Рішення № 53958580, 02.12.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/3415/15-ц 02.12.2015 02.12.2015 02.12.2015

Провадження №22-ц/784/2557/15

Справа №489/3415/15-ц

Провадження № 22ц/784/2557/15 Головуючий у 1-ї інстанції Тихонова Н.С.

Категорія 27 Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О.О.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

2 грудня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої: Ямкової О.О.,

суддів: Колосовського С.Ю., Локтіонової О.В.,

із секретарем: Горенко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

Публічного акціонерного банка «Акцент-Банк»

(далі - ПАТ «А-Банк»)

на заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 8 вересня 2015 року

за його позовом

до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2015 року ПАТ «А-Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, вимоги за яким у вересні 2015 року зменшив, та остаточно просив про стягнення з відповідача за укладеним між сторонами 15 серпня 2008 року кредитним договором - 136 412 грн. 87 коп. пені.

Позивач зазначав, що позичальник ОСОБА_2 в порушення умов укладеного з ним кредитного договору («Розстрочка») (Стандарт) у встановлені строки не погашав тіло кредиту, проценти за користування кредитом, пеню і суми штрафів, у зв'язку з чим з нього на користь банка за заочним рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 7.08.2013 року стягнуто 10 978 грн. 42 коп. заборгованості, яка складалася із тіла кредиту, процентів і зменшеної суми пені.

Між тим, зазначене рішення суду позичальником повністю не виконано, і тому банком додатково нарахована пеня за порушення строків сплати платежів.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 8 вересня 2015 року у задоволенні позову банка відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «А-Банк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалите нове, яким вимоги банка задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 серпня 2008 року між банком і ОСОБА_2 укладено кредитний договір («Розстрочка») (Стандарт), за яким останній отримав кредитні кошти в сумі 4 632грн. 13коп. під 12,0% на рік із визначеним щомісячним платежем, який складається із суми заборгованості за кредитом, процентами, винагороди, комісії, а також інших витрат, та з кінцевим терміном повернення 16 серпня 2010 року.

Згідно до наданого банком розрахунку, відповідач ОСОБА_2 останнє погашення здійснив у вересні 2008 року (а.с.5).

У зв'язку із зазначеним, в квітні 2013 року ПАТ «А-Банк» подав позов до суду.

7 серпня 2013 року заочним рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва позов банка задоволено частково, та на його користь з позичальника ОСОБА_2 стягнуто 10 978 грн. 42 коп. заборгованості за кредитом, яка утворилася станом на 27 березня 2013 року і складалася з: 3 691 грн. 55 коп. - заборгованості за тілом кредиту, 574 грн. 68 коп. - заборгованості за процентами, 1 222 грн. 98 коп. - комісії та 5 489 грн. 21 коп. - зменшеної суми пені. У стягненні штрафів - відмовлено (а.с.4).

В той же час, банком станом на 14 травня 2015 року повторно нарахована заборгованість за тілом кредиту, процентами та комісією, яка вже стягнута за заочним рішенням суду від 7 серпня 2013 року, та суми штрафів, в стягненні яких судовим рішенням відмовлено (а.с.4-6).

Тому, зменшуючи позовні вимоги ПАТ «А-Банк» додатково нарахував заборгованість відповідача за кредитним договором, яка складається тільки із заборгованості за пенею в розмірі 136 412 грн. 87 коп., що розрахована ним накопичувальним підсумком та шляхом відмінусування від загальної суми боргу за кредитом суми пені - 5 489 грн. 21 коп., яка вже стягнута за рішенням суду (а.с.41-42).

Однак, установивши такі факти, суд першої інстанції невірно визначився із характером спірних правовідносин, не врахував положення ст. ст. 509, 526, 599, 610, 611, 1048-1049, 1054 ЦК України, відповідні умови та правила надання банківських послуг, а також наявність інших обставин, які мають істотне значення для справи, і необґрунтовано відмовив у стягненні пені.

При цьому, місцевий суд помилково вважав, що банк не має право на стягнення пені за порушення строків погашення платежів після рішення суду, яким вже стягнуто тіло кредиту, проценти, комісія та пеня, та у зв'язку із закінченням строку дії договору.

Між тим, за правовою позицією, викладеною у Постанові Верховного Суду України у справі за №6-1206цс15, вбачається, що позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Тому, виходячи із системного аналізу ст.ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слідує, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

Але, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що заборгованість за кредитним договором до наступного часу повністю не зарахована на користь банка, а відтак, у банка є право на отримання від позичальника пені, нарахованої за порушення умов договору.

Вказаним обставинам суд першої інстанції оцінки не дав та припустився помилки щодо підстав для відмови у стягненні заборгованості за пенею.

Таким чином, заочне рішення суду першій інстанції щодо відмови у стягненні пені за кредитним договором ухвалено з порушенням норм матеріального права, а його висновки не відповідають обставинам справи.

Разом з тим, розраховуючи суму пені як позовну вимогу, ПАТ «А-Банк» помилково зменшив її на 5489грн. 21 коп., що була стягнута на його користь за судовим рішенням від 7 серпня 2013 року, замість суми в 98 246 грн. 59 коп., що була ним розрахована станом на 27 березня 2013 року та пред'явлена за першим позовом, з безпідставним посиланням на положення Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), які на час укладення кредиту між сторонами не діяли.

Тому, у відповідності до наданого розрахунку у справі (а.с.5-6) і поданого представником банка в якості пояснень, та порядку нарахування пені за умовами, викладеними у п.5.1 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), які діяли на час спірних правовідносин, та заяви ОСОБА_2 про надання кредиту від 15 серпня 2008 року, слід розрахувати суму пені в розмірі 0,5% від простроченої суми заборгованості за кожен день за період з 28 березня 2013 року по 14 травня 2015 року, яка складає 16 987 грн. 02 коп..

За такого, колегія суддів у відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України вважає за необхідне скасувати заочне рішення та ухвалите нове, яким задовольнити позов банка частково та стягнути на його користь 16 987 грн. 02 коп. пені.

Виходячи з наведеного, та керуючись положенням статті 88 ЦПК України, слід розподілити судові витрати наступним чином: стягнути з відповідача на користь банка 511грн. 56коп. витрат за розгляд справи у судах першої та апеляційної інстанціях.

Керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ПАТ «А-Банк» задовольнити частково.

Заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 8 вересня 2015 року скасувати та ухвалити нове, яким позов Публічного акціонерного товариства «А-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «А-Банк» 16 987 грн. 02 коп. пені і 511 грн. 56 коп. судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча Судді