Постанова № 53963975, 19.11.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 року (о 10 год. 25 хв.)Справа № 808/7710/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»

до Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції

треті особи Приватне підприємство «Протон», Приватне підприємство «Будтехноком-Бердянськ»

про визнання протиправними дій державного виконавця та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року на адресу Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (далі ПАТ «ПУМБ», позивач) до Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (далі Ленінський ВДВС, відповідач), треті особи Приватне підприємство «Протон», Приватне підприємство «Будтехноком-Бердянськ», в якому просить:

- визнати неправомірними дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_2 щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №47594252 від 19.05.2015 про примусове виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 27.04.2015 за №908/4907/14 про стягнення з Приватного підприємства «Будтехноком-Бердянськ» заборгованості на користь Приватного підприємства «Протон» у розмірі 1 322 552,18 грн.;

- скасувати постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження ВП №47594252 від 19.05.2015.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема, посилається на приписи ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» та вказує, що боржник ПП «Будтехноком-Бердянськ» знаходиться у місті Бердянську по вулиці Свердлова, 40, про що також зазначено у наказі господарського суду Запорізької області від 27.04.2015. Зазначає також, що заява про відкриття виконавчого провадження підписана представником ПП «Протон» ОСОБА_3, який дія на підставі довіреності від 12.05.2015, яка йому видана ліквідатором підприємства ОСОБА_4, проте відповідно наказу Міністерства юстиції України №2058/5 від 04.12.2014 припинено діяльність ОСОБА_4 як арбітражного керуючого та анульовано свідоцтво про права на здійснення діяльності арбітражного керуючого №622 від 22.03.2013. Крім того, 27.03.2015 Запорізьким окружним адміністративним судом прийнято постанову по справі №808/9117/14 про відмову у задоволенні позову арбітражного керуючого ОСОБА_4 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання неправомірними дії по складанню акта, скасування рішення та наказу. Зазначені вище порушення призвели до неможливості стягнення дебіторської заборгованості на користь ПП «Протон» у встановленому Законом України «Про виконавче провадження», що в свою чергу спричиняє значні матеріальні збитки для «ПАТ «ПУМБ» як кредитора останнього, у звязку із чим спірне рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі із підстав, наведених у запереченнях від 22.10.2015 №33455 (вх. №47517), та надав усні пояснення. Зокрема, пояснює, що за заявою стягувача ПП «Будтехноком-Бердянськ» розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Інженерна, 1, однак у виконавчому документі вказана інша адреса знаходження боржника. Посилається на приписи статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» та вказує, що у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника, у звязку із чим державним виконавцем було відкрито виконавче провадження (ВП №47594252), про що винесено відповідну постанову. Крім того, вважає, що скасування постанови про відкриття виконавчого провадження втратило свою актуальність, оскільки 22.09.2015 державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, яку разом з виконавчим документом, за вих. №30431 направлено до ВДВС Бердянського МУЮ для подальшого виконання, та сторонам провадження до відома. З урахуванням викладеного, вважає, що спірне рішення відповідає вимог законодавства, а тому у задоволенні позову просить відмовити.

Представники третіх осіб у судове засідання не зявились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином. Пояснення по суті спору на адресу суду від третіх осіб не надходили.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Постановою господарського суду Запорізької області від 11.01.2012 у справі №16/509/8176/11 визнано ПП «Протон» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4

Листом від 16.03.2012 арбітражний керуючий повідомив ПАТ «ПУМБ», що сума кредиторських вимог в розмірі 510158,76 грн. та 248680,46 доларів США визнана в повному обсязі та включена до реєстру вимог кредиторів перша черга.

Згідно витягу з Єдиного реєстру арбітражних керуючих наказом Міністерства юстиції України від 04.12.2014 №2058/5 припинено діяльність арбітражного керуючого ОСОБА_4, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №622 від 22.03.2013 не діє.

Так, Запорізьким окружним адміністративним судом 27.03.2015 розглянуто справу №808/9117/14 за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_4 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання неправомірними дій по складанню акта №59 від 27.10.2014, скасування рішення від 20.11.2014, скасування п.5 наказу №2058/5 від 04.12.2014 та винесено постанову про відмову у задоволенні позову.

19.05.2015 на адресу Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції надійшла заява ПП «Протон» щодо відкриття виконавчого провадження на підставі наказу у справі №908/4907/14, виданого 27.04.2015 господарським судом Запорізької області, про стягнення з ПП «Будтехноком-Бердянськ» (м. Запоріжжя, вул. Інженерна, 1) на користь ПП «Протон» суми боргу 1 322 552,18 грн. До заяви було додано оригінал наказу господарського суду Запорізької області, копія довіреності представника, інформація щодо відкритих розрахункових рахунків підприємства-боржника.

Одночасно із заявою про відкриття виконавчого провадження ПП «Протон» звернулось до відділу виконавчої служби із заявою, у якій повідомляв, що за адресою м. Запоріжжя, вул. Інженерна, 1 знаходиться постійно діючий орган ПП «Будтехноком-Бердянськ», а також наявне майно, а саме: цінні папери, офісна техніка та офісні меблі. Просив провести опис та арешт зазначеного та іншого майна та опечатати офіс, в якому перебуває боржник.

19.05.2015 старшим державним виконавцем Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №47594252 при примусовому виконанні наказу №908/4907 виданого 27.04.2015 господарським судом Запорізької області про стягнення з ПП «Будтехноком-Бердянськ» на користь ПП «Протон» боргу, а також постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

29.07.2015 між ПП «Протон» («Цедент») та ТОВ «Югметалгруп» («Цесіонарій») укладено договір відступлення права вимоги, за яким цедент відступає цесіонарієві, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором за договором б/н від 27.12.2012 між цендентом і ПП «Будтехноком-Бердянськ». За цим договором цесіонарій набуває права вимагати від боржника належного виконання обовязків, а саме виконання умов вищезазначеного договору та рішення №908/4907/14 видане 17.12.2014 господарським судом Запорізької області.

Також сторонами за договором відступлення права вимоги підписано 29.07.2015 акт прийому-передачі документів.

31.07.2015 директор ТОВ «Югметалгруп» звернувся до Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, на підставі якої державним виконавцем до господарського суду Запорізької області направлено подання №25777 від 03.08.2015 про заміну сторони виконавчого провадження з ПП «Протон» на правонаступника ТОВ «Югметалгруп».

07.09.2015 на адресу Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ надійшла ухвала господарського суду від 31.08.2015 у справі №908/4907/14, якою подання державного виконавця задоволено, замінено позивача ПП «Протон», який є стягувачем у виконавчому провадженні за наказом господарського суду Запорізької області від 27.04.2015 по справі №908/4907/14 на правонаступника ТОВ «Югметалгруп», у звязку із чим державним виконавцем 08.09.2015 винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження.

Заявою ПП «Будтехноком-Бердянськ» повідомив ПАТ «ПУМБ» як кредитора ПП «Протон», 19.05.2015 державним виконавцем Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ ОСОБА_2 незаконно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №47594252 щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 27.04.2015 за №908/4907/14 про стягнення заборгованості з ПП «Будтехноком-Бердянськ» на користь ПП «Протон» у сумі 1 322 552,18 грн. Указану заяву отримано позивачем 11.09.2015 (вх. №119/497).

Вважаючи дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження протиправними, позивач звернувся із позовом до суду про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №47594252 від 19.05.2015.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Стаття 124 Конституції України встановлює, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (далі Закон № 606-XIV).

За приписами статті 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частинами першою, другою статті 2 Закону № 606-ХІV зазначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (далі - державні виконавці).

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11 Закону № 606-ХІV).

У відповідності до пункту 3 частини другої статті 17 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, якими, зокрема, є судові накази.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. У заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження (пункт 1 частини першої, частина третя статті 19 Закону № 606).

За нормами частин першої, другої статті 25 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Судом встановлено, що наказ про примусове виконання судового рішення від 27.04.2015 у справі №908/4907/14, виданий господарським судом Запорізької області відповідає вимогам, передбаченим Законом № 606-XIV, вказаний наказ для предявлення до виконання державному виконавцю до 27.04.2016, а отже 19.05.2015 не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що довіреність представника ПП «Протон» є недійсною, оскільки на час видачі довіреності ОСОБА_3 від імені підприємства свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4 було анульовано і він не мав жодного повноваження діяти як посадова особа ПП «Протон», в тому числі видавати довіреності на представництво інтересів.

Так, сторонами у виконавчому провадженні згідно частин першої та другої статті 8 Закону № 606-XIV є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

У відповідності із частинами четвертою, пятою статті 9 Закону № 606-ХІV участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи. Повноваження представника повинні бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону.

Відповідно до статті 246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Суд не приймає доводи позивача, оскільки обовязки державного виконавця визначені статтею 11 Закону № 606-ХІV. Підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження передбачені статтею 26 Закону.

Довіреність від 12 травня 2015 року, видана ПП «Протон» на підтвердження повноважень ОСОБА_3, оформлена належним чином стосовно форми і порядку оформлення та містить всі необхідні реквізити, крім того, обовязок державного виконавця перевіряти повноваження представників законодавством не передбачено.

За приписами частини другої статті 19 Закону № 606-ХІV у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника.

Частиною першою статті 20 Закону № 606-ХІV визначено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Судом встановлено, що стягувачем було самостійно обрано місце виконання між кількома органами державної виконавчої служби за місцезнаходженням його постійно діючого органу, оскільки звертаючись із відповідною заявою про відкриття виконавчого провадження представник ПП «Протон» зазначив, що за адресою м. Запоріжжя, вул. Інженерна, 1 знаходиться постійно діючий орган ПП «Будтехноком-Бердянськ», а також наявне майно, а саме: цінні папери, офісна техніка та офісні меблі. Крім того, висловлював недовіру керівництву та працівникам відділу ДВС Бердянського МРУЮ Запорізької області у звязку з наданням переваг підприємству-боржнику.

Згідно із частиною пятою статті 20 Закону № 606-ХІV у разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.

Так, із пояснень представника відповідача та матеріалів справи вбачається, що 22.09.2015 державним виконавцем було зроблено вихід за адресою, вказаною у заяві стягувача з метою перевірки майнового стану боржника, однак за вказаною адресою розшукати боржника не вдалось, про що у присутності понятих складено відповідний акт державного виконавця.

На підставі вказаного акту та керуючись пунктом 10 частини першої статті 49 Закону № 606-XIV, 22.09.2015 державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №47594252, яку разом з виконавчим документом направлено до ВДВС Бердянського МУЮ, для подальшого виконання та сторонам виконавчого провадження до відома.

Ураховуючи викладене, відкриваючи виконавче провадження за вказаним виконавчим документом відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В зв'язку з вищенаведеним та оскільки на даний час виконавче провадження ВП №47594252 Ленінським ВДВС Запорізького МУЮ вже завершено та виконавчий лист направлено для виконання до ВДВС Бердянського МУЮ, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено частинами першою та другою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак