Постанова № 53963969, 28.10.2015, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 жовтня 2015 рокум. Ужгород№ 807/1696/15

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

при секретарі судового засідання Штефанюк Н.І.

за участю сторін:

представника позивача не зявився;

представника відповідача не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області до Державного підприємства "Солотвинський солерудник" про стягнення на користь Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в сумі 27254,59 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 28 жовтня 2015 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову у повному обсязі було складено 02 листопада 2015 року.

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося з позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області до Державного підприємства "Солотвинський солерудник", якою просить стягнути з Державного підприємства "Солотвинський солерудник" на користь Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 27254,59 грн..

Свої позовні вимоги позивач мотивує наступним. Управлінням Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області було проведено виплату пільгової пенсії пенсіонерці ОСОБА_1 за період з 01 червня 2013 року по 31 грудня 2014 року, з якої відшкодуванню підлягає 27254,59 грн.. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (надалі Закон України № 1058-ІV) підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Таким чином, починаючи з 2012 року підлягає відшкодуванню 100 відсотків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Однак, відповідач належного відшкодування сум виплаченої пільгової пенсії не здійснив.

28 жовтня 2015 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява від представника позивача, відповідно до якої останній просить розглянути справу без його участі за наявними матеріалами у справі та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 22).

Відповідач у судове засідання не забезпечив явку свого представника, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 3 Розділу II КАС України. Проте 13 жовтня 2015 року надав суду заперечення проти позову, в якому зазначає, що комісія з ліквідації ДП "Солотвинський солерудник" не являється відповідачем по справі так, як підприємство перебуває у процедурі ліквідації юридичної особи і не визнає позовні вимоги (а.с. 21).

Відповідно до статті 47 КАС України особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Відповідно до статті 41 частини 1 КАС України, у звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Зясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до даних, які містяться у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 24 квітня 2015 року порушено справу про банкрутство ДП "Солотвинський солерудник" на підставі ухвали господарського суду Закарпатської області від 17 квітня 2015 року № 907/136/15 (а.с.а.с. 24, 25).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27 липня 2015 року № 907/136/15 ухвалу господарського суду Закарпатської області від 17 квітня 2015 року у справі № 907/136/15 скасовано та відмовлено Воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальному) загону України державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області в порушенні провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Солотвинський солерудник" (а.с.а.с. 26, 27).

Наявність процедури ліквідації відповідно до вимог Господарського чи Цивільного кодексів України, не позбавляє позивача звернення до суду.

Згідно статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року в адміністративній справі № 807/3982/13-а, встановлено, що Державне підприємство "Солотвинський солерудник" зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області як платник збору на обовязкове державне пенсійне страхування, визначений ст. 1 Закону України "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування" № 400/97 - ВР від 26.06.1997 року, а з 01.01.2004 року також як платник страхових внесків відповідно до ст. 15 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058. Відшкодуванню позивачу, крім суми виплаченої пенсії, підлягають і витрати на доставку пенсії, які згідно змін до граничних тарифів на основні послуги звязку, затверджених наказом Держкомзвязку та інформації України № 166 від 22 липня 2004 року становлять для села 1,56 відсотка, для міста 0,79 відсотка. (а.с.а.с. 10, 11).

Вказаною постановою встановлено обставини щодо правомірності призначення пенсії за списком № 1 громадянці ОСОБА_1 (а.с. 10 (на звороті)).

Позивачем на адресу відповідача надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсії призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.а.с. 7-9).

Відповідно до листа ПАТ КБ "Приватбанк" від 08 червня 2015 року за № 20.1.0.0.0/7-20150604/3515, що наданий на запит позивача від 13 березня 2015 року за № 1237/11 пенсіонерці ОСОБА_1 проведена виплата пенсії за період з 01 червня 2013 року по 31 грудня 2014 року у розмірі 27254,59 грн. (а.с.а.с. 12, 13).

Відповідно до статті 6 пункту 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду місячну суму зазначену в повідомленні про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яким відповідно до статті 6 пункту 6.4. цієї Інструкції розмір сум відшкодування на поточний рік визначається щорічно.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058 підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Таким чином, починаючи з 2012 року підлягає відшкодуванню 100 відсотків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до зведеного розрахунку, що міститься в адміністративному позові, заборгованість відповідача становить 27254,59 грн. (а.с. 5).

З огляду на вищевказане, зважаючи на вказані норми Законів України, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 11, 70, 72, 86, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області до Державного підприємства "Солотвинський солерудник" задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Солотвинський солерудник" (90575, Закарпатська область, тячівський район, смт. Солотвино, вул. Шахтарська, будинок 36, ідентифікаційний код 00383544) на користь Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 27254,59 (двадцяти семи тисяч двохсот пятдесяти чотирьох грн. 59 коп.) грн..

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяОСОБА_2