Ухвала суду № 53949223, 01.12.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

01.12.2015Справа № 910/26661/15

За позовом Державного підприємства «Київпассервіс»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Гюнсел»

Про стягнення 1 459 700,60 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Богданов О.В. представник за довіреністю № 1/06-14/2049 від 23.12.14.

Москальова-Поліщук М.В. представник за довіреністю № 1/06-14/840 від 25.05.15.

Від відповідача: Ніколаєв О.С. представник за довіреністю № б/н від 22.12.14.

Груєнко С.О. представник за довіреністю № б/н від 22.12.14.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Київпассервіс» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гюнсел» (далі - відповідач) про стягнення 1 459 700,60 грн., з яких: 1 364 206,17 грн. заборгованості по сплаті австостанційного збору, 95 494,43 грн. штрафу.

Разом з позовною заявою позивачем на підставі ст. ст. 66, 67 ГПК України було подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать відповідачу і знаходяться на його рахунку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.15. порушено провадження у справі № 910/26661/15 та призначено її до розгляду на 12.11.15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.15. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 24.11.15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.15. вирішення здійснювати розгляд справи № 910/26661/15 у закритому судовому засіданні.

В судовому засіданні 24.11.15. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 01.12.15.

В судовому засіданні 01.12.15. позивачем було подано письмові пояснення по справі та підтримано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

Розглянувши в судовому засіданні 01.12.15. заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.

Заяву обґрунтовано тим, що відповідач на усні прохання позивача сплатити борг в добровільному порядку, відмовляється від виконання своїх зобов'язань, визначених законом.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з п. 1.1 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/2776 від 12.12.06. «Про деякі питання практики застосування забезпечення позову», заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

При цьому, відповідно до п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.11. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Разом з тим, згідно з п. 3 вказаної постанови, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Вказана правова позиція була підтримана й Вищим господарським судом України при винесенні постанови у справі № 6/166 від 13.08.2008 р.

Дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд виходить з того, що заява не підтверджується жодними належними та допустимими доказами. Таким чином, останнім не доведено, що грошові кошти, які є у відповідача на момент прийняття рішення у справі № 910/26661/15, можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, а тому заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвокати та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, враховуючи положення ст. 49 ГПК України та Закону України "Про судовий збір", так як заяву про забезпечення позову судом розглянуто, тому витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 609,00 грн. за розгляд заяви про забезпечення позову, відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову справляється судовий збір у розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про судовий збір», Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державному підприємству «Київпассервіс» в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

2. На підставі даної ухвали повернути Державному підприємству «Київпассервіс» (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 15-А; ідентифікаційний код 33348385) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 80 (вісімдесят) грн. 00 коп., сплачений платіжним дорученням № 46 (231344309) від 28.09.15., оригінал якого міститься в матеріалах справи 910/26661/15.

Суддя Т.М. Ващенко