перерахунку валюти, повязані з виконанням даного контракту на території покупця оплачуються покупцем, на території продавця продавцем.

Зміни і доповнення до даного контракту дійсні тільки у тому випадку, якщо зафіксовані в письмовій формі і підписані сторонами. Після підписання контракту всі попередні переговори і переписка втрачають силу. Всі доповнення, які передані засобами факсимільного звязку дійсні при наявності одної оригінальної печатки.

Термін дії контракту до 31.12.2014.

До контракту вносились відповідні доповнення: № 1 від 11.02.2014, № 2 від 11.02.2014, № 3 від 26.02.2014, № 4 від 28.02.2014, № 5 від 27.03.2014, № 6 від 07.04.2014, № 7 від 06.05.2014, № 8 від 05.2014, № 9 від 02.06.2014, № 16 від 28.10.2014.

На підтвердження виконання договірних зобов'язань з фірмою "Zortex Businesss LLP" позивачем долучено до матеріалі справи:

- вантажно-митні декларації;

- рахунки-фактури та специфікації;

- сертифікати.

Відповідач стверджує, що фірма "Zortex Businesss LLP" з 15.07.2014 року ліквідована (розпущена). Доказом цього, вважає, лист Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 № 630/17-200-490 "Щодо перевірки компанії "Zortex Businesss LLP", у якому вказано про те, що зазначену компанію ліквідовано 15.07.2014 року державним реєстром, оскільки компанія не була діюча, а також інформація з офіційного сайту Великобританії companieshouse.gov.uk про ліквідацію зазначеної компанії з 15.07.2014 року.

Судом встановлено, що відповідно до Протоколу зборів партнерів Компанії "Zortex Businesss LLP" від 14.07.2014 року відбулась зміна реєстраційної адреси компанії в межах однієї країни - Обєднане Королівство Великобританія з Англії WORLD TRADE CENTRE TOWER 42 25 OLD BROAD STREET LONDON England EC2N 1HQ United Kingdom на Шотландія: Suite 20 12 South Bridge Edinburg Scotland EH1 1DD United Kingdom.

Отже, Компанія "Zortex Businesss LLP" ліквідована не була, відбулась лише зміна реєстраційної адреси компанії в межах однієї країни.

Згідно ст. 2 Закону України "Про міжнародне приватне право" встановлено, що цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: 1) визначення застосовуваного права; 2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом; 4) виконання судових доручень; 5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про міжнародне приватне право", цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 25 того ж Закону, особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи. Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.

Відповідно до п. п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 ПК України нерезиденти - це іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України.

Згідно з п. 103.4 ст. 103 ПК України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 4 Конвенції між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна від 10.02.1993 року для цілей цієї конвенції термін резидент однієї Договірної Держави означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або будь-якого аналогічного критерію; цей термін, разом з тим, не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, тільки якщо ця особа одержує доходи або приріст вартості майна з джерел у цій Державі.

Підпунктом (і) пункту 1 ст. З цієї ж Конвенції визначено, що термін "компетентний орган" означає, у відношенні Сполученого королівства. Управління внутрішніх доходів або його повноважного представника, і, у відношенні України, Міністерство фінансів України або його повноважного представника.

Згідно з п. 103.5 ст. 103 ПК України довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 7 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у разі державної реєстрації юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається документ про підтвердження реєстрації іноземної особи в країні її місцезнаходження, зокрема витяг із торговельного, банківського або судового реєстру, який відповідає вимогам частини шостої статті 8 цього Закону.

Згідно з п. 6 ст. 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" документ про підтвердження реєстрації іноземної юридичної особи в країні її місцезнаходження повинен бути легалізований у встановленому порядку.

Отже, факт реального постачання товару відповідно до контракту від 21.03.2013 № 07/13 підтверджується первинними документами встановленої форми.

При цьому, як вбачається в акті перевірки відсутні зауваження щодо первинних фінансово-господарських документів по взаємовідносинах ДП "Самбірське лісове господарство" з вказаним вище нерезидентом.

