Рішення № 53949471, 05.11.2015, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

05.11.2015р.Справа №917/2062/15

За позовом Публічного акціонерного товариства Полтаваобленерго, вул.Старий Поділ, 5, м.Полтава, Полтавська область,36022 в особі Кременчуцької філії, вул. 60 років .Жовтня, 8, м.Кременчук, 39601

до Кременчуцької дитячої міської лікарні, вул.Павлова, 16, м.Кременчук, Полтавська область,39602

про стягнення 1 410 582,60 грн.

суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - дор. № 10- 75/3198 від 18.03.2015р.

від відповідача: н/б ( подала заяву про розгляд справи без участі представника-а.с. 62)

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 1 410 582,60 грн. із яких: пеня в сумі 293 526,83 грн., індекс інфляції в розмірі454 470,43 грн. та 3% річних у розмірі 18 115,26 грн.

12.10.2015р. за вхід.№ 14818 ( канцелярії суду) в.о. головного лікаря ОСОБА_2 подала заяву в тексті якої визнає вимоги частково у сумі 644 470, 25 грн. Просить розглядати справу за відсутністю відповідача, оскільки враховуючи обмежені фінансові ресурси бюджетних асигнувань, виділених на утримання закладів здоровя м. Кременчука у 2015 році в Кременчуцькій міській дитячий лікарні відсутні матеріальні можливості для участі у судовому розгляді а.с. 62.

19.10.2015р.за вхід.№ 15251 ( канцелярії суду) в.о. головного лікаря ОСОБА_2 в друге подала заяву в тексті якої позовні вимоги визнає частково у сумі 644 470, 25 грн. Просить розглядати справу за відсутністю відповідача, оскільки враховуючи обмежені фінансові ресурси бюджетних асигнувань, виділених на утримання закладів здоровя м. Кременчука у 2015 році в Кременчуцькій міській дитячий лікарні відсутні матеріальні можливості для участі у судовому розгляді а.с. 67.

Відповідач у судове засідання вдруге не забезпечив свого представника, вимоги п. 4 ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.09.11.2015 р. не виконав, відзиву на позовну заяву та витребуваних документів не надав:витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за підписом державного реєстратора щодо реєстрації юридичною особою; документально обґрунтований відзив на позовну заяву; в разі незгоди із заявленими вимогами представити контррозрахунок ціни позову згідно чинного законодавства України; в разі оплати подати відповідні докази (копії платіжних доручень, квитанцій, виписок з банківських рахунків тощо); бухгалтерські проводки по рахунках, податкові декларації, звіти перед контролюючими органами тощо) відповідно до положень статей 8 - 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р. (із змінами та доповненнями), докази вжиття заходів по самостійному врегулюванню предмету спору; представити інші докази в порядку ст.ст. 32-34,36 ГПК України, що стосуються предмету спору, а також докази в порядку ст. 614 ЦК України.

Відповідно до пп. 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" відповідач був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань, а також про покладені на нього обов'язки, про що свідчать матеріали справи.

Згідно до пп. 3.9.2 вищенаведеної постанови у випадку нез'явлення в засідання господарсь- кого суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказані в заяві обставини як підставу для подальшого відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані ним документальні докази, суд встановив :

Між Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленсрго" та Кременчуцькою дитячою лікарнею було укладено договір на постачання теплової енергії в гарячій воді № 121 від 01.03.2008 року.

Згідно даного договору Позивач надавав відповідачу послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді ( у вигляді опалення та гарячого водопостачання ), а останній зобов'язувався за три дні до початку розрахункового періоду сплачувати вартість зазначеної кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період.

Порушуючи договірні зобов'язання, Відповідач в повному обсязі не розраховується за теплову енергію, в результаті чого його загальний борг станом на 01.07.2015 року становить 1 410 582,60 грн.

А саме, за теплову енергію, спожиту в період з 01.10.2014 по 01.07.2015 року, утворилася заборгованість в сумі 644 470,25 грн. Рахунки на оплату вказаних сум належним чином вручені відповідачу, але не оплачені в повному обсязі до теперішнього часу див. а.с. 13-38; 39-47.

У відповідності до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, умов договору та інших правових актів законодавства. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків передбачених законом. На підставі ст. 230 ГК України, ст. 549 ЦК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та несвоєчасну оплату рахунків за спожиту теплову енергію відповідно до п. 4.2.2 вказаного вище договору позивачем відповідачеві нараховано пеню в сумі 293 526,83 грн. за період з 13.11.2014р. по 20.07.2015р.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або-інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 ЦУ України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, відповідачем невірно нарахована пеня в розмірі 293 526,83 грн. за період з 13.11.2014р. по 20.07.2015р.

