Постанова № 53949804, 24.11.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2015 р.Справа № 914/46/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого суддіДубник О.П.

СуддівМатущака О.І.

ОСОБА_1

при секретаріДовгополові А.О.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) Компанія Енергомонтаж № 22/05-1 від 22.05.2015 р. (вх. № ЛАГС 01-05/2601/15 від 09.06.2015 р.)

на рішення Господарського суду Львівської області від 05.05.2015 р.

у справі № 914/46/15 (головуючий суддя Матвіїв Р.І., судді Мазовіта А.Б., Мороз Н.В.)

за позовом: ТОВ Компанія Енергомонтаж, м. Боярка, Києво-Святошинський район, Київська область;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) Техносервіс ЛТД, м. Львів;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Дочірнього підприємства (далі - ДП) Укравтогаз Національної акціонерної компанії (далі - НАК) Нафтогаз України, м. Київ.

про: розірвання договору та стягнення 270 000 грн. збитків.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: ОСОБА_3-керівник;

від третьої особи: не зявився (належним чином повідомлений).

Причини зміни складу колегії суддів розгляду даної справи, викладені у відповідних розпорядженнях голови Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.2015р., від 27.07.2015р. та від 15.10.2015р.

Cудом розяснено права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст. 20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило, у звязку з чим хід судового засідання фіксується у протоколі.

Причини відкладення розгляду справи викладені у відповідних ухвалах суду.

Третя особа участі уповноважених представників у судове засідння не забезпечила, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією списку згрупованих рекомендованих відправлень Львівського апеляційного господарського суду від 19.10.2015р. (а. с. 233).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.05.2015 р. (головуючий суддя Матвіїв Р.І., судді Мазовіта А.Б., Мороз Н.В.) по даній справі в задоволенні позовних вимог ТОВ Компанія Енергомонтаж до ТзОВ Техносервіс ЛТД за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ДП Укравтогаз НАК Нафтогаз України про розірвання договору підряду від 26.11.2012р. № 12.012.1 та стягнення 270 000 грн. збитків відмовлено.

Судове рішення мотивоване ст. 193 ГК України, ст. ст. 11, 22, 526, 546, 530, 610, 629, 873 ЦК України і з врахуванням встановлених обставин справи, місцевим господарським судом зроблено висновок про відсутність підстав для розірвання договору підряду у звязку із істотним порушенням його умов другою стороною, оскільки закон покладає на замовника (позивача) обовязок надати підрядникові (відповідачу) будівельний майданчик (фронт робіт), а невиконання цього обовязку позивачем створює перешкоди підряднику до виконання кореспондуючих обовязків щодо здійснення будівельних робіт. Щодо відмови в позові про стягнення збитків місцевий господарський суд зазначив, що у діях відповідача відсутній, необхідний для встановлення збитків, такий елемент цивільного правопорушення, як вина відповідача у невиконанні договору підряду.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ «Компанія «Енергомонтаж» оскаржило його в апеляційному порядку. Невиконання робіт відповідачем відповідно до договору підряду в термін до 18.06.2013р., вважає скаржник, є істотним порушенням договірних відносин, що відповідно до ст. 651 ЦК України, передбачає можливість розірвання укладеного договору та обовязок сторони, яка допустила порушення, відшкодувати завдані цим порушенням збитки.

Наголошує апелянт й на тому, що відповідачем на його адресу не надсилались ні лист № 20/02-3 від 20.02.2013р., ні протокол технічної наради № 1 від 11.02.2013р., відтак про неможливість виконання робіт підрядником замовнику відомо не було.

Звертає також увагу скаржник на те, що з взятого до уваги судом протоколу технічної наради № 1 від 11.02.2013р., вбачається про допуск підрядника до будівельного майданчика (фронту робіт), а не, як зробив висновок суд першої інстанції, про його недопуск до нього (них).

ТОВ «Компанія «Енергомонтаж» вважає також, що третя особа без самостійних вимог на предмет спору перебувала в договірних стосунках з позивачем по договору від 18.09.2012р. № 79/12-У, і обставини справи № 911/5344/14, встановлені Господарським судом Київської області, до даної господарської справи не мають відношення.

У відзиві на апеляційну скаргу ДП Укравтогаз НАК Нафтогаз України повідомляє суд апеляційної інстанції, що 12.12.2014р. звернулось з позовом до ТОВ «Компанія «Енергомонтаж» про виконання умов договору (щодо підрядних робіт на автомобільній газонаповнювальній компресорній станції (АГНКС) Львів-2 і рішенням Господарського суду Київської області від 22.01.2015р. зазначений договір розірвано.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та, заслухавши у судових засіданнях думку представників сторін, оцінивши зібрані по справі докази, дослідивши фактичні обставини у справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, беручи до уваги при цьому встановлені обставини справи та керуючись такими мотивами.

Згідно зі ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

26 листопада 2012 р. між ТОВ «Компанія «Енергомонтаж» та ТзОВ «Техносервіс ЛТД» укладено договір підряду №12.012.1, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник зобовязується на власний ризик та з використанням власних матеріалів відповідно до проектної документації та умов договору, виконати будівельні, монтажні та інші роботи, повязані з будівництвом обєкта, у тому числі провести випробування змонтованого обладнання та устаткування у передбачених регламентом режимах роботи і здати обєкт будівництва замовнику у встановлений цим договором строк, а також разом із замовником ввести обєкт будівництва в експлуатацію шляхом отримання у встановленому законодавством України порядку сертифіката, що видається Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю за місцем знаходження обєкта будівництва.

Пунктом 1.2. зазначеного договору замовник зобовязується передати підряднику затверджену проектну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти завершений будівництвом обєкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених цим договором та додатками до нього.

Обєктом будівництва за цим договором є: діюча АГНКС Львів-2, що розташована за адресою: Україна, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Холодновідка, вул. Кільцева, 14 (п. 1.3.).

У пунктах 2.1., 2.2. договору закріплено, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.06.2013р., але в будь-якому випадку до моменту отримання замовником сертифікату. Термін виконання робіт за цим договором: з дати підписання договору до 18.06.2013р.

З виставленого відповідачем позивачу рахунку № 28/11-1 від 28.11.2012р. згідно договору № 12.012.1 від 26.11.2012р., вбачається, що попередня оплата в розмірі 250 000, 00 грн. ним заявлена для виконання монтажних робіт електротехнічної частини.

Відповідно до виписки з банківського рахунку позивача від 28.11.2012р. вбачається, що позивачем на рахунок відповідача в якості попередньої оплати за роботи згідно рах.- факт. № 28/11-2 від 28.11.2012р. та договору № 12.012.1 від 26.11.2012р., перераховано 300 000, 00 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У запереченні на позов, відповідач вказує, що ТзОВ «Техносервіс ЛТД» була створена робоча група із 10 працівників, котрі повинні виконувати зазначені у договорі субпідряду роботи, в період 2012-2013 років ними неодноразово здійснювались спроби розпочати роботи на обєкті, зазначеному у договорах, але при їх виході на обєкт головний інженер АГНКС Львів-2 не дозволяв їм приступити до робіт, оскільки, він заявляв, що жодних відносин між ними та ТзОВ «Техносервіс ЛТД» не було, і, як наслідок, немає підстав до допущення працівників відповідача до обєкта. Про дані обставини відповідач повідомляв замовника за договором листами, однак, жодних конструктивних дій спрямованих на те, щоб забепечити їм доступ до обєкта, що є обовязком замовника, ТОВ «Компанія «Енергомонтаж» не вчинила, що зумовило неможливість відповідача приступити до робіт на обєкті.

Зазначене, зокрема, підтверджується протоколом № 1 технічної наради від 11.02.2013р., який складено за участю представників РВУ «Львівгаз» та відповідача.