В свою чергу, податковий орган формально підійшов до встановлення правомірності формування позивачем валових витрат, а викладені в акті перевірки висновки не ґрунтуються на дослідженні договору позивача із контрагентом "Zortex Businesss LLP" та відповідних первинних документів, а отже, висновки про заниження позивачем податку на прибуток у сумі 129384 грн ґрунтуються виключно на припущеннях, не підтверджених жодними доказами.

Про правомірність взаємовідносин із компанією "Zortex Businesss LLP" свідчить й те, що після 15.07.2014 року цю компанію обслуговували іноземні банки, а митні органи України, після виконання усіх належних митних процедур, здійснювали митне оформлення вантажів та випускали їх за межі території України.

Митна служба України без жодних заперечень здійснювала митне оформлення вантажів для компанії "Zortex Businesss LLP" як до, так і після 15.07.2014 року, що підтверджено долученими до матеріалів справи копіями вантажно-митних декларацій.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що твердження відповідача про ліквідацію "Zortex Businesss LLP", не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Отже, відповідачем передчасно було кваліфіковано суму 243216 грн, як безповоротну фінансову допомогу відповідно до вимог пп. 14.1.267 п. 14.1. ст. 14 ПК України, а тому доводи контролюючого органу про заниження позивачем доходів за 2014 рік є необґрунтованими.

Щодо посилань відповідача на заниження позивачем частини чистого прибутку (доходу) суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 № 138, частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів", державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами, а також державних підприємств "Міжнародний державний центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія") до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, у розмірі:

30 відсотків - державними підприємствами, що є суб'єктами природних монополій, та державними підприємствами, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень;

15 відсотків - іншими державними унітарними підприємствами.

Враховуючи те, що на визначення частини чистого прибутку мали безпосередній вплив висновки контролюючого органу щодо суми безповоротної фінансової допомоги за 2014 рік, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, про що зазначено вище, тому не може вважатись обґрунтованим і збільшення суми грошового зобовязання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств).

Щодо встановленого під час проведення перевірки порушення строків повернення валютної виручки по взаєморозрахунках з контрагентом-нерезидентом "Zortex Busines LLP" в результаті чого нараховано пеню, суд встановив наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" 23.09.1994 року № 185/94-ВР, з наступними змінами та доповненнями, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку, продовжується у цій нормі, потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 цього ж Закону передбачено відповідальність за порушення резидентами строків передбачених ст. 1 цього Закону у формі пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Відповідач стверджує, що оскільки компанія-нерезидент "Zortex Busines LLP" ліквідована 15.07.2014 року, усі платежі після 15.07.2014 року здійснені не за поставлений позивачем товар відповідно до контракту від 21.03.2013 № 07/13. Відтак, по вантажно-митних деклараціях після 15.07.2014 року позивачем допущено порушення строків повернення валютної виручки.

Оскільки, судом встановлено помилковість тверджень відповідача про ліквідацію фірми "Zortex Businesss LLP" 15.07.2014 року, усі платежі здійснені саме фірмою "Zortex Businesss LLP" за поставлений позивачем товар відповідно до контракту від 21.03.2013 № 07/13 здійснені без порушення строків повернення валютної виручки.

Відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак протиправності, як і не доведено правомірності встановлення заниження податку на прибуток, що підлягає до сплати в бюджет за 2014 рік на загальну суму 129384 грн; заниження частини чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету за 2014 рік на загальну суму 88412 грн; порушення термінів розрахунків в іноземній валюті з фірмою "Zortex Businesss LLP" за період з 15.07.2015 по 31.12.2014.

Вказаний висновок суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 3ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду. При цьому реальність господарських операцій доведена позивачем належними та допустимими доказами, а правомірність виставленого податкового повідомлення-рішення відповідач не довів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Суд присуджує з Державного бюджету України, відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 06.07.2015 року № НОМЕР_1.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 06.07.2015 року № НОМЕР_2.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 06.07.2015 року № НОМЕР_3.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 06.07.2015 року № НОМЕР_4.

6. Судові витрати в розмірі 480 (чотириста вісімдесят) грн присудити на користь державного підприємства "Самбірське лісове господарство" (81400, Львівська область, м. Самбір, вул. Коновальця, 15, ЄДРПОУ 00992510) за рахунок бюджетних асигнувань Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Кедик М.В.

Повний текст постанови складено 27.11.2015 р.