Рішення № 5395319, 27.04.2009, Господарський суд Чернігівської області

27.04.09

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

м.Чернігів тел.779-918

просп.Миру,20 тел.678-853

=====

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

24 квітня 2009р. Справа № 8/55

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Чесна музика”, вул..Хвойки, 18/14, корп.10, оф.1002 м.Київ, 01033

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про захист авторських прав та стягнення 50400грн. компенсації

Суддя Т.Г.Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Радченко О.О. представник, довіреність №21 від 01.10.08р.(після перерви не зявився)

від відповідача: ОСОБА_1 фізична особа-підприємець (особисто)

Рішення винесено після перерви, оголошеної в судовому засіданні на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України з 23.04.09р. по 24.04.09р.

За згодою сторін в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

С У Т Ь С П О Р У:

Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 50400грн. компенсації за порушення майнових авторських прав, яке полягало у публічному виконанні під час здійснення господарської діяльності у кафе „Старий замок” музичних творів: „Сонце” (виконавець Олена Терлєєва, автор музики - А.Максимова, автор тексту - А.Максимова), „Я с тобой” (виконавець Іраклі, автор музики - М.Фадєєв, автор тексту- І.Секачева), „Белые розы” (виконавець група „Ласковый май”, автор музики - С.Кузнєцов, автор тексту - С.Кузнєцов), виключні авторські права на які на території України передані позивачу; про накладення на відповідача штрафу у розмірі 10% суми, присудженої судом на користь позивача, з направленням цього штрафу до Державного бюджету України та про опублікування за рахунок відповідача в газеті „Деснянська правда” відомостей про порушення відповідачем авторських прав позивача та судового рішення по даній справі.

Відповідач в письмовому відзиві проти позову заперечує, посилаючись на те, що ним здійснюється господарська діяльність в приміщенні кафе „Старий замок” щодо надання послуг громадського харчування. Як зазначає відповідач посилаючись на висновок Щорського РВ УМВС від 10.04.08р., в приміщенні кафе дискотеки не проводяться, музичні твори в кафе виконуються з музичних телевізійних каналів, інших пристроїв відтворення музичних творів у кафе не має. Крім того, відповідач, вважає, що позивачем не доведено наявність у нього виключних прав дозволяти та забороняти використання обєкта права інтелектуальної власності.

Дослідивши матеріали справи, відеозапис як речовий доказ здійснення публічного виконання спірних творі, вислухавши пояснення та доводи сторін, зясувавши обставини, які мають значення для вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Видавництво Моноліт” (правоволодар за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Чесна музика” (позивач у справі, користувач за договором) укладено ліцензійний договір №ИК/07-90/2 (далі за текстом договір-1), за умовами якого правоволодар передав користувачу права на використання творів способами, які передбачені розділом 3 договору, а користувач приймає дані права та виплачує правоволодарю роялті в розмірі та в порядку, визначеними даним договором.

За умовами розділу 1 договору-1сторонами визначено, що твори це музикальні твори з текстом чи без тексту, вказані в додатках до договору, права на використання яких повністю або частково належить правоволодарю; права - це виключні майнові авторські права здійснювати протягом строку, в межах долі правоволодаря та території по відношенню до творів дії, визначені даним договором; територія - дія договору розповсюджується на територію України; строк це період часу, протягом якого користувач вправі використовувати права, який для кожного конкретного твору починається з дати підписання додатку із зазначенням даного твору і закінчується 31.12.07р.

Відповідно до п.2.2 договору-1 найменування та кількість творів, виключні права на використання яких правоволодар передав користувачу, визначаються сторонами в додатках до договору, які є його невідємною частиною.

Згідно із розділом 3 договору-1 користувачу, зокрема, передані права на публічне виконання творів, на заборону третім особам будь-яке неправомірне використання творів, а також присікати подібні факти такого використання творів, здійснювати для цього будь-які юридичні дії, за власним вибором, вживати заходи щодо компенсації збитків і витрат, передавати третім особам без дозволу право володаря, в тому числі шляхом видачі ліцензії на використання творів способами, вказаними в даному договорі.

Згідно із п.4.1. договору-1 правоволодар гарантує, що володіє необхідними правами та повноваженнями щодо передачі користувачу вказаних в договорі прав.

Матеріалами справи також підтверджується правомірність набуття ТОВ „Видавництво Моноліт” майнових авторських прав, на твори, зазначені в договорі.

Як вбачається з додатку №1 до договору-1, позивачу передані виключні майнові авторські права, зокрема на такі твори, як:

Код 00797, назва твору - „Я с тобой”, автор музики М.Фадеев, автор тексту И.Секачева, оригінальний виконавець - Іраклі.

Код 00891, назва твору Солнце , автор музики А.Максимов, автор текстуА.Максимов, оригінальний виконавець Елена Терлеева.

01 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Видавництво Моноліт” (ліцензіар за договором) та позивачем (ліцензіат за договором) укладено ліцензійний договір №ИК/08-11/2 (далі за текстом - договір-2), за умовами якого ліцензіар передає ліцензіату права на використання творів способами, передбаченими даним договором, в межах долі ліцензіара, без збереження за ліцензіаром права видачі ліцензії іншим особам (виключна ліцензія), а ліцензіат зобовязався виплачувати ліцензіару винагороду за отримані за договором права в порядку і в строки, визначені даним договором.

За умовами розділу 1 договору сторонами визначено, зокрема, що твори це результат інтелектуальної діяльності, а саме: обнародувані і/або необнародувані музичні твори з текстом і/або без тексту, правоволодарем яких є ліцензіар. Кількість та найменування творів, а також розмір долі ліцензіара в кожному творі зазначаються в додатку №1, додатку №2, додатку №3 до даного договору. Надання права ліцензіаром ліцензіату згідно із даним договором здійснюється тільки в межах долі ліцензіара; права це виключні авторські права здійснювати на протязі строку, в межах долі ліцензіара та території по відношенню до творів дії, визначені даним договором (виключна ліцензія); територія територія України; строк це період часу, протягом якого ліцензіар вправі використовувати права, який розпочинається з 01.01.08р. і закінчується 31.12.08р.

В розділі 3 договору-2 сторони визначили обсяг правомочностей, які передаються ліцензіару на твори згідно із договором. Зокрема, ліцензіару, надані права на публічне виконання творів, укладати субліцензійні договори (надавати третім особам право на використання творів способами, вказаними в даному договорі тощо).

Відповідно до п.4.1 договору-2 ліцензіар гарантує наявність майнових авторських прав на твори в частині долі ліцензіара, виключну ліцензію на використання яких ліцензіар передав за даним договором і відповідними додатками.

Матеріалами справи також підтверджується правомірність набуття ТОВ „Видавництво Моноліт” майнових авторських прав, на твори, зазначені в договорі.

Відповідно до п.2.2 договору-2 найменування та кількість творів, права на використання яких ліцензіар передав ліцензіату, визначаються сторонами в додатку №1, додатку №2, додатку №3 до договору, які є його невідємною частиною.

Згідно із додатком №1 до договору-2, позивачу передані виключні авторські права, зокрема, на твір: код 00891, назва твору Солнце, автор музики А.Максимов, автор тексту А.Максимов, оригінальний виконавець Елена Терлеева.

01 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Монолит-АВК” (ліцензіар за договором) та позивачем (ліцензіат за договором) укладено ліцензійний договір №МК-08-05/2 (далі за текстом договір-3), за умовами якого ліцензіар передає ліцензіату права на використання творів способами, передбаченими даним договором, в межах долі ліцензіара, без збереження за ліцензіаром права видачі ліцензії іншим особам (виключна ліцензія), а ліцензіат зобовязався виплачувати ліцензіару винагороду за отримані за договором права в порядку і в строки, визначені даним договором.

За умовами розділу 1 договору сторонами визначено, зокрема, що твори це результат інтелектуальної діяльності, а саме: обнародувані і/або необнародувані музичні твори з текстом і/або без тексту, правоволодарем яких є ліцензіар. Кількість та найменування творів, а також розмір долі ліцензіара в кожному творі зазначаються в додатку №1, додатку №2, додатку №3 до даного договору. Надання права ліцензіаром ліцензіату згідно із даним договором здійснюється тільки в межах долі ліцензіара; права це виключні авторські права здійснювати на протязі строку, в межах долі ліцензіара та території по відношенню до творів дії, визначені даним договором (виключна ліцензія); територія територія України; строк це період часу, протягом якого ліцензіар вправі використовувати права, який розпочинається з 01.01.08р. і закінчується 31.12.08р.

В розділі 3 договору-3 в редакції Додаткової угоди від 02.01.08р. до цього договору, сторони визначили обсяг правомочностей, які передаються ліцензіару на твори згідно із договором. Зокрема, ліцензіару, надані права на публічне виконання творів, укладати субліцензійні договори (надавати третім особам право на використання творів способами, вказаними в даному договорі тощо).

Відповідно до п.4.1 договору-3 ліцензіар гарантує наявність майнових авторських прав на твори в частині долі ліцензіара, виключну ліцензію на використання яких ліцензіар передав за даним договором і відповідними додатками.

Матеріалами справи також підтверджується правомірність набуття ТОВ „Моноліт-АВК” майнових авторських прав, на твори, зазначені в договорі.

Згідно із додатком №1 до договору-3, позивачу передані виключні авторські права, зокрема, на твір: код 00006, назва твору Белые розы ( автор музики С.Кузнецов, автор тексту - С.Кузнецов, оригінальний виконавець солісти групи „Ласковый май”).

Таким чином, аналіз змісту вищевказаних договорів з додатками до них свідчить про наявність у позивача в період з 01.04.07р. по 31.12.07р. виключних майнових авторських прав на території України на твори: „Я с тобой”, автор музики М.Фадеев, автор тексту И.Секачева, оригінальний виконавець - Іраклі, „Сонце” , автор музики А.Максимов, автор текстуА.Максимов, оригінальний виконавець Елена Терлеева; в період з 01.01.08р. по 31.12.08р. на твори: „Сонце”, автор музики А.Максимов, автор текстуА.Максимов, оригінальний виконавець Елена Терлеева та твір „Белые розы”, автор музики С.Кузнецов, автор тексту - С.Кузнецов, оригінальний виконавець солісти групи „Ласковый май”.

15 червня 2007 року представником правоволодаря - Товариства з обмеженою відповідальністю „Чесна музика” (позивача у справі) ОСОБА_2, представником ОП УЛМП „Українська ліга музичних творів” Тукою С.М., в присутності старшого уповноваженого ВД СБЕЗ Щорського райвідділу УМВС в Чернігівській області Пономаренко А.В. складено акт фіксації публічного виконання творів та фонограм. В даному акті відображено, що 15.06.07р. в період з 22год. до 24год. здійснювалася фіксація використання шляхом публічного виконання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач у справі) у кафе „Старий замок”, розташованого по вул..Залізнічна, 15 у м.Щорс фонограм та зафіксованих в них музичних творів при здійсненні господарської діяльності. В акті зазначено, що відповідачем публічно виконувалися музичні твори: „Солнце” у виконанні Олени Терлеєвої (2 рази) та „Я с тобой” у виконанні Іраклі. В акті відображено, що фіксація здійснювалася з використанням відеокамери мобільного телефону „Nokia 6280”.

Повторно факт публічного виконання музичних творів, на які позивачу належать виключні майнові авторські права, під час здійснення відповідачем господарської діяльності, зокрема на твір: „Солнце” у виконанні Олени Терлеєвої та твір „Белые розы” у виконанні групи „Ласковый май”, було зафіксовано 12.07.08р., про що складено відповідний акт представником правоволодаря ОСОБА_2, представником ДП „Українське агентство з авторських та суміжних прав” Тукою С.М., в присутності представників громадськості ОСОБА_14 та ОСОБА_15 Фіксація здійснювалася з використанням відеокамери „SAMSUNG”.

Як свідчать матеріали справи, на момент фіксації публічного виконання вищевказаних творів позивачу належали виключні майнові авторські права на них.

Правова охорона особистих немайнових прав та майнових прав авторів, повязаних із створенням та використанням творів науки, літератури та мистецтва авторські права, і права виконавців, виробників фоногрма і відеограм та організацій мовлення суміжні права, здійснюється на підставі Закону України “Про авторське право і суміжні права (далі по тексту Закон).

Відповідно до ст.15 Закону до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору, а саме: публічне виконання і публічне сповіщення творів; публічну демонстрацію і публічний показ; відтворення та розповсюдження творів; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Згідно із ч.5 ст.15 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору, за винятком випадків, передбачених ст.ст.21-25 цього ж Закону.

Згідно зі ст.1 Закону виключним правом визнається майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих обєктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Враховуючи, що позивачу за умовами вищевказаних договорів передані виключні права, в тому числі на публічне виконання творів „Солнце”, „Я с тобой”, „Белые розы”, суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо відсутності у позивача права на заборону використовувати ці твори.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема рішення виконавчого комітету Щорської міської ради від 23.11.06р. №280 „Про видачу дозволу на відкриття кафе „Старий замок”, відповідач здійснює господарську діяльність у кафе „Старий замок”, розташований у м.Щорс, по вул..Залізнічна,15.

Статтею 50 Закону України “Про авторське право і суміжні права” передбачені порушення авторського права, які є підставами для судового захисту, в тому числі: вчинення будь-якою особою дій, які порушують майнові права субєктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені ст.15,39,40,41 Закону, з урахуванням передбачених ст.21-25,42,43 Закону обмежень майнових прав.

За змістом ст.52 Закону України “Про авторське право і суміжні права” можливість застосування передбачених нею способів цивільно-правового захисту авторських прав, зокрема: виплати компенсації, здійснення публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторських прав, та накладення штрафу у розмірі 10% від суми, присудженої на користь позивача, повязана з наявністю порушення авторських прав.

Таким чином, для покладення відповідальності у вигляді компенсації, здійснення публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторських прав, та накладення штрафу у розмірі 10% від суми, присудженої на користь позивача, має бути доведено факт порушення майнових авторських прав, які належать позивачу, та вчинення такого порушення саме відповідачем по справі.

Згідно з ч. 3 ст.426 Цивільного кодексу України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом, а виходячи зі змісту наданих позивачем договорів, таке права наявне у ТОВ „Чесна музика”.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Законом України „Про авторське право і суміжні права” публічне виконання творів визначається як подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час. Отже, стверджуючи про здійснення відповідачем публічного виконання творів, майнові авторські права на які належать позивачу, останній має довести спосіб, у якій здійснювалося публічне виконання творів.

Аналіз акту фіксації публічного виконання творів та фонограм від 15.06.07р. свідчить, що в ньому відсутнє будь-яке зазначення у якій спосіб здійснювалося публічне виконання творів „Солнце” та „Я с тобой”, зокрема у живому виконанні чи за допомогою будь-яких пристроїв і процесів.

В судовому засіданні 23.04.09р. судом був досліджений речовий доказ, а саме диск DVD-R із зазначенням „Щорс. Старий замок”, про що складено протокол огляду. В ході дослідження відеозапису, який містився на цьому диску, та якій позивач ідентифікує як запис, зроблений 15.06.07р. у кафе „Старий замок”, судом встановлено, що з відеозйомки не можливо встановити фактичний час день, місяць, рік - вчинення зйомки, місце вчинення. З відеозйомки беззаперечно не вбачається, що зйомка проводилася саме у кафе „Старий замок”, в якому відповідачем здійснюється господарська діяльність. Також, з відеозйомки не вбачається у якій спосіб здійснювалося публічне виконання творів „Солнце” і „Я с тобой”.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не довів належними засобами доказування факт виконання 15 червня 2007р. у кафе „Старий замок”, в якому відповідач здійснює господарську діяльність, творів „Солнце” та „Я с тобой”, виключні майнові авторські права на які належать позивачу.

В акті фіксації публічного виконання творів та фонограм від 12.07.08р., складеного представником позивача, зазначено, що в період з 22-ї години 11.07.2008р. по 3-ю годину 12.07.08р. при проведенні дискотеки в кафе „Старий замок”, в якому відповідач здійснює господарську діяльність, використовувалися музичні твори „Сонце” та „Белые розы” шляхом їх публічного виконання з компютера через підсилювач та гучномовці.

Крім того, судом в ході судового засідання були оглянуті речові докази, а саме диск DVD-R із зазначенням „Щорс. Старий замок”, про що складено протокол огляду. В ході огляду відеозапису судом встановлено, що запис дійсно здійснювався 11.07.08р. о 21год.59хв. оскільки дата та час зйомки були відображені на кадрі в лівому нижньому куті. Крім того, протягом безпереривної зйомки зявився кадр, на якому відображена вивіска закладу „Старий замок” із зазначенням режиму роботи закладу. При подальшому просмотрі запису встановлено, що в приміщенні кафе звучали музичні твори, а саме пісня „Солнце” та пісня „Белые розы”. На відезйомці було зафіксовано роботу компютера з підсилювальним пристроєм, на екрані монітора компютера чітко вбачається наявність спеціальної програми для програвання музичних творів.

Приймаючи до уваги приписи ст.19 ЦК України, суд приходить до висновку, що складений позивачем акт фіксації порушення прав та здійснення відеозйомки порушень авторських прав є діями, вчиненими позивачем на самозахист своїх прав, які не заборонені чинним законодавством.

Заперечення відповідача, що в приміщенні кафе дискотеки не проводяться та будь-які пристрої для виконання музичних творів у кафе відсутні, судом до уваги не приймаються, оскільки факт проведення або не проведення дискотеки не впливає на порушення авторських прав, яке відбувається шляхом публічного виконання музичних творів, оскільки порушенням є саме виконання обєктів авторського права без відповідного дозволу на це автора чи іншого субєкта авторських прав. Посилання відповідача на затверджений в.о. начальника Щорського РВ УМВС України в Чернігівській області від 10.04.09р. висновок ДІМ Щорського РВ УМВС щодо перевірки заяви директора ТОВ „Чесна музика”, судом також не приймається до уваги, оскільки даний висновок про відсутність у кафе інших пристроїв для виконання музичних творів, крім телевізора, зроблений через 9 місяців після вчинення правопорушення, зафіксованого позивачем 12.07.08р., та не відображає дійсних обставин саме 12.07.08р.

Крім того, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які підтверджують факт наявності у нього договорів з організаціями колективного управління або правоволодарями на твори „Солнце” та „Белые розы”.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про доведеність позивачем фактів порушення відповідачем майнових авторських прав ТОВ „Чесна музика” лише на твори „Солнце” та „Белые розы”.

Відповідно до п. г) ч.1 ст.52 Закону України “Про авторські права і суміжні права” субєкти авторського права мають право подавати позови про виплату компенсації. В силу п.г) ч.2 цієї ж статті компенсація визначається у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат.

При розрахунку суми заявленої компенсації на підставі акту фіксації від 12.07.08р. позивачем застосовано 40 мінімальних заробітних плат, яка на момент вчинення порушення авторських прав становила 525грн. Обґрунтовуючи свій розрахунок позивач зазначає, що надання дозволів на використання аудіовізуальних творів є його єдиним видом діяльності, а тому порушення відповідачем майнових авторських прав позивача унеможливлює ведення підприємницької діяльності. Крім того, за думкою позивача, відповідач діяв з умислом та корисливою метою. Враховуючи, що відповідачем систематично, за думкою позивача, порушує майнові авторські права, сума компенсація, яка підлягає стягненню з відповідача за порушення авторського права, вчинене 12.07.08р., за розрахунком позивача становить 42000грн. (40мін.х525грн.х2).

Як вбачається з матеріалів справи, наміри відповідача полягали в отриманні прибутку від діяльності по наданню послуг громадського харчування разом із публічним виконанням музичних творів й останнє здійснено без дозволу субєкта авторського права. Разом з тим, суд приймає до уваги, що стягнення суми компенсації застосовується як альтернативний захід у випадку неможливості точного обчислення завданих у звязку з правопорушенням збитків та розміру отриманого порушником доходу. При визначенні розміру компенсації суд виходить з незначного обсягу порушень, зокрема одноразового використання відповідачем спірних обєктів авторського права, та кількості обєктів авторського права, які відповідачем неправомірно використовувалися у здійсненні господарської діяльності, відсутності у діях відповідача систематичності порушення майнових авторських прав позивача.

Виходячи із вищенаведеного, враховуючи, що позивачем не надано доказів багаторазового публічного виконання відповідачем обєктів авторського права, права на які належать позивачеві, суд вважає за доцільне обчислити розмір компенсації за кожний виконаний твір з урахуванням 15 мінімальних заробітних плат (15х525х2), тобто розмір компенсацій становить 15750грн.

Відповідно до ч.3 ст.52 Закону України „Про авторське право і суміжні права” суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10% суми, присудженої на користь позивача. Сума штрафу передається до Державного бюджету України.

З метою запобігання в дальшому порушень відповідачем майнових авторських прав на музичні твори, суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 10% суми, присудженої до стягнення на користь позивача, яку направити в доход Державного бюджету України. Отже, з відповідача має бути стягнуто 1575грн. штрафу.

Позовні вимоги в частині зобовязання відповідача здійснити публікацію в місцевих засобах масової інформації судового рішення по даній справи задоволенню не підлягають з огляду на те, що позивачем не наведено достатнього обґрунтування необхідності застосування до відповідача таких мір, а також не зазначив, яким чином вказані мірі можуть привести до поновлення порушених прав позивача.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись Законом України “Про авторське право і суміжні права”, ст.ст.426,441 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/рНОМЕР_2 у ЧОД „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 353348) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Чесна музика”, м. Київ, бул. Лихачова,1/27, оф.106-107 (ідентифікаційний код 33628584, р/р 26009010043066 в ВАТ „Укрексімбанк” в м. Києві, МФО 322313) 15750грн. компенсації.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/рНОМЕР_2 у ЧОД „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 353348) в доход Державного бюджету України (отримувач: держбюджет України, рах.№31118106700002 в ГУДКУ в Чернігівській обл., МФО 853592) 1575грн. штрафу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/рНОМЕР_2у ЧОД „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 353348) в доход Державного бюджету (рах. №31111095700002 в ГУДКУ в Чернігівській обл., символ звітності 095, код 22825965, МФО 853592, код платежу 22090200) 173грн.25коп. державного мита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/рНОМЕР_2 у ЧОД „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 353348) в доход державного бюджету (рах. №31214259700002 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965, код бюджетної кодифікації 22050000) 118грн. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя Т.Г.Оленич

Рішення підписано 27 квітня 2009р.

Суддя Т.Г.Оленич