Рішення № 53949077, 23.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2015Справа №910/26929/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Вестех»ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Практікер Україна»Простягнення 180 938,71 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Коломієць Р.Р. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вестех» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна" про стягнення 180 938,71 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2015 року порушено провадження у справі № 910/26929/15 та призначено справу до розгляду на 06.11.2015 року.

Представник позивача 06.11.2015 року через канцелярію суду подав письмове підтвердження відсутності аналогічного спору, а в судовому засіданні 06.11.2015 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 06.11.2015 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 06.11.2015 року розгляд справи відкладено на 23.11.2015 року.

Представник позивача 20.11.2015 року через канцелярію суду подав документи на виконання вимог ухвали суду, а в судовому засіданні 23.11.201 року надав усні пояснення відповідно до яких позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 23.11.2015 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 23.11.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.03.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестех» (кредитор, позивач), Товариством з обмеженою відповідальністю «Практікер Україна» (первісний боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Практікер Україна» (новий боржник, відповідач) був укладений договір №1 про переведення боргу.

Відповідно до п. 2.1 договору первісний боржник передає, а новий боржник приймає борг (узгоджену між первісним боржником, новим боржником та кредитором суму грошових зобов'язань первісного боржника за договором №0072/03BD2006 загальні умови поставки та надання послуг від 15.11.2006 року, укладеним між первісним боржником та кредитором), внаслідок чого новий боржник замінює первісного боржника як зобов'язану сторону за основним договором щодо усіх грошових зобов'язань первісного боржника перед кредитора, визначених основним договором, та приймає обов'язки виконати такі зобов'язання належним чином і в повному обсязі.

Згідно п. 1.1 договору сума грошових зобов'язань, які залишились невиконаними (невиплаченими) первісним боржником на користь кредитора за основним договором становить 194 861,02 грн. (сума основного боргу).

Відповідно до п. 3.2.1 договору новий боржник зобов'язаний вчинити всі необхідні дії, пов'язані із виконанням боргу первісного боржника за основним договором.

Сторони домовились, що новий боржник зобов'язаний погасити борг на користь кредитора в строк до 31.07.2015 року (включно) (п.4.2).

Відповідно до п. 2.4 договору борг (обов'язки) за основним договором вважаються переданими первісним боржником та набутим новим боржником в день набрання чинності цього договору.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків, визначених цим договором (п.7.1).

Проте, як зазначав позивач, відповідач грошові зобов'язання за договором №1 про переведення боргу від 24.03.2015 року виконав частково, сплатив суму боргу в розмірі 14 942,67 грн., в зв'язку з чим його заборгованість за договором становить 179 918,35 грн.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідач, в порушення зобов'язань за договором №1 про переведення боргу від 24.03.2015 року, сплатив суму боргу до 31.07.2015 року частково на суму 14 942,67 грн., в зв'язку з чим його заборгованість становить 179 918,35 грн.

Станом на день розгляду справи в суді, відповідач не надав належних доказів оплати заборгованості в розмірі 179 918,35 грн.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розмір позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені та підлягають задоволенню повністю в сумі 179 918,35 грн.

Позивач просить суд також стягнути з відповідача 1 020,36 грн. три відсотки річних, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору №1 про переведення боргу від 24.03.2015 року, за період прострочення з 01.08.2015 року по 08.10.2015 року.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % підлягають задоволенню повністю у розмірі 1 020,36 грн. за період прострочення з 01.08.2015 року по 08.10.2015 року.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Практікер Україна» (місцезнаходження: 02660, м. Київ, пр-т Визволителів, буд. 5, оф. 7, код ЄДРПОУ 39320208) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестех» (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 16-а, код ЄДРПОУ 30524166) 179 918 (сто сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот вісімнадцять) грн. 35 коп. - основного боргу, 1 020 (одну тисячу двадцять) грн. 36 коп. - 3% річних та 2 714 (дві тисячі сімсот чотирнадцять) грн. 08 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Повне рішення складено

30.11.2015 року