Рішення № 53949065, 27.11.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2015 р. Справа № 911/4249/15

За позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЙМІА СОЛАР 4»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного підприємства «Енергоринок»

про звернення стягнення на предмет застави та переведення права грошової вимоги

Суддя Горбасенко П.В.

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 19-11/157 від 04.11.2014);

від відповідача не зявилися;

від третьої особи ОСОБА_2 (дов. № 01/44-744Д від 25.12.2014); ОСОБА_3 (дов. № 01/44-740Д від 25.12.2014).

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЙМІА СОЛАР 4» (далі відповідач) про звернення стягнення на предмет застави за договором застави майнових прав № 488/31/2-4 від 19.09.2011, який був укладений між АТ «Ощадбанк» та ТОВ «КРАЙМІА СОЛАР 4», а саме: належне ТОВ «КРАЙМІА СОЛАР 4» на підставі договору купівлі-продажу електроенергії № 6803/2 від 25.02.2011, право грошової вимоги до Державного підприємства «Енергоринок» у сумі 1 267 560,32 грн за продану в березні 2014 року електроенергію в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЙМІА СОЛАР 4» перед Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» за кредитним договором № 488/31/2 від 19.09.2011, яка станом на 01.09.2015 становить у доларах США 6 711 088,63 дол. США, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 4 593 578,21 дол. США; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 745 222,95 дол. США; нараховані проценти за вересень 2015 року 9 690,56 дол. США; пеня за несвоєчасне погашення кредиту 1 120 626,85 дол. США; пеня за несвоєчасну сплату процентів 127 596,89 дол. США; 3 % річних за непогашення кредиту 98 668,54 дол. США; 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів 15 704,63 дол. США та у гривні 26 281,82 грн, з яких: прострочена заборгованість за комісійною винагородою 17 000 грн; нарахована комісійна винагорода за вересень 2015 року 1 000 грн; пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди 2 750,11 грн; 3 % річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди 344,04 грн, втрати банку від інфляції за несвоєчасну сплату комісійної винагороди 5 187,67 грн; переведення на Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» право вимоги грошової вимоги ТОВ «КРАЙМІА СОЛАР 4» до Державного підприємства «Енергоринок» здійснити платежі за продану у березні 2014 електроенергію у сумі 1 267 560,32 грн за договором купівлі-продажу електроенергії № 6803/02 від 25.02.2011, укладеного між ТОВ «КРАЙМІА СОЛАР 4» та ДП «Енергоринок».

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором № 488/31/2 від 19.09.2011.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.09.2015 порушено провадження у справі № 911/4249/15, залучено Державне підприємство «Енергоринок» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, розгляд справи призначено на 09.10.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.10.2015 розгляд справи відкладено на 30.10.2015.

23.10.2015 до канцелярії господарського суду Київської області від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надійшла заява № 460/1/20-15 від 23.10.2015 (вх. № 25057/15 від 23.10.2015) про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, яка прийнята судом.

26.10.2015 до канцелярії господарського суду Київської області від ДП «Енергоринок» надійшло клопотання про залучення третьої особи № 01/44-120/8 від 23.10.2015 (вх. № 25232/15 від 26.10.2015), згідно якого останній просив суд залучити Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, яке прийнято судом.

26.10.2015 до канцелярії господарського суду Київської області від третьої особи надійшло клопотання про фіксування судових засідань № 01/44-12023 від 23.10.2015 (вх. № 25233/15 від 26.10.2015), згідно якого останній просив суд здійснювати фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке задоволено судом на підставі ч. 7 ч. 1 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

26.10.2015 до канцелярії господарського суду Київської області від третьої особи надійшли письмові пояснення № 01/44-12019 від 23.10.2015 (вх. № 25234/15 від 26.10.2015), згідно яких остання визнала позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, які прийнято судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.10.2015 розгляд справи відкладено на 06.11.2015.

06.11.2015 до канцелярії господарського суду Київської області від представника третьої особи надійшла заява (вх. № 26404/15 від 06.11.2015), згідно якої останній просив суд не здійснювати фіксування судового засіданні за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке задоволено судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.11.2015 заяву Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та Державного підприємства «Енергоринок» про розгляд справи № 911/4249/15 у закритому судовому засіданні задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.11.2015 продовжено строк розгляду спору на пятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 27.11.2015.

27.11.2015 до канцелярії господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про витребування доказів у порядку ст. 38 ГПК України № 55/2-08/1620 від 27.11.2015 (вх. № 28342 від 27.11.2015), згідно якого останній просив суд витребувати у ДП «Енергоринок»: акт купівлі-продажу електроенергії від 31.03.2014, складаний та підписаний між ТОВ «КРАЙМІА СОЛАР 4» та ДП «Енергоринок» за договором купівлі продажу електроенергії № 6803/02 від 25.02.2011; документи на підтвердження обсягу перерахованих коштів ДП «Енергоринок» на користь ТОВ «КРАЙМІА СОЛАР 4» за придбану в березні 2014 року електроенергію, у задоволенні якого відмовлено судом з огляду на безпідставність.

