Рішення № 53948617, 18.11.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.11.2015 Справа № 905/2374/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В.

при секретарі судового засідання Степаненко Д.І.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Публічного акціонерного товариства Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат, м. Кривий Ріг в особі Товариства з обмеженою відповідальністю МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС, м. Донецьк

до відповідача: Державного підприємства Донецька залізниця, м. Донецьк

про стягнення 35841,68 гривень

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

Позивач, Публічне акціонерне товариство Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат, м. Кривий Ріг в особі Товариства з обмеженою відповідальністю МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС, м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства Донецька залізниця, м. Донецьк про стягнення 35841,68 вартості нестачі вантажу.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вагон з вантажем на станцію Волноваха (попутна стація) прибув з нестачею, яка підтверджена складеним цією ж станцією комерційним актом AQ654444/17/106 від 22.03.2015р. Нестача виникла у звязку з незбереженням вантажу перевізником під час перевезення.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, своєї позиції до відома суду не довів та не надав витребуваних документів.

Господарський суд Донецької області з метою своєчасного повідомлення відповідача про порушення провадження по справі, направив на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, відповідну ухвалу. 05.10.2015 року начальник відділу документального забезпечення та контролю ОСОБА_1, помічник судді Подколзіна Т.І. та помічник судді Романцова О.О. склали акт про неможливість направлення кореспонденції за адресою відповідача: 83062, м. Донецьк, вулиця Артема, будинок 68. Складання акту обґрунтовано листом Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового звязку Укрпошта № 7-14-197 від 06.05.2015р. про припинення приймання поштових відправлень на /з територію (ї) Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Донецьк.

Відтак, 05.10.2015р., 04.11.2015р. та 16.11.2015р. на офіційному веб-порталі Судова влада України (dn.arbitr.gov.ua), у розділі Новини та події суду було розміщено оголошення про дату та час судових засідань по справі № 905/2374/15, призначених на 21.10.2015р., 05.11.2015р. та 18.11.2015р.

В порядку Закону України Про доступ до судових рішень, ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладання розгляду справи були розміщені на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача про наявність порушеної справи № 905/2374/15 та призначених до розгляду судових засідань (про день, місце та час кожного судового засідання).

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін у світлі приписів ст. ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ

14.03.2015р. за залізничною накладною № 47096763 Публічне акціонерне товариство Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат (вантажовідправник) на адресу ПАТ МК Азовсталь (вантажоодержувач) зі станції Інгулець Придніпровської залізниці на станцію Сартана Донецької залізниці відвантажило брухт чорних металів. Згідно накладної № 47096763 вантаж маркований, завантажений у вагон відправником.

За накладною вага у вагоні:

- № 66447632 нетто 34 400 кг (брутто - не зазначено, тара - 21 600 кг);

Позивач є постачальником брухту і відходів чорних металів за договором постачання № 687/14-Ф, укладеним 19.12.2014р. з Товариством з обмеженою відповідальністю Метінвест-Ресурс.

У свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю Метінвест-Ресурс є постачальником металів чорних вторинних за договором постачання № 337/14, укладеним 02.12.2014р. з Публічним акціонерним товариством Металургійний комбінат Азовсталь.

Згідно рахунку-фактури № 90158506 від 14.03.2015р. вантажовідправника Публічного акціонерного товариства Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат, виставленого ТОВ Метінвест-Ресурс (накладна № 47096763), ціна 1т брухту сталевого легковагового 4060,00 грн. без ПДВ (ПДВ 0,00грн.).

На станцію Волноваха (попутна станція) вагон прибув 21.03.15р., де було здійснене зважування вагону з завантаженим у нього вантажем за спірним перевезенням, за результатами якого був складений комерційний акт AQ654444/17/106 від 22.03.2015р., згідно з яким:

-вагон прибув в технічному відношенні справний;

-вантаж дрібної фракції, не вкритий, маркування вапном відсутнє;

- по ходу потягу з 1 по 2 люк завантаження нижче рівня бортів на 100-120 см;

- з 3 по 6 люк завантаження нижче рівня бортів на 20-50 см;

- над 7 люком є заглиблення довжиною 120 см на ширину вагону, вглибину до підлоги;

- у документі стоїть штамп «охорона», прибув без охорони;

- вагон бездвірний, люка зачинені на запірний механізм, укручений дротом;

- зважування вагону проводилося на справних 150 тонних вагонних вагах станції Волноваха;

-вага нетто зважування вантажу 47 000 кг (брутто 47 000 кг, тари 21 600 кг), нестача вантажу складає 9000 кг проти даних залізничної накладної.

Комерційний акт підписано належними особами, а саме: начальником станції, комерційним агентом, приймальником потягів.

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), за договором перевезення перевізник зобовязаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України (далі ГК України), підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно з ч.2 ст.924 ЦК України, перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК України закріплено, що у разі порушення зобовязань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України Про залізничний транспорт, залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Згідно з ч.1 ст. 23 вищевказаного Закону, перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.

Стаття 110 Статуту залізниць України (далі - Статут) передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст. 113 Статуту, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до ч.1 ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Пунктом а) ч. 2 ст. 129 Статуту встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Пунктами 5,6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу затверджених наказом Мінтрансу України № 542 від 20.08.2001р. встановлено, що у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Згідно з ч.1 ст. 31 Статуту, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Відповідно до ч. 3 ст. 32 Статуту залізниць України, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Пунктом 3.8 Розяснення Президії Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею №04-5/601 від 29.05.2002 зазначено, що відповідно до параграфу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі, правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця.

Згідно з абз. 4 пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Мінтрансу України № 644 від 21.11.2000р. встановлено що, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до накладної № 47096763 вантаж завантажено у вагони відправником, вантаж маркований вапном однією повздовжньою борозною по довжині вагону, на станції відправлення залізницею будь-яких зауважень до стану вантажу та вагонів не було, що свідчить про те, що відправником були виконані вищезазначені вимоги Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу.

Досліджені у судовому засіданні письмові докази свідчать про те, що нестача виникла під час перевезення, оскільки після візуального огляду вагонів, вантажу, його маркування та кріплення у вагонах, залізницею, на станції відправлення, вантаж був прийнятий без зауважень, просипання вантажу не було виявлено, про наявність заглиблень у вагонах залізницею зазначено не було, не зазначалось і про порушення маркування, що в свою чергу, свідчить про відсутність вини вантажовідправника у нестачі вантажу.

Зауважень з боку залізниці до стану вагону № 66447632 та вантажу в ньому не було ані на станції відправлення, ані на попутних залізничних станціях від станції відправлення до станції призначення.

Порушення маркування свідчить про втрату частини вантажу під час перевезення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребоває докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що нестача вантажу сталась внаслідок незабезпечення залізницею збереження вантажу на шляху слідування. Залізниця не довела, що нестача вантажу виникла з незалежних від неї причин.

Відповідно до частини 3 статті 314 ГК України, за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або нестачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Частиною 1 статті 115 Статуту передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Нестача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, відповідно до ч.2 ст.114 Статуту, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу, якого не вистачає у вагоні № 66447632, з урахуванням норми природної втрати маси вантажу зданого до перевезення (2%, відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644) становить 35841,68 грн.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства Донецька залізниця (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47, код ЄДРПОУ 00190905, п/р 26009962484942 в ПАТ ПУМБ, МФО 334851) 35841,68 грн. вартості нестачі вантажу.

Стягнути з Державного підприємства Донецька залізниця (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47, код ЄДРПОУ 00190905, п/р 26009962484942 в ПАТ ПУМБ, МФО 334851) судовий збір в сумі 1218,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 23.11.2015 р.

Суддя Ю.В. Бокова