Рішення № 53948100, 01.12.2015, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2015 р. Справа № 902/1471/15

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Грабика В.В,

при секретарі судового засідання Жиляк С.І.

за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не зявився;

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом: державного підприємства "Підприємство Ладижинської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№ 39)" (в подальшому - ДП "ПЛВК (№39)"

до: Ладижинського міського комунального підприємства «Добробут» (в подальшому Ладижинське МКП «Добробут»)

про стягнення 13 642,28 грн., -

ВСТАНОВИВ :

ДП ПЛВК (№39) 04.11.2015р. звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Ладижинського МКП Добробут про стягнення боргу в сумі 9 832,58грн..

Позов обґрунтований наступним. 01.10.2013р. між ДП "ПЛВК (№39)" та Ладижинським МКП "Добробут" було укладено договір №Г-48 від 01.10.2013р. про припинення зобовязання шляхом заміни його новим зобовязанням, на виконання якого ДП "ПЛВК (№39)" по даний час надає Ладижинському МКП "Добробут" послуги з водовідведення в селищі Губник. В період з січня по вересень 2015р. відповідно до актів прийому-передачі виконаних робіт Ладижинському МКП "Добробут" було надано послуг на суму 13 030,56грн.. Ладижинське МКП Добробут за отримані послуги розрахувалось частково в сумі 5 881,38грн.. Враховуючи те, що станом на 01.01.2015р. заборгованість становила 3 844,52грн., то загальна сума боргу становить 9 832,58грн.. Зазначені обставини й стали підставою звернення з позовом до суду.

Ухвалою суду від 05.11.2015р. порушено провадження у справі №902/1471/15 та призначено до розгляду в засіданні на 01.12.2015 р..

24.11.2015р. від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, а саме про стягнення основного боргу в сумі 10 993,70грн. та інфляційних втрат в сумі 2648,58грн. (а.с.57-58).

24.11.2015р. від позивача надійшли пояснення наступного змісту. Заборгованість Ладижинського МКП Добробут станом на 01.01.2015р. виникла у результаті неповної оплати за надані послуги з водовідведення за договором №Г-48 від 01.10.2013р. за 7 місяців 2014р.. За червень-грудень 2014р. позивачем було надано послуг на суму 12 540,54грн., а відповідачем оплата проведена на суму 8 696,02грн.. Таким чином станом на 01.01.2015р. виникла заборгованість в сумі 3 844,52грн. (а.с.66).

01.12.2015р. від представника позивача надійшла заява про відмову від позову в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 2 648,58грн. та припинення провадження у справі в цій частині. В заяві представник позивача зазначив, що наслідки відмови від позову в частині стягнення інфляційних втрат та припинення провадження у справі, встановлені ч.2 ст. 80 ГПК України йому відомі (а.с.86).

В судовому засіданні 01.12.2015р. представник позивача підтримала позовні вимоги в частині основного боргу в сумі 10 993,70грн. за період з червня 2014р. по жовтень 2015р., включно, а в частині інфляційних втрат в сумі 2648,58грн. відмовилась від позову, про що подала письмову заяву.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що стверджується реєстром поштового відправлення №1359 від 06.11.2015р. (а.с.85).

Роз'яснюючи деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції Вищий господарський суд України у п.3.9.2 постанови пленуму №18 від 26.12.2011р. звернув увагу на те, що неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів. З огляду на вказане вище, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача, за наявними у ній матеріалами, відповідно до положень ст.75 ГПК України.

При розгляді справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

22.03.2011р. між ДП ПЛВК (№39) (постачальник) та Ладижинським МКП Добробут (споживач) було укладено договір №23/83 на подачу Ладижинському МКП "Добробут" води з водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної системи (а.с.32-33).

01.10.2013р. між Ладижинським МКП Добробут та ДП ПЛВК (№39) було укладено договір про припинення зобовязання шляхом заміни його новим зобовязанням №Г-48. Договором передбачено ДП ПЛВК №39 зобовязується надавати послуги Ладижинському МКП Добробут з водовідведення стічних вод в селищі Губник, що відноситься до території міста Ладижин, у порядку та на умовах, визначених основним договором із розрахунку 2 грн. 46 коп. за 1 м.куб. (п.1.1.); під "основним договором" у цьому договорі розуміється договір на подачу Ладижинському МКП "Добробут" води з водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної системи, який укладений між Ладижинським МКП "Добробут" та ДП "ПЛВК №39" №23/83 від 22.03.2011р. (п.1.2.); первісне зобов'язання між Ладижинським МКП "Добробут" та ДП "ПЛВК №39" припиняється з моменту набрання чинності цим договором (п.1.3.); цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (п.3.1.) (а.с.35-37).