27.11.2015 до канцелярії господарського суду Київської області від представника третьої особи надійшла заява (вх. № 28408/15 від 27.11.2015), згідно якої останній просив суд не здійснювати фіксування судового засіданні за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке задоволено судом.

У судовому засіданні 27.11.2015 суд вирішив відмовити у задоволенні заяви Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та клопотанні Державного підприємства «Енергоринок» про залучення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, оскільки рішення у даній справі не може вплинути на права та обовязки Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо однієї із сторін у справі.

У судовому засіданні 27.11.2015 представник позивача підтримав позов повністю, представники третьої особи заперечили проти задоволення позовних вимог.

Згідно п.п. 1, 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»» № 01-06/745/2014 від 05.06.2014р. неможливість надсилання будь-яких поштових відправлень на адресу учасників судового процесу, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях України, повинна бути підтверджена відповідною довідкою (листом) підприємства звязку. Форму відповідного документа законодавчо не визначено. Отже, ним може бути будь-який документ, виданий (надісланий) будь-якому адресатові підприємством звязку за підписом керівника (заступника керівника, іншої уповноваженої особи) такого підприємства, що свідчив би про неможливість пересилання поштової кореспонденції до Автономної Республіки Крим і міста Севастополя. Учасник судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за умов, зазначених у підпунктах 1 - 4 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у звязку з проведенням антитерористичної операції".

Відповідно до підпункту 1 п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у звязку з проведенням антитерористичної операції" за неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис. Якщо господарським судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 111-10 ГПК.

Представник відповідача в судове засідання 27.11.2015 не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи роздруківкою з офіційного веб-сайту господарського суду, де міститься інформація про призначення справи № 911/4249/15 до розгляду у судовому засіданні 27.11.2015.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та третіх осіб, суд

ВСТАНОВИВ:

19.09.2011 між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРАЙМІА СОЛАР 4» (Позичальник) укладено кредитний договір № 488/31/2, згідно якого банк зобовязався надати на умовах договору, а позичальник отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені договором строки кредит у розмірі 48 174 750 грн та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.

Згідно п. 3.3.1 договору банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання позичальником взятих на себе обовязків та недотримання умов, передбачених цим договором та/або документами забезпечення, вимагати негайного повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті за цим договором), у тому числі, але не виключно, якщо: позичальник вчасно не сплатив суму кредиту, її частину або проценти за користування кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за цим договором.

Пунктом 3.4.1 договору визначено, що підставою для визначення суми і підстав повернення кредиту або будь-якої неповерненої позичальником банку частини кредиту (включаючи суми нарахованих процентів та інших платежів) є виписки з рахунків, відкритих у банку для обліку заборгованості позичальника за цим договором по кредиту, нарахованих процентах та інших платежах.

Згідно п. 5.3.1, 5.3.2 договору позичальник зобовязаний належним чином виконувати всі умови вказаного договору та взяті на себе цим договором зобовязання; точно у строки, обумовлені вказаним договором, погашати кредит та сплачувати плату (проценти) за користування кредитом, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобовязань за договором, на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено у договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобовязань (п. 10.1 договору)

01.12.2011, 31.05.2012, 28.09.2012, 01.08.2013 до вказаного договору вносились зміни та доповнення додатковими договорами, укладеними сторонами.

У звязку з порушенням відповідачем умов кредитного договору, АТ Ощадбанк, використовуючи право вимагати негайного повернення суми кредиту, керуючись пп. 5.3.1, 5.3.2 п. 5.3 та пп. 7.1.1. п. 7.1. кредитного договору, в порядку 3.3.2 п. 3.3 кредитного договору вимогою № 55/2-06/75 від 02.12.2014 року повідомив ТОВ КРАЙМІА СОЛАР 4 про відкликання кредиту, та необхідність здійснити повне погашення Кредиту не пізніше 20 банківських днів з моменту вручення вимог.

Оскільки, відповідачем отримано вимогу 02.12.2014 року, то у відповідності до умов кредитного договору відповідач був зобовязаний здійснити повне погашення кредиту у термін до 30.12.2014 року.

У звязку з невиконанням позичальником умов кредитного договору 25.12.2014 АТ Ощадбанк звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення заборгованості.