Також у матеріалах справи наявний лист від 20.02.2013р. №20/02-3, в якому відповідач повідомляє позивача, що виконання умов договору є неможливим з незалежних від нього причин, оскільки АГНКС-2 не допускає підрядника до виконання робіт.

ТОВ «Компанія «Енергомонтаж» у своїй апеляційній скарзі наголошує на відсутності у матеріалах справи доказів, які би свідчили про повідомлення його відповідачем про неможливість виконання умов укладеного договору № 12.012.1 від 26.11.2012р., як цього вимагає, на думку позивача, сам договір підряду, зокрема, його підпункт 6.3.9. пункту 6.3.

Наведена норма договору містить положення, відповідно до якого обовязком відповідача по відношенню до позивача є повідомляти останнього лише про те, що дотримання його приписів та рекомендацій стосовно виконання робіт може загрожувати їх якості або придатності до майбутнього використання обєкта, та про наявність інших обставин, які можуть викликати невідповідність робіт умовам договору державним стандартам, нормам та правилам.

Листом від 26.12.2013р. №89 позивач повідомляє відповідача, що у зв'язку з відсутністю фінансування замовника та браком власних коштів генпідрядника, роботи на вищевказаному об'єкті фактично призупинені. Враховуючи, що отримані відповідачем кошти спрямовані на закупівлю матеріалів для виконання будівельно-монтажних робіт частково, запропонував повернути на розрахунковий рахунок частину отриманої передплати у загальній сумі 200.000,00 грн., в тому числі за спірним договором. Перерахування здійснити до 30.01.2014 р. включно.

З наявної у матеріалах справи претензії № 01 від 28.02.2014р. вбачається про те, що позивач вимагає у відповідача повернути сплачений йому авансовий платіж згідно договору № 12.012.1 в сумі 300 000, 00 грн., при цьому нарахував останньому штраф за прострочення виконання робіт понад 30 днів та пеню за період з 19.06.2012р. по 19.12.2013р.

Відповідно до виписки з банківського рахунку ТзОВ «Техносервіс ЛТД» від 09.04.2014р. вбачається, що останнім на рахунок позивача перераховано 30 000, 00 грн. в повернення авансових платежів отриманих за угодою № 12.012.1 від 26.11.2012р.

У матеріалах справи наявний договір 79/12-У від 18.09.2012р., укладений між Дочірнім підприємством «Укравтогаз» (третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача) та ТОВ «Компанія «Енергомонтаж» (позивачем у даній справі), відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов'язався на свій ризик поставити замовнику необхідне обладнання, інвентар та устаткування, вчасно і якісно виконати з використанням власних або наданих замовником обладнання, ресурсів і матеріалів та здати замовнику будівельно-монтажні і пусконалагоджувальні роботи, що передбачені збіркою об'єктних та локальних кошторисів (додаток №4) та відповідають проектній документації 97-У.ЛВ2 «Технічне переоснащення АГНКС Львів-2», а також разом із замовником, ввести об'єкт будівництва у експлуатацію шляхом отримання у встановленому порядку сертифіката, що видається інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю за місцем знаходження об'єкта будівництва. Замовник зобов'язався прийняти та оплатити роботи та обладнання згідно умов договору та чинного законодавства України.

З рішення Господарського суду Київської області від 22.01.2015р., яким задоволені зустрічні позовні вимоги, у справі № 911/5344/14 за первісним позовом ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» до ТОВ «Компанія «Енергомонтаж» про зобов'язання вчинити певні дії та за зустрічним позовом ТОВ «Компанія «Енергомонтаж» до ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» про розірвання договору вбачається, що у відповідності до листа №5 від 26.03.2013 «Про прийняття матеріалу» в процесі виконання ТОВ «Компанія «Енергомонтаж» взятих на себе за договором зобов'язань будівництво об'єкту припинялось у зв'язку з виробничою необхідністю, тобто, з незалежних від останнього причин. ДП «Укравтогаз» неодноразово вчинялись дії, що унеможливлювали своєчасне виконання ТОВ «Компанія «Енергомонтаж» своїх договірних зобов'язань, що полягали, зокрема, у систематичному недопущенні працівників останнього на об'єкт будівництва, про що повідомлялось листами №06 від 09.01.2013р. «Про допуск на об'єкт будівництва АГНКС Львів-2», №19/12-01 від 19.12.2012р. «Стосовно ходу виконання БМР об'єкту АГНКС Львів-2.

Таким чином, матеріалами вказаної вище справи підтверджується те, що ТОВ «Компанія «Енергомонтаж» не могло допустити до обєкта будівництва (діючої АГНКС Львів-2 , що знаходиться за адресою: Україна, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Холодновідка, вул. Кільцева, 14) ТзОВ «Техносервіс ЛТД», оскільки, замовник не допускав на обєкт генерального підрядника позивача у даній справі.

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.01.2015р. розірвано договір № 79/12-У від 18.09.2012р. (витребувано судом апеляційної інстанції від позивача і знаходиться у справі), укладений між ДП Укравтогаз НАК Нафтогаз України (замовником) та ТОВ «Компанія «Енерномонтаж» (підрядником) переоснащення діючої АГНКС Львів-2.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 851 ЦК України визначено, що підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Відповідно до частини 3 статті 320 ГК України, підрядник має право не братися за роботу, а розпочату роботу зупинити - лише у разі порушення замовником своїх зобов'язань за договором, внаслідок якого початок або продовження робіт підрядником виявляються неможливими чи значно ускладненими. Тобто, внаслідок дій чи бездіяльності замовника мають утворитися суттєві перешкоди, які можуть бути підставою для зупинення розпочатої роботи.

Підставою для задоволення позовних вимог позивач зазначає ст. 651 ЦК, стверджуючи те, що відповідачем істотно порушено умови укладеного між сторонами договору підряду № 12.012.1 від 26.11.2013р.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З наведеного вище слідує, що ТОВ «Компанія «Енергомонтаж» не довело наявність умов по даній справі, визначених ч. 2 ст. 651 ЦК України (істотного порушення умов договору відповідачем), для розірвання спірного договору, так як неможливість виконання договору підряду ТзОВ «Техносервіс ЛТД» зумовлене невиконанням умов договору № 79/12-у позивачем, що свідчить про необгрунтованість позовних вимог позивача щодо розірвання договору № 12.012.1 від 26.11.2013р. з наведених ним мотивів.

Крім того, у позовній заяві позивач просить стягнути на його користь з відповідача збитків у розмірі 270 000, 00 грн. З цього приводу судова колегія зазначає наступне.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до п. 2 ст. 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Як вбачається з приписів ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Отже аналіз чинного законодавства свідчить про те, що відшкодування збитків є заходом цивільної відповідальності. При цьому, збитками є об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Таким чином, отриманий платіж в розмірі 300 000, 00 грн. є коштами, які підрядник набув в якості попередньої оплати робіт, які він повинен був виконати, тобто, набуті ним правомірно, невиконання договору чи порушення строку його виконання не зумовлене діями чи бездіяльністю відповідача, відтак, стягнення цієї суми з відповідача в якості збитків, як про це заявляє у позовній заяві позивач, відсутні.

З врахуванням викладеного, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду від 05.05.2015р. у цій справі є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Компанія «Енергомонтаж» без задоволення.

Крім того, відповідно до положення ст. 49 ГПК України витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 05.05.2015р. у цій справі без змін.

2. Судові витрати за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на ТОВ «Компанія «Енергомонтаж».

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-І Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 27.11.2015р.

Головуючий суддяДубник О.П.

СуддяМатущак О.І.

СуддяЮрченко Я.О.