Ухвала суду № 53948345, 30.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

30.11.2015Справа № 5011-16/11461-2012За позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

До Приватного підприємства "Агентство нерухомості Велика Хата"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2

про звернення стягнення на предмет іпотеки на суму 6 368 000,00 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

від позивача: Діхтяренко О.М. (дов. від 05.02.2015)

від відповідача Варес М.О. (дов. № 03/03/15-г від 03.03.2015)

СиротенкоО.О. (керівник)

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Інвестиційна компанія "НКМ1" про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ПАТ "Укрсоцбанк" права власності на чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором, укладеним позивачем з громадянкою ОСОБА_2к 19.07.2006 р., в рахунок погашення частини боргу боржника ОСОБА_2 за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 18/064-КФ від 19.07.2006 року в сумі 6 268 000 грн. 00 коп.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.10.2012 (суддя Ярмак О.М.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2013 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Руденко М.А., судді Остапенко О.М., Пономаренко Є.Ю.) апеляційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 26.10.2012 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2013р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2013 та рішення господарського суду м. Києва від 26.10.2012 у справі № 5011-16/11461-2012 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.01.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Стасюк С.В., судді Любченко М.О., Нечай О.В.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Андрієнко В.В. судді Буравльов С.І., Шапрана В.В.) апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агентство нерухомості Велика Хата" залишено без задоволення, залучено Приватне підприємство "Агентство нерухомості Велика Хата" до участі у справі в якості відповідача. Рішення господарського суду м. Києва від 28.01.2014 р. у справі №5011-16/11461-2012 змінено.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.09.2015. касаційну скаргу Касаційну скаргу Приватного підприємства "АГЕНТСТВО НЕРУХОМОСТІ ВЕЛИКА ХАТА" задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2014 у справі № 5011-16/11461-2012 скасовано. Справу № 5011-16/11461-2012 направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Згідно з автоматичним розподілом справа № 5011-16/11461-2012 була передана на новий розгляд судді Лиськову М.О.

09.10.2015 суддя Лиськов М.О. прийняв справу № 5011-16/11461-2012 до свого провадження та призначив до розгляду на 04.11.2015.

В судове засідання , призначене на 04.11.2015, представники відповідача та третьої особи не з'явились, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та розгляд справи були належними чином повідомлені.

В судове засідання , призначене на 04.11.2015, з'явився представник позивача та заявив клопотання про заміну належного відповідача.

Ухвалою суду замінено неналежного відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "НКМ1" на належного - Приватного підприємства "Агентство нерухомості Велика Хата".

В судове засідання , призначене на 04.11.2015, з'явився представник позивача та заявив клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду задоволено клопотання про витребування додаткових доказів та відкладено розгляд справи на 18.11.2015.

16.11.2015 через канцелярію суду від представника позивача надійшли клопотання про зміну предмета позову, клопотання про забезпечення позову та заяву про збільшення позовних вимог.

В судове засідання , призначене на 18.11.2015, з'явився представник позивача та підтримав подані 16.11.2015 клопотання.

В судове засідання , призначене на 18.11.2015, з'явився представник відповідача та надав заперечення проти поданих позивачем клопотання 16.11.2015.

В судове засідання , призначене на 18.11.2015, представник відповідача не з'явився, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та розгляд справи був належними чином повідомлений.

18.11.2015 відкладено розгляд справи на 25.11.2015.

25.11.2015 оголошено перерву до 30.11.2015.

В судовому засіданні 30.11.2015 розглянуто заяву позивача про зміну предмету позовних вимог та збільшення позовних вимог та відмовлено з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.07.2006 між Позивачем та громадянкою України - ОСОБА_2, було укладено Іпотечний договір. За умовами іпотечного договору іпотекодавець за договором передає в іпотеку позивачу у якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов'язань за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 18/064-КФ від 19.07.2006, укладеним між іпотеко держателем та іпотекодавцем, нерухоме майно: чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Отже, квартира АДРЕСА_2 та квартира АДРЕСА_3 не були предметом укладеного між Позивачем та третьою особою іпотечного договору. Крім того, між ПАТ «УКРСОЦБАНК» та ПП «АГЕНТСТВО НЕРУХОМОСТІ «ВЕЛИКА ХАТА» також не укладеного жодного договору, предметом якого є передача в іпотеку нерухомого майна, що на праві приватної власності належить Відповідачеві та знаходиться за адресою: квартира АДРЕСА_2 та квартира АДРЕСА_3.

У відповідності до ст. 3 ЗУ «Про іпотеку» «Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону».

У відповідності до ст. 3 ЗУ «Про іпотеку» «Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону».

Як неодноразово наголошував в своїх роз'ясненнях Вищих господарський суд України, під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару тощо). Під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявления ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві - така дія кваліфікується як зміна предмета позову.

Так, у п. 3.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

В п. 3.11. цієї постанови Пленум ВГСУ роз'яснив, що збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Таким чином, заява ПАТ «Банк «Контракт» про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог не підлягає прийняттю.

Окрім того, 30.11.2015 судом розглянуто заяву позивача про забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно, яке належить на праві власності відповідачу, а саме на квартиру АДРЕСА_2 та квартиру АДРЕСА_3. Суд відмовляє у задоволенні вказаної заяви з огляду на наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Разом з тим, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути. При цьому в заяві про вжиття заходів забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Проаналізувавши вищезазначену заяву та заслухавши пояснення представника позивача, суд визнав заяву позивача такою, що не підлягає задоволенню, оскільки майно на яке просить накласти арешт позивач не є предметом спору.

В судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача про припинення провадження у справі. Суд дійшов висновку, що вказане клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У відповідності до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (Інд. номер 48599517), за вказаними параметрами запиту (квартира АДРЕСА_1) відомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні. Таким чином, вбачається, що предмета Договору іпотеки, укладеного між ПАТ «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_2. а саме: чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 258,50 кв.м., на момент розгляду справи у Господарському суді міста Києва не існує внаслідок його знищення (руйнування).

Крім того, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (Інд.номер 44065558) та Свідоцтву про право власності на нерухоме майно від 17.09.2015 року (Інд. номер 44065496) за ПП «АГЕНТСТВО нерухомості «ВЕЛИКА ХАТА» зареєстровано право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_3.

А у відповідності до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (Інд. номер 44065002) та Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.09.2015 року (Інд. номер 44064131) право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 належить ПП «АГЕНТСТВО НЕРУХОМОСТІ «ВЕЛИКА ХАТА».

Так, наведені вище об'єкти нерухомого майна є новоствореними об'єктами, ніколи не належали іпотекодавцю ОСОБА_2 та не перебували в іпотеці у ПАТ «УКРСОЦБАНК».

Новостворені об'єкти нерухомого майна, зазначені вище, не можуть розглядатися як предмет іпотеки за Договором іпотеки від 19.07.2006, укладеного між Позивачем та ОСОБА_2 внаслідок чого на них не може бути звернення стягнення з огляду на наступне:

В результаті знищення первісного предмету іпотеки (квартири АДРЕСА_1 було створено два нових об'єкти нерухомого майна;

Новостворені об'єкти нерухомого майна виникли не внаслідок поліпшення та/або переобладнання квартири № 30, що підтверджується здійсненням змін у об'ємно- планувальних характеристиках майна та згідно позиції ВГСУ у Постанові від 27.10.2010 року у справі № 6/115 свідчить про неможливість звернення стягнення на дане майно через його нетотожність предмету іпотеки ;

Загальна площа предмета іпотеки (чотирьохкімнатна квартира АДРЕСА_1) становила 258,5 кв.м, житлова площа становила 103,9 кв.м. Загальна площа двокімнатної квартири АДРЕСА_3 становить 122 кв.м., житлова площа - 45,7 кв.м. Загальна площа однокімнатної квартири АДРЕСА_2 становить 125,9 кв.м., житлова площа - 39,1 кв.м. Тобто, сумарна загальна площа новостворених об'єктів нерухомості - 247,9 кв.м., а сумарна житлова площа - 84,8 кв.м., отже житлова та загальна площа новостворених об'єктів є значно меншою від площі квартири АДРЕСА_1, яка виступала об'єктом договору іпотеки від 19.07.2006 року.