Рішенням господарського суду Київської області від 03.03.2015 року у справі № 911/5585/14 позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Крайміа Солар 4 на користь Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України 4593578,21 доларів США (станом на 03.03.2015 - 114012611,17 грн) заборгованості за кредитом; 408821,99 доларів США (станом на 03.03.2015 - 10146961,7918 грн) заборгованості по процентам; 76801,42 доларів США (станом на 03.03.2015 - 1906211,24 грн) пені за несвоєчасне погашення кредиту; 8810,60 доларів США (станом на 03.03.2015 - 218679,09 грн) 3% річних за непогашення кредиту; 34406,18 доларів США (станом на 03.03.2015 - 853961,39 грн) пені за несвоєчасну сплату процентів; 4772,20 доларів США (станом на 03.03.2015 - 118446,00) 3% річних за не несвоєчасну сплату процентів; 9000,00 грн заборгованість за комісійною винагородою; 733,39 грн пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди; 96,24 грн 3% річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди; 768,00 грн втрат від інфляції у звязку з несвоєчасною сплатою комісійної винагороди; 73080,00 грн судового збору.

У відповідності до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших справ, в яких беруть участь ті самі сторони.

Оскільки відповідачем зобовязання за кредитним договором не були виконані загальний розмір заборгованості Відповідача за кредитним договором № 488/31/2 від 19.09.2011 станом на 08.09.2015 року становить 6 711 088,63 доларів США та 26 281,82 грн.

Для забезпечення виконання зобовязань позичальника за кредитним договором № 488/31/2 від 19.09.2011 (по поверненню кредиту, сплаті процентів за користування ним, комісій, можливих штрафних санкцій, інших платежів, передбачених Кредитним договором) 19 вересня 2011 року між Банком та ТОВ КРАЙМІА СОЛАР 4 укладено договір застави майнових прав № 488/31/2-4 від 19.09.2011.

У подальшому зміни та доповнення до договору застави майнових прав вносились додатковим договором № 1 від 31.10.2012, додатковим договором № 2 від 01.08.2013.

У відповідності до п. 1.1 договору застави предметом застави виступає належне заставодавцю на підставі контрактів право вимагати від боржників здійснення платежів на користь заставодавця за поставлені (або такі що будуть поставлені) боржникам товари (виконані чи надані послуги), в розмірі та в строки, передбачені умовами контрактів, укладених між заставодавцем та боржниками.

В заставу за цим договором передаються як права вимоги, що належать заставодавцю в момент укладення цього договору, так і права вимоги, що виникнуть у заставодавця в майбутньому.

Контрактами за договором застави майнових прав є договір купівлі-продажу електроенергії № 6803/02 від 25.02.2011, укладений між ТОВ КРАЙМІА СОЛАР 4 та державним підприємством Енергоринок.

Боржником у розумінні договору застави майнових прав є ДП Енергоринок (контрагент заставодавця за договором купівлі-продажу електроенергії).

Таким чином, предметом застави виступають майнові права право грошової вимоги, за договором купівлі-продажу електроенергії № 6803/02 від 25.02.2011,укладеного між ТОВ КАЙМІА СОЛАР 4 та Державним підприємством Енергоринок.

Згідно п. 1.2 договору застави майнових прав (з урахуванням додаткового договору № 1 від 31.10.2012) сторони погоджуються з тим, що на момент укладення цього договору договірна вартість предмету застави становить 674 579,51 евро, що у гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 31 жовтня 2012 року складає 6 988 999,23 гривень.

Пунктом 3.2 договору застави майнових прав, передбачено, що у випадку, якщо при настанні строку виконання зобовязання, воно (зобовязання) або будь-яка його частина не будуть виконані, а також в інших випадках, передбачених цим договором та/або законодавством, заставодержатель реалізує своє право застави шляхом звернення стягнення на предмет застави в порядку, визначеному цим договором.

Відповідно до пункту 5.2.3 договору застави майнових прав, заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо у момент настання строку платежу зобовязання (або відповідна їх частина) не будуть виконані, а також у будь-який час незалежно від настання строку платежу у випадку невиконання заставодавцем будь-якого з своїх обовязків, передбачених цим договором та/або кредитним договорами та/або іншими договорами з позичальником та/або майновими поручителями.

Предметом позову є вимоги про звернення стягнення на предмет застави за договором застави майнових прав № 488/31/2-4 від 19.09.2011, який був укладений між АТ «Ощадбанк» та ТОВ «КРАЙМІА СОЛАР 4», а саме: належне ТОВ «КРАЙМІА СОЛАР 4» на підставі договору купівлі-продажу електроенергії № 6803/2 від 25.02.2011, право грошової вимоги до Державного підприємства «Енергоринок» у сумі 1 267 560,32 грн за продану в березні 2014 року електроенергію в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЙМІА СОЛАР 4» перед Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» за кредитним договором № 488/31/2 від 19.09.2011, яка станом на 01.09.2015 становить у доларах США 6 711 088,63 дол. США, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 4 593 578,21 дол. США; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 745 222,95 дол. США; нараховані проценти за вересень 2015 року 9 690,56 дол. США; пеня за несвоєчасне погашення кредиту 1 120 626,85 дол. США; пеня за несвоєчасну сплату процентів 127 596,89 дол. США; 3 % річних за непогашення кредиту 98 668,54 дол. США; 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів 15 704,63 дол. США та у гривні 26 281,82 грн, з яких: прострочена заборгованість за комісійною винагородою 17 000 грн; нарахована комісійна винагорода за вересень 2015 року 1 000 грн; пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди 2 750,11 грн; 3 % річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди 344,04 грн, втрати банку від інфляції за несвоєчасну сплату комісійної винагороди 5 187,67 грн; переведення на Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» право вимоги грошової вимоги ТОВ «КРАЙМІА СОЛАР 4» до Державного підприємства «Енергоринок» здійснити платежі за продану у березні 2014 електроенергію у сумі 1 267 560,32 грн за договором купівлі-продажу електроенергії № 6803/02 від 25.02.2011, укладеного між ТОВ «КРАЙМІА СОЛАР 4» та ДП «Енергоринок».

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 589 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленного майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 590 Цивільного кодексу України , звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд встановив, що листом № 01/71-3347 від 31.03.2014 (а.с. 122) ТОВ Крайміа Солар 4 повідомлено про зупинення дії договору купівлі-продажу електричної енергії № 6803/02 від 25 лютого 2011 року з 01 квітня 2014 року відповідно до пункту 6.2 договору (при настанні обставин непереборної сили сторони звільняються від виконання зобовязання за цим договором на термін дії обставин непереборної сили і усунення їх наслідків).

Згідно п. 6.3 договору № 6803/02 від 25 лютого 2011 року наявність обставин непереборної сили підтверджується відповідною довідкою Торгово-промислової палати України.

В матеріалах справи наявний висновок № 729/05-4 про обставини непереборної сили, виданий Торгово-промисловою палатою України 28.03.2014, в якому Торгово-промислова палата України засвідчує про обставини непереборної сили на території Автономної Республіки Крим з 27.02.2014, які продовжують діяти по теперішній час. Дату закінчення терміну дії обставин непереборної сили на момент видачі даного висновку встановити неможливо.

У зязку з цим, з 01.04.2014 зупинено виконання зобовязань між ДП Енергоринок та ТОВ Крайміа Солар 4 за договором купівлі-продажу електричної енергії № 6803/02 від 25 лютого 2011 року, про що повідомлено ТОВ Крайміа Солар 4 листом № 01/71-3347 від 31.03.2014 (а.с. 122).

Тобто, ТОВ Крайміа Солар 4 не наділений правом вимагати оплати реалізованої за договором електричної енергії, а ДП Енергоринок звільнений від зобовязання за цим договором на термін дії обставин непереборної сили і усунення їх наслідків (відповідно до п. 6.2 договору № 6803/02 від 25 лютого 2011 року).

У свою чергу, відступлення права вимоги полягає в передачі кредитором належного йому на підставі зобовязання права (вимоги) іншій особі. Відтак, іншій особі може бути передано тільки право, що належить кредитору, відсутнє ж право грошової вимоги, що має місце в даному випадку, не може бути передано протягом всього періоду дії обставин непереборної сили.

Водночас, у відповідності до п. 4.2 договору із змінами внесеними додатковою угодою № 8002/02 від 30.12.2011 року до договору, остаточний розрахунок за куплену ДПЕ у ВАД електроенергію в розрахунковому місяці здійснюється до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. Таким, чином з урахуванням зупинення дії договору, термін остаточної сплати електричної енергії купованої у березні 2014 року, який мав би настати 15.04.2014 року, на сьогодні не настав.

07 травня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя № 148, згідно п. 3 якої: Оптовий постачальник не здiйснює закупiвлi електричної енергiї в її виробникiв, якi розташованi на тимчасово окупованiй територiї, та не проводить розрахункiв з такими виробниками, зокрема з погашення заборгованостi минулих перiодiв. Ця постанова набирає чинності з 1 червня 2014 року та діє до повного відновлення конституційного ладу України на тимчасово окупованій території.

Отже, постановою КМУ № 148 від 07.05.2014 закріплена пряма заборона на проведення розрахунків із відповідачем, зокрема, погашення заборгованості минулих періодів, а отже відступлення права грошової вимоги, іншому субєкту, в даному випадку позивачу з метою реалізації відповідного права на отримання грошових коштів за цією вимогою, прямо суперечить постанові КМУ № 148 від 07.05.2014.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» безпідставні та необґрунтовані, а тому задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено: 01.12.2015

Суддя П.В.Горбасенко