Ухвала суду № 53948811, 23.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

23.11.2015

Справа № 910/24252/15

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Сервіс»

про розстрочку виконання рішення

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Сервіс»

про стягнення 2 612 188, 82 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники: не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Сервіс» про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 1 760 266, 75 грн., а також 3 % річних у розмірі 60 350, 56 грн. та інфляційні втрати у розмірі 791 571, 51 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов’язань щодо оплати спожитої теплової енергії за договором № 7560197 від 18.10.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 р. порушено провадження у справі № 910/24252/15 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.10.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2015р. позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» задоволено частково, припинено провадження у справі № 910/24252/15 в частині стягнення 200 000, 00 грн. та присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Сервіс» на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» заборгованість у розмірі 1 560 266, 75 грн., 3 % річних у розмірі 60 350, 56 грн., інфляційні втрати у розмірі 791 571, 51 грн. та 39 182 84 грн. – судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 р. повернуто Публічному акціонерному товариству «Київенерго» з Державного бюджету судовий збір у розмірі 48,28 грн.

11.11.2015 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва Товариство з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Сервіс» подало заяву про розстрочу рішення у даній справі від 02.11.2015 р., в якій просить суд розстрочити виконання зобов’язання за певним графіком погашення заборгованості.

В обґрунтування своєї заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Сервіс» посилається на тяжке фінансове становище, у зв’язку з чим одночасне стягнення суми боргу та штрафних санкцій призведе до зупинення процесу обслуговування будинку.

При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Сервіс» стверджує, що є неприбутковою організацією, яка здійснює обслуговування жилих та нежилих будинків, тобто здійснює соціально значиму функцію та не має майна, на яке б можливо було б звернути стягнення.

На підтвердження наведених обставин щодо неможливості виконання рішення суду у визначений чинним законодавством строк, Товариством з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Сервіс» надано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за звітний (податковий) період 2014 року, а також постанову Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві № ВП 48075928 від 11.08.2015 р. про арешт коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Сервіс».

У дане судове засіданні представники сторін не звились, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимог суду не виконали.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Сервіс» про розстрочку виконання рішення, дослідивши наявні у справі документи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вищевказаної заяви, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 7.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» господарський суд на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо). Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Відповідно до п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Разом з тим, наведені Товариством з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Сервіс» обставини не є винятковими у розумінні приписів ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, а наданих документів не достатньо для того, щоб дійти об’єктивного висновку про неможливість виконання рішення суду у встановлені законодавством строки.

Кім того, суд вважає за необхідне відзначити, що відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Сервіс», останнє створено з метою отримання прибутку шляхом здійснення виробництва, торговельної та посередницької діяльності, виконання робіт та надання послуг, здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Тобто, статутна діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Сервіс» передбачає одержання прибутку.

За приписами ст. 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Підприємництвом за змістом ст. 41 Господарського кодексу України це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тобто, здійснюючи свою господарську діяльність, Товариство з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Сервіс» одночасно несе пов’язані з нею ризики, в тому числі фінансові.

Відсутність же коштів на рахунках юридичної особи не звільняє останню від виконання зобов’язань, взятих на себе шляхом укладення господарського договору на підставі вільного волевиявлення та погодження його істотних умов.

Інших доказів, на підставі яких можливо було б дійти висновку про неможливість на даний час виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 р. у справі № 910/24252/15 у встановлений законом строк, заявником суду не надано.

Тож, приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Сервіс» про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 р. у справі № 910/24252/15.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, ?

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Сервіс» про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 р. у справі № 910/24252/15 відмовити.

Дана ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені чинним законодавством

Суддя Пригунова А.Б.