Постанова № 5395691, 30.04.2009, Чистяківський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Торезький міський суд Донецької області)

Справа № 2-а-693/09

ПОСТАНОВА

іменем України

30 квітня 2009 року об 11 годині 40 хвилин м. Торез

Торезький міський суд Донецької області у складі:

Головуючий-суддя Сенчишин Ф.М.

При секретарі Анцибор І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення вартості наданих застрахованій особі соціальних послуг,

ВСТАНОВИВ:

Згідно позову, відповідачка звернулася до ОСОБА_1 міського центру зайнятості 08 жовтня 2008 року за сприянням у працевлаштуванні. Статус безробітного наданий їй 15 жовтня 2008 року. При реєстрації у Центрі зайнятості відповідачка не повідомила, що у період з 18 серпня 2005 року по 28 серпня 2008 року була зареєстрована як фізична особа підприємець і в цей час страхові внески до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття не сплачувала. За відсутності сплати страхових внесків відповідачка не має відповідного страхового стажу і не мала права на отримання допомоги по безробіттю. З моменту виникнення обставин, які впливають на умови виплати матеріального забезпечення, позивач виплатив відповідачці 1091,61 гривень. Позивач звернувся до відповідача 23 лютого 2009 року листом № 06-499 (отриманий відповідачкою 05.03.2009 року) з пропозицією добровільно повернути вказані грошові кошти, яку відповідачка залишила без задоволення і грошові кошти не повернула.

Позивач просить стягнути з відповідачки на користь ОСОБА_1 міського центру зайнятості суму виплаченої допомоги по безробіттю, отриманої внаслідок неповідомлення про обставини, які впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг у сумі 1091,61 гривень.

Позивач ОСОБА_1 міський центр зайнятості, належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи, до суду представника не направив. Надав суду письмову заяву, згідно якої підтримав позовні вимоги та доводи позовної заяви на яких вони ґрунтуються. Просить слухати справу без участі свого представника.

Належним чином сповіщена про час та місце розгляду справи відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, про причини неявки суду не повідомила.

За ухвалою суду справу розглянуто за відсутності сторін.

На підтвердження заявлених вимог позивачем надані та досліджені судом наступні докази:

- копія персональної картки відповідачки;

- копія листка відвідування відповідачкою центру зайнятості;

- копія заяви відповідачки від 15 жовтня 2008 року про надання статусу безробітного;

- копія свідоцтва про державну реєстрацію відповідачки у якості фізичної особи – підприємця;

- копія пояснювальної відповідачки;

- копія претензії позивача відповідачці;

- довідка про нарахування допомоги по безробіттю відповідачці;

- копії документів щодо виплати відповідачці допомоги по безробіттю.

На підставі досліджених доказів судом встановлені наступні фактичні обставини:

Відповідачка ОСОБА_2 звернулася до ОСОБА_1 міського центру зайнятості 08 жовтня 2008 року за сприянням у працевлаштуванні. Статус безробітного наданий їй 15 жовтня 2008 року. При реєстрації у Центрі зайнятості відповідачка не повідомила, що у період з 18 серпня 2005 року по 28 серпня 2008 року була зареєстрована як фізична особа підприємець і в цей час страхові внески до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття не сплачувала. За відсутності сплати страхових внесків відповідачка не має відповідного страхового стажу і не мала права на отримання допомоги по безробіттю. З моменту виникнення обставин, які впливають на умови виплати матеріального забезпечення, позивач виплатив відповідачці 1091,61 гривень. Позивач звернувся до відповідача 23 лютого 2009 року листом № 06-499 (отриманий відповідачкою 05.03.2009 року) з пропозицією добровільно повернути вказані грошові кошти, яку відповідачка залишила без задоволення і грошові кошти не повернула.

Аналізуючи правовідносини, що є предметом судового розгляду, суд враховує наступне:

Згідно п.п. 2, 3 ст. 36 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02 березня 2000 року № 1533-ІІІ, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов’язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Згідно п. 2.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової ї виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 року, згідно з пунктом 2.1 цього Порядку визначається та виплачується допомога по безробіттю особам, які брали участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах та протягом 12 місяців що передували початку безробіття, працювали або займалися підприємницькою діяльністю не менше 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, а саме: … особам … які були суб’єктами підприємницької діяльності.

Згідно п. 4.5 вказаного Порядку, особам, зазначеним у пункті 2.5 цього Порядку, які працювали або займалися підприємницькою діяльністю, не сплачували страхові внески до Фонду та не мають раніше набутого трудового, що прирівнюється до страхового, або страхового стажу, допомога по безробіттю не призначається.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов‘язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, в тому числі з договорів та інших правочинів.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Таким чином, відповідачка ОСОБА_2 при наданні їй статусу безробітного не повідомила позивача про обставини, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг, безпідставно отримала допомогу по безробіттю, внаслідок чого у неї виникло зобов’язання повернути позивачеві понесені ним витрати на виплату їй такої допомоги. Протягом семи днів після отримання вимоги позивача щодо оплати зазначених коштів, належним чином не виконала своє зобов’язання, прострочивши виконання грошового зобов’язання, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись п.п. 2, 3 ст. 36 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02 березня 2000 року № 1533-ІІІ, п. 2.5, 4.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової ї виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 року ст.ст. 509, 526, 530, 625 ЦК України, та ст.ст. 9, 11, 14, 71, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення вартості наданих застрахованій особі соціальних послуг – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає у м. Торезі Донецької області, вул. Ніколаєва, б. 28, кв. 3, іпн НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 міського центру зайнятості (м. Торез, Донецької області, б-р Ілліча, 8, код ЄДРПОУ 25118033) суму виплаченої допомоги по безробіттю, отриманої внаслідок неповідомлення про обставини, які впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг у розмірі 1091 (одна тисяча дев’яносто одна) гривня 61 (шістдесят одна) копійка (отримувач ОСОБА_1 міський центр зайнятості, р/р 37172001004267, ОКПО 25118033, Банк: УДК в Донецькій області, МФО 834016).

На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження у Апеляційний адміністративний суд Донецької області через Торезький міський суд протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а апеляційна скарга може бути подана у тому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання такої заяви.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови згідно ст. 160 КАС України складено 30 квітня 2009 року.

Постанову надруковано в єдиному примірнику в нарадчій кімнаті суддею Сенчишиним Ф.М.

Суддя Торезького міського суду Ф.М. Сенчишин