Вирок № 53954688, 01.12.2015, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/1971/15-к

Провадження № 1-кп/419/155/2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2015 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Іванової О. М.,

при секретарі Краснопольському С.В.,

за участю: прокурора військової прокуратури

Луганського гарнізону ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новоайдар Луганської області кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015130610000369 від 05.10.2015 року за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, маючого середньо- спеціальну освіту, одруженого, військовослужбовця за призовом помобілізації, у військовому званні «молодшого сержанта», який проходить військову службу у військовій частині польова пошта В4680 на посаді санітарного інструктора інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення військової частини польова пошта В 4680, раніше не судимого, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст.263 ч.1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2, будучи військовослужбовцем, молодшим сержантом та працюючи на посаді санітарного інструктора інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення військової частини польова пошта В 4680, в кінці травня 2015 року знайшов поблизу с. Кримське, Новоайдарського району, Луганської області тротилову шашку вагою 400 грм., яку переніс до місця свого тимчасового проживання в бліндаж, який розташований поряд з вищевказаним населеним пунктом, де зберігав її з власними речами до 5 жовтня 2015 року. 5 жовтня 2015 року ОСОБА_2 переклав дану тротилову шашку в коробку, з метою її відправки сервісом «Нова пошта» до свого постійного місця проживання, а саме за адресою: Івано-Франківська область, Коломийський район, с. Нижній Вербіж.

Вказані дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, тобто носіння, зберігання та придбання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

26 жовтня 2015 р. між підозрюваним ОСОБА_2 та прокурором першого відділу військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості, за якою підозрюваний ОСОБА_2 повністю визнав свою винуватість у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

Відповідно до угоди про визнання винуватості прокурор першого відділу військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 263 КК України, щодо узгодженого покарання із застосуванням ст. ст. 69, 53 КК України у виді штрафу в розмірі 700 (сімсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 11900 грн. та згоди сторін на його призначення, щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст. 473 КПК України та щодо наслідків невиконання угоди, передбачених ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення, яке йому пред'явлено. Визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України в повному обсязі, щиро розкаявся, визнав фактичні обставини справи, встановлені під час досудового розслідування. Крім того зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та пояснив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги закону, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання. Також прокурор просив долучити до обвинувального акту та угоди про визнання винуватості матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_2

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.

Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Згідно обвинувального акту, обвинуваченому ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке, враховуючи положення ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_2 носив, зберігав та придбав вибухові речовини без передбаченого законом дозволу, і кримінальна відповідальність за вказаний злочин передбачена ч.1 ст. 263 КК України.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого суд вважає щире каяття, безпосередню участь в антитерористичній операції.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Суд в порядку ст. 474 КПК України шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.

Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що взяті обвинуваченим на себе за угодою про визнання винуватості зобов'язання очевидно можливі для виконання.

Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали, перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК та КК України, суд дійшов до переконання про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 26 жовтня 2015 року в кримінальному провадженні № 419/1971/15-к (ЄРДР №42015130610000369) між підозрюваним ОСОБА_2 та прокурором першого відділу військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_4

З урахуванням особи винного, за наявності кількох обставин, що пом`якшуть покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, за вчинений злочин обвинувачений ОСОБА_2 підлягає покаранню, узгодженому сторонами в угоді про визнання винуватості, з застосуванням вимог ст. ст. 69, 53 КК України, а саме у виді штрафу у розмірі 700 (сімсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 11 900 грн.

Під час проведення досудового розслідування проводилася вибухотехнічна експертиза № 344 від 19.10.2015 року, витрати за проведення якої підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368- 374, 474, 475, 476 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26 жовтня 2015 року в приміщенні військової прокуратури Луганського гарнізону, розташованої за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 6-а,між підозрюваним ОСОБА_2 та прокурором першого відділу військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесенному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015130610000369 від 05.10.2015 року.

ОСОБА_2визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України і призначити йому покарання з застосуванням ст. ст. 69, 53 КК України у виді штрафу у розмірі 700 (сімсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 11900 грн. (одинадцять тисяч дев`ятсот гривень).

Стягнути з ОСОБА_2, ідн. № НОМЕР_1,на користь держави 491,04 грн. в рахунок відшкодування витрат на проведення в ході досудового розслідування вибухотехнічної експертизи № 344 від 19.10.2015 року, на р\р 31256201117798, код ЄДРПОУ 25574305, Банку УДКСУ у Луганській області, МФО 804013, одержувач: НДЕКЦ при ГУМВС України у Луганській області.

Речовий доказ: тротилову шашку вагою 400 грам, яка знаходиться на відповідальному зберіганні в кімнаті зберігання зброї військової частини 3021 з місцем дислокації в м. Рубіжне Луганської області знищити.

Роз`яснити ОСОБА_2, що умисне невиконання угоди про винуватість є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду через Новоайдарський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України: обвинуваченим виключно з підстав призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 ст.477 КПК України, у тому числі нероз"яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому угода не може бути укладена.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: О. М. Іванова