Вирок № 53956355, 01.12.2015, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 01.12.2015

Справа № 320/9146/15-к

Провадження № 1-к-320-736-15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2015 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Бахаєва І.М.,

при секретарі Фурсової Л.І.,

за участю прокурора - Кулик О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_2.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12015080140005078 відносно обвинуваченого:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (і.н.2394911495) уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Російської Федерації, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, село Тихонівка, вулиця Пушкіна, будинок 181, в силу ст.ст.75, 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1, 10 жовтня 2015 року приблизно о "16" годині "00" хвилин перебуваючи біля двору дому № 21 по вулиці Гвардійській міста Мелітополь Запорізької області, маючи умисел на незаконне придбання, носіння, зберігання бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, шляхом привласнення знайденого без передбаченого законом дозволу придбав, згідно висновку експерта № 272/143вр від 13.10.2015 року, корпус бойової ручної наступальної осколкової гранати РГД-5 промислового виготовлення, який до боєприпасів не відноситься, але який містив в своєму складі заряд вибухової речовини бризантної дії тринітротолуолу (тротилу) вагою 100-115 грамів, придатний для здійснення вибуху при наявності засобу ініціювання або утворенні необхідних умов, який ОСОБА_1 поклав в боковий карман своєї спортивної сумки і зберігаючи при собі без передбаченого законом дозволу, переніс до свого домоволодіння, розташованого за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, село Тихонівка, вулиця Пушкіна, будинок 181, де і зберігав в подальшому без передбаченого законом дозволу.

Після цього, 11.10.2015 року ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в період часу з "10" години "00" хвилин до "12" години "00" хвилин незаконно переніс корпус бойової ручної наступальної осколкової гранати РГД-5 промислового виготовлення, який до боєприпасів не відноситься, але який містив в своєму складі заряд вибухової речовини бризантної дії тринітротолуолу (тротилу) вагою 100-115 грамів, придатний для здійснення вибуху при наявності засобу ініціювання або утворенні необхідних умов, з території свого домоволодіння на територію залізничного вокзалу станції Мелітополь Придніпровської залізниці, який розташований за адресою Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Фрунзе, де о "12" годині "00" хвилин працівниками міліції патрульної служби Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізькій області при проведенні особистого догляду ОСОБА_1 при складанні відносно нього адміністративного протоколу, в боковому кармані його спортивної сумки був знайдений і вилучений, корпус бойової ручної наступальної осколкової гранати РГД-5 промислового виготовлення, який до боєприпасів не відноситься, але який містив в своєму складі заряд вибухової речовини бризантної дії тринітротолуолу (тротилу) вагою 100-115 грамів, придатний для здійснення вибуху при наявності засобу ініціювання або утворенні необхідних умов, який він придбав, носив, зберігав без передбаченого законом дозволу.

Своїми умисними діями, ОСОБА_1 придбав, зберігав, носив вибухову речовину без передбаченого законом дозволу, тобто вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

В даному кримінальному провадженні, 29.10.2015 року, між прокурором та підозрюваним в порядку передбаченому ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до даної угоди, прокурор та обвинувачений дійшли згоди, щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3. Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачений ОСОБА_1 повинен нести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити підозрюваного ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо протягом одного року ОСОБА_1 не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі п.п. 2, 3 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які розяснені підозрюваному ОСОБА_1.

Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості.

Розглядаючи в порядку ч.2 ст. 474 КПК України, питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно до ч.4 ст. 474 КК України перед прийняттям рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен зясувати в обвинуваченого чи цілком він зрозуміє обставини викладені у п.1-4 ч.4 ст. 474 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вказав, що він цілком розуміє характер обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КК України. Крім того зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, згідний з видом покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на її затвердженні.

Суд шляхом опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та захисника обвинуваченого, які не заперечували щодо затвердження угоди, суд дійшов до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди про визнання винуватості.

За таких підстав суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_1 придбав, зберігав, носив вибухову речовину без передбаченого законом дозволу, тобто вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_1 покарання узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 29.10.2015 року, про визнання винуватості укладену між прокурором та підозрюваним ОСОБА_1 у кримінальному провадженні за № 12015080140005078 від 11.10.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 29 жовтня 2015 року покарання, у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити підозрюваного ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо протягом одного року ОСОБА_1 не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі п.п. 2, 3 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 обрати особисте зобовязання.

Речові докази:

- уламки бойової ручної наступальної осколкової гранати РГД-5, вилученої 11.10.2015 року у ОСОБА_1, визнані речовими доказами та передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізькій області згідно квитанції № 278-41/4119 знешкодити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (і.н.2394911495), який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, село Тихонівка, вулиця Пушкіна, будинок 181, на користь держави судові витрати повязані з проведенням експертизи в кримінальному провадженні на рах. № 311161157000009 одержувач УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300; Код банку 813015, Код ЄДРПОУ 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області в сумі 491 (чотириста девяносто один) гривень 04 копійок.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Запорізької області протягом 30 діб з дня його проголошення через Мелітопольський міськрайонний суд.

Для особи яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДЯ: І.М.БАХАЄВ