Рішення № 53949037, 26.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2015Справа №910/407/13За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"

до 1. корпорації "Артеріум"

2. приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 ОСОБА_1

про стягнення грошових коштів

Головуючий суддя Головатюк Л.Д.

Суддя Босий В.П.

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники :

Від позивача - Петренко Д.М.(дов. від 18.03.2015)

Від відповідача-1 Зима І.П.(дов. від 25.02.2015)

Від відповідача-2 не з"явився

Від третьої особи ОСОБА_1.(за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Від товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява б/н від 28.12.2012, в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Корпорації "Артеріум" (відповідач-1) та приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" (відповідач-2) грошових коштів в розмірі 122 598,82 грн. (сто двадцять дві тисячі п'ятсот дев'яносто вісім гривень 82 копійки).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.01.2013 (суддя ОСОБА_7) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/407/13, розгляд справи призначено на 05.02.2013.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2013 розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача-2 відкладено розгляд справи до 28.02.2013.

28.02.2013 судом ухвалено призначити розгляд даної справи у колегіальному складі суддів, у зв'язку з чим було відкладено розгляд справи для призначення колегіального складу розгляду справи на дату, яка буде визначена ухвалою про прийняття справи до провадження колегією суддів, призначеною у відповідності до ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням від 28.02.2013 Голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/407/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" до Корпорації "Артеріум" та Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" про стягнення грошових коштів колегіально у складі: головуючий суддя ОСОБА_7; суддя Спичак О.М.; суддя Цюкало Ю.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.02.2013 колегією суддів призначено розгляд справи № 910/407/13 на 16.04.2013 року о 12:00.

Розпорядженням від 16.04.2013р. В.о. Голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/407/13 для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя ОСОБА_7; суддя Курдельчук І.Д.; суддя Цюкало Ю.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2013 року справа прийнята до провадження колегією суддів, судом ухвалено розглядати справу № 910/407/13 в судовому засіданні призначеному на 16.04.2013р. о 12:00.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2013 року розгляд справи відкладено до 21.05.2013 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 21.05.2013р. передано справу № 910/407/13 для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Морозов С.М.; суддя Курдельчук І.Д.; суддя Цюкало Ю.В., у зв'язку з перебуванням судді ОСОБА_7. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2013 року колегією суддів призначено розгляд справи на 10.06.2013 року о 11:30.

Розпорядженням від 10.06.2013р. Голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/407/13 для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя ОСОБА_7; суддя Курдельчук І.Д.; суддя Цюкало Ю.В.

Розпорядженням від 10.06.2013р. Голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/407/13 для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя ОСОБА_7; суддя Курдельчук І.Д.; суддя Баранов Д.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2013 року справу № 910/407/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя ОСОБА_7; суддя Курдельчук І.Д.; суддя Баранов Д.О., розгляд справи призначено на 09.07.2013 року о 12:50.

Розпорядженням від 09.07.2013р. Голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/407/13 для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Морозов С.М.; суддя Курдельчук І.Д.; суддя Баранов Д.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2013 року справу № 910/407/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Морозов С.М.; суддя Курдельчук І.Д.; суддя Баранов Д.О., розгляд справи призначено на 30.07.2013 року.

Розпорядженням від 30.07.2013р. Голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/407/13 для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя ОСОБА_7; суддя Курдельчук І.Д.; суддя Баранов Д.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2013 року справу № 910/407/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя ОСОБА_7; суддя Курдельчук І.Д.; суддя Баранов Д.О. та ухвалено розглядати справу в судовому засіданні призначеному на 30.07.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2013 року колегією суддів, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено до 27.08.2013 року та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - ОСОБА_1.

Розпорядженням від 27.08.2013р. Голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/407/13 для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя ОСОБА_7; суддя Баранов Д.О.; суддя Спичак О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2013 року справу № 910/407/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя ОСОБА_7; суддя Баранов Д.О.; суддя Спичак О.М. та ухвалено розглядати справу в судовому засіданні призначеному на 27.08.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2013 року колегією суддів, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено до 17.09.2013 року.

Розпорядженням від 17.09.2013р. Голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/407/13 для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя ОСОБА_7; суддя Баранов Д.О.; суддя Цюкало Ю.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 року справу № 910/407/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя ОСОБА_7; суддя Баранов Д.О.; суддя Цюкало Ю.В. та ухвалено розглядати справу в судовому засіданні призначеному на 15.10.2013 року.

Розпорядженням від 15.10.2013р. В.о. Голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/407/13 для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя ОСОБА_7; суддя Босий С.М.; суддя Морозов С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2013 року колегією суддів призначено розгляд справи № 910/407/13 на 19.11.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2013 року судом призначено у справі № 910/407/13 судову автотоварознавчу експертизу, провадження у справі зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

07 травня 2014 року через канцелярію до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція Судових Експертиз" надійшов лист № ГСМК-191113-1 від 05.05.2014р. в додаток до якого долучено клопотання б/н б/д "Щодо надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи" судового експерта - Ружинський О.Л.

Листом № 06-37.1/1555/14 від 12.05.2014р. Господарського суду міста Києва витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція Судових Експертиз" матеріали справи № 910/407/13 для розгляду в судовому засіданні клопотання б/н б/д "Щодо надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи" судового експерта - Ружинський О.Л.

14 липня 2014 року через канцелярію до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція Судових Експертиз" надійшли матеріали справи № 910/407/13 разом з листом № ГСМК-19113-5 від 09.07.2014р. в якому повідомлено про повернення без виконання судової експертизи № ГСМК-19113 з підстав неоплати вартості судово-економічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2014 року поновлено провадження у справі № 910/407/13, призначено розгляд вказаної справи на 19.08.2014 року.

31 липня 2014 року суб'єкт оціночної діяльності ОСОБА_5 через канцелярію до суду подав матеріали, зазначені в листі № ГСМК-191113-1 від 05.05.2014р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція Судових Експертиз", які також були витребувані ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2014 року, необхідні для проведення експертизи, а саме:

- в електронній формі фотографії автомобіля ISUZUNQR 71Р, р.н. НОМЕР_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_6, який було пошкоджено в ДТП (на CD-диску);

- копії акту (протоколу) огляду автомобіля ISUZUNQR 71Р, р.н. НОМЕР_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_6, який було пошкоджено в ДТП.

Розпорядженням від 19.08.2014р. В.о. Голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/407/13 для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя ОСОБА_7; суддя Босий В.П.; суддя Цюкало Ю.В., у зв'язку з перебуванням судді Морозова С.М. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.08.2014 колегією суддів прийнято справу № 910/407/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 04.09.2014.

Представники відповідча-2 в судове засідання 04.09.2014 не з'явилися, причин неявки не повідомили.

04.09.2014 в судовому засіданні представник відповідача-1 надав усні пояснення щодо неоплати вартості судової автотоварознавчої експертизи № ГСМК-19113 у справі № 910/407/13, призначеної ухвалою господарського суду міста Києва від 19.11.2013.

В судовому засіданні судом поставлено питання щодо призначення у справі повторної судової автотоварознавчої експертизи з метою встановлення суми матеріального збитку завданого внаслідок ДТП автомобілю позивача.

Представники позивача, відповідача-1 та третьої особи проти призначення у справі повторної судової експертизи не заперечували та вказали про вирішення відповідного питання на розсуд суду.

Ухвалою суду від 04.09.2014 призначено у справі № 910/407/13 повторну судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено товариству з обмеженою відповідальністю "Агенція Судових Експертиз".

06.04.2015 до господарського суду м. Києва надійшов лист судового експерта про неможливість надання висновку через неоплату експертизи та повернулися матеріали справи № 910/407/13 з експертної установи.

Згідно з повторним автоматичним розподілом справ, у зв"язку з припиненням повноважень щодо здійснення правосуддя у судді ОСОБА_7., справу № 910/407/13 призначено судді-доповідачу: Головатюк Л.Д., інші судді, які входять до складу колегії: суддя Босий В.П., суддя Цюкало Ю.В.

З огляду на викладене, суд поновив провадження у справі та призначив її розгляд у судовому засіданні з викликом представників сторін.

Ухвалою суду від 14.04.2015 колегією суддів у складі: суддя-доповідач Головатюк Л.Д., суддя Босий В.П., суддя Цюкало Ю.В.прийнято до провадження справу № 910/407/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" до: корпорації "Артеріум" та до приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 ОСОБА_1, про стягнення грошових коштів.