Судом здійснено перерахунок суми пені за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5" за період з 13.11.2014р. по 13.05.2015р., що становить 135 144,53 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунків наданих Позивачем за несвоєчасно виконане грошове зобов'язання за Договором індекс інфляції становить 454 470,43 грн. та 3% річних - 18 115,26 грн. а.с.48-51;55-59.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, суд визнає їх правомірними (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга.Еліт 8.1.5" та "НІС" Законодавство").

Судом не оцінюються як правомірні посилання в поданих заявах відповідача на відсутність бюджетного фінансування оплати комунальних послуг за договором, тому що це не може бути підставою для звільнення в договірного зобовязання. Згідно з частиною першою статті 96 ЦК України юридична особа самостійно за своїм зобовязанням, а статтями 525,526 названого Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних належного виконанню нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до приписів п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобовязання. Судом взято до уваги правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові у справі № 11/446 від 15.05.2012р., що є обовязковою для застосування у судовій практиці відповідно до положень ст. 11128 ГПК України, а також в рішенні Європейського суду прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005р.

Посилання відповідача на не оплату ним рахунків за спожиту теплову енергію в зв'язку з недостатністю бюджетного фінансування та відсутність вини Кременчуцької міської дитячої лікарні у порушенні зобов'язання з огляду на відсутність бюджетного фінансування судом не приймається як правомірне.

За чинним законодавством України відсутність вини може бути підставою для звільнення боржника від відповідальності у вигляді відшкодування заподіяних ним збитків, проте у даній справі вимоги щодо стягнення з відповідача збитків не пред'явлені. Твердження відповідача про зміну його зобов'язань в частині сплати коштів внаслідок недостатності грошових коштів в період з 01.10.2014 р. по 01.07.2015 року для виконання витратної частини фінансового плану є неправомірним, оскільки підставою виникнення зобов'язань відповідача в даному випадку є Договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 121 від 1березня 2008 року згідно умов якого споживач за державні кошти зобовязаний своєчасно оплачувати надані послуги теплопостачання за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього на підставі Закону України Про теплопостачання №2633-ІУ від 02.06.2005 року із змінами та доповненнями.

Допустимих доказів в спростування наведеного чи будь-яких інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Господарський суд відповідно до п. 3 статті 83 ГПК України, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки.

Відповідно до п. 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 ГК України передбачає, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Враховуючи статус Відповідача, відсутність бюджетного фінансування оплати комунальних послуг за договором, а також враховуючи тяжкий фінансовий стан підприємства, суд зменшує розмір пені на 50%.

Таким чином, з Кременчуцької дитячої міської лікарні підлягає до стягнення пеня в розмірі 67 572,26 грн.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Приписами статті 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом .

Позивач відповідно до приписів статей 32-34,35,36,38 ГПК України надав належні докази, на підставі яких довів обставини на які він посилався як підставу своїх вимог та обґрунтував правомірність заявлених позовних вимог які дають підставу суду позов задовольнити частково.

Відповідно до приписів статті 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено частково.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, та керуючись статтями 4,4-1 - 4-7, 12, 22, 28, 32 - 34,36, 38, 43, 49, 75, 77, ст.81-1,82,82-1,83 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити яастково.

2.Стягнути з Кременчуцької міської дитячої лікарні, код ЄДРПОУ 05385571, р/рахунок 35411004001677 в ГУДКУ м. Полтава, Полтавської області, МФО 831019 ( 39600,м. Кременчук, вул. Павлова,16) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії, код 25717118, р/р № 26035308700 в ВАТ «Ощадбанк» м. Полтава, МФО 331467( 39601, 60 років Жовтня,8) заборгованість за Договором договір на постачання теплової енергії в гарячій воді № 121 від 01.03.2008 року в розмірі 1 184 628,20 грн., з яких заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 644 470,25 грн. (на р/р №26035308700, в ВАТ "Ощадбанк" м.Полтава, МФО (331467, код 25717118); пеню в сумі 67 572,26 грн., індекс інфляції в розмірі 454 470,43 грн. та 3% річних у розмірі 18 115,26 грн., та також витрати на сплату судового збору в розмірі 17 769,42 грн. (на р/рахунок 26005054501124 в Полтавському ГРУ ПАТ КБ Приват- банк, м.Полтава, МФО 331401).

3. В частині стягнення пені в розмірі 225 954,57 грн. - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯІваницький О.Т.

Повне рішення складено 11.11.2015р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи