Рішення № 53958916, 30.11.2015, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/1665/15-ц

Номер провадження 2/555/536/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2015 року

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Мельничук Н. В.

при секретарі Кравчук С. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне цивільну справу за позовом ОСОБА_1, третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Березнівського району Рівненської області, Головного управління Держземагенства у Рівненській області про виділення в натурі земельної ділянки у розмірі земельної частки/ паю/, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про виділення в натурі земельної ділянки у розмірі земельної частки, мотивуючи свої вимоги тим, що 20 червня 2014 року померла його мама ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина, а саме право на земельну частку (пай) землі, яка перебуває у колективній власності КСГП «Колос» розміром 5,35 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) що належала його мамі на підставі сертифікату РВ №0247394 виданого Березнівською районною державною адміністрацією 28.11.2001 року. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 березня 2015 року він успадкував 1/2 частину земельної частки (паю), що належала його мамі - ОСОБА_4 При зверненні до ОСОБА_3 сільської ради Березнівського району Рівненської області із усною заявою про надання інформації щодо можливості виділення земельної частки (паю) на підставі зазначеного вище сертифікату було повідомлено, що сільська рада не наділена повноваженнями щодо розпорядження землями колективної власності на територіальні і так як вільні землі колишньої колективної власності, які підлягають паюванню на території ОСОБА_3 сільської ради відсутні, тому викопіювання необхідно надавати із земель державної власності, та порадили звернутись для вирішення даного питанням до Головного управління Держземагентства у Рівненській області. В травні 2015 року він звернувся до відповідача з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 умовних кадастрових гектари у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності взамін земель колективної власності визначених за рішенням Березнівського районного суду від 09.06.2000 року на території ОСОБА_3 сільської ради Березнівського району. У червні 2015 року Головне управління Держземагентства у Рівненській області надало відповідь на вказану вище заяву, згідно якої йому було відмовлено у задоволенні заяви щодо виділення земельної ділянки та порадили звернутись до суду із заявою про виділення земельної ділянки із земель державної власності. Вважає, що в результаті вищезазначених дій порушується його цивільне право на отримання у власність земельної ділянки призначеної для ведення особистого селянського господарства, на отримання якої він має право, як спадкоємець після смерті своєї матері ОСОБА_4, яка була членом КСГП «Колос» та у встановленому законом порядку отримала відповідний сертифікат про право на земельну частку (пай).

В судовому засіданні позивач, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача позовні вимоги уточнили щодо розміру земельної частки/ паю/ , а саме площею 2,00 га з підстав, викладених в позові, просить задовольнити позов.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради - не заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог , а саме виділення позивачу та третій особі земельної частки / паю / в розмірі 2,00 га. .

Представник Головного управління Держземагентства у Рівненській області позовні вимоги не визнав, оскільки згідно рішення березнівського районного суду від 08 червня 2000 року Головне управління Держземагенства у рівненській області не зазначене, визнав право позивача та третььої особи на земельну частку / пай/ після смерті їх матері- Луцик Л.В. згідно сертифіката від 28.11.2001 року, просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 17 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України зі змінами внесеними на підставі Закону України №5245-УІ від 06.09.2012 року та наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.01.2013 №40, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.02.2013 за №260/22792 «Про внесення змін до наказу Мінагрополітики України від 10.05.2012 №258», з 01.01.2013 року центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передає земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених ч. 8 ст. 122 ЗК України, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно п.4.32. Положення про Головне управління Держземагенства в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства від 10.05.2012 року №258, Головне управління Держземагенства в областіпередає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.

Тобто розпорядження земельними ділянками державної власності за межами населених пунктів в межах Рівненської області здійснює Головне управління Держземагенства в Рівненській області.

Відповідно до ст.ст.1, 2, 3 Закону України «Про порядоквиділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»право на земельну частку (пай) мають, зокрема, особи, які отримали сертифікат на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; право особи на земельну частку (пай) може бути встановленов судовому порядку.Основним документом,що посвідчує право наземельнучастку (пай),єсертифікатна право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельнучастку(пай), також є свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», при неможливості надати особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до п. 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу.

В судовому засіданні встановлено, що 18 березня 2015 року після смерті матері позивача та третьої особи- Луцик ОСОБА_5 їм було видано свідоцтво про право на спадщину за законом за яким було успадковано по 1/2 частині земельної частки (паю), яка перебуває у колективній власності КСГП «Колос» розміром 5,35 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натур (на місцевості) що належала їх мамі на підставі сертифікату РВ №0247394 виданого Березнівською районною державною адміністрацією 28.11.2001 року.

Суд вважає, що в результаті вищезазначених дій порушено право позивача та третьої особи на отримання у власність земельної ділянки призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на отримання якої вони мають право, як особи, які успадкували дане право належне за життя їх матері на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай). Враховуючи вищевикладене заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню. Керуючись ст.ст. 213, 215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Зобов"язати ОСОБА_3 сільську Раду Березнівського району Рівненської області виділити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку в натурі в розмірі 2,00 га на підставі сертифікату на право на земельну частку / пай/ та свідоцтва про право на спадщину, на території ОСОБА_3 сільської Ради Березнівського району Рівненської області.

Зобов"язати Головне управління Держземагенства у Рівненській області прийняти рішення про виділення в натурі / на місцевості/ та передачу у приватну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельної ділянки в розмірі земельної частки паю площею 2,00 га згідно сертифікату на право на земельну частку / пай/ РВ № 0247394 від 28 листопада 2001 року із земель запасу , які перебувають у державній власності сільськогосподарського призначення на території ОСОБА_3 сільської Ради Березнівського району Рівненської області.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Березнівський районний суд.

Суддя: ОСОБА_6