Провадження у справі № 910/407/13 поновлено, призначено справу до розгляду на 23.04.2015.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 23.04.2015 не з'явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розгляд справи відкладено на 19.05.2015.

Представники позивача, відповідача, третьої особи в судове засідання 19.05.2015 з'явилися, дали пояснення.

В судовому засіданні судом поставлено питання щодо повторного направлення матеріалів справи до експертної установи.

Представник відповідача-1 пояснив, що експертиза не була оплачена, оскільки на адресу корпорації "Артеріум" не було направлено платіжних документів для такої сплати.

Суд прийшов до висновку про повторне направлення матеріалів справи до експертної установи.

Ухвалою суду від 19.05.2015 призначено у справі № 910/407/13 повторну судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручити товариству з обмеженою відповідальністю "Агенція Судових Експертиз".

20.10.2015 до господарського суду м. Києва надійшов висновок судового експерта та повернулися матеріали справи № 910/407/13 з експертної установи.

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усуненя обставин, що зумовили його зупинення.

Провадження у справі № 910/407/13 поновлено, призначено справу до розгляду на 17.11.2015.

Представники відповідача-2 в судове засідання 17.11.2015 не з'явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

В судове засідання 17.11.2015 прибули представники позивача, відповідача-1 та третьої особи і дали пояснення по справі.

Розгляд справи відкладено на 26.11.2015.

В судове засідання 26.11.2015 прибули представники позивача, відповідача-1 та третьої особи і дали пояснення по справі.

Позивач подав суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд:

1. Прийняти дану заяву про збільшення позовних вимог до загальної суми 128 016,38 грн. (сто двадцять вісім тисяч шістнадцять гривень 38 коп.).

2. Стягнути з Відповідача 1 (Корпорація «Артеріум») на користь ТОВ «Комплекс Агромарс» (р/р 26002962496410 в ф-ї ПАТ «ПУМБ», м. Київ, МФО 334851, код ЄДРПОУ 30160757) грошову суму у розмірі 78 526,38 грн.

3. Стягнути з Відповідача 2 (ПАТ Українська інноваційна страхова компанія Інвестсервіс) на користь ТОВ «Комплекс Агромарс» (р/р 26002962496410 в ф-ї ПАТ «ПУМБ», л4. Київ, МФО 334851, код ЄДРПОУ 30160757) грошову суму у розмірі 49 490,00 грн.

Збільшені позовні вимоги позивач підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач-1 проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Представники відповідача-2 в судове засідання 26.11.2015 не з'явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Місцезнаходження відповідача-2 за адресою: 14037, м. Чернігів, вул. Інструментальна, буд. 4, на яку було відправлено ухвали суду, адреса підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Проте ухвала суду не була отримана відповідачем-2 та повернулась до суду з наступної причини: "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач-2 повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач-2 був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.11.2011 на автомобільній дорозі Гостомель - Бородянка 34 сталася дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля ISUZU NQR 71 Р, державний номер НОМЕР_2, котрий належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"(далі позивач) та автомобіля Ford Fiesta державний номер НОМЕР_7, що належить корпорації "Артеріум"(далі відповідач 1), що знаходився під керуванням ОСОБА_1, що підтверджується копією шляхового листа Серія 02-АБ № 551018.

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 22.12.2011 в адміністративній справі № 3-2907/11 встановлено, що 23.11.2011 о 21 годині 30 хвилин громадянин ОСОБА_1 керуючи автомобілем Ford Fiesta державний номер НОМЕР_7 на автомобільній дорозі Гостомель - Бородянка здійснюючи маневр розвороту, не надав переваги в русі автомобілю ISUZU, державний номер НОМЕР_2, який рухався в попутному напрямку, що призвело до пошкодження транспортних засобів, в результаті чого, громадянина ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП, притягнено до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до довідки ДАІ, виданої Відділенням ДАІ з обслуговування Бородянського району при УДАІ ГУМВС України в Київській області, належний Позивачу автомобіль ISUZU державний номер НОМЕР_2 отримав ряд механічних пошкоджень.

З метою встановлення розміру заподіяної шкоди, Позивачем було замовлено незалежну товарознавчу експертизу.

Відповідно до висновку № 7/03 - ПО - 1 від 16.03.2012 про вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням зносу становить 121 898 грн. 82 коп.

Відповідно до ст. б ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» «Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором».

Відповідно до полісу BE №6074597 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 18.12.10, на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність за шкоду заподіяну автомобілем Ford Fiesta державний номер НОМЕР_7 була застрахована у приватному акціонерному товаристві «Українська Інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(далі відповідач-2).

Як свідчать матеріали справи, з метою досудового врегулювання даного спору ТОВ «Комплекс Агромарс» звернулось із листом до приватного акціонерного товариства УІСК «Інвестсервіс». Проте жодної відповіді не отримано не було.

Разом з тим, станом на 23.11.2011 (дата вчинення дорожньо-транспортної пригоди) громадянин ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із корпорацією«Артеріум», що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_8, а також копією шляхового листа 02-АБ №551018.

У відповідності до ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Абзацом 3 п. 4 Постанови Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Таким чином, оскільки вина працівника корпорації «Артеріум» у вчинені адміністративного правопорушення, в результаті якого було пошкоджено транспортний засіб ТОВ «Комплекс Агромарс», доведена належним чином та у встановленому законодавством порядку, тому саме корпорація «Артеріум» зобов'язана спільно із приватним акціонерним товариством «УІСК Інвестсервіс» відшкодувати завдані збитки.

Як свідчать матеріали справи, станом на дату розгляду справи позивачем не отримано страхового відшкодування від відповідачів за вказаним вище страховим випадком.

Відповідно до ст. 45 Закону України "Про страхування" від 07.03.1996 № 85/96-ВР, із змінами та доповненнями, п. 36.7 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004р. № 1961-IV, із змінами та доповненнями (у подальшому - Закон № 1961-IV), ст.ст. 1, 12 Господарського процесуального кодексу України (у подальшому - ГПКУ) позивач звертається до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Позивач своїми позовними вимогами визначив: стягнення з відповідачів страхового відшкодування.

Ціна позову становить 128 016,38 грн.

Відповідно до вимог п. 22.1 ст. 22 Закону № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому Законом № 1961-IV порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Позивачем дотримано вимоги ст. 33 Закону № 1961-IV, в частині обов'язку вчинення передбачених дій як учасника дорожньо-транспортної пригоди, а також подано відповідачу-2, передбачені ст. 35 Закону № 1961-IV.

Відповідно до вимог п. 36.2 ст. 36 Закону № 1961-IV протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 Закону № 1961-IV, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обгрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Пакет документів поданий для отримання страхового відшкодування датується 22.10.2012. Гранична дата виплати страхового відшкодування як строк у 90 днів із з дня отримання заяви про страхове відшкодування, згідно п. 36.2 ст. 36 Закону № 1961-IV, становить 22.01.2013.

Проте, станом на день розгляду справи відповідач-2 не здійснив виплати страхового відшкодування на користь позивача.

Відповідно до положень ст. 8 ЗУ «Про страхування», страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

За умовами Договору страхування, відповідач взяв на себе зобов'язання виплатити страхове відшкодування при настанні страхового випадку, в тому числі за ризиком «ДТП» (за вирахуванням суми безумовної франшизи в сумі 510 грн.).

Відповідно до положень ст. 16 ЗУ «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно висновку судової експертизи, що була призначена ухвалою суду від 19.05.2015, вартість відновлювального ремонту ТЗ позивача становить 128 016,38 грн.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Частинами 1, 2 ст. 985 Цивільного кодексу України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку. Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Статтею 26 Закону України «Про страхування» передбачений перелік випадків, в яких страховик має право відмовляти у виплаті страхового відшкодування. Серед іншого зазначеною статтею передбачено, що страховик має право відмовляти у виплаті страхового відшкодування у випадках, передбачених умовами договору страхування, якщо це не суперечить закону.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 982 ЦК України, істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові. У разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору. Відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором.

Отже, факт існування у відповідача-2 обов'язку оплатити позивачу страхове відшкодування у розмірі 49 490,00 грн.(в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (50 000,00 грн.) та з урахуванням франшизи в сумі 0,00 грн.) належним чином доведений, що дає суду підстави задовольнити позов позивача в частині стягнення з відповідача-2 страхового відшкодування в сумі 49 490,00 грн.

Стосовно позовних вимог позивача до відповідача-1 про стягнення 78 526,38 грн., то суд зазначає наступне:

Як уже зазначалося, вина працівника корпорації «Артеріум» у вчинені адміністративного правопорушення, в результаті якого було пошкоджено транспортний засіб ТОВ «Комплекс Агромарс», доведена належним чином та у встановленому законодавством порядку, тому саме корпорація «Артеріум» зобов'язана спільно із приватним акціонерним товариством «УІСК Інвестсервіс» відшкодувати завдані збитки.

Статтею 54 ПІК України передбачено, що позивач сам визначає зміст позовних вимог, якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Згідно ч. 1 ст. 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Зазначені положення передбачають механізм вирішення питання про можливість розгляду справи у випадках, коли відповідач, що зазначений позивачем у позові, не повинен відповідати за цим позовом або повинен відповідати солідарно з іншою особою, яка в позові не зазначена як відповідач.

Відповідно до ст. 22, 1166 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті її цивільного права, має право на їх відшкодування. Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, і звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

В даному випадку працівник-водій відповідача-1 був винуватцем ДТП, що підтверджується судовим рішенням, а тому саме відповідач-1 повинен відповідати за спричинену шкоду в розмірі, що не покриває страхове відшкодування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як зазначено в Узагальненні судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010 - 2011 роках ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ «Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володільця небезпечного об'єкта буде зобов'язано відшкодувати шкоду незалежно від вини цієї особи. Перед потерпілим несуть однаковий обов'язок відшкодувати завдану шкоду як винні, так і невинні володільці об'єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки».

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

За загальним правилом, під час розгляду справ про відшкодування завданої шкоди наявність або відсутність вини кожного з володільців джерела підвищеної небезпеки встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до ч. 2 ст. 57 ЦПК України є пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відсутність своєї вини відповідно до вимог ч. 2 ст. 1166 ЦК України має доводити заподіювач шкоди, а не позивач має доводити наявність вини відповідача, хоча він не позбавлений цього права.

В даному випадку доказом вини відповідача-1 є Постанова Вишгородського районного суду Київської області від 22.12.2011 в адміністративній справі № 3-2907/11, якою працівника відповідача-1 - ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та визнано винною особою у скоєнні 23.11.2011 ДТП.

Отже, відповідальною особою за здійснене ДТП являється працівник відповідача-1, а тому саме відповідач-1 повинен відшкодувати позивачу завдані збитки в розмірі, що не покриває страхове відшкодування.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Також судом встановлено, що відповідач-1 ніяких дій, передбачених ст. 33,35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування не вчинив, доказів на підтвердження звернення до відповідача-2 та доказів виплати страховиком йому суми страхового відшкодування не надано.

Відповідачем-1 доказів виконання зобов'язання не надано, як не надано доказів звільнення його від відшкодування шкоди позивачу, у зв'язку з чим підлягає стягненню з відповідача сума основного боргу в розмірі 78 526,38 грн.

Відповідно до ст. 84 ГПК України якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" задовольнити повністю.

2. Стягнути з корпорації "Артеріум"(01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 139, код ЄДРПОУ 33406813) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" 07350, Київська обл., Вишгородський район, с. Гаврилівка, код ЄДРПОУ 30160757) вартість ремонту автомобіля в розмірі 78 526(сімдесят вісім тисяч п'ятсот двадцять шість) грн. 38 коп. та судовий збір в розмірі 1177(одна тисяча сто сімдесят сім) грн. 90 коп.

3. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" (14037, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Інструментальна, буд. 4, код ЄДРПОУ 23498273) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" 07350, Київська обл., Вишгородський район, с. Гаврилівка, код ЄДРПОУ 30160757) вартість ремонту автомобіля в розмірі 49 490(сорок дев'ять тисяч чотириста дев'яносто) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 742(сімсот сорок дві) грн. 35 коп.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Головуючий суддя Головатюк Л.Д.

Суддя Босий В.П.

Суддя Цюкало Ю.В.

Дата підписання повного тексту рішення - 27.11.2015