На виконання умов договору №Г-48 ДП "ПЛВК (№39)" надало Ладижинському МКП "Добробут" послуги з водовідведення за період з червня 2014р. по жовтень 2015р., включно, на загальну суму 25 571,10грн., що стверджується актами прийому-передачі виконаних робіт: від 21.06.2014р. на суму 1 759,20грн., від 31.07.2014р. на суму 1 253,14грн., від 30.08.2014р. на суму 1 608,61грн., від 29.09.2014р. на суму 2 315,86грн., від 29.10.2015р. на суму 1 759,21грн., від 30.11.2014р. на суму 1 954,24грн., від 30.12.2014р. на суму 1890,28грн., від 30.01.2015р. на суму 1171,96грн., від 27.02.2015р. на суму 1417,96грн., від 31.03.2015р. на суму 1873,06грн., від 30.04.2015р. на суму 1337,22грн., від 29.05.2015р. на суму 1184,70грн., від 30.06.2015р. на суму 1290,48грн., від 30.07.2015р. на суму 1239,84грн., від 31.08.2015р. на суму 1195,56грн., від 30.09.2015р. на суму 1158,66грн., від 31.10.2015р. на суму 1161,12грн.. Акти підписані представниками сторін та скріплені їх печатками (а.с.10,12, 14, 16,18,20,22,24,26,60, 68,70,72,74, 76,78,80).

Ладижинське МКП Добробут за надані послуги розрахувалось частково в сумі 14 577,40грн., що стверджується банківськими виписками: від 20.08.2014р. на суму 1 253,14грн., від 01.10.2014р. на суму 3 367,81грн., від 23.10.2014р. на суму 2 315,86грн., від 20.11.2014р. на суму 1759,21грн., від 04.03.2015р. на суму 1954,24грн., від 31.07.2015р. на суму 2589,92грн., від 23.10.2015р. на суму 1337,22грн. (а.с.27-29, 81-84).

З метою досудового врегулювання спору ДП Ладижинська ВК (№39) звернулося до Ладижинського МКП Добробут з претензією №6/7/254 від 19.06.2015р. з проханням у місячний термін розглянути претензію та перерахувати кошти в сумі 8875,18грн.. Дана претензія отримана відповідачем 03.07.2015р., що стверджується відміткою в повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.30-31).

Згідно акту звірки взаємних розрахунків, обопільно підписаного представниками сторін, станом на 22.10.2015р. заборгованість Ладижинської МКП Добробут перед ДП "Ладижинська ВК (№39)" становить 9 832,58грн. (а.с. 38).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами склались правовідносини із договору про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1,ч.2 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши в сукупності докази надані позивачем та які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.10.2013р. між сторонами було укладено договір №Г-48 від 01.10.2013р. за яким ДП "ПЛВК" (№39) зобов'язалось надавати Ладижинському МКП "Добробут" послуги з водовідведення стічних вод в селищі Губник . На виконання умов договору ДП "ПЛВК" (№39) надало Ладижинському МКП Добробут послуги з водовідведення за період з червня 2014р. по жовтень 2015р. на суму 25 571,10грн., що стверджується актами прийому-передачі виконаних робіт, підписаних представниками сторін. Ладижинське МКП Добробут за надані послуги розрахувалось частково в сумі 14 577,40грн., що стверджується банківськими виписками. Таким чином сума боргу становить 10 993,70грн..

З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 10 993,70грн. основного боргу підлягають задоволенню. Обґрунтованість та правомірність заявлених позивачем вимог підтверджується наданими ним та дослідженими судом письмовими доказами, а саме договором №Г-48 від 01.10.2013р., актами прийому-передачі виконаних робіт , банківськими виписками, іншими документами наявними в справі.

01.12.2015р. представником позивача було подано заяву про відмову від позову в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 2 648,58грн..

Така відмова позивача від частини позовних вимог не суперечить чинному законодавству, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, тому приймається судом відповідно до ст.ст. 22, 78 ГПК України та є підставою для припинення провадження у справі в цій частині згідно п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

В силу вимог ч. 2 ст. 80 ГПК України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

На підставі ст.49ч.2 ГПК України та з урахуванням змісту роз»яснень Вищого господарського суду України, викладених у п.4.7 постанови пленуму № 7 від 21.02.2013р., суд вважає за можливе покласти судові витрати зі сплати судового збору на відповідача в повному обсязі з огляду на те , що спір виник внаслідок його неправильних дій.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 4-2 - 4-5, 33-34, 43, 49ч.2,69, п.4 ч.1ст. 80, 82-85, 115 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 2 648,58грн. та припинити провадження у справі в цій частині .

3. Стягнути з Ладижинського міського комунального підприємства «Добробут» вул. Процишина, 12, м. Ладижин, Вінницька область, 24321, код ЄДРЮОФОП 32504340) на користь державного підприємства "Підприємство Ладижинської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№ 39)"(вул. Гранітна, 15, селище Губник, м. Ладижин, Вінницька область, 24324, код ЄДРЮОФОП 08679586) основний борг в сумі 10 993,70грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1218 грн..

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02 грудня 2015 р.

Суддя Грабик В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - Ладижинське МКП "Добробут" (вул. Процишина, м. Ладижин, Вінницька область, 24321).