Новостворені об'єкти нерухомого майна ніколи не належали ОСОБА_2, та ніколи не були в іпотеці у ПАТ «УКРСОЦБАНК», що підтверджується відповідними Витягами з Державного реєстру іпотек та Свідоцтвами про право власності на нерухоме майно.

У Постанові Вищого господарського суду України від 27.10.2010 у оку у справі № 6/115, суд дійшов висновку, що у разі створення нового об'єкту нерухомого майна з іншими об'ємно-планувальними характеристиками внаслідок знищення первинного предмету іпотеки. та реєстрація права власності на новостворене майно за особою. що не є первісним іпотекодавием. позовні вимоги іпотекодержателя про звернення стягнення на новостворене майно не підлягають задоволенню.

У Постанові Вищого господарського суду України від 06 листопада 2012 року у справі № 5023/089/12 колегія суддів дійшла висновку, що втрата предмета іпотеки означає відсутність істотної умови договору і неможливість одержання кредитором задоволення за рахунок предмета іпотеки анулюється цінність іпотеки, як способу забезпечення виконання зобов'язання.

Отже, об'єкт матеріального світу, який в іпотечному договорі визначений як предмет іпотеки з відповідними ідентифікаційними ознаками, вказаними вище, не існує, а значить він є втраченим. А тому звернення стягнення на новостворений об'єкт нерухомості не має правових підстав, та такі позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» «Державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 року № 137 визначено, що «рішення державного реєстратора, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, отримані в електронній та паперовій формі за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, мають однакову юридичну силу».

Також Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів від 24 грудня 2014 року № 722 передбачено, що «Інформація з Державного реєстру прав надається за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру у паперовій та електронній формі, що мають однакову юридичну силу, без проставляння підпису та печатки державного реєстратора прав на нерухоме майно, нотаріуса».

У відповідності до ст. 3 ЗУ «Про іпотеку» «Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону».

Таким чином, очевидним є факт, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності ПАТ «УКРСОЦБАНК» на квартиру АДРЕСА_1 є неможливим, оскільки наведений об'єкт нерухомого майна знищено(втрачено), а отже наведений предмет іпотеки (квартира) відсутній.

Крім того, слід зауважити, що за приписами ст. 17 ЗУ «Про іпотеку» «Іпотека припиняється у разі зокрема, знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

Слід зазначити, що в результаті повного знищення (втрати) майна, що виступало предметом іпотеки за Договором від 19.07.2006 року, укладеного між Позивачем та Третьою особою, наведена іпотека вважається припиненого в силу дії ст. 17 ЗУ «Про іпотеку», оскільки на даний момент нерухомого майна, що було предметом іпотеки (квартира АДРЕСА_1) не існує, що підтверджується Витягом з реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наданим Позивачем.

У відповідності до ч.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України «Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору».

Так, предметом даного спору між ПАТ «УКРСОЦБАНК» та ПП «АГЕНТСТВО НЕРУХОМОСТІ» ВЕЛИКА ХАТА» є право власності на квартиру АДРЕСА_1, що виступала предметом іпотеки за Іпотечним договором, укладеним між Позивачем та ОСОБА_2

Враховуючи, що відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень підтверджено відсутність такої квартири, то очевидним є висновок про відсутність предмету спору між сторонами у справі № 5011-16/11461-2012.

Крім того, Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що «Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі».

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору та необхідність припинення провадження у справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст. 86, 88 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі №5011-16/11461-2012 - припинити.

2. Дана ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути пред'явлена до виконання до 10.06.2016.

Cуддя М.О. Лиськов