Постанова № 53965432, 27.11.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2015 року м. Львів № 813/3828/15

10 год. 42 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Клименко О.М., за участю секретаря судового засідання Рехліцької Ю.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1;

відповідача: представник ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Новояворівськжитло» до Городоцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Новояворівськжитло» (далі КП «Новояворівськжитло») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Городоцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України, у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12.11.2014 року та № НОМЕР_2 від 08.05.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення відповідач помилково трактує зміст статей 116 та 126 Податкового кодексу України, оскільки несвоєчасна сплата узгодженої суми грошового зобов'язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України, є самостійним видом відповідальності і таке податкове правопорушення не є тим самим порушенням, за яке до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції. Стверджує, що ним своєчасно сплачено розстрочені суми самостійно визначених податкових зобов'язань, тому підстав для притягнення до відповідальності немає. Крім того зазначає, що позивачем на виконання ухвал Львівського окружного адміністративного суду про розстрочення виконання судового рішення здійснено сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість своєчасно. Своєчасність сплати позивачем податкових зобов'язань відповідно до вказаних рішень суду відповідачем не заперечується. Відтак, в цій частині у відповідача відсутні правові підстави застосування штрафних санкцій за затримку сплати суми грошового зобов'язання.

Позивач стверджує, що поточні платежі відповідно до податкових декларацій та уточнюючих розрахунків, визначених в актах перевірки №1687/15-0/34978118 від 12.11.2014 року та №596/15-01/34978118 від 08.05.2014 року не сплачувались взагалі. Відтак, у відповідача також відсутні правові підстави застосування штрафних санкцій за затримку сплати суми грошового зобов'язання, оскільки докази сплати податкових зобов'язань з ПДВ у добровільному порядку у відповідача відсутні.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив, зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі та у спосіб, визначених Податковим кодексом України. Вважає адміністративний позов безпідставним та просив відмовити у його задоволенні.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

КП «Новояворівськжитло» зареєстроване як юридична особа 10.06.1999 року, основний вид господарської діяльності підприємства інші будівельно-монтажні роботи.

08.05.2014 року Городоцькою обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС України проведено перевірку дотримання вимог п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України КП «Новояворівськжитло» за період з 19.12.2012 року по 05.05.2014 року, про що складено Акт № 596/15-01/34978118.

У висновках акта перевірки відповідач зазначив про порушення КП «Новояворівськжитло» п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість із затримкою понад 30 календарних днів в сумі 741173,85 грн.

На основі таких висновків було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001031500 від 08.05.2014 року.

12.11.2014 року Городоцькою обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС України проведено перевірку дотримання вимог п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України КП «Новояворівськжитло» за період з 31.01.2012 року по 21.10.2014 року, про що складено Акт № 1687/15-0/34978118.

У висновках акта перевірки відповідач зазначив про порушення КП «Новояворівськжитло» п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість із затримкою до 30 календарних днів в сумі 101997,72 грн.

На основі таких висновків було прийнято податкове повідомлення-рішення №0006161500 від 12.11.2014 року.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно з п. 49.1. ст. 49 Податкового кодексу України (далі ПК України), податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. п. 49.18.1. п. 49.18. ст. 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п. 57.1. ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до ст. 116 ПК України у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

За одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно зі ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено, що сплата податкових зобов'язань позивача з податку на додану вартість проводилася на погашення розстроченої ухвалами суду податкової заборгованості з ПДВ, зокрема: за січень-червень 2013 року відповідно до ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2013 року у справі № 813/6950/13-а; за липень-вересень 2013 року відповідно до ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2013 року у справі № 813/8673/13-а; за березень та липень-грудень 2012 року відповідно до ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2014 року у справі № 813/1142/13-а; за жовтень-грудень 2013 року відповідно до ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2014 року у справі № 813/1356/14; за січень-червень 2014 року відповідно до ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 14.10.2014 року у справі № 813/5520/14.

Судом також встановлено, що позивачем на виконання вищевказаних судових рішень здійснено сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість своєчасно. Своєчасність сплати позивачем податкових зобов'язань відповідно до вказаних рішень суду відповідачем не заперечується.

Суд зазначає, що статтею 126 ПК України встановлено відповідальність платника податків за несплату у строк узгодженої суми грошового зобовязання. У випадку стягнення податковим органом грошового зобовязання у судовому порядку таке грошове зобовязання набуває статусу узгодженого з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. З огляду на те, що виконання рішень суду, на підставі яких узгоджено грошові зобовязання позивача, було розстрочено у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, строк сплати грошового зобовязання позивача встановлено саме ухвалами суду про розстрочення виконання судового рішення. У випадку порушення такого строку платника податків позивача може бути притягнено до відповідальності за несплату у строк узгодженої суми грошового зобовязання.

З огляду на встановлені обставини та з урахуванням того, що своєчасність сплати позивачем податкових зобов'язань відповідно до рішень суду відповідачем не заперечується, суд дійшов висновку, що застосування відповідачем штрафної санкції на загальну суму 55799,39 грн. є безпідставним, а податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12.11.2014 року в частині зобовязання сплатити штраф у розмірі 27445,72 грн. та № НОМЕР_2 від 08.05.2014 року в частині зобовязання сплатити штраф у розмірі 28353,67 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно твердження позивача про те, що поточні платежі відповідно до податкових декларацій та уточнюючих розрахунків, визначених у актах перевірки № 1687/15-0/34978118 від 12.11.2014 року та № 596/15-01/34978118 від 08.05.2014 року не сплачувались, судом встановлено наступне.

Представником відповідача долучено до матеріалів справи інтегровану картку платника податку Комунального підприємства «Новояворівськжитло», у якій зафіксовано факти сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість у добровільному порядку з порушенням строку сплати узгодженої суми грошового зобовязання. На пропозицію суду позивачем не надано належних доказів на підтвердження своїх покликань про відсутність сплати поточних платежів ПДВ відповідно до податкових декларацій та уточнюючих розрахунків, визначених у актах перевірки № 1687/15-0/34978118 від 12.11.2014 року та № 596/15-01/34978118 від 08.05.2014 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату позивачем узгодженої суми грошового зобовязання з податку на додану вартість відповідно до податкових декларацій та уточнюючих розрахунків, визначених у актах перевірки № 1687/15-0/34978118 від 12.11.2014 року та № 596/15-01/34978118 від 08.05.2014 року, тому у задоволенні адміністративного позову у цій частині слід відмовити.

Суд зазначає, що наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення субєкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення.

Тому прийняті відповідачем податкові повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 12.11.2014 року в частині зобовязання сплатити штраф у розмірі 74552,00 грн. та № НОМЕР_2 від 08.05.2014 року в частині зобовязання сплатити штраф у розмірі 119881,10 грн. відповідають критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України. В частині ж зобовязання сплатити штраф у розмірі 27445,72 грн. (податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12.11.2014 року) та зобовязання сплатити штраф у розмірі 28353,67 грн. (податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 08.05.2014 року) вказані податкові повідомлення-рішення таким критеріям не відповідають, оскільки у цій частині прийняті необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно. В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень пункту 1 частини другої статті 162 КАС України суд приходить до висновку, що такі податкові повідомлення-рішення слід скасувати як протиправні в частині, зокрема податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12.11.2014 року в частині зобовязання сплатити штраф у розмірі 27445,72 грн. та № НОМЕР_2 від 08.05.2014 року в частині зобовязання сплатити штраф у розмірі 28353,67 грн.

Відповідно до вимог статті 94 КАС України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог.

Оскільки сума вимог майнового характеру становить 250232,49 грн., а адміністративний позов задоволено в частині вимог майнового характеру на суму 55799,39 грн., судовий збір за вимогу майнового характеру, який слід стягнути з КП «Новояворівськжитло» з урахуванням сплаченої частини, становить 599,26 грн.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Городоцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області №0006161500 від 12.11.2014 року в частині сплати штрафу в розмірі 27445,72 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Городоцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області №0001031500 від 08.05.2014 року в частині сплати штрафу в розмірі 28353,67 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства «Новояворівськжитло» (вул. Шептицького, 5, м. Новояворівськ, Яворівський район, Львівська область, 81053, код ЄДРПОУ 34978118) решту суми судового збору в розмірі 599 (пятсот девяносто девять) грн. 26 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 02.12.2015 року.

Суддя Клименко О